Развитие лізингу на Украине

|Введение |3 | |1 Лізингові операції |4 | |2 види лізингу |6 | |2.1 Оперативний (сервісний) лізинг |6 | |2.2 Фінансовий (капітальний) лізинг |7 | |2.3 Поворотний лізинг |8 | |2.4 Пайовий лізинг |8 | |2.5 прямий лізинг |9 | |2.6 Сублизинг |9 | |3 Розвиток лізингу України |10 | |4 Лізингові компанії, у Україні |13 | |Укладання |14 | |Перелік посилань |15 |.

Ефективність використання основних фондів підприємства впливає багато чинників. Важливу роль у цьому відіграє політика управління фінансуванням необоротних активів, зокрема їхнім обновления.

Фінансування відновлення операційних внеоборотных активів зводиться до двом варіантів. Перший грунтується, що все обсяг відновлення цих активів фінансується з допомогою власного капіталу. Другий їх грунтується на змішаному фінансуванні відновлення операційних внеоборотных активів з допомогою власної родини та довгострокового позикового капитала.

Вибір відповідного варіанта фінансування відновлення операційних внеоборотных активів підприємством загалом здійснюється з урахуванням таких засадничих факторов:

. достатності власних фінансових ресурсів задля забезпечення економічного розвитку підприємства у майбутньому периоде;

. вартості довгострокового фінансового кредиту на порівнянні з рівнем прибутку, генерованою обновлюваними видами операційних внеоборотных активов;

. досягнутого співвідношення використання власної родини та позикового капіталу, визначального рівень фінансової стійкості предприятия;

. доступності довгострокового фінансового кредити предприятия.

У процесі фінансування окремих видів операційних внеоборотных активів однією з найбільш складних завдань фінансового менеджменту є вибір альтернативного варіанта — придбання цих активів у власність чи його аренда.

1 ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦИИ.

Що таке лізинг? На погляд, все досить просто: одна організація в інший потрібне обладнання, або машини та здає їх у тимчасове користування третьої з правом майбутньої купівлі. Але простий дана операція виглядає тільки погляд: до нашого часу фахівці що неспроможні виробити єдиних принципів у складанні необхідних угод, розібратися у їхньому природі. Пропонуємо ближче оцінити поставлену проблему.

Почати з етимології слова «лізинг ». Лізинг — слово англійського походження, що бере початок від дієслова lease — здавати чи брати майнову оренду. Лізинг почав своє життя англомовних країн і невдовзі перетворився на дуже поширену операцію: в лізингу перебуває 45% виробничого устаткування, у Японії - 33, до ФРН — 18; в США здається 19% наявних комп’ютерів, 12,5% літаків, 86,7% вантажних автомобілів, 5,5 строений.

Не треба говорити, яку роль економіці грають інвестиції. А джерелами коштів або власні гроші підприємств, чи позичені. А лізинг таки виступає у ролі джерела взятих у борг коштів — комерційного кредиту, тобто кредиту на натуральному вигляді. Особливо вона потрібна в наукомістких галузях — як-от розробка програмного забезпечення, синтез напівпровідників, нових конструкційних матеріалів і др.

Багато роботах іноземних авторів, присвячених лізингу, можна зустріти цитату з «Риторики «Аристотеля у тому, що багатство не володіння майном з урахуванням права власності, а декларація про користування їм. Історики називають і більше пізню дату: спомин лізингу є у «Законах «Хаммурапі близько 1800 р. до зв. е. Римська імперія теж залишилася осторонь — пов’язані з лізингом дії знайшли собі відображення в «Інституціях «Юстініана. У Великобританії лізинг був поширений з 1284 р. Але найактивніше отримав він під час промислових революцій. Наприклад, предметом лізингу в ХIХ столітті були залізничні вагони, складені окремими компаніями власникам шахт для перевезення вугілля. Слід зазначити, що тому й пішло право орендарів купувати майно, що вони здавали, після закінчення терміну оренди. Проте поширене явище лізинг стан США. Батьком лізингу вважається Генрі Шонфенльд, організувавши в 1952 р. компанію United States Leasing Corp., открывшую в 1959 р. своїх філій в Англії й Канаде.

Тепер лізингом називають майнові відносини, складаються таким чином: одна організація (користувач) звертається в іншу (лізингової компанії) з проханням придбати необхідне їй обладнання та передати його їй у тимчасове користування. Лізингової компанії може і не (то її функції виконуватиме сама промислова компанія), а практично всі великі компанії-виробники мають ее.

