Эффективность тренувальних навантажень та його корекція в тренувальному процесі лыжников-гонщиков

Эффективность тренувальних навантажень та його корекція в тренувальному процесі лыжников-гонщиков

Кандидат педагогічних наук, доцент Н. А. Багин.

Тренировочный процес лыжников-гонщиков старших розрядів здійснюється за методиці, яка дістала практиці російського спорту достатнє наукове і практичне підтвердження. Сформована система тренування лыжников-гонщиков дозволяє показувати високі результати на міжнародній арені у жіночому спорті і бути на тут сталих і перспективних позиціях в чоловічих лижних гонках. Результатів аналізу методики розвитку фізичних якостей, за даними научно-мето дической літератури, виявили, що добре поставлені питання виховання загальної площі і спеціальної витривалості, і навіть гнучкості і спритності. Проблематичним залишається розвиток швидкісно-силових можливостей та більш необхідної лижникові скоростно-силовой витривалості. Маємо низку робіт, присвячених цим питанням. Вивчено усі сторони тренувальній роботи і даються рекомендації щодо застосування засобів і методів тренування лише з педагогічних позицій, але й погляду фізіології і психології спорта.

Большое увагу до вивчення скоростно-си ловой підготовки пояснюється зростанням швидкостей в лижної гонці, як у класичному, і у вільному стилі пересування, і високої щільністю результатів. Така необхідність виникає у зв’язки й з зміною програми багатьох зарубіжних і російських змагань. Так було в останні роках етапах Кубка світу традиційними стали спринтерские гонки на 1−1,5 км з вибуванням і командна з обмеженою проходженням так само коротких етапів, від шести до десяти, при двох учасників. Практикується проведення змагань з системі Гундерсона — одного дня: вранці коротка гонка на 5−10 км класичним стилем, у другій половині дня — коньковым стилем 7,5−15 км. Такі змагання вимагають внесення корективів в застосовується методику тренувальних занять. Перед тренерами виникає запитання, якими коштами підприємців і методами можна проводити ефективний тренувальний процес з поддержани їм високих швидкостей ведення спринтерських гонок і зберегти високу готовність до проходженню класичних дистанцій від 20 до70 км?

В цій ситуації підвищено вимоги контролю з позицій фізіології спорту, лише педагогічних методів і засобів контролю стало вочевидь не досить. У практиці провідних лижників і лижниць останніми роками контролю за навантаженнями за частотою серцевих скорочень широко застосовуються монітори серцевого ритму (різні моделі Polar Fitwatch, Polar Protrainer, Polar Vantage NV і другие).

Они дають змогу здійснювати запис ЧСС під час тренувальних занять і змагань, зберігати цю інформацію, переносити їх у комп’ютер на особисту картку спортсмена. Облік по ЧСС дозволяє правильно планувати тренувальні навантаження, вносити корективи, і виключає виникнення перетренированности. Але ці дані не забезпечують інформації з нервно-мышечным показниками та його готовності до виконання соревновательных нагрузок.

Эти показники повинні підкріплюватися медико-біологічними і психологічними даними, котрі характеризують готовність окремих систем організму спортсмена. Для цього потрібні методики недорогостоящие, об'єктивні і готові до застосування в природних умовах тренувального процесу лыжников.

Расширение інформації про лыжниках-гонщи ках з погляду фізіології, спортивної медицини, з психології та біохімії спорту дозволяє створити умови для задля досягнення високих спортивно-технічних результатів і коригування тренувального процесу з обсягу, інтенсивності і дезінфікуючих засобів відновлення. На етапі є майже всі необхідні умови для повноцінної реалізації тренувального процесу лижників і лижниць старших розрядів: систематизований календар змагань, планова підготовка за умов навчально-тренувальних зборів, забезпеченість засобами тренування і коштами відновлення. Але й при такої авторитетної організації в повному обсязі лыжники-гонщики здатні повністю продемонструвати досягнутий рівень тренованості. З’ясування про причини і пошуку шляхів їх усунення послужили мотивом наших исследований.

Существует ряд основоположних напрямків, від яких залежить якість підготовки лижників та його спортивно-технические результати. Головні їх — досягнення максимальних функціональних показників, високу працездатність й уміння виявляти в змагальній діяльності. Для вивчення стану даного положення у практичної діяльності провели анкетування 15 діючих спортсменов-лыжников: 2 — мсмк, 8 — мс і п’яти — кмк. У результаті тренувальної та соревнова тельной діяльність у річному тренувальному процесі по них здійснювалися педагогічні наблюдения.

Анкета містила 20 питань, характеризуючих основні боку діяльності лыжников-гонщиков. Вік опитаних спортсменів — від 19 до 28 років (середній вік 21 рік), стаж занять лижними гонками — від 7 до 19 років (середній стаж — 9,5 року). Паралельно аналізувалися щоденники спортивної тренування по розділах: кількість тренувальних занять, кількість тренувальних днів, виконаний обсяг циклічних навантажень (в кілометрів і затраченном часу), умови проведення тренувальних занять, забезпеченість і якість інвентарю і самоконтроль по регистрируемым спортсменами об'єктивним та суб'єктивним показниками. Усі спортсмени проходили регулярне (не рідше тричі протягом року) обстеження у фізкультурному диспансері, а окремі - поглиблене медичне обстеження у лабораторії зимових видів спорту ВНИИФКа. Серйозних відхилень в стан здоров’я котрі займаються не виявлено. Показники тренованості (МПК, МПК/кг, ПАНО, кисневий пульс, максимальна потужність праці та ін.), виявлені за стандартними методикