Образы і символіка в поемі А. Блоку «Дванадцять»

Образи і символіка в поемі А. Блоку «Дванадцять».

Поэма «Дванадцять» було написано, А Блоком у грудні 1918 року, коли жовтневі події були вже позаду, але минуло ще досить часу, щоб осмислити їх і дати об'єктивну історичну оцінку. Революція 1917 року пронеслася, як буря, як ураган, і було однозначно сказати, що доброго та що вона дала з собою. Саме з такою стихійним враженням було написано поема «Двенадцать».

Яркие, багатозначні образи і символи відіграють істотне значення в поемі А. Блоку, їх значеннєва навантаження велика; це дозволяє жвавіше уявити революційний Петербург, революційну Росію, зрозуміти авторське сприйняття революції, його думок і надії. Однією із визначальних символів революції в поемі «Дванадцять» є вітер, подібно йому, він зносить усі своєму пути.

Ветер, вітер! На ногах годі человек.

Ветер, вітер — На всім божому світлі! Надимає вітер Білий снежок.

Под сніжком — ледок.

Скользко, тяжко, Кожен ходок Ковзає - ох, бідолашна! У цієї маленької частини поеми А. Блок прагнув донести її до читача атмосферу часу, коли всякий може «подскользнуться» на «ледке» революції, заскочений зненацька ураганом перемен.

В поемі зустрічається іще одна яскравий символ — «світової пожежа». У статті «Інтелігенція та» Блок писав, що подібна стихійному явища, «грозовому вихру», «сніговій бурану»; йому «розмах російської революції, що хоче охопити увесь світ, такий: воно плекає надію підняти світової циклон…». Ця ідея проявилася в поемі «Дванадцять», де автор говорить про «світовому пожежі» — символі вселенської революції. І це «пожежа» обіцяють роздмухати дванадцять червоноармійців: Ми на горі всім буржуям Світовий пожежа роздуємо, Світовий пожежа у крові — Боже, благослови! Ці дванадцять червоноармійців уособлюють собою дванадцять апостолів революційної ідеї. Їм доручено велика річ — захищати революцію, хоча раніше їх шлях лежить через кров, насильство, жорстокість. З допомогою образу дванадцяти червоноармійців Блок розкриває тему пролитої крові, насильства під час великих історичних змін, тему вседозволеності. «Апостоли революції» виявляються здатні вбивати, грабувати, порушувати Христовы заповіді, але цього, на думку автора, неможливо здійснити завдання революції. Блок вважав, шлях до гармонійному майбутньому лежить через хаос, кровь.

В цьому плані образ Петрухи, однієї з дванадцяти червоноармійців, що з ревнощів убив Катьку, має велике значення. З одного боку, А. Блок показує, що його лиходійство швидко забувається і виправдовується ще великим прийдешнім лиходійством. З іншого боку, через образи Петрухи і Катьки Блок хоче передати, що, попри що відбуваються важливі події, любов, ревнощі, пристрасть — вічні почуття, які керують вчинками человека.

Также важливими в поемі «Дванадцять» є образи бабусі, попа, буржуя — вони представники старого, віджилого світу. Наприклад, стара далекою від революції, від політичних справ, їй незрозумілий сенс плаката «Усю владу Установчому зборам!», вона приймає і більшовиків («Ой, більшовики заженуть у домовину!»), але стара вірить у Богородицю, «матушку-заступницу». Для неї важливі насущні проблеми, а чи не революція: На линві — плакат: «Усю владу Установчому Собранию!» Бабуся убивається — плаче, Ніяк ні, що таке, Для чого такий плакат, Такий величезний шматок? Хоч би скільки вийшло онуч для ребят…

Поп і буржуй бояться наслідків революції, бояться упродовж свого долю, за збою подальше життя: Вітер хльосткий! Не відстає і мороз! І буржуй на перехресті У комір запроторив нос.

А он і довгополий — Сторонкою — за сугроб…

Что нині невеселий, Товариш піп? Старий, віджилий, непотрібний світ поемі представлений як і «безрідний», «холодний» пес, який ледь плететься за дванадцятьма червоноармійцями: …Скалить зуби.— вовк голодний — Хвіст піджав — не відстає — Пес холодний — пес безродный…

Впереди — Ісус Христос.

Образ Христа в поемі уособлює віру Блоку в подолання кривавого гріха, в вихід із кривавого справжнього до гармонійному майбутньому. Його образ символізує як віру автора в святість завдань революції, як виправдання «святої злоби» революційного народу, а й ідею прийняття Христом чергового гріха людини, ідею прощення і надію, що дійдуть Його заповітами, до ідеалів любові, до цінностей. Ісус йде попереду дванадцяти червоноармійців, які відбуваються шлях волі «без хреста» до свободи з Христом.

Революционный Петербург, у якому розігруються «всесвітні стихії», уособлює всю революційну Росію. А. Блок зобразив її як розколотий надвоє світ, як протистояння чорного і білого. Символіка кольору відіграє в поемі «Дванадцять»: з одного боку, чорний вітер, чорне небо, чорна злість, чорні ремені гвинтівок, з другого — білий сніг, Христос на білому віночку з троянд. Чорне, люте справжнє протиставлене білому, світлого, гармонійному майбутньому. Символікою червоного кольору виражається мотив кривавого злочину. Червоний прапор, з одного боку, — символ переможного кінця, з іншого бокусимвол кривавого справжнього. Кольори асоціюються з чином часу: чорне минуле, криваве сьогодення та біле будущее.

Благодаря системі образів і символіці в поемі «Дванадцять» Блоку вдалося показати, що у кривавому теперішньому відбувається становлення нового чоловіки й перехід від хаосу до гармонії. У цьому полягає, на думку поета, істинний сенс революции.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали з сайту internet.