Залежно та умовами, передбачених учасниками лізингу, розрізняють кілька його видів, хоча межу між ними провести важко. Головними є фінансовий і оперативний лізинг. У разі критерієм виділення понять є обсяг обов’язків лізингодавця на термін використання устаткування. Назва першого обумовлена тим, що лізингова компанія фінансує угоду; термін оренди у разі наближається до певного терміну повної амортизації устаткування. Наприкінці дії угоди устаткування можна, продовжити оренду або за договірні отношения.

Різновидом фінансового лізингу є зворотний лізинг. У цьому вся випадок власник устаткування продає його лізингової компанії та одночасно становить договір лізингу на продане устаткування; таким чином можна поліпшити свої фінансові положение.

При оперативному лізингу устаткування здається на період значно менший, ніж його служби. І тут устаткування можна здавати у оренду кілька разів. Інакше розрізняють лізинг з повним оплатою (фінансовий) і часткової (оперативный).

Залежно від цього, які здійснюють обслуговування обладнання, лізинг ділиться на чистий (нетто) і брутто. У брутто головна обов’язок по обслуговування лежить на жіночих лизингодателе.

Дуже цікавою Україні є така різновид лізингу, як фінансовий левередж (важіль). І тут на впровадження великих лізингових проектів (будівництво заводів, фабрик, шляхів) об'єднуються капітали кількох лізингових компаній. Перевагою такого способу і те, що ці компанії немає права регресу на побудований з допомогою їх коштів объект.

2 ПЛАНИ ЛИЗИНГА.

Нині в господарської практиці розвинутих країн застосовуються різні види лізингу, кожна з яких характеризується своїми специфічними особливостями. Найпоширенішими являются:

. оперативний (сервісний) лізинг (operating lease);

. фінансовий (капітальний) лізинг (Financial lease);

. поворотний лізинг (sale and lease back);

. пайовий лізинг (з участю третю сторону) (leveraged lease);

. прямий лізинг (direct lease);

. сублизинг (sub-lease).

Усі існуючі види таких угод є різновидами двох базових форм лізингу — оперативного або финансового.

2.1 Оперативний (сервісний) лизинг.

Оперативний (сервісний) лізинг — цю угоду про поточної оренді. Як правило, термін такої угоди менше періоду повної амортизації орендованого активу. Отже, передбачена контрактом орендна плата не покриває повної вартості активу, що зумовлює необхідність здавати їх у лізинг кілька раз.

Найважливіше характерна риса оперативного лізингу — право лізингоодержувача (орендаря) на дострокове припинення контракту. Такі угоди також можуть передбачати вказівку різних послуг за установці і поточному технічного обслуговування переданого у найм устаткування. Звідси й друге, часто вживане назва цієї форми лізингу — сервісний. У цьому вартість надання послуг входить у орендної плати або оплачується отдельно.

До основним об'єктах оперативного лізингу ставляться швидко застаріваючі види устаткування (комп'ютери, копіювальна і розмножувальна техніка, різні види оргтехніки тощо.) і технічно складні, потребують постійного сервісного обслуговування (вантажні і легковики, повітряні авіалайнери, залізничний і військовий морський транспорт).

Цілком ймовірно, у цілому умови оперативного лізингу більш вигідні для орендаря. Зокрема, можливість дострокового припинення оренди дозволяє своєчасно позбудеться морально застарілого устаткування й замінити більш високотехнологічним і конкурентоспроможним. З іншого боку, у разі виникнення несприятливі обставини орендар може швидко припинити даний вид діяльності, достроково повернувши відповідне устаткування власнику, й суттєво зменшити витрати, пов’язані з ліквідацією чи реорганізацією производства.

Що стосується реалізації разових проектів чи замовлення оперативний лізинг від необхідності придбання і наступного змісту устаткування, яке надалі не понадобится.

Використання різних сервісних послуг, які надають лизингодателем або виробником устаткування, часто дозволяє зменшити витрати на поточне технічне обслуговування й утримання відповідного персонала.

Недоліки оперативного лізингу: вища, аніж за інших форм лізингу, орендної плати; вимоги про внесення авансів і передоплати; його присутність серед контрактах пунктів виплати неустойок у разі дострокового припинення оренди; інших умов, покликані знизити і лише частково компенсувати ризик власників имущества.

