Страховий ринок: стан, перспективи

Введение

…стр.2.

ГЛАВА 1: Страховий ринок РФ… стр. 3.

1.1 Основні макроекономічні підсумки 2004 года… стр. 3.

1.2 Загальні підсумки розвитку російського страхування 2004;го году… стр. 4.

1.3 Територіальна структура російського страхового рынка… стр. 8.

1.4 Галузева структура російського страхового рынка… стр. 12.

1.5 Мотивація споживачів і ставлення до страхованию… стр. 12.

1.6 Економіка страхования… стр. 16.

ГЛАВА 2: Страховий ринок у США, Великій Британії та Германии… стр. 18.

Заключение

…стр.23.

Список литературы

…стр.24.

Страхування — одне з найдавніших категорій громадських відносин. Зародившись під час розкладання первіснообщинного ладу, воно поступово стало неодмінним супутником громадського виробництва. Початковий сенс аналізованого поняття пов’язане з словом «страх». Власники майна, вступаючи між собою у виробничі відносини, відчували страх над його схоронність, за можливість знищення чи втрати у зв’язку з стихійними лихами, пожежами, грабежами та інші непередбачуваними небезпеками економічної жизни.

Саме страхування підвищує інвестиційний потенціал і дає можливість збільшити стан і багатство нації. Це важливо задля російської економіки, який поки що досі у складному положении.

Необхідно формування надійного, ефективного механізму страхової захисту — це проблема лише розширення діяльності страхових організацій. Це сучасного суспільства взагалі, одне із неодмінних чинників ринкової економіки, хоч би орієнтацію вона вибирала. Соціальна спрямованість економіки пред’являє вимоги до визначеної структурі форм і деяких видів страхования.

ГЛАВА 1.

Страховий ринок РФ.

1.1 Основні макроекономічні підсумки 2004 года.

2004 рік було досить складною, але загалом сприятливим часом розвитку національної економіки загалом і окремих сегментів — зокрема, страхування. Приріст ВВП 2004 року за даними ФСГС становив 7,1%, реальні доходи населення на 8%. Середні банківські ставки кредитування підприємств, за даними ЦБ РФ залишалися протягом усього року в низький рівень — 10−12%, причому з часом розмір ставки мав тенденцію до їх зниження. Обсяг кредитів, наданих підприємствам, виріс протягом року на 38,6% і становить під кінець року 3,2 трлн. рублей.

Динаміка основних макроекономічних индикаторов.

2004 року проти 2003 годом.

(за даними ФСГС і ЦБ РФ).

Проте, ці показники виявилися нижче величин, зафіксованих протягом року: 2003 року зростання ВВП становив 7,3%, а зростання реальних доходів населення — 14,9%. На рівні виявилася інфляція — більш 28% в виробничому секторі та 11,7% на споживчому рынке.

Стримування економічного зростання пов’язано, передусім, з здешевленням імпорту з допомогою зміцнення рубля стосовно долара — падіння номінального курсу долара з 31,3 2002 р. до 28,8 2004 року. і натомість істотною інфляції стало зростання імпорту 2003 і 2004 рр. на 25 і 27% відповідно. Витіснення внутрішнього виробництва імпортом призвело до певного стримування економічного зростання, якої могла не позначитися й розвиток страхування. Проте, в в довгостроковій перспективі в Росії усі підстави для стійкого економічного зростання. Як свідчать дослідження «Росгосстраха», нашій країні є достатні підстави забезпечення зростання ВВП на 4−5% на рік тільки завдяки традиційному внутрішнього споживання, не враховуючи змін кон’юнктури російського экспорта.

1.2 Загальні підсумки розвитку російського страхування 2004;го году.

За підсумками 2004 року про роботу російському ринку прозвітували 1138 страхових компаній, їх реально працюють (зібрали 100 тис. рублів страхової премії) 976 компаній. У цьому російський ринок досить концентрованим. Перші 100 компаній доводиться 75% загальної премії і 81% премії зі страхування, іншому, ніж страхування жизни.

