Инвестиционная діяльність й захист інтелектуальної власності
Более того, дедалі очевиднішим проявляється орієнтація західних країн нового вигляду поділу праці світовій економіці: найсучасніші виробничі підприємства матеріальної продукції перетворюються на країни 3-го світу, а виробництво ЗНАНЬ залишається у країнах. Такий процес дозволяє йому не лише убезпечити територію своєї країни від згубних наслідків індустріального виробництва (включаючи екологічні… Читати ще >
Инвестиционная діяльність й захист інтелектуальної власності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Инвестиционная діяльність й захист інтелектуальної собственности
Н.В. Сахарова, заступник директора в розвитку бізнесу ТОВ «Технології, консультації та инвестиции».
Современная світова економіка характеризується зміщенням форматів виробничих процесів — від індустріального суспільства до постіндустріальному (информационному).
В даних умови найважливішим значенням для економічного розвитку соціально-політичної стабільності громадянського суспільства є перехід від матеріального виробництва промислової продукції до нематеріального виробництву знань, які, як каталізатор, зрештою, й дозволяють істотно збільшити ефективність матеріального производства.
Более того, дедалі очевиднішим проявляється орієнтація західних країн нового вигляду поділу праці світовій економіці: найсучасніші виробничі підприємства матеріальної продукції перетворюються на країни 3-го світу, а виробництво ЗНАНЬ залишається у країнах. Такий процес дозволяє йому не лише убезпечити територію своєї країни від згубних наслідків індустріального виробництва (включаючи екологічні аспекти), а й змінити міграційні процеси ринку праці, приваблюючи у свої країни найбільш продуктивні людські ресурси у всьому світі. У цьому слід зазначити, що умови виробництва ЗНАНЬ потребують особливому правовому режимі захисту ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, що також надає законодавство провідних західних стран.
Оценки сучасних економістів показують, що з зовнішньої простотою цього процесу ховаються складні глибинні процеси, реалізація яких можлива виключно державному рівні, а чи не є долею окремо взятому приватної инициативы.
Что ж таке сучасний інформаційний (постіндустріальне) общество?
Во-первых: це нове співвідношення «вагових» частин матеріального і нематеріального в промышленно-торговом обороті. Як-от: в швидкозростаючих високотехнологічних компаніях балансова (бухгалтерська чи оцінна) вартість нематеріальних активів (патенти, товарні знаки, торгових марок, технології, ЗНАННЯ «know-how») сягає 40%.
Во других: торгових марок починають грати настільки значної ролі, що що з’явилися поняття «франчайзинг» передбачає під собою компанію, владеющую лише винятковим правом власності на торгову марку, й цілком яка виключає зі свого діяльності виробничі процеси. А компанії, займаються виробництвом, змушені випускати продукцію під запозиченої торгової маркою, що у іншому разі їм дуже важко вести конкурентну боротьбу над ринком і не у такому боротьбі вони можуть вийти победителем.
В третіх: інновації, отримують необхідну фінансової підтримки, здатні розвинутися і стати (трансформуватися) від «ідеї» до «бізнесу», у своїй такий перехід супроводжується створення нових товарів та послуг, які доти не існували над ринком. І тут інноваційний лідер створення такої нового сегмента ринку практично цілком знімає у період часу всю можливу тут прибуток, не залишаючи конкурентам ніяких серйозних шансів заробити (тут напрошується аналогія з відпрацьованими золотими приисками).
В четвертих: реальними гравцями над ринком інноваційних технологій є компанії, які мають (управляючі) чи спроможні силами свого менеджменту залучити необхідні інвестиційні ресурси, і з правом інвестувати ці кошти в ризикові (венчурні) проекти. До таких компаніям, безсумнівно, ставляться банки, страхові компанії, пенсійні фонди й інвестиційні компанії, працівники фондовому ринку диверсифицирующие свій інвестиційний портфель в ризикові, але високоприбуткові бумаги.
Резюмируя усе вищенаведене, слід зазначити дуже важливого аспекту. Виробництво ЗНАНЬ настільки високозатратною, як це заведено вважати, областю економіки, позаяк у основі цього «виробничого процесу» лежить виключно «інтелектуальний людський ресурс». Собівартість його дорівнює вартості «впитанного» освіти (але це визначається здатністю і бажанням вчитися і ще пізнавати) і ціною створення умов творчості індивідуума чи колективу однодумців, що на елементарному разі, а найчастіше і є, вимагає житла, харчування і сучасних засобів для знанькомп’ютера та Інтернету (і напрошується аналогія з «шарашкиными конторами» у колишньому СССР).
