ВСТУП...3
РОЗДІЛ І. Психологічна характеристика мислення в підлітковому віці..5
1.1 Феномен мислення в психолого-педагогічній літературі…5
1.2 Види мислення, розумові операції….10
1.3 Особливості мислення в підлітковому віці..13
РОЗДІЛ ІІ. Мислення як один з основних пізнавальних процесів особистості в підлітковому віці... 23
1.1 Дослідження мислення в підлітковому віці..23
1.2 Рекомендації по розвитку мислення в підлітковому віці…27
Висновок..33
Література….36
Додатки...38

ВСТУП

Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси людини. Саме мислення забезпечує нам можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі та глибину нашого пізнання, відображає суттєві зв'язки і відношення між предметами, через відоме веде нас до невідомого. За своєю природою ми розумні істоти, на цьому наголошував французький філософ Ж.Сартр: "Мої думки - це я сам. Ось чому я не можу спинитись! Я існую, бо я думаю, а не думати я не можу".
Мислення - необхідна умова щастя, воно дає нам велику насолоду, пробуджує смак до прекрасного та великого, позбавляє людину лінощів і нудьги. Г. Сковорода зазначав: "Пізнаєш істину - ввійде тоді у кров твою сонце". До розумової діяльності нас спонукають здебільшого проблемні ситуації, які є вихідним моментом мислення. Це ніби внутрішній конфлікт між знанням та незнанням. Причини виникнення проблемної ситуації - недостатність інформації, знань. Наявна проблема активізує людське мислення. Філософія трактує мислення як соціальне зумовлений процес, якість якого змінюється під час розвитку. Сенека передбачав: "Прийде час, коли нащадки наші будуть дивуватися, що ми не знали того, що так очевидно". Сьогодні це зрозуміло, адже інформаційний запас людства, набутий за час його існування завдяки мисленню, значно розширився.
Вивчення розвитку мислення в підлітковому віці має великий теоретичний і практичний інтерес. Воно є одним з основних шляхів до поглибленого пізнання природи і закономірностей його розвитку. Вивчення шляхів розвитку мислення дитини представляє і цілком зрозумілий практичний психолого-педагогічний інтерес. Численні спостереження показали, що недостатній розвиток мислення в підлітковому віці веде до переходу школярів в ряд складних підлітків. Однією з провідних задач у вирішенні цієї задачі лежить у створенні в 5-9 класах відповідних умов для забезпечення повноцінного розвитку дітей.
Проте такі умови не забезпечуються в навчанні повною мірою.
Об’єкт дослідження: пізнавальна сфера дитини в підлітковому віці.
Мета дослідження: виявити психологічні особливості та умови розвитку мислення в підлітковому віці.
Гіпотеза: цілеспрямований вплив на розвиток мислення сприяє всебічному розвитку дитини в підлітковому віці.
Завдання:
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної теми.
2. Виявити чинники розвитку мислення в підлітків.
3. Визначити методики, що дозволяють діагностувати і виявити проблеми.
4. Провести якісну обробку даних.
5. Дати рекомендації батькам і вчителям по розвитку мислення.

