Таможенный контроль музичного бізнесу
Российская фірма грамзапису, яка уклала отой чи то з імені якої був міститься така бартерна угода, зобов’язана у найкоротші терміни (трохи більше 90 днів), встановлені законодавством Російської Федерації виспівати поточних валютних операцій, забезпечити ввезення на митну територію Російської Федерації еквівалентних за вартістю кордублей фонограм з підтвердженням факту ввезення відповідними… Читати ще >
Таможенный контроль музичного бізнесу (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Таможенный контроль музичного бизнеса
Успешное розвиток національного музичного бізнесу сьогодні у тій чи іншій формі безпосередньо залежить від економічно вигідних ділових контактів із фірмами грамзапису, музичними видавництвами і підприємствами з виготовлення компакт-дисків із багатьох країн далекого і близького зарубіжжя. У недалекому майбутньому ця тенденція розвитку, очевидно, як збережеться, а й роки від року збільшуватися. Запорукою ж успіху роботи російських фірм грамзапису на зовнішньому ринку бути як високе художнє і технічне якість вироблених ними фонограм і виготовлених з їхньої основі товарів (компакт-дисків, касет тощо.), а й необхідна ступінь поінформованості про чинному світовому і національному законодавстві у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Взаємини з митні органи різних країн займають у цій вервечці особливу увагу. Оскільки уміння і здібності російських фірм грамзапису долати з найменшими витратами і втратами численні митні бар'єри, зрештою залежатиме лише рентабельність комерційної діяльність у цілому, а й можливість проникнення російської музичної своєї продукції світової рынок.
В рамках цієї статті, звісно, не вдасться детально висвітлити всього спектра правових проблем, що виникають у щоденної практиці роботи російських фірм грамзапису з митницею. Тому стаття, власне, стане лише своєрідним введенням у таку актуальну сьогодні для російських фірм грамзапису тему, як митного контролю музичного бизнеса.
Основываясь на своєму багаторічному досвід роботи з російськими фірмами грамзапису у межах ведення ними зовнішньоторговельних операцій, б виділив найбільш характерні помилки, допущені більшістю російських фірм грамзапису і музичних видавництв спілкування з митними органами.
Во-первых, це незрозуміле бажання деяких фірм грамзапису і музичних видавництв n створити з урахуванням положень окремо взятої нормативного акта якийсь «універсальний» алгоритм оформлення своїх різних митних операцій. Наприклад, використовувати на взаєминах із партнерами з промислово розвинених країн (США, Великобританії, Німеччини, Франції) передбачений російським законодавством для країн СНД спрощений порядок митного контролю музичної інтелектуальної собственности.
Во-вторых, це невдалі спроби окремих фірм грамзапису і музичних видавництв переконати російську митницю у цьому, що авторські права на музичні твору чи суміжні права на фонограми не ставляться до об'єктів експорту чи імпорту. Аналогічний досвід обертаються для російських фірм грамзапису і музичних видавництв, зазвичай, колосальними фінансовими втратами і штрафами. На відношенні однієї з російських фірм навіть ведеться карне переслідування в рамках порушення кримінальної справи за 57-ю статтею контрабанда.
Чтобы не допускати подібних помилок російським фірмам грамзапису корисно матиме уточнену картину такого правового аспекти ведення зовнішньоекономічної діяльності, яким є митного контролю об'єктів музичної інтелектуальної собственности.
Прежде всього, слід зазначити, що згідно із статтею 2 Закону Російської Федерації «Про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності» від 13.10.1995 року № 157-ФЗ серед об'єктів експорту й імпорту названі виняткові права на результати інтелектуальної діяльності (музичні твори і фонограми). Це означає, що й ліцензійний договір передбачає вивезення (чи ввезення) виняткових авторських чи суміжних прав із території (на митну територію) Російської Федерації зарубіжних країн (з-за кордону) без зобов’язання про інше вивезенні, такий ліцензійний договір є експортної (імпортної) угодою (Лист ЦБР від 01.02.1996 р. № 12−1-0−3/6369). Митного оформленню підлягає не сама інтелектуальну власність як результат інтелектуальної діяльності, а переміщуваний через митну кордон Росії товар, у якому інтелектуальну власність, тобто. матеріальний носій із записаною інформацією: мастер-лента, оригінал-макет художнього оформлення упаковки носіїв звуку тощо. (Лист ГТК РФ від 28.02.1999 р. № 03−15/12 632 «Про митному контролі об'єктів інтелектуальної собственности»).