Слід зазначити, що це загальна концентрація ринку знизилася проти 2003 роком. Тут бачимо прояв активізації малих та середніх страхових компаній, і навіть відбиток розвитку класичного страхування, передусім — у регіонах. Зокрема, така активізація викликана розвитком операцій із ОСАГО — регіональні страховики, які входять у число національних лідерів, з’явилася можливість освоїти знову виниклі місцеві ринки і збільшити рахунок цього земельну частку загалом зборі премій. У цьому концентрація ринку добровільного страхування, іншого, ніж страхування життя, кілька зросла. Тенденція до концентрації ринку добровільного страхування цілком очевидний пов’язана з тим, значні компанії мають можливість залучати значно більші ресурси до розвитку бізнесу. До того ж великим компаніям більш властиво стратегічне мислення — планування операцій на роки наперед, без чого неможливий захоплення більшої частки рынка.

Концентрація ринку на 2003 і 2004 гг.

Макроекономічні обставини було неможливо не спричинити розвиток національного страхового ринку. Загальні темпи розвитку страхування 2004 року. загалом виявилися незначними — сумарний збір премії збільшився лише з 5%, а загальна кількість укладених угод — на 1,5%2. З іншого боку, страхові суми по укладених договорів (сумарна вартість страхуемых інтересів) зріс у 2004 року на 22%, а страхуванні, іншому, ніж страхування життя — на 24%. Страхові премії у цьому сегменті зросли на 19%. Це показник усе ще залишається нижче інфляції, що склала за 2004 р. в промисловому секторі більш 28%.

Динаміка російського страхового ринку на 2003;2004 гг.

У той самий час слід враховувати, що страховий ринок перестав бути єдиним цілим. У ньому виділити декілька основних сегментів, існуючих за власними законами і найгірш пов’язаних між собою. Это:

1) Введення обов’язкового медичного страхування, більше що належить до державного соціального страхування, ніж до класичної страхової деятельности;

2) «Зарплатное» страхування життя, спрямоване на зниження оподаткування фонду оплати праці споживачів, і навіть інші «сірі схеми» — фінансові операції в страхової упаковке,.

3) Класичне страхування життя, добровільне страхування, інше, ніж страхування життя, що можна розглядати, як загалом, і після очищення від «сірих схем»,.

4) ОСАГО, які з своїм властивостями і особливостям споживчого поведінки ближчі один до класичному добровільному страхуванню, ніж до обязательному.

Сьогодні можна стверджувати, що тільки третя група видів страхування і ОСАГО є повноцінні страхові операции.

Всі останні роки класичне страхування розвивалося досить швидкими темпами.

Частка «класики» в ВВП зросла за 5 років із 0,3 до 1%, однак у останні півтора року і зростання уповільнився. І це немає нічого незвичного. У початковий період розвитку нового російського капіталізму страхування мало кого цікавило — бізнес планував операції у короткі строки і основну небезпеку представляли ризики, яких неможливо застрахуватися: нестабільність ринків, сваволю чиновників, криміналітет і т.п. Відносна стабілізація економіки та життя в посткризове час призвела до того, що планування операцій на бізнесі почало довгостроковим, а страхуемые ризики стали значимими населенню і. Страхування стало надолужувати відкладений попит, із чим пов’язаний прискорений ріст зборів страхових премій з 2001 по 2003 рік. Сьогодні говорити, що відкладений попит страхування у російській економіці вцілому вичерпано, й вона посіла своє «справедливе» місце у російської економіці. Надалі страховий ринок розвиватиметься в темпі економічного зростання, а частка страхування в ВВП зростатиме, але дуже швидко. Російське страхування розвиватиметься з залежністю, котра в весь світ — що більше ВВП душу населення, то більше вписувалося страхова премия.

1.3 Територіальна структура російського страхового рынка.

Присутність місцевих страховиків і філій компаній із інших регіонів є показник розвитку місцевої страхового ринку — що більш привабливий місцевий ринок, то більше вписувалося у ньому концентрація страхових компаній. Найбільше присутність місцевих страхових компаній, і філій страховиків з інших регіонів є у Москві, Московській області, Петербурзі, і навіть Краснодарському краї, Свердловській і Тюменської областях. З цього погляду найгірше справи Республіка Алтай, Єврейській автономної області, Інгушетії, на Чукотці й у Республіці Тыва.

Територіальне проникнення страхових компаний.