2.2 Фінансовий (капітальний) лизинг.

Фінансовий (капітальний) лізинг довгострокове угоду, що передбачає повну амортизацію орендованого устаткування з допомогою плати, вносимой орендарем. Оскільки такі угоди не допускають можливості дострокового припинення оренди, правильне визначення величини періодичної плати забезпечує власнику повне відшкодування понесених витрат на і змістом устаткування, і навіть необхідну норму дохідності. Під час цієї формі лізингу всі витрати з установці і поточному обслуговування майна покладається, зазвичай, на орендаря. Часто такі угоди передбачають право орендаря на викуп майна по закінченні терміну контракту по пільгової чи залишкової вартості (така вартість то, можливо суто символічною, наприклад 1 доллар).

На відміну від оперативного фінансовий лізинг істотно знижує ризик власника майна. Власне, його умови багато в чому ідентичні договорами, що укладаються і при отриманні довгострокових банківських кредитів, оскільки передбачають повне погашення вартості обладнання (позики); внесення періодичної плати, що включає вартість устаткування й дохід власника (виплата щодо позики — основна і відсоткова частини); право оголосити орендаря банкрутом у разі нездатності виконати угоду й т.д.

До об'єктах фінансового лізингу ставляться нерухомість (земля, будівлі і споруди), і навіть довгострокові засоби виробництва. Фінансовий лізинг служить базою для освіти двох за інші форми довгострокової оренди — поворотній і пайовий (з участю третьої стороны).

2.3 Поворотний лизинг.

Поворотний лізинг є систему з цих двох угод, при якої власник продає устаткування у власність боці з одночасним укладанням договору його довгострокову оренду у покупця. Як покупця тут зазвичай виступають комерційних банків, інвестиційні, страхові чи лізингові компанії. У результаті проведення цієї операції змінюється лише власник устаткування, яке користувач залишається колишнім, отримавши своє розпорядження додаткові кошти на фінансування. Інвестор ж, власне, кредитує колишнього власника, одержуючи як забезпечення права власності з його майно. Такі операції часто проводять у умовах ділового спаду з метою стабілізації фінансового стану предприятий.

2.4 Пайовий лизинг.

Пайовий лізинг — ще одне різновид фінансового лізингу, що передбачає що у угоді третю сторону — інвестора, як котрого зазвичай виступає банк, страхова чи інвестиційній компанії. У цьому випадку лізингова фірма, попередньо уклавши контракт на довгострокову оренду деякого устаткування, купує в власність, оплативши частина вартості з допомогою позикових коштів. Як забезпечення отриманого позики використовуються придбане майно (як правило, нею оформляється заставна) і залежать майбутні орендні платежі, відповідну частину яких може виплачуватися орендарем безпосередньо інвестору. У цьому лізингова фірма користується перевагами податкового щита, виникає у процесі амортизації устаткування й погашення боргових зобов’язань. Основні об'єкти цієї форми лізингу — дорогі активи, такі, як родовища корисних копалин, обладнання видобувних деяких галузей і т.д.

2.5 прямий лизинг.

При прямому лізингу орендар укладає визначилися з лізинговою фірмою угоду про купівлю необхідного устаткування й наступної здаванням то оренду. Часто угоду про оренду то, можливо укладено безпосередньо з фірмоювиробником (тобто. безпосередньо). Найбільшими виробниками, які надають своєї продукції за умов лізингу, є такі відомих фірм, як IBM, Xerox, GATX, і навіть багато авіаційні, суднобудівні і автомобільні компанії. Наприклад, лідери світового автомобільного ринку — концерни «Даймлер-Крайслер» і BMW складаються засновниками низки провідних лізингових компаній, якими здійснюють збут своєї продукції у багатьох країнах мира.

2.6 Сублизинг.

Сублизинг — особливий вид відносин, що виникають у з переуступкой прав користування предметом лізингу третій особі, що оформляється договором сублизинга.

При сублизинге обличчя, яке здійснює сублизинг, приймає предмет лізингу у лізингодавця за договором лізингу і передає його у тимчасове користування лизингополучателю за договором сублизинга. При передачі предмета лізингу в сублизинг обов’язковим повинно бути згоду лізингодавця в письмовій форме.

3 РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ У УКРАИНЕ.

