У період відносної стабілізації у 1995–1999 роках після запровадження повноцінної національної грошової одиниці зародилися дві важливі тенденції – поступове зростання організованих заощаджень, передовсім вкладів у банківській системі, і підвищення схильності до заощадження у національній валюті. Ці тенденції ще чіткіше проявилися у перші роки відновлення в Україні економічного зростання. За підсумками 2006 року сума депозитів фізичних осіб перевищила 20% ВВП, а на початок червня 2007 року становила понад 121 млрд. грн. Водночас і досі частка неорганізованих заощаджень, зокрема в іноземній валюті, залишається значною, а обсяг депозитів у іноземній валюті за 2003–2006 роки зріс у 6,35 разів, тоді як у гривнях – у 5 разів.
Таким чином, робимо висновок - рішення стосовно заощадження частини доходу є лише однією з складових загальної стратегії економічної поведінки домогосподарств. Упродовж більшості років трансформаційного періоду єдиною доступною стратегією для значної більшості населення в Україні виявилася стратегія виживання. Переважна частина заощаджень мала не інвестиційний, а страховий та резервний характер. Прояви ”нової” заощаджувальної поведінки домогосподарств стали помітнішими тільки в останні роки, спостерігати це ми маємо змогу наочно завдяки виконаній роботі.