Якщо говорити про розвиток страхового ринку на регіонах, то найбільші збори премій по добровільному страхуванню, іншому, ніж страхування життя і ОСАГО викликають Москву і науковотехнологічна галузь, Петербург, Тюменську область, Татарстан, і навіть Свердловську і Самарську области.

Регіональні ринки та його динаміка 2004;го г.

Важливою тенденцією розвитку російського страхування 2004 року. стало прискорене розвиток регіональних страхових ринків проти центром: тоді як 2003 р. на Москву доводилося 47,8% загальної премії по добровільному страхуванню, іншому, ніж страхування життя і ОСАГО, то 2004 р. їхня частка впала до 45,4%. З іншого боку, кілька великих регіональних ринків (Петербург, Московська і Свердловська області), продемонстрували помітне зростання зборів премії. Ще більших масштабів зростання ринку сягнув у регіонах із меншими зборами премій. Найбільші темпи нарощування обсягів страхових операцій на 2004 року показали Республіка Тыва, Мордовія, Інгушетія, Астраханська і Псковская області. Треба враховувати, що міра регіональних ринків з їх відносно невеликих розмірів залежить від великих контрактів: значного договір страхування може помітно збільшити загальний збір премії, а припинення дії такого договору — помітно скоротити его.

За підсумками останніх очевидно простежується зв’язок між валовим регіональним продуктом (УРП) і зборами страхової премії - що більш промислово розвиненим є регіон, то більше вписувалося премії там збирають страховики. У цьому збільшення збору премій випереджає збільшення УРП. Отже, економічного розвитку Росії прямо визначає майбутнє страхового ринку: що швидше розвиватиметься національна економіка, тим більша будуть темпи зростання страхового рынка.

1.4 Галузева структура російського страхового рынка.

За 2004 минулий рік загальне кількість договорів страхування виросло на 1,5% та й склав 108 млн. одиниць. Слід зазначити, що у 2004 р. сталося пожвавлення діяльності страхових компаній із ряду направлений.

Динаміка числа договорів страхування від ряду галузевих сегментов.

Так, помітно збільшилася число договорів із транспортними підприємствами, що активізацією роботи з ОСАГО. Помітно збільшилася кількість діючих договорів із сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, і навіть підприємствами оптової і роздрібної торгівлі. У той самий час число договорів із промисловими підприємствами залишилося попередньому уровне.

1.5 Мотивація споживачів і ставлення до страхованию.

Споживачі набувають страхування і під час трьох условий.

1. Ризики, яких захищає страхового поліса, повинні прагнути бути значимими для потенційного потребителя.

2. Страховий поліс сприймати її слід споживачем як ефективний захист від економічних наслідків несприятливих событий.

3. Бажання захисту від ризику з допомогою страхового поліса має бути, у очах споживача великим, ніж небажання передплачувати страхование.

Насамперед слід відзначити, що страхи, яких можна захиститися з допомогою страхових інструментів, не займають перших місць у ієрархії небезпек, значимих населенню. Як очевидно з наступній таблиці, страхуемые ризики у сумі значимі лише 5% населення. Тому домінування психологічної мотивації придбання страхових послуг, у межах якої страхування сприймається як спосіб забезпечення почуття захищеності від небезпек, може забезпечити зростання обсягу страхового рынка.

Чутливість населення до опасностям.

(ХОМ, 2003 г.).

Проте, як свідчить досвід економічно розвинутих країн, страхування можливо, у нашій країні значно більше затребуваним, що тепер. Страхування буде широко використовуватися споживачами для боротьби з економічними наслідками несприятливих подій у тому випадку, коли вона сприймається ними як економічно ефективний, вигідний спосіб боротьби з опасностями.

Упродовж багатьох років російські споживачі вважали страхування економічно ефективним засобом боротьби з небезпеками. Так було в 1999 р., за даними досліджень, менш 22% населення розглядали страхування як економічно обгрунтований спосіб боротьби з небезпеками. Однак у останнім часом розвиток страхового ринку виробництва і зростання поінформованості населення страхування призвели до зміни ситуації. Сьогодні 33% населення дотримується думки про високої економічну ефективність страхования.

