Война мишей і жабок (Batrachomyomachia)

Война мишей і жабок (Batrachomyomachia)

Поэма-пародия

Аноним III в. до зв. е.

Античная література. Греция

М. Л. Гаспаров.

В спекотний літній полудень мишачий царевич Скнара пив воду з болота і зустрів там лягушиного царя Вздуломорда. Той звернувся до нього, як в Гомера зверталися до Одіссею: «Мандрівник, ти хто? з якого ти роду? і прибув звідки?» Слово за слово, вони познайомилися, жаба посадила миша собі горілиць і повезла показувати дива земноводного царства. Пливли мирно, аж тут жабеня побачив попереду водяну змію, злякався й пірнув у воду з-під товариша. Нещасний мишеня потонув, але устиг сказати страшне прокляття: «…Грозного не уникнеш ти возмездья від раті мишачої!».

И справді, миші, дізнавшись про «смерть свого царевича, схвилювалися. Цар Хлебогрыз вимовив зворушливу мова: «Нещасний я батько, трьох я втратив синів: старший він від кішки, середній від мишоловки, а молодший, улюблений, гине від жаби! Так ополчаємося, друзі, і гримнемо в похід на жаб!..» Миші озброюються за всі епічним правилам, лише замість латів вони стручья, замість копій голки, замість шоломів половинки горіха. Kягушки теж: замість щитів — капустяні листя, замість копій тростини, замість шоломів улиточьи раковини. «Виїхали бій всеоружно, й у був практично повний відваги…».

Зевс, як і «Іліаді», скликає богів й уряд пропонує їм допомагати, кому хоче. Але боги обережні. «Не люблю жодного мишей, ні жаб, — каже Афіна, — миші гризуть мої тканини і запроваджують у розхід на лагодження, а жаби кваканням спати не дають…» На березі болота вже починається битва вже гинуть (в бездоганно гомерівських висловлюваннях) перші герої: «Першим Квакун Сластолиза списом вражає в утробу — /З гуркотом страшним він загинув, і взгремели на який загинув зброю. / Недругу бажаючи помститися, Норолаз вдаряє списом Грязьового / Просто у могутню груди: відлетіла від мертвого тіла / Жваво душа, і який упав чорна смерть осінила. / Сонею Болотному смерть завдав Блюдолиз бездоганний, / Дрот устремивши, і пітьма йому погляди навіки покрила…».

Мыши долають. Особливо у тому числі відрізняється «славний герой Блюдоцап, знаменитого син Хлебоскреба». Сам Зевс, коли бачиш його подвиги, каже, «головою скрушно хитаючи»: «Боги! велике диво Я бачу на власні очі — / Незабаром, мабуть, поб'є і мене самого цей розбійник!».

Зевс кидає з неба блискавку — миші і жаби здригаються, але з перестають воювати. Доводиться застосувати інше засіб — проти воюючих виходять раки. «Криво клешневые, выгнутоспинные, шкіра — як кістки», вони починають нещадно хапати і мишей і жабок; й інші кричать у розпачі розбігаються, а тим часом сідає сонце — «І одноденної війні волею Зевса кінець настає».

Список литературы

Все шедеври світової літератури в стислому викладі. Сюжети і характери. Зарубіжна література древніх епох, середньовіччя і Відродження: Енциклопедичне видання. / Ред. і сост. В. И. Новиков — М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT», 1997.