Історія розвитку лізингу налічує тисячоліття. Введення ЄІАС у економічний лексикон терміна «лізинг» (від анг. «to lease»), що означає «орендувати» чи «брати у найм», пов’язують із операціями телефонної компанії «Белл», керівництво якої у 1877 році прийняв рішення не продавати свої телефонні апарати, а здавати в оренду. З часу підстави у 1952 року у Сан-Франциско першої лізингової компанії «Юнайтед Стейтс Лізинг Корпорейшн» цей «новий вид бізнесу почав активно розвиватися, і з прийняттям в Оттаві Конвенції UNIDROIT (Міжнародного інституту уніфікації приватного права) з міжнародного фінансовому лізингу він діє і як самостійний фінансовий институт.

Сьогодні лізинг одна із основних фінансових інструментів, дозволяють здійснювати значні капітальні вкладення розвиток матеріально-технічної бази будь-якого виробництва. Міркуйте самі, на світовий рівень з допомогою лізингу здійснюється до 20−30% інвестицій. Які ж самі тенденції розвитку лізингу України? Досвід проведення лізингових операцій на Україні належить до часів існування Радянського Союзу, коли була організації, які займалися лізингом судів і участі літаків. На початку 1990;х років деякі банки пробували проведення лізингових угод за відсутності спеціальних організаційних структур та відповідній законодавчої бази для. І лише середині 90-х цілком років український уряд звернув увагу на інститут лізингу, розглядаючи лізинг як інструмент стимулювання інвестиційної діяльності, адже, як ми вже вказали, в розвинених країн світу лізинг є невід'ємною частиною економічних процессов.

Проте, із затвердження нормативно-правової і від податкової бази, регулюючої лізингові угоди, професійний експерт це, чи звичайний підприємець що неспроможні розібратися переважають у всіх «тонкощах» недосконалого законодавства, розрахувати ефективність лізингового проекту, здійснити консультаційну підтримку. Як свідчить світова практика, основний передумовою у розвиток лізингу є сприятлива правова середовище. Через її відсутності у Україні - практично зник фінансовий лізинг, які іноді цей вид лізингу використовується іноземними лізинговими компаніями чи товаровиробниками. Українські лізингові компанії використовують «имитационные» моделі лізингу, такі як продаж на виплату, а її сьогодні є найприйнятніший способом придбання оборудования.

З огляду на складну ситуацію, у якій перебуває більшість підприємств України, відновлення практично цілком зношених основних фондів за рахунок власні кошти — завдання дуже непроста. У умовах лізинг для багатьох українських підприємств може бути однією з реальних джерел придбання коштів виробництва, з іншого боку це з шляхів диверсифікації діяльності банків та фінансових компаній. Також лізинг може стати підставою розвитку малого середнього бізнесу у Україні, оскільки відкриває цих підприємств, які мають кошти на купівлю устаткування, величезні можливості у розвиток. Щодня ми вторим про притягнення іноземних інвестицій до України. Так, здійснення лізингових операцій залучило б додаткові іноземні інвестиції в вигляді устаткування, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів і др.

Багато в чому, зниження лізингової активності в Україні пов’язані з загальної макроекономічної ситуацією, проблемами визначення кредитоспроможності партнерів з адекватністю фінансового забезпечення лізингових угод, а також недоліком дешевих фінансових ресурсів в деяких українських лізингових компаній. Сьогодні в країні є багато чинників, стримуючих розвиток різноманітних груп лизингодателей. У розвинених країнах лізингові операції є об'єктом пільгового оподаткування, знаходять постійну державну поддержку.

До проблем, значно які перешкоджають розвитку лізингу також можна віднести следующие:

. протиріччя, та термінологічна невизначеність у багатьох законодавчі акти і нормативно-правових документах, регулюючих лізингові операції, недосконалість принципів бухгалтерського учета;

. некоректне визначення поняття лізингу до закону «Про лізингу», яке невиправдано збільшує терміни лізингових контрактів. Закон містить низку суперечливих норм про те, чи є придбання майна за договором фінансового лізингу обов’язком або ж правом лизингополучателя.

. терміни договорів фінансового лізингу суворо прив’язані до норм амортизації певній його частині вартості об'єкта лизинга;

. лише прискорена амортизація може сприяти розвитку лизинга.

