Бхавабхуті (Bhavabhuti)
Спустя кілька днів що у лісі самітниками батько Ситы Джанака й мати Рами Каушалья зустрічають хлопчика, який дивовижно нагадує Ситу. Цей хлопчик справді одне із синів Ситы і Рами — Лава. Після Лавою з’являється син Лакшманы Чандракету, супроводжуючий священного коня, котрий за звичаєм царського жертвопринесення — ашвамедхи має здійснювати протягом року бродити, де йому заманеться, окреслюючи межі… Читати ще >
Бхавабхуті (Bhavabhuti) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Бхавабхути (Bhavabhuti)
Первая половина VIII в. Індійська (санскритська) литература.
Автор переказів П. А. Гринцер
Последние діяння Рами (Uttara-rama-carita) — П'єса віршем та прози, джерело якої в змісті книжки «Рамаяны».
Освободив Ситу із в’язниці на Ланке і вбивши її викрадача царя демонів Равану, Рама разом із дружиною повертається у Айодхью, де нині безтурботно і щасливо протікають дні їхнього життя. Одного з цих днів Сита і Рама оглядають картинну галерею, на багатьох полотнах якої знято колишня доля. Сумні події минулого чергуються на картинах з радісними, сльози очах подружжя змінюються усмішкою, поки стомлена знову пережитими заворушеннями Сита не засинає на руках розчуленого Рами. І саме на народних обранців з’являється царський слуга Дурмукха, який повідомляє про незадоволення серед народу, порицающего Раму через те, що він прийняв назад дружину, запятнавшую свою честь обійманням домі царя демонів. Борг люблячого чоловіка, впевненого у чистоти й вірності Ситы, вимагає від Рами знехтувати хибні підозри, але борг государя, ідеалом якого є Рама, велить йому вигнати Ситу, возбудившую ремство підданих. І Рама — як і йому прикро — змушений наказати своєму братові Лакшмане відвезти Ситу до лісу.
Проходит років. З розповіді лісової німфи Васанти ми дізнаємося, що Сита і у вигнання вагітною і невдовзі народила двох близнюків Кушу і Лаву, яких виховав у своїй обителі мудрець Вальмики; що взяли під своє заступництво богині Землі та річки Гангі, а річкові й лісові німфи стали її подругами; І що попри те її постійно терзають й образа на Раму, і туга у ній. Водночас у ліс Дандаку, де живе Сита, аби покарати якогось вероотступника, яку міг для інших послужити поганого прикладу, приходить Рама. Околиці Дандаки знайомі йому за давньому вигнання до лісу разом із Ситой і пробуджують в нього болісні спогади. Так само, як раніше, здаються Рамі далекі гори, з яких, як і тоді, лунають крики папуг; ті самі які поросли чагарником пагорби, де стрибають жваві лані; як і ласкаво щось шепочуть шурхотом тростини береги ріки. Але раніше поруч із була Сита, і цар сумно помічає, що потьмяніла як його життя — біг часу висушив вже річище ріки, порідшали пишні крони дерев, полохливими і настороженими виглядають птахи, і звірі. Рама виливає свою скорбота в гірких наріканнях, які чує, схилившись над Рамою, невидима йому Сита. Вона переконується у цьому, що Рама, як і і вона, тяжко страждає, лише доторком своєї руки двічі рятує його від глибокого непритомності, та поступово обурення змінюється в неї жалістю, образа — любов’ю. Ще майбутнього примирення з Рамою вона визнається собі, що «жало ганебного вигнання» вирване з його серця.
Спустя кілька днів що у лісі самітниками батько Ситы Джанака й мати Рами Каушалья зустрічають хлопчика, який дивовижно нагадує Ситу. Цей хлопчик справді одне із синів Ситы і Рами — Лава. Після Лавою з’являється син Лакшманы Чандракету, супроводжуючий священного коня, котрий за звичаєм царського жертвопринесення — ашвамедхи має здійснювати протягом року бродити, де йому заманеться, окреслюючи межі царських володінь. Лава зухвало намагається перепинити шлях коню, і Чандракету, хоч і відчуває підсвідому споріднену симпатію до незнайомця, розпочинає з ним саме в поєдинок. Поєдинок перериває виявився неподалік Рама. У хвилюванні вдивляється Рама в риси Лави, схожі на йому Ситу та її самого в юності. Він розпитує його, він, звідки прийшов і власним хто мати, і Лава відводить Раму в обитель Вальмики, щоб він відповів попри всі його розпитування.
Вальмики пропонує Рамі, і навіть Лакшмане, родичам Рами та її підданим подивитися змайстровану їм п'єсу про життя Рами. Ролі у ній грають боги і напівбоги, і з плином п'єси, у якій минуле постійно переплітається зі справжнім, беззаперечно затверджуються невинність і чистота Ситы, вірність Рами царському і подружньому боргу, глибина і непорушність їх взаємного кохання. Переконаний божественним поданням народ захоплено прославляє Ситу, і нарешті відбувається її повне і остаточне примирення з Рамою.
Список литературы
Все шедеври світової літератури в стислому викладі. Сюжети і характери. Зарубіжна література древніх епох, середньовіччя і Відродження: Енциклопедичне видання. / Ред. і сост. В. И. Новиков — М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT», 1997.