Технология суддівства змагань з легкої атлетике

РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені А. І. ГЕРЦЕНА.

РЕФЕРАТ.

Технологія суддівства змагань з легкої атлетике.

Факультет Фізичною Культури заочне отделение.

Санкт-Петербург 2004.

Яким може бути хороший суддя по легкої атлетике.

Хоча багато хто змагання та доводиться провести з кількістю суддів менше оптимального, для правильного проведення легкоатлетичного змагання може знадобитися щонайменше 50 суддів, які мають працюватиме, як одна злагоджена команда. Їх основна обов’язок полягає у тому, щоб дати учасникам змагань всі можливості досягнення найкращих успіхів у чесному змаганні, якого спортсмени, швидше за все, старанно подготовились.

Ми хотіли б підкреслити, що передусім слід враховувати інтереси спортсменів. Правила ІААФ є основою проведення змагань, в яких спортсмени беруть участь, і вони розробили у тому, щоб забезпечити, наскільки може бути, рівні умови всіх учасників, виключають несправедливе ставлення кого би там не было.

Довідник ИААФ.

Технічні Правила ІААФ публікуються у Статуті, який виходить разів у двох років. Кожному судді чи рефері конче необхідно добре знати Правила, й у, хто хоче здійснювати суддівство на регулярної основі, повинен вважати цей Статут своєї настільною книгой.

Проте забувати, що Правила що неспроможні передбачати все можливі випадки, й навіть серед досвідчених суддів можуть бути розбіжності щодо трактування тієї чи іншої правила. У разі слід керуватися принципом доцільності стосовно цього правила («Який смысл/какова мета даного правила?»). Ми сподіваємося, що тим, хто має ще немає Статуту, це Керівництво послужить введенням у основні Правила і технічні аспекти легкій атлетиці. Автори Керівництва звертають уваги читачів те що, що у Правилах часто зустрічаються слова «повинен» і «слід». Цей вислів використовуються свідомо у тому, аби підкреслити, що коли правилі вживається слово «повинен», виконання його обов’язковим, а коли використовується «слід», це що означає, що бажано дотримуватися цього правилу, та його суворе виконання перестав бути обязательным.

Винесення решений.

Суддя має об'єктивно підходитимемо виконання своїх зобов’язань, не вважаючи, що його завдання у цьому, аби якось «підловити» участника.

Навпаки — метою суддівства має бути забезпечення однакових можливостей всім учасників змагань, не ущемляючи і надаючи переваги комуабо їх. інакше кажучи, для судді повинно бути ніяких відмінностей між учасниками, незалежно від цього, якої категорії це стосується — міжнародного класу, або звичайного клубного уровня.

Якщо повинен суб'єктивно винести рішення, у якийсь ситуації, то необхідно передусім поставити собі запитання: «Яке рішення справедливо по відношенню всім спортсменам?» Це буде вірним критерием.

Взаємини суддів зі спортсменами.

Суддя має знати, як поводитися зі спортсмени та чого вони потребують. Вони повинні розуміти, що під час змагань багато спорт зміни сильно хвилюються, і «диктаторська» манера спілкування судді зі спортсменом можуть призвести до неприємної ситуації, якої було б уникнути, якби суддя виявив більше такту. Деякі спорт зміни не роблять контакт, і із нею слід поводитися твердо, але дипломатично. Якщо вони самі не реагують на обгрунтоване попередження, вони мають покарати, незалежно від старих заслуг. Рефері може попередити спортсмена, показавши йому жовту картку, чи виключити его/ее з подальшої участі про змагання, показавши червону карточку.

Затримки у проведенні соревнований.

Затримки у проведенні змагань часто є великою проблемою. З одного боку, спортсменів годі було квапити без особливої потреби, з другого — суддя зобов’язаний забезпечити проведення змагань за видами без затримок, що дозволяє виконати програму змагання у відповідність до розписом, що добре й у самих спортсменів, оскільки можуть розрахувати, коли проводити розминку. У цьому надавати «тиск» на спортсменів, аби пожвавити проведення змагань, нагадуючи їм про часу, слід дуже тактично.

Курение.