Правовой базою найоптимальнішого спілкування російських фірм грамзапису із своїми колегами з країн СНД є принцип вільного товарообміну, зафіксований у Статті 19 Розділу V Статуту СНД (1993 р.). Положення цієї статті передбачають формування по всій території СНД «…спільного простору на базі вільного пересування товарів, послуг, капіталів робочої сили…». З метою реалізації принципу вільного товарообміну 24 вересня 1993 року було прийнято Правила визначення країни походження товарів. А 15 квітня 1994 року між урядами держав-учасників СНД укладено Угоду про створенні зони вільної торгівлі. Серед учасників цієї угоди фігурують такі країни, як Азербайджан, Молдова, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Украина.
В цілях реалізації вищезгаданих угод між урядами держав-учасників СНД було також укладено Угоді про спрощення і уніфікації процедур митного оформлення на митних межах від 8 липня 1994 года.
На підставі даних нормативних актів звільняються й від мит і ПДВ ввезені на територію Росії компакт-диски, аудіо й відео касети будь-яких форматів, що відбуваються з держав-учасників СНГ.
Российская митниця вважатиме умови, що визначають походження фонографічної продукції з держав-учасників СНД, виконаними, если:
а) компакт-диски й інша музична продукція експортується до Росії резидентом государства-участника СНГ;
б) компакт-диски й інша музична продукція вивозиться із території государства-участника СНД на відповідність до митним режимом экспорта;
в) компакт-диски й інша музична продукція ввозиться на митну територію Росії безпосередньо із території государства-участника СНД (Лист ГТК від 20.06.97 г. № 07−10/11 683 «Про визначення походження товарів з держав-учасників СНГ»).
Таможенное оформлення компакт-дисків й інший музичної продукції ввозяться відповідність до Інструкцією «Про особливості митного оформлення товарів, які з держав-учасників СНД і ввезених із цих країн в Російську Федерацію відповідно до митним режимом випуску для вільного звернення» (Затверджено Наказом ГТК від 22.03.95 № 174).
Для проведення митного оформлення музичної продукції російські фірми грамзапису повинні представити для митний орган такі документы:
— вантажну митну декларацію, заповнену в спрощеному порядке;
— сертифікат походження товарів (компакт-дисків чи касет) формою СТ-1;
— вантажні, товаросопроводительные і комерційні документи, включаючи рахунок-фактуру і счет-проформу;
— платіжний документ, підтверджує сплату митних зборів митне оформлення компакт-дисків чи іншого музичної продукции.
Таможенные збори за митне оформлення компакт-дисків чи касет стягуються в рублях в розмірі 0,15 відсотка вартості дисків чи касет, яка вказана у счете-фактуре чи счете-проформе, і може бути сплачено готівковим порядком до каси митного органу на межах сум, встановлених законодавством Російської Федерації. Відстрочка чи розстрочка сплати митних зборів митне оформлення музичної продукції російськими митні органи не предоставляется.
Российским фірмам грамзапису чи музичним видавництвам, які мають ексклюзивні права представляти біля Росії каталоги фонограм чи музичних творів великих західних фірм грамзапису чи музичних видавництв, в обмін використання поза межами Росії своїх каталогів, слід ознайомитися з іншими положеннями указу президента Російської Федерації № 1209 від 18 серпня 1996 року «Про регулювання зовнішньоторговельних бартерних сделок».
Наглядным прикладом такого обміну каталоги є угода, ув’язнена наприкінці 70-х між радянським зовнішньоторговельним об'єднанням, компанією «EMI» англійською філією американської кампанії «United Artists Records» щодо використання цими фірмами біля Великобританії записів з каталогу колишнього радянського фонографического монополіста — фірми «Мелодия».
Фирме «EMI» було надано пріоритетне право використати в території Великобританії записи з каталогу «Мелодії» для випуску і публічного поширення грамплатівок та інших матеріальних носіїв за умов першого* вибору, а фірмі «United Artists Records» за умов другого** выбора.
