ЗмістВступ
Розділ І. Прибуток. Економічне поняття й значення.
1. Поняття прибутку в економічній науці і функції.
2. Функції прибутку.
3. Джерела одержання прибутку.
4. Взаємозв'язок прибутковості й рентабельності підприємства. Фактори росту показника рентабельності.
Розділ ІІ. Теорія прибутку
1. Дохід підприємства і його види
2. Принцип максимізації прибутку
3. Визначення капіталу в марксистській і сучасній економічній літературі
4. Прибуток
5. Історія економічної думки
Еволюція теорій прибутку й підприємництва
Розділ ІІІ. Фактори, що впливають на величину прибутки.
1. Витрати на виробництво й реалізацію продукції.
2. Виторг від реалізації продукції.
3. Ціноутворення.
4. Таблиця: фактори, що формують величину прибутку.
5. Склад і розподіл прибутку підприємства.
6. Валовий прибуток.
7. Прибуток від реалізації продукції.
8. Проблеми розподілу прибутку.
Висновок
Список літератури
Вступ
Україна – є незалежною самостійною державою, для якої відкрито реальні можливості переходу ії економіки до ринку.
Побудова розвинутого ринкового господарства – процес досить складний і тривалий.
Досвід роботи в умовах ринкової економіки, який накопичено в промислово-розвинутих країнах, не можна автоматично перенести на управління економічними процесами в Україні.
В таких скрутних умовах, що склалися в Україні, в умовах глибокої економічної, фінансово-кредитної, паливно-сировинної, екологічної та інших криз перехід до реального ринку надзвичайно утруднений.
Серед факторів, що мають сприяти виходу України з кризового становища, важлива роль належить підготовці спеціалістів для ринкових структур та підвищення ролі економічної освіти. Економічні знання допомогають кваліфікованим спеціалістам у їхній практиці, зі знанням справи працювати в різних фірмах, корпораціях, у численних структурах внутрішнього та міжнародного бізнесу .
Ринкова система господарювання, яка формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління економікою підприємства, вимагає нових підходів до визначення місця та ролі підприємства в розвитку супільного виробництва.
В перехідний період виникають і отримують розвиток принципово нові організаційно-правові форми господарювання, змінюється система економічних відносин з державою, власниками, господарськими партнерами, працівниками.
Ринкова економіка, переваги якої доведені світовим досвідом, характеризується вільним підприємництвом господарюючих суб”єктів.
Основним принципом регулювання діяльності підприємств є ринкове саморегулювання. Переважним видом власності є приватна та колективна власність, основною цільовою функцією діяльності – отримання прибутку.
В умовах ринковою економіки продавці намагаються найвигідніше продати товари, а покупці найдешевше їх купувати. Їх інтереси зрівноважуються у вільній грі сил попиту та пропозицій через механізм цін на ринку. Вільне формування виробництва та споживання, їх урівняння на нерегульованих ринках сприяє як оптимальному задовільненню потреб, так і росту добробуту підприємства та їх робітників при умові суспільного визнання результатів їхньої праці та об”єктивної оцінки результатів діяльності .
У відповідності з Законом України “Про підприємства” підприємство є самостійним господарюючим уставним суб”єктом, яке володіє правами юридичної особи і здійснює виробничу, ( науково дослідну ) та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку.
Для здійснення своєї діяльності підприємство має розпоряджатися певними матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами та засобами. Планомірне комбінування та використання цих факторів виробництва, організація виготовлення та реалізації продукції ( виконання робіт, надання послуг ) є основною для отримання прибутку, досягнення цілей підприємства та задовільнення економічних інтересів його власників.
Фінансовим підсумком господарської діяльності підприємства є його прибуток.
Прибуток в узагальненому вигляді відображає результати господарювання, продуктивність витрат живої і матеріалізованої праці і тому служить важливою економічною характеристикою ефективності роботи підприємств. Він займає центральне місце в загальній системі вартісних інструментів і важелів управління економікою. Це виражається в тому, що фінанси, кредит, ціни, собівартість і другі економічні важелі прямо чи частково пов”язані з прибутком.
Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства є важливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільності фінансового стану. Саме це і зумовило актуальність вибраної теми.
Метою моєї курсової роботи є поглиблене вивчення поняття „прибуток”, утворення прибутку, основи формування та вплив різних факторів та формування прибутку.
Теоретичною і практичною основою даної курсової роботи стали сучасні літературні джерела з економіки, переодичні публікації проведених вітчизняних та зарубежних економістів, законодавчі та нормативні акти України, договори, закони та постанови Уряду України.
Висновок
Як економічна категорія прибуток підприємства відображає чистий дохід створений у сфері матеріального виробництва. На рівні підприємства чистий дохід приймає форму прибутку.