Найбільше споживачів, високо оцінюють економічну ефективність страхування, посідає страхування здоров’я при виїздах до інших держав, страхування каско автотранспорту, ДМС, страхування від СР і ОСАГО.

Ставлення до економічну ефективність страхования.

(за групами користувачів різних видів страхования).

Ставлення до економічну ефективність страхования.

по майновим групам потребителей.

Як очевидно з таблиці, частка тих, хто розглядає страхування як економічно вигідний спосіб боротьби з небезпеками підвищується зі зростанням доходів населення. Річ у тім, що мері зростаючого достатку збільшується частка споживачів, мають досвід спілкування з страхові компанії, як у із захистом власних, і у зв’язки України із професійною діяльністю. Зростає рівень освіченості респондентів — в високодохідної групі тих, хто має вищим і послевузовским освітою, отже, тут ширше поширені страхові знання. Відповідно, зростає частка тих, хто справедливо оцінює властивості страхової системи, які забезпечують споживачам економічно ефективний захист від неприятностей.

Висока оцінка економічну ефективність страхування склалася основному задля споживачів молодший 30 років. Споживачі, які стосуються старшої віковій групі, пам’ятають про фінансові втрати, що з гіперінфляцією на початку 1990;х років — зокрема, про знеціненні вкладів у накопичувальне страхування, компенсаційні виплати за яким почалися нещодавно. У зв’язку з цим молодь у більшою мірою позитивно оцінює економічну ефективність страхових інструментів, ніж літні люди.

Ставлення до економічну ефективність страхования.

за групами потребителей.

Слід пам’ятати про те, у серед осіб старшого віку нижче середній рівень доходу, ніж в молодших споживачів. Тому вікова специфіка ставлення до економічну ефективність страхування може бути виявом майнової залежності, представленої выше.

Зростання від кількості тих, хто оцінює страхування як економічно ефективний інструмент боротьби з небезпеками, неспроможна не радувати: чим більше їх частка серед споживачів, то більше вписувалося попит на страхові послуги. Отже, позитивна динаміка цієї характеристики є основою подальшого зростання страхового рынка.

1.6 Економіка страхования.

Конкуренція російському страховий ринок 2004 року. суттєво загострилася. Про це свідчать значно випередження темпи зростання витрат ведення справи страховиків над зростанням премії. Так, премії по добровільному страхуванню, іншому, ніж страхування життя і ОСАГО зросли на 27%, а сумарні РВД за російським страхового ринку — на 33%. Загальний обсяг витрат ведення справи становив 54,7 млрд. рублів. Частка оплати праці РВД зріс у 2004 р. до 43% від загального обсягу витрат проти 40% протягом року. Сумарна агентська комісія з ринку збільшилася на 49%, досягнувши 7,1 млрд. рублей.

Економічні показники страховщиков.

Отже, в наявності випереджаюче зростання витрат страховиків порівняно з зборами премії. Це свідчить про посиленні жорсткості конкурентної боротьби на класичному страховий ринок. У своєму прагненні збільшити свій частку, компанії збільшують інвестиції інфраструктуру (мережу територіальних представництв, інформаційні технологій і т.п.), набирають персонал і збільшують агентську комісію. У той самий час, зростання капіталовкладень у страхування має власний межа. Порівняння тенденцій зростання премій, виплат відшкодування і РВД показує, що у найближчі рік-два на класичному страховий ринок розпочнеться зниження валового обсягу технічного результату (премії з відрахуванням виплат і РВД). Страховики, зіштовхнувшись із зниженням економічну ефективність бізнесу, будуть змушені звернути основну увагу управління витратами — скорочення втрат надходжень у зв’язку з страховими шахрайствами, мінімізацію управлінських витрат і витрат за зміст інфраструктури, скорочення вартості продажу та т.п.

ГЛАВА 2.

Страховий ринок у США, Великій Британії та Германии.

Американський страхової бізнес відрізняється величезним розмахом і немає собі подібних у світі. Американські страхові монополії контролюють приблизно 50% всього страхового ринку індустріально розвинених країн світу. У працює понад вісім тис. компаній майнового страхування і близько двох тис. компаній із страхуванню жизни.