У багатьох країнах прийнято, щоб судді по легкої атлетики утримувалися куріння на арені стадіону і під час виконання своїх обов’язків. Це потрібно переважно у інтересах спортсменів, яких може турбувати сигаретний чи тютюновий дим. Зазвичай, нема праці залишити арену у підхожий момент програми у тому, що покурить.

Підсумовуючи сказане, можна визначити якості, потрібних від судді по легкої атлетике:

1. Такт і здоровий смысл.

2. Високий рівень концентрації внимания.

З. Швидка реакция.

4. Рішучість (але не матимуть резкости).

5. Знання й розуміння Правил й виконання вимог соревнований.

6. Розуміння потреб спортсменів. [1. 6 c.].

ПРАВИЛО 125. Судді. Загальні положения.

1. Старший суддя по бігових видам і старший суддя в кожному технічному виду (стрибків і метанням) координують роботу суддів з відповідного виду. Що стосується, якщо не було зроблено раніше відповідним органом, вони мають розподілити обов’язки серед суддів щодо окремих видам.

Бігові види й пробіги з фінішем на дорожке.

2. Усі судді повинні розташовуватися з одного боку доріжки та імідж визначатимуть порядок, у якому фінішують спортсмени. В усіх випадках, коли можуть дійти єдиної думки, питання передається Рефері до ухвалення остаточного решения.

ПРИМІТКА: Судді повинні розташовуватися з відривом щонайменше 5 м від продовження лінії фінішу, їм повинна бути надана плат форма (вышка).

Технічні виды.

3. Судді повинні контролювати виконання і реєструвати кожну спробу, вимірювати результат у кожному засчитанной спробі переважають у всіх технічних видах. У стрибках заввишки та із жердиною точні виміру про водяться тоді, коли планка перебуває у встановленому стані, особливо під час спроби встановлення рекорду. По крайнього заходу, два судді повинні поводитися реєстрацію всіх спроб, звіряючи свої записи після закінчення кожного круга.

Окремий суддя має показувати засчитанную або засчитанную спробу, піднімаючи відповідно білий чи червоний прапор. [2. 21 c.].

Суддя по бігових видам.

Усі судді по бігових видам розташовуються з одного боку доріжки. Вони визначають, у порядку фінішують учасники забігів. Потім старший суддя визначає остаточної порядок їх приходу на фініш. Що стосується, якщо відсутня обладнання фотофиниша і вона може прийняти рішення, це зробити рефери.

(а) Яким може бути хороший судья.

по бігових видам.

1. Суддя має мати великий досвід і кваліфікацію у тому, щоб застосувати знання Правил у разі виникнення будь-якого інциденту під час забега.

2. Суддя має вміти зберігати спокій. Вона ніколи ні втрачати самовладання, навіть якщо з’являється одночасний фініш великий групи учасників практично до однієї лінію, без «просвітку» між ними.

З. Суддя по бігових видам повинен мати високий рівень концентрації, вміти не зважати на зовнішні перешкоди — такі, як шуми, оголошення, падіння учасника прямо перед лінією фінішу і т.д.

4. У судді може бути так званий «суддівський погляд», що залежить від здібності фіксувати в зорової пам’яті, що не по рядку фінішують учасники, за що їх отвечает.

5. У судді мусить бути хороша зорова пам’ять. Іноді, коли групу спортсменів фінішує майже одночасно, вони загороджують номери друг одного й суддя має практично «сфотографувати» поглядом, що не порядку фінішують учасники, їх зовнішніх ознак, і навіть у що вони одягнені. Нагрудні номери можуть встановити позднее.

6. Суддя має зберігати повний нейтралітет під час винесення рішень, що його не міг звинуватити в пристрастном ставлення до учаснику з своєї страны.

(б) І мають перебуває судді під час забегов.

А, щоб судді могли задовільно виконувати свої обов’язки, необхідно, що вони займали позицію, звідки їм все го видно зона финиша.

Необхідно, що вони перебували лише на рівні лінії финиша.

Вони мають перебувати як мінімум 5 кілометрів від краю доріжки і достатньому узвишші, щоб чітко бачити всіх бігунів (ближні спортсмени нічого не винні заступати дальних).