Таким чином, коли говорити узагальнено, то сучасна інноваційна економіка грунтується тільки й й не так на конкурентної боротьби перерозподілу існуючих ринків, скільки утворенні нових видів продуктів й нових послуг, які своєю появою створюють новий сегмент ринку з обсягом прибутку, багаторазово перевищує навіть найсміливіші ожидания.
Особенности економіки знаний
Организационные принципи і схеми ведення бізнесу настільки ж прості за своєю сутністю, наскільки складні в практичної реалізації. Що мають на увазі. Заробити в венчурному бізнесі можливо так: необхідно з'єднати «ідею» з «капіталом», які мають трансформуватися на нового вигляду бізнесу («підприємство») Подальша схема бізнесу така: або дане підприємство випускатиме продукцію, або вона продаватиме права на випуск такий продукції, або вона продадуть саме (факт перетворення приватного бізнесу у публічний — з ЗАТ на ВАТ, акції якого котируються на фондовому рынке).
И тут з’являється найголовніша проблема, суть якого у тому, що носій ідеї (автор, розробник) неспроможна (з різноманітні причини) перетворити «ідею» в «нематеріальної товар», має оцінну вартість будівництва і юридичну чистоту, а інвестор неспроможна «оцінити» економічну ефективність даного об'єкта. І тут потрібно посередник, який володіє необхідним досвідом та здатний виступити на ролі перекладача, організуючого переговорний процес між сторонами, послідовно погоджуючи всіх аспектів НОВОГО бизнеса.
Кроме цього, є що й суб'єктивні чинники, стримуючі процес об'єднання сторін. До них належать як небажання носія ідеї «втратити» право власності на ідею, і побоювання інвестора, який вкладає гроші і до кінця розуміє, що саме відбувається у тому «чорному ящику», Демшевського не дозволяє йому оцінити реальні ризики, викликаючи вона найчастіше до керівництва універсальним інвестиційним принципом — «краще щось заробити, чим це потерять».
Рынки сбыта
Рассмотрим ці процеси з погляду ринків збуту і визначимо, де інноваційного бізнесу простіше знайти приложение.
Анализ показує, що з погляду купівельної (чи платіжної) здібності для венчурного бізнесу предпочтительны зарубіжні ринки збуту, переважно країн, оскільки дані ринки мають як надлишком венчурного капіталу, а й розвинену лижну інфраструктуру, що створює самі сприятливі умови для такого бизнеса.
В підтвердження цих слів наведу такі цифри: обсяг річного експорту озброєнь РФ становить 25 — 30 млрд. доларів, тоді як обсяг ринку офшорного програмування (розробки програмного забезпечення на замовлення іноземних компаній) становить 120 — 180 млрд. доларів — і нині даний ринок розділений між 3-мя країнами: Індія — 50%, Ізраїль — 30%, Ірландія — 20%.
Правовое поле
Правовое полі для венчурного бізнесу сьогодні також оптимально у країнах, що призводить до єдино можливою схемою участі російських розробників в венчурних компаніях, саме: російські фахівці їдуть зарубіжних країн і працюють там за контрактом. Залишається російським політикам і економістам заспокоювати себе одним фактом: людський розум і не визнають державних границ.
Но ніхто досі не ставив за мету підрахувати шкоди, заподіювана економіці країни таких «експортом мозгов».
Поэтому створення як «декларованих» (як законів) правових норм, а й реально працюючих организационно-юридических механізмів захисту інтелектуальної власності до дозволить переломити усталену тенденцію, а цього потрібні час і великі зусилля з боку государства.
Необходимо зазначити вкрай важливу деталь. Нині США приймають значні зусилля щодо створення нового розділу міжнародного права, т.зв. «Права транснаціональних корпорацій», суті якого у тому, щоб зробити такі юридичні умови для діяльності міжнародних корпорацій, у яких національні правові акти мали б меншу юридичної чинності чи, кажуть юристи, було б «незначні». Якщо ж у своїй врахувати, що у основу «Права транснаціональних корпорацій» покладено норми і правил, які регламентують підприємницьку діяльність у США, то ставати очевидним то перевагу, яке отримають керівників Західної й менеджери компаній, які у США, перед своїми конкурентами інших країнах. Це пояснює ті активні дії захист своїх прав, що проводяться учасниками антиглобалисткого руху під всіх країнах об'єднаної Европы.
Базисная основа нової экономики
И останній, дуже важливого аспекту, який необхідне отметить.
