Академічне веслування

Академическая гребля.

Гребля одна із найдавніших видів спорту. Найбільш ранні інформацію про гонках на гребних судах, які проводилися на Нілі у Давньому Єгипті, сягають 25 віці до зв. е. Пізніше такі змагання стали проводитися у Давньому Римі. З початку 13 століття Англії інтенсивно використовувалися невеликі човники і баржі для пасажирів й переробку через Темзу, і навіть угору й униз по Темзі біля Лондона, а вже у 16 столітті перевізники почали налагоджувати гонки. Академічна веслування як вид спорту вперше почала розвиватися в вікторіанської Англії XVII — початку XVIII в. У ХІХ в. цей вид спорту — веслування на академічних судах — човнах з рухливими сидіннями і виносними уключинами, набув популярності у різних країнах Європи — й звідти поширився в Північну Америки і Австралію. На початку 18 століття Лондоні перевищувала ніж 40 тис. перевозчиков-профессионалов, які одягали спеціальну форму. У 1715 року відбулася перша, організована англійським актором Томасом Доджетом гонка, що згодом стала називатися іменем Тараса Шевченка. Це найстаріше змагання по греблі у світі. Перша відома регата відбулася 1775 року на Темзі. Гонки між Оксфордом і Кэмбриджем, і навіть Хенлейская королівська регата о 19-й столітті стали початком академічної греблі як виду спорту. У Росії її веслування почала розвиватися як і, як й у Англії, у 18-ти столітті. У 1718 року Петро підписує указ про створення Росії «Невського флоту про те, щоб » …навчити підданих не боячись плавати морями і кохати її «. З 1742 року у Петербурзі та в Москві великий інтерес викликають гонки «краснорубашечников », перевізників «робочого люду і товарів ». Гребні човни на той час були мало пристосовані для проведення спортивних змагань. Щоб домагатися перемог, треба було збільшити швидкість човнів. І тоді почали з’являтися різноманітні нововведення. Першими з’явилися широкі сидіння, змазані салом, якими веслярі, одягнені в шкіряні штани, згинаючи ноги, легко ковзали. Потім, в 1830 року, з’явилися виносні кочета. У 1857 року з’являються рухливі банки, а 1904 року — металеві кочета з колковыми вертлюгами, які потім було замінено на які працюють. Отже, до початку 20 століття академічні човни досягли свого майже сучасного виду. У 1884 року аналогічний союз виник Німеччини, в 1886 року — у Швейцарії, в 1887 року — у Бельгії та т. буд. У 1892 року була створена Міжнародна федерація гребних товариств — ФИСА. Починаючи з 1893 року почали проводитися чемпіонати Європи з академічної греблі. Першої спортивної організацією у Росії з своїм «Статутом і командором «став Санкт-Петербурзький річковий яхт-клуб, відкритий 21 травня 1860 року. Саме розробили перші правила ведення гонок, встановлено довжина змагальній дистанції, з’явилися протокольні записи результатів гонок. У 1867 року той самий клуб відкрився Москві: Московський річковий яхт-клуб, що існує і нині, розташовуючись у розвилки річки Москви й обвідного каналу. Називається він «Гребна база «Стрілка ». У 1892 року проводиться перше першість Росії, переможцем якого стала москвич Сергій Шустов. На дистанції 690 сажнів — 1140 м, а також результат 6 хв 30 сек. Усього вирішено було проведено 22 чемпіонату, у яких на одинаках брали участь веслярі тільки з Москви і Санкт-Петербурга. 7 раз перемагали москвичі, 15 раз — веслярі північної столиці. З 1909 року російські веслярі трапляються із зарубіжними спортсменами. Петербуржець Михайло Кузик двічі виграв відкритий чемпіонат Нідерландів і від що у Іграх V Олімпіади у 1912 року, Стокгольмі, де вирушив у півфінал. У ці ж роки москвич Анатолій Переселенців на одиночці виграв першість Франції, де він тоді працював, й у двійці парній — чемпіонат Європи. У 1922 року провели перше першість РРФСР по греблі і плавання, а 1925 року, у Ленінграді - перше першість СРСР, де всі призові місця дісталися представникам Москви й Ленінграда. У 1928 року у Москві відбулася I Всесоюзна серпнева Спартакіада, зібравши більш 7 тис учасників. До програми було включено заїзди і з академічної греблі. З 1945 року проведення чемпіонатів Радянського Союзу стало щорічним. 1950;го на Москві-ріці було проведено перші змагання зі спортсменами з Чехословаччини, які входили тоді еліту світової гребли. І попри це, все заїзди виграла радянськими веслярами. У 1951 року радянські веслярі вперше виїхали до інших держав, у Берлін, до участі у І Всесвітніх студентських іграх і, завоювавши 6 золотих медалей, зайняли перше місце у загальнокомандному заліку. Академічна веслування входить у програму олімпійських змагань, починаючи з 1900 року. До 1976 року у олімпійських регатах брали участь лише чоловіки. У Монреалі на Іграх XXI Олімпіади вперше стартували жінки. Протягом часу існування і Міжнародної федерації гребних товариств провели 50 чемпіонатів Європи, 23 чемпіонату світу і всі Олімпійські регати, починаючи з 1900. Федерація гребли СРСР вступив у Міжнародну асоціацію гребних товариств в 1952. У 1999;му до Російської Федерації входило 105 регіональних федерацій. З 1993;го офіційні чемпіонати світу проводяться за такою програмі: одинак (чоловіків і жінок), двійка парна (чоловіків і жінок), двійка распашная без рульового (чоловіків і жінок), двійка распашная з рульовим (чоловіки), четвірка парна (чоловіків і жінок), четвірка распашная без рульового (чоловіки й жінки), четвірка распашная з рулевыым (чоловіки), вісімка (чоловіків і жінок). Програма Олімпійської регати включає ті ж класи човнів, крім двійки і четвірки распашных з рульовим. «Абсолютним «олімпійським чемпіоном серед веслярів є англієць Стів Редгрейв. Він п’ять разів (в 1984, 1988, 1992, 1996, 2000) перемагав на сучасних Олімпійських іграх і аналогічних сім раз ставав чемпіоном світу. Довжина гоночній дистанції всім категорій човнів — 2000 м.