Найчастіше на стадіонах сприятливі ступінчасті вишки, які можна легко пересувати, щоб дати суддям можливість мати хороший огляд зони фінішу. Вишка може бути встановлена з відривом до 10 метрів від краю доріжки, у своїй очі судді, знаходиться в нижньої сходинці, би мало бути лише на рівні принаймні 2 м вище над поверхнею дорожки.

Суддя, стоїть землі, зможе бачити фінішні позиції спортсменів, финиширующих з мінімальним інтервалом. Якщо посісти становище на деякому відстані від бігунів, їх руху хіба що уповільнюються в сприйнятті, точно як і під час руху автомобіля — що він далеко, створюється враження повільнішого руху, ніж коли вона знаходиться вблизи.

Підсумовуючи вищевикладене, можна назвати три необхідних критерію розстановки суддів. Вони мають находиться:

(але в прямий, що є продовженням лінії финиша;

(б) на узвишші над рівнем земли;

(в) на деякій відстані від краю дорожки.

(в) Суддівський инвентарь.

Крім вказаної у Правилах, судді би мало бути обеспеченны всім необхідним інвентарем виконання своїх обов’язків. Їм потрібно тверда підставка для паперів і матеріалів змагань, затиск та «круглі гумки закріплення паперів на підставці. З іншого боку, потрібні олівці, чисті аркуші цигаркового паперу і блокнот.

Доцільно заздалегідь заготовити бланки протоколів для записів при підрахунку кіл бігу на довгі дистанції (див. також стр.25−26).

Оскільки змагання проводять у будь-яку погоду, суддям може знадобитися непромокальна одяг, прозорі поліетиленові папки для документів і майже олівці. на початок кожного забігу суддя має провести жеребкування для розстановки по доріжками, позаяк у подальшому часто допомагає встановити порядок приходу учасників на фініш, якщо їхні номерні позначки було видно, чи коли за погодних умов хтось втратив номер. Судді повинні виробити в собі звичку швидко записувати номери, незважаючи в протокол.

(р) Обов’язки судді по бігових видам.

На початок змагань судді маємо отримати у старшого судді графік своєї праці та усвідомити коло обов’язків, записавши зі своїх про граммах.

Порядок приходу учасників на финиш.

Першочерговою і найбільш важливою обов’язком і завданням судді по бігових видам є визначення та запис порядку финиширования учасників. У Правилах ІААФ сказано, що впоперек доріжки під прямим кутом до внутрішнього краю мусить бути прокреслена біла лінія шириною 5 см.

Суддя по бігових видам вже знає, «прихід» яких учасників він має фіксувати, що, безсумнівно, є його основний обов’язком. Проте він менш, судді по бігових видам повинні розвивати в собі звичку завжди фіксувати фінішні позиції якомога більшої числа учасників. Таке вимога може злякати новачка, але хто судді нас дуже швидко виробляють цей звичка. Пам’ятаєте, судді завжди мають працювати як одна команда, і офіційно зафіксований порядок при ходу учасників на фініш є наслідком роботи суддівської команди, тому взаємоповага у ній є неодмінною умовою. Суддя на доріжці повинен записати номери учасників у порядку, у якому, з його думці, вони фінішували. Потім, не порадившись із іншими суддями, він має виявити свою запис старшому судді, який заносить їх у протокол. Суддя в жодному разі повинен оголошувати свою запис, оскільки це може спричинити думка когось із його колег, не котрі закінчують запис свого варіанта фінішних позицій учасників. Його можуть почути і представники преси чи учасники, і якщо оцінку буде відрізнятиметься від вимовленого їм, буде в сумнівною ситуации.

Суддя фіксує, у порядку учасники перетинають фінішний створ. Якщо їй зірвалася зафіксувати момент перетину цьому відношенні кимабо з учасників, він має залишити відповідну графу не заполненной.

Учасники заносять у список проходження фінішу у порядку, в до тором тулуб кожного спортсмена (але з голова, шия, рука, нога, пензель чи стопа) «торкнулося» вертикальну площину, проведеної від найближчого краю лінії фінішу, як показано выше.