Кожен штат має страхове законодавство ще й свій регулюючий орган (нагляд). Єдиного федерального закону про страхуванні та єдиного федерального органу з нагляду за страхової діяльністю немає. Кожен штат висуває свої вимоги мінімального рівню капіталу, видам запропонованого страхування, проводить ревізію підконтрольних страхових компаній, здійснює загальне регулювання страхової діяльності шляхом видачі ліцензії брокерам, агентам і між страховим компаниям.

У є типу страхових компаній: акціонерні товариства й суспільства взаємного страхування. Державних страхових фірм немає. Акції акціонерних товариств може отримати як фізичне, і юридична особа. Історично ж у США страхові компанії, у основному були компаніями взаємного страхування, за величиною вони традиційно менше акціонерних обществ.

Страхові компанії здійснюють три типу страхування: 1) бекифиты (страхування життя і здоров’я, медичне, пенсії, зберігаюче тощо.); 2) комерційне (широкий, спектр); 3) особисте (мається на увазі страхування будівель, автомобілів чи іншого майна граждан).

Законодавчо передбачена спеціалізація страхових компаній на проведенні операцій із страхуванню життя і розбазарювання майна. Активи всіх страхових компаній становить приблизно 1,6 трлн. дол. У середньому активи компанії становлять 950 млн. дол., але в 12 найбільших компаній доводиться 45 млрд. дол. Страхова індустрія США єдина, яка підпадає під антимонопольне законодательство.

Діяльність усіх страховиків США старанно аналізується трьома консалтинговими компаніями: A.M. Best, Moody P. S, Standart & Poors, які займаються аналізом стану страхових фірм і щокварталу видають каталоги з їхньої роботі. Вони публікують у пресі офіційні рейтинги страхових компаній із надійності клієнтові і такі станом їх платежеспособности.

Окремі компанії, особливо брокерські, мають спеціальні підрозділ з аналізу діяльності низки інших компаній. У цьому основними чинниками, якими виробляється аналіз, є: фінансове становище; виплати за позовами і культурний рівень сервісу; безпека продукції та запобігання втрат; гнучкість у роботі компанії; вартість послуг (мінімальні тарифні ставки). У широко використовується електронного банку даних із всім страхових компаній, що дозволяє розподілити компанії за ризиком, розмірам премії і т.д.

Інвестиційні вкладення величезне значення для американських товариств зі страхування життя. Проте ще важливіше інше: величезні інвестиційні ресурси перетворюють страхові компанії, у одне із впливових зовнішніх центрів фінансового контролю у відношення до промисловим корпорациям.

Організаційно основу американських страхових компаній становлять акціонерні товариства й суспільства взаємного страхування («мьючуелз»). Існує інститут андеррайтерів і страхових брокерів — страхових агентів чи незалежних брокерських фірм. Приміром, одне з найбільших товариств зі страхування життя — суспільство «Пруденшл» має 22 тис. страхових брокерів. З незалежних брокерських фірм може бути «Марш-Макленан», «Олександр енд Олександр», «Фрек Голл», «Фред З. Джеймс» та інших. Треба сказати, що у американському страховий ринок (відповідно до загальної світової закономірністю) зростає обсяг издержек.

Найбільша транснаціональну компанію зі страхування майна «Стейт фарм мьючуэл отомобил иншуранс компані» зі збирання премій займала 1-е місце у США, а й в усьому світі. «Сигна» — одне з провідних широко диверсифікованих страхових корпорацій. «Америкен інтернешнл груп» (АИГ) — одне з провідних міжнародних диверсифікованих страхових груп, і найбільший у США страховик торгових оборотів і промислових ризиків. Страхування майна України та відповідальність великих торгових оборотів і промислових фірм США дає обсяг страхової премії порядку 8 млрд. дол. на рік. Іноземний бізнес американських монополій і діяльність іноземних компаній у навіть інших країнах — 2 млрд. дол. По страхуванню життя річний збір премії становить 9 млрд долл.