С 1 листопада 1996 року такі взаємні ліцензійні угоди віднесено російським законодавством до такого специфічного виду зовнішньоторговельних угод, як бартерні угоди, оскільки передбачають обмін еквівалентними по вартості результатами інтелектуальної діяльності (суміжними правами).
Действующее російське законодавство наказує російським фірмам грамзапису здійснювати такі угоди простий письмовій формах через укладання двостороннього договору мены.
В своє чергу, крім обов’язкової фіксації дати й номери договору, з тексту мали бути зацікавленими також определены:
· строки й умови і експорту, і імпорту кордублей фонограм і цветоделенных плівок (чи комп’ютерних файлів кольороподілу) до друку художнього оформлення упаковки носіїв (буклетів, вкладишів і т.д.);
· перелік фонограм, їхню вартість, момент надання суміжних прав на фонограммы;
· перелік документів, експонованих закордонним партнером російської фірмі грамзапису на утвердження факту надання нею суміжних прав на фонограми з його каталога;
· порядок задовольнити претензії у разі невиконання чи неналежного виконання сторонами умов договора.
Российская фірма грамзапису, яка уклала отой чи то з імені якої був міститься така бартерна угода, зобов’язана у найкоротші терміни (трохи більше 90 днів), встановлені законодавством Російської Федерації виспівати поточних валютних операцій, забезпечити ввезення на митну територію Російської Федерації еквівалентних за вартістю кордублей фонограм з підтвердженням факту ввезення відповідними документами (вантажний митної декларацією). У разі, коли з договору на закордонного партнера покладено обов’язок виконання зустрічного зобов’язання способом, не яка передбачає ввезення на митну територію Російської Федерації кордублей фонограм, російська фірма грамзапису зобов’язана отримати в Міністерства зовнішніх економічних зв’язків Російської Федерації відповідне разрешение.
Экспорт кордублей фонограм і цветоделенных плівок з Росії то, можливо здійснено тільки після оформлення російської фірмою грамзапису паспорти бартерної угоди. Порядок оформлення і врахування паспортів бартерних угод затверджений МЗЕЗ Росії 03.12.96 N 10−83/3225, ГТК Росії 03.12.96 N 01−23/21 497, Мінфіном Росії 03.12.96 N 01−14/197 й зареєстровано Мін'юстом Росії 17.12.96 під № 1213. Митне оформлення переміщуваних через митний кордон Росії кордублей фонограм як виконання зустрічного зобов’язання російської фірми буде можливе за умови уявлення митним органам паспорти бартерної угоди. Після вивезення кордублей фонограм та обсягів надання с уміжних прав на фонограми слід протягом 15 днів явити у територіальні органи ВЭК Росії документи, що підтверджують факт передачі суміжних прав, і навіть копію паспорти угоди. До документам, які б факт передачі, отримання суміжних прав ставляться: договору про взаємної уступке/передаче суміжних прав, счет/счет-фактура («Перелік документів, підтверджують виконання робіт, надання послуг і результатів інтелектуальної діяльності під час проведення зовнішньоторговельних угод », розроблений відповідно до пункту 8 указу президента Російської Федерації від 18.08.96 N 1209 і затверджений МЗЕЗ Росії, ГТК Росії (09.07.97 N 01−23/13 044) і ВЭК Росії з узгодження з Банком России) В справжнє час у рамках підготовки новій редакції Митного кодексу Російської Федерації, розроблена глава, забезпечує правові основи захисту митними органами Росії музичних творів, фонограм та інших об'єктів інтелектуальної собственности.
* Право першого вибору означало пріоритетне і прерогатива «EMI» вибирати фонограми з каталогу фірми «Мелодія» для випуску створення і поширення касет, грамплатівок та інших матеріальних носіїв біля Великобританії (прим. авт.).
** Право другого вибору означало пріоритетне і прерогатива «United Artists Records» здійснювати добір і використання звукозаписів із тих фонограм, які у каталозі фірми «Мелодія», які «EMI» не вибрала протягом обумовленого періоду часу (прим. авт.).
Алексей Сергійович Кондрин, Директор Автономної некомерційної організації з колективному управлінню майновими правами «Незалежний Фонографічний Альянс «(НФА).
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.