Для ефективної діяльності інноваційної економіки обов’язково наявність відповідних і адекватних технологій у широкому значенні. У цьому необхідно пам’ятати, що інформаційна економіка за своєю сутністю потребує інше базисної основи, саме: змінюють кредитно-фінансовим механізмам, які забезпечують ефективне матеріальне виробництво, повинні прийти інші стабілізуючі підстави венчурного виробництва знань — СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ РИСКОВ.
И це положення показує, що, попри бурхливу інформатизацію США, там немає стрибкоподібного зміни економічних відносин. Таке стан справ пояснюється лише тим, що від технології управління світової економікою з урахуванням БАНКІВСЬКОГО КРЕДА (чи принципу фінансової «колонізації майбутнього») призведе США до втрати позицій світового лідера з наступною соціально-економічними потрясіннями у країні. (Вже вже не перший десять років пройшов відтоді, як США відмовилися від зобов’язань щодо забезпечення державним майном своєї грошової одиниці (долара), але продовжують її активно друкувати. У цьому собівартість 100 доларової купюри дорівнює 10 центам. Ось це ВЕНЧУР!!! «Новим російським» такий бізнес навіть снился!).
Что делать
Полагаю, що необхідно комплексно оцінити сформовану у світовій економіці ситуацію, пов’язану з глобальної інформатизацією всіх виробничо-фінансових процесів, розробити і програму чи ряд заходів, реалізація якої дозволить не плестися у хвості світової економіки, а виходити якісно новий уровень.
И зробити це буде набагато легше, чиїм країнам, оскільки наша економічна система (у частині НОВОЇ «ВІРТУАЛЬНОЇ» ЕКОНОМІКИ) нині менш розвинена, як наслідок, не обтяжена і залежить від довгих тимчасових економічних процесів та зобов’язання, основу яких лежить поняття БАНКІВСЬКОГО КРЕДА.
Кроме того цю проблему необхідно дивитися ширше, саме: зрозуміти й прийняти те, що під поняттям «нематеріальної» товар або послуга розуміється будь-який продукт виробничої діяльності, який має вираження у вигляді комп’ютерного (мультимедійного) файла, і з цим об'єктом можливо проводити різні бизнес-операции в віртуальної середовищі (Интернет).
Не буду докладно на можливостях, відкритті нас із використанням Інтернет-технологій. Зазначу лише, що з лише прийняттям закону «Про електронного цифрового підпису» (даний закон до набрав чинності 10/01/2002 р.), що дає можливість укладати через Інтернет договору цивільно-правового характеру, ми можемо реалізувати цілий сегмент «віртуальної» економіки, який самостійно функціонує в віртуальної середовищі (віртуальний бизнес-треугольник):
1. Укладання договора;
2. Постачання «віртуального» товару чи надання «віртуальної» услуги;
3. Перерахування грошових средств.
При цьому співвідношення обсягу торгових операцій на «віртуальної» економіці по відношення до реальної (матеріальної) також сягає пропорції 40% до 60%, а застосування технології страхування ризиків дозволить зменшити необхідність залучення власних активів (коштів), оскільки учасник даних торгових операцій може застрахувати свою професійну відповідальність за 6% -8% вартості контракта.
Возможный сценарій (як делать)
Основываясь на розумінні те, що ми маємо інтелектуальний потенціал («ідеї»), але немає капіталу і ринку, здатного оплатити наукомістку продукцію, можливим сценарієм розвитку подій то, можливо наступний план действий:
1. ВЕЗ: Створення у межах РФ вільної економічної зони, правової статус якої буде оптимальним чином відбивати специфіку рішення поставленої задачи.
2. Калінінград. Використовуючи вигідне територіальне становище Калінінградської області («Вікно у Європу»), перенести інфраструктурні елементи створеної ВЕЗ на цю територію, що дозволить забезпечити практичний механізм взаємодії наших «ідей» і західного «капитала».
3. Державна підтримка: зміна зовнішньоекономічних пріоритетів у межах державної політики — створення умов відтворення, розвитку та збереження наукового потенціалу до рамках РФ, у вигляді надання допомоги у експорті конкурентоспроможної наукомісткої продукции.
Реализация цього проекту в обов’язковому порядку повинна виконуватися з урахуванням двох принципов:
1. Відповідна державна політика та поддержка.
2. Винятково позабюджетне фінансування даного процесса.
P. S. Досвід створення всесвітньої Інтернету показав, що наявність даних умов дозволило перевести військовий проект АКРА в публічну самоокупну інфраструктуру, яка живе розвивається без державної бюджетної поддержки.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.