ВИСНОВОК

У міру формування теоретичного мислення, підліток все більше навчається усвідомлювати загальні закономірності явищ. Мислення починає особливо переходити від одиничного через особливе до загального, від випадкового до необхідного, від явищ до істотного в них, від одного визначення єства до усе більш глибокого пізнання дійсності, до розуміння взаємозв'язку її різних моментів, сторін її єства. Точніше підліток не лише і не стільки все глибше пізнає дійсність, у міру того, як розвивається його мислення, скільки його мислення усе більш розвивається, у міру того як заглиблюється його пізнавальне проникнення в дійсність. Саме тому нам представилося особливо важливим виявити основні закономірності розвитку і діагностики мислення в цьому віці.
У підлітковому віці посилюється незалежність дітей від дорослих людей. Підлітки набагато менш, ніж молодші школярі податливі зовнішній дії з боку батьків і вчителів. В період отроцтва підвищується увага дитяти до самого себе, до самопізнання, самовиховання.
Виділяють наступні види:
1. Формою:
- наочно-дієве;
- наочно-образне;
- абстрактно-логічне (понятійне);
- образне.
2. По характеру вирішуваних завдань:
- теоретичне;
- практичне.
3. По мірі развернутости:
- дискурсивне (умозаключительное);
- інтуїтивне.
4. По мірі новизни і оригінальності:
- репродуктивне (відтворююче);
- продуктивне.
5. По дії контролю:
- критичне;
- некритичне.
У основі інтелектуальної діяльності лежать конкретні розумові операції аналізу і синтезу, класифікації узагальнення, аналогій, порівняння, підведення під поняття, встановлення причинно-наслідкових зв'язків і тому подібне Хоча мислення і не вичерпується логікою, проте воно оперує логічними категоріями, зв'язками і стосунками. Для виконання логічних дій підлітки повинні уміти відрізняти істотні від неістотних властивостей предметів і явищ, виявляти ознаки необхідні і достатні, вибирати підстави для порівняння або класифікації, володіти логико-функціональними стосунками різного типа. Перераховані логічні операції змикаються з учбовою діяльністю, в процесі якої необхідно використовувати класифікацію, аналогію, узагальнення, знаходження числових закономірностей і просторові уміння.
Результати дослідження показують, підлітки успішніше виконують завдання, що вимагають просторових умінь, тобто у них переважає практично-дієве і образне мислення. Проте, встановлено, що розвиток мислення супроводжується умінням співвідношення його видів – від практично-дієвого і образного до понятійного, теоретичного.
У розвитку мислення у підлітків використовують уміння управляти певними етапами мислення.
Для досягнення мети з практичної точки зору, я поставив два завдання, які вирішувалися в другій частині.
1) Провести дослідження мислення у підлітків.
2) Скласти рекомендації по розвитку мислення в підлітковому віці.
При дослідженні мислення я використовував 3 методики (методика “логічно-кількісних відносин”, методика шифровки цифрових символів, анкетування). Тестування проводилося на групі підлітків із 10 чоловік в 9 класі Зінківської спеціалізованої школи №1. Діти із захоплення взялися за виконання завдань. Адже, їм також було цікаво дізнатися результати. Одержавши дані я приступив до їхньої обробки. Проаналізувавши всі три види роботи, зробивши висновки до кожної методики та звівши отриманні результати я можу зробити загальний висновок: що в основної маси дітей рівень розвитку мислення можна охарактеризувати як середній. Цим дітям без особливих навантажень дається шкільна програма, вони енергійні, уважні легко знаходять відповіді на запитання. Проте, існує частина дітей в яких досить низький рівень розвитку психомоторних функцій, уваги, мислення, тобто загальний психологічний розвиток цих дітей нижче середнього.
Тому напрошується такий висновок: рівень розвитку підлітків сьогодення значною мірою відрізняється від рівня розвитку старших поколінь. На мою думку це викликано масовою комп’ютерізацією не тільки нашого суспільства, а й світу в цілому.
У зв'язку з цим я склав ряд рекомендацій по розвитку мислення підлітків: учити підлітків давати правильні визначення, аналізувати, порівнювати і розрізняти предмети і явища, ясно, правильно і чітко виражати свою думку, виховувати уміння міркувати, робити висновок, узагальнення.
На мою думку, ми ще можемо змінити нинішню ситуацію на краще, але для цього потрібно старанність, наполегливість не тільки кожної Людини, а суспільства в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богданова Т.Г., Корнилова Т.В. Диагностика познавательной сферы ребёнка. – М., 1994
2. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. – М., 1983.
3. Выгодский Л.С. Мышление и речь: собрание сочинений. В 6 т. Т.2. – М., 1982.
4. Возрастная и педагогическая психология. Под ред. В. Давыдова – М., 1979
5. Гальперин П.Я. Введение в психологию - М., 2000
6. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – Л., 1988
7. Інтернет ресурс https://ru.wikipedia.org. – електронна енциклопедія.
8. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. – М., 1981
9. Крайг. Психология развития. – Питер, 2000
10. Маслов А.С. Психологические процессы – М., 1994
11. Лихачёв Б. Педагогика. Курс лекций. – М., 1998
12. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. – М., 1972
13. Матюшкин А.М. Психология мышления. – М.? 1965
14. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. – М., 1999
15. Поліщук В. М.: Вікова та педагогічна психологія: навчально методичний підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 220 с.
16. Поліщук В. М.: Кризи 13 років: феноменологія, проблеми: Монографія. -- Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 187 с.
17. Петровський А. В.: Вопросная и педагогическая психология. Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов, -- М., «Просвященые», 1973, -- 288 с.
18. Познавательное прогнозирование и способности в обучении. – М., 1990
19. Рибалка В. В., Гончарук П. А., Психологія: підручник, -- К.: Либідь, 2003. – 560 с.
20. Психологические средства выявления особенностей личного развития подростков и юношества. – М., 1990
21. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2 т. – Т.1. – М., 1989
22. Тихомиров О.К. Психология мышления. – М., 1984
23. Хрестоматия по возрастной психологии – М., 1998