Страховий бізнес Великобританії уже багато років концентрується у Лондоні як світовому фінансовому центрі. Найбільший Лондонський міжнародний страховий ринок обслуговує фінансові потоки деяких країн та акцій компаній. Авторитет Лондонського міжнародного страхового ринку спирається на значний кадровий потенціал фахівців страхової справи, високорозвинену інфраструктуру ринку, і навіть присутність тут широковідомою поза Великобританії страхової корпорації «Ллойд». У Лондоні розташовані представництва чи дочірні структури всіх найбільших страхових компаній світу. Тут сконцентровані також центральні офіси всіх найбільших міжнародних страхових і перестрахувальних брокерів. Працює найстаріше (засновано 1760 р.) і найбільш авторитетне класифікаційне суспільство — Регістр судноплавства «Ллойд». У Лондоні розташовані штаб-квартири низки міжнародних страхових організацій, і навіть деякі структури наявного національного страхового ринку (інститут Лондонських страховиків, Інститут дипломованих страховиків та інших.), діяльність яких носить міжнародний характер.

Особисте страхування Великобританії сконцентровано спеціалізованими страхові компанії, пенсійні фонди, і навіть інвестиційних компаніях (будівельних суспільствах), здійснюють продаж нерухомості населенню. Упродовж останніх десяти років відзначається стійке зростання збору страхових платежів. Майнове страхування серед населення представлено поруч традиційних видів. У тому числі страхування легкових авто у у приватному власності, домашнього майна, цивільну відповідальність та інших. Майнове страхування також характеризується стійкими темпами розвитку. Інституціональна структура страхового ринку Великобританії представлена акціонерними товариствами, які належать їх власникам — акціонерам; товариствами взаємного страхування, які належать їх страхувальників; дружніми товариствами; відділеннями і представництвами іноземних страхових компаній.

Базова структура Лондонського міжнародного страхового ринку — корпорація «Ллойд» представлена 400 страховими синдикатами, які об'єднують фізичних осіб — андеррайтерів, безпосередньо здійснюють страхової бізнес корпорації. Андеррайтеры несуть необмежену відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із умов ув’язнених ними договорів страхування у межах синдикату. Динамічні і рухливі структури синдикатів, мають виражену спеціалізацію за видами (класам) страхування, утворюють економічне середовище міжнародного страхового ринку на системі корпорації «Ллойд».

Функції органу державного страхового нагляду у Великій Британії покладено на Департамент торгівлі, і промисловості (Department of Trade and Industry, DTI), який очолюється Державним секретарем з торгівлі й промисловості. Насправді повсякденний страхової нагляд здійснює Страховий відділ Департаменту торгівлі, і промисловості. Діяльність страхових посередників у Великобританії значною мірою також підлягає регулювання і ліцензуванню. Це першу чергу стосується діяльності страхових і перестрахувальних брокерів.

Особлива структура англійського страхового ринку — Управління із захисту страхувальників (Policyholders Protection Board), яка була створена відповідно до Законом про захист страхувальників 1975 р. (Policyholders Protection Act, 1975). З іншого боку, зазначений закон забезпечив необхідні умови до створення особливого компенсаційного фонду страхувальників, що формується з допомогою грошових відрахувань всіх страхових компаній, мають ліцензії і здійснюють страхові операції у Великій Британії.

Страховий ринок Німеччини характеризується динамічним розвитком. Щорічний приріст обсягу надходження страхових платежів становить Німеччини 10%. Особисте страхування структурі національного страхового ринку припадає близько 37%. Медичне страхування, яке користується кілька меншою популярністю, ніж у сусідніх країнах Західної Європи, становить близько 12-ї% загального обсягу надходження страхових платежів. Майнове страхування займає 51% національного страхового ринку на Германии.

Сектор особистого страхування у Німеччині відчуває дедалі більшу конкуренцію із боку комерційних банків, прагнуть організувати страхове обслуговування клієнтури через операційні зали комерційних банків. У цілому нині дохідність операцій на секторі страхового обслуговування фізичних осіб вище, ніж у секторі страхового обслуговування юридичних. Сектор страхового обслуговування фізичних осіб займає 87% німецького страхового ринку, сектор страхового обслуговування юридичних — 13%. Дивіденди з акцій акціонерів страхових компаній стабільні, але трохи нижче, ніж у сусідніх країнах Західної Європи. Об'єднання Німеччини наклав свій відбиток на динаміку розвитку страхового рынка.