(замість чого Україні постійно змінюються і вводяться знижуючі коефіцієнти, котрі з практиці призводять до постійному перезаключению лізингових угод і «штучно» збільшують їх сроки);

. визначення суб'єктів лізингової угоди, відповідно до законодавства, обмежує можливість збільшення кількості її учасників, немає інституту сублизинга;

. неможливість для лізингодавця виділити ПДВ, сплачений для придбання об'єкта лізингу і відшкодувати його з бюджету, що штучно збільшує вартість об'єкта фінансового лізингу для лізингоодержувача суму придбання лізингодавця. Існує також неясність бази оподаткування ПДВ за переході права власності наприкінці терміну фінансового лизинга;

. можливість надмірного оподаткування лізингодавця податками з доходу, і навіть авансових платежів лизингополучателя;

. що суперечило міжнародній практиці проведення лізингових угод, за якою лизингодатель має можливість вилучати в спрощеного порядку у лізингоодержувача об'єкт лізингу у досить широкому деяких випадках, України лизингодатель має право в єдиному разі - у разі несплати лизингополучателем лізингових платежів до протягом двох чергових сроков;

. митні бар'єри (ПДВ на ввезене устаткування, митні пошлины);

. відсутність розвинутої інфраструктури лізингового рынка;

. слабка державну підтримку, відсутність податкових пільг, зокрема для структур, готових надати довгострокове кредитование.

4 ЛІЗИНГОВІ КОМПАНІЇ У УКРАИНЕ.

Лизингодателями України виступають резиденти і нерезиденти, проте обсяг лізингових операцій досить низьким. І все-таки, долаючи перелічені вище проблеми освіти й недоробки законодавчої бази для, України лізингом займаються такі компанії як Український Фінансовий Лізинговий Будинок банку «Україна», «СергоГаммаЛизинг» (міжнародний лізинг), «ЕвроСиваш», «Українська Фінансова Лізингова компанія», «Укрэксимлизинг», «ХансаЛизинг» та інших. До вибору потенційного лізингоодержувача компанії ставляться дуже обережно. Для розгляду лізингового проекту потрібно надати лизингодателю стандартний перелік документів: заявку на необхідну устаткування, бізнес — план, коротку історичну довідку про діяльність підприємства, запропоноване забезпечення лізингової угоди (авансовий платіж, банківську гарантію тощо.), документи, що характеризують фінансове становище підприємства, юридичні документи. Необхідно враховувати, що, крім наявності гарантійних зобов’язань, забезпечення сплати лізингових платежів, і дотримання умов контракту цілому, спочатку успіх великою мірою залежить від якісної підготовки й презентації підприємцями бізнес — плану. На цьому етапі більшість проектів залишаються відхиленими і нерозглянутими по причини неправильно складених бізнес — планів проекта.

Проте, українські лізингові компанії реально здійснюють лізингові проекти, використовуючи продаж до розстрочку, оренду з викупом, оперативний лізинг. Широке поширення Україні одержав міжнародний лізинг сільськогосподарської техніки, автотранспорту, телекомунікаційного устаткування, поліграфічної техніки, енергоі теплосберегающего устаткування. Іноді міжнародний лізинг виявляється більш привабливим, ніж лізинг з допомогою дорогих українських фінансових ресурсів, хоча у цій сфері є певні бар'єри й у кожному конкретному випадку необхідний суворий расчет.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Ринок лізингових послуг у Україні самісінькому ранній стадії свого розвитку, нормативно-правовая база, регулююча лізингові операції вимагає їх негайного внесення змін виправлення помилок. Український підприємець повинен правильно оцінити сутність лізингу і всі переваги цієї форми кредитування, що відкриває величезні змогу відновлення матеріально-технічної бази виробництва та дальшого поступу бізнесу загалом. Українське уряд, своєю чергою, оцінить життєву необхідність використання цього ефективного інструмента інвестиційної діяльності, створить при цьому сприятливу правову середовище, й відповідні стимули у розвиток лізингового бізнесу у Украине.

ПЕРЕЛІК ССЫЛОК.

1 Козлов Д. Лізинг: нові перспективи підприємництва, // Економіка життя й, № 29, червень, 1997.

2 Про розвиток лізингу в інвестиційної діяльності. — Фінансова оренда. Лізинг, — М.: Пріор, 1996.

3 Наказ ФДМУ «Про твердження договорів оренди» від 23.08.2000 р. № 1774.

4 Мочерный З. «Власність і особливість її розвитку розвинених країн світу» // «Економіка України» 1994 № 4.