Прибуток як економічна категорія виконує певні функції.
Прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Наявність прибутку на підприємстві означає, що його доходи перевищують всі видатки, пов'язані з його діяльністю.
Прибуток має стимулюючу функцію, одночасно будучи фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньої для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного й соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.
Прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів.
Прибуток є одним із ключових індикаторів успішності фінансово-господарської діяльності. Оскільки факторів її формування, а такими є окремі види доходів і видатків, багато, можливе відокремлення різних показників прибутку. Саме тому, характеризуючи роботу компанії в термінах економічної ефективності, потрібно уточнювати, про який прибуток мова йде. Відокремлення тих або інших видів прибутку здійснюється насамперед виходячи з інтересів осіб, що мають відношення до підприємства.
Очевидно, що керування прибутком має на увазі такі впливи на фактори фінансово-господарської діяльності, які сприяли б, по-перше, підвищенню доходів і, по-друге, зниженню видатків.
У рамках рішення першого завдання - підвищення доходів - повинні проводитися оцінка, аналіз і планування: виконання планових завдань і динаміки продажів у різних розрізах; ритмічності виробництва й продажів; достатності й ефективності диверсифікованості виробничої діяльності; ефективності цінової політики; впливу різних факторів (фондовооруженність, завантаженість виробничих потужностей, змінність, цінова політика, кадровий склад і ін.) на зміну величини продажів; сезонності виробництва й продажів, критичного обсягу виробництва (продажів) по видах продукції й підрозділам і т.п.
Пошук і мобілізація факторів підвищення доходів перебуває у відомому змісті в компетенції вищого керівництва компанії, а також її маркетингової служби; роль фінансової служби зводиться в основному до обґрунтування розумної цінової політики, оцінці доцільності й економічної ефективності нового джерела доходів, контролю за дотриманням внутрішніх орієнтирів по показниках рентабельності у відношенні діючих і нових виробництв.
Зниження видатків - має на увазі оцінку, аналіз, планування й контроль за виконанням планових завдань по видатках (витратам), а також пошук резервів обґрунтованого зниження собівартості продукції.
Список літератури
1. Юров В.Ф. / Прибыль в рыночной экономике Вопросы теории и практики, Издательство: ФИНАНСЫ И СТАТИСТИКА , 2001
2. Попов А. И. Экономическая литература, Учебник для вузов, Экономическая теория, 2006
544 стр.
3. Астахов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры, связанные с банкротством. -М.: Изд-во "Ось-89", 2003.
4. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? -М.: Финансы и статистика, 1997.
5. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Курс лекций для студентов высших учебных заведений. -М.: Общество "Знание", 1997.
6. Крёйнина М.Н; Финансовое состояние предприятия. Методы оценки -М.: ИКЦ «ДИС», 2001.
7. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. -М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 2003.
8. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Под ред. Л.А.Дробозиной. -М.: Финансы и статистика, 1997.
9. Батурина И., Непринцева Е. Производство и предложение. Издержки и прибыль. \\Жур."Российский экономический журнал",№3,1993,с.119-130.
10. Белобжецкий И.А., доктор экономических наук, профессор. Прибыль предприятия.\\Жур."Финансы",№3,1993,с.40.
11. Белобжецкий И.А., доктор экономических наук, профессор. Себестоимость и налогооблагаемая прибыль. \\Жур."Финансы",№1,1992,с.26.
12. Белобжецкий И.А., доктор экономических наук, профессор. Прибыль предприятия. \\Жур. "Финансы" , №3,1993,с.40.
13. Кодацкий В.П. Проблемы исчисления и планирования прибыли.\\Жур."Финансы",№9,1992,с.28.
14. Кодацкий В.П. Проблемы формирования прибыли. \\Жур."Экономист",№3,1993,с.49-60.
15. Дробозин Л.А. «Финансы». Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 527с.
16. Ковалева А. М. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА - М, 2002. - 416 с.
17. Безматерных В. Г. “Государство в рыночной экономике” // лекционный материал. – Симферополь, КЭИ КНЭУ. – 2000 г.
18. Богиня Д., Волынский Г. “Государственное регулирование переходных процессов” // Экономика Украины (журнал) . – 1999 г. – № 5. – 96 с.
19.Курс экономической теории” / под ред. Чепурина М. Н., Киселёвой Е. А. – Киров, изд-во “АСА” , 1995 г. – 623 с.
20. Основы экономической теории” / под ред. Мочерного С. В. – Тернополь, АО “Тарнекс” , 1993 г. – 688 с.
21. “Политэкономия” : учебник / под ред. Видятина В. И., Журавлёвой Г. П. – М., 1995г. – 328 с.