Багато спортсменів застосовують «пірнаючий», чи «падаючий», фініш, коли тулуб учасника «падає» вперед перед фінішної лінією. Суддя має бути упевнений, що заодно саме тулуб, Не тільки голова чи шия, перетнуло лінію финиша.

Досвідчені судді зазвичай спостерігають за майбутніми спортсменами доти, як вони виявляються за 10 метрів до фінішу. Потім переводять погляд на лінію фінішу. Менш досвідчені судді мають тенденцію ознайомитися з бігунами прямо до лінії фінішу, і виникає небезпека, що суддя прийме постанову по порядку приходу учасників на фініш приблизно за до фінішної лінії. Насправді одні учасники можуть обходити інших на останньому метрі, тому практика визначення порядку перетину фінішу за метр від цього є опасной!

Якщо учасник падає прямо перед лінією фінішу, і якщо якась частину його тулуба перетнула лінію фінішу, результат засчитывается.

Старший суддя чи, без нього, рефері заносить до протоколу фінішні позиції, подані йому суддями. Якщо думки суддів збігаються, проблем я не виникає. Поданий суддями порядок приходу на фініш повинен вважатися офіційним результатом, навіть якщо рефері не з всім згоден із розподілом ними зайнятих мест.

Якщо фінішні списки, представлені суддями, не збігаються, прийняти остаточне постанову по результатах повинен рефері. Він враховує за фіксовані нею самою і суддями фінішні позиції учасників, і навіть думка суддів на місцях з урахуванням їхньої досвіду. Рефері ні дозволяти суддям та інших офіційним особам квапити себе, оскільки він зібрати всі значення дані і розглянути їх з тим, щоб дозволити сомнения.

Інші функції судей.

Поза тим, що його завданням суддів по бігових видам є ухвалення рішення щодо порядку проходження фінішу учасниками, по можливості суддям следует:

(а) пересвідчитися, що спортсменами пройдено необхідна дистанція, шляхом спостереження забігів від старту до фінішу усім дистанціях понад 800 м;

(б) виробити готовність виконати функції лічильників кіл чи зателефонувати до гонг на початку останнього кола. Звісно, лічильники кіл можуть допомагати суддям більш довгих дистанциях.

Хоча судді і здійснюють суддівство під керівництвом рефері по бігових видам, лише за допомогою суддів рефері може успішно виконати своє завдання у керівництві усіма біговими видами.

Судді по фотофинишу (Правило ІААФ 127).

Що стосується використання змаганнях повністю автоматизованого устаткування хронометражу призначається старший суддя по фотофінішу і двоє судьи-помощника. Старший суддя по фотофинишу відповідає за функціонування хронометражного устаткування. Разом зі своїми двома помічниками старший суддя по фотофинишу визначає місця, зайняті учасниками, і показане ними час. Офіційним вважається лише дозволений для використання повністю автоматизований хронометраж. Але якщо старший суддя на фотофініші вирішить, що устаткування автохронометража функціонує неадекватно, офіційними вважатимуться результати, зафіксовані ручними секундомірами запасних хронометристов.

Якщо прилад електронного хронометражу не включається за сигналом пострілу стартера чи дозволеного при цьому пристроєм, це має вказуватися на шкалою часу плівці чи видео-экране. У разі час, зафіксоване плівці, офіційно не зараховується. визначення зайнятих місць можна використовувати тимчасові показники, зафіксовані плівці фотофиниша.

на початок змагань суддя на фотофинише що з рефері по бігових видам і стартером повинен перевірити правильність нульової отметки.

Використовувана литература.

1. Суддівство змагань з легкої атлетики. Практичне керівництво Під загальною редакцією Вадима Зелинченка, переклад Людмили Потанич (при участі Анни Гнетовой) — М.: Тера-спорт, Олімпія прес, 2003. — 72 з. 2. Технічні проведення міжнародних змагань з легкої атлетики на 2002;2003 роки. — М.: Олімпія Пресс, Тера-Спорт, 2002. — 128 з. : — ла правила змагань Москва 2002, усеросійська класифікація норми і розряди, проведення змагань з ла Москва ФІС 1989.