Страховое залежить від Німеччини розділене між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Соціальне страхування обов’язково всім працівників найманої праці, якщо де вони охоплені сектором приватних страхових справ. Є у вигляді страхування з старості, у разі безробіття, страхування у разі тимчасової втрати працездатності. Приватний сектор страхових послуг у Німеччини представлений такими видами страховиків — акціонерні страхові суспільства, що є власністю їх акціонерів, суспільства взаємного страхування і державні страхові корпорації. Великим джерелом залучення клієнтури страхових компаній служить робота незалежних страхових брокерів, обслуговуючих різні страхові компанії. Широко пряма продаж страхових полісів, здійснювана безпосередньо з офісів страхових компаний.

Всі чинні у Німеччині національні й іноземні страхові компанії підлягають загальнообов’язковому державному страховому нагляду із боку Федерального відомства нагляду над діяльністю страхових компаній (BAV), що за Берліні. Страхові компанії, засновані окремими федеральних землях, підлягають страховому нагляду із боку уповноважених те що земельними владою органов.

Обов’язкове страхування Німеччини носить щодо обмежений характер. Федеральне законодавство Німеччини встановлює обов’язкове страхування роботодавця за збитки найманців, заподіяний виробничої травмою чи шкідливими умовами праці, обов’язкове страхування цивільну відповідальність власників автотранспортних коштів за збитки перед третіми особами, у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Обов’язкове страхування професійної (громадянської) відповідальності авіаційних перевізників і диспетчерів із управління рухом цивільних повітряних судів, бухгалтерів, мисливців, операторів атомних енергетичних установок, споживачів атомної енергії і переміщення радіоактивних ізотопів, товаровиробників (продуцентів) фармацевтичної продукції. З іншого боку, у деяких федеральних землях Німеччини встановлено обов’язкове страхування будівель від вогню незалежно від форми їх собственности.

Страхування у країнах є частина міжнародного страхового ринку. Разом про те є важливим сектором економік, забезпечуючи перерозподіл 8—12% валового національний продукт. Аккумулируемые через страхування кошти є джерелом значних інвестицій. Фінансові потоки страхових компаній у значною мірою орієнтовані обслуговування державного внутрішнього долга.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Оцінюючи ситуацію російському страховий ринок, можна сказати, що систему страхування вкрай неравновесна. І, передусім, оскільки потреба у страхуванні неухильно зростає, а підсистема професійних послуг відстає у розвитку, не задовольняє у необхідному обсязі зазначену потребность.

Не становлять особливого секрету як внутрішні, і зовнішні проблеми вітчизняного ринку страхових послуг, в переломленні недосконалості російської економіки.

До внутрішні проблеми, тобто. корректируемым всередині системи страхування, з допомогою резервів, можна отнести:

— низький рівень професіоналізму й страхової культуры;

— внутрісистемна роз'єднаність;

Зовнішніми проблемами, які мають загальнодержавний характер, може бути:

— економічні (інфляція, низький фінансовий потенціал страхувальників та інших.).

— юридичні (низький рівень загального законодавчого забезпечення страхової діяльності, тривале становлення страхового ринку за умов повної відсутності законодавчій і методичної бази, контролю та ін.).

У результаті, було б непристойним рекомендувати використання досвіду іноземних професіоналів страхового бізнесу, адаптуючи його до вітчизняного ринку. Ідеться питань цільового фінансування проектів, створення фондів підтримки, податкових пільг, можливості відкриття іноземного страхового ринку Росії, організації інституту страхователей-экспертов, брокерів, актуаріїв і др.).

Основними завданнями в розвитку страхової справи є:

1) формування законодавчої бази для ринку страхових послуг;

2) розвиток обов’язкового і добровільного видів страхування;

3) створення ефективного механізму державного регулювання і нагляду над страхової діяльністю;

4) стимулювання перекладу заощаджень населення довгострокові інвестиції з допомогою механізмів довгострокового страхування життя;

5) поетапна інтеграція національної системи страхування міжнародною страховим рынком.

1. Гвозденко А. А.: Основи страхування. — М.: Фінанси і статистика, 1998 г.

2. Шахов В. В. Страхування: Підручник для вузів. — М.: Страховий поліс, ЮНИТИ, 1997 г.

3. Шихов А. До.: Страхування. — М.: ЮНИТИ, 2000 г.

4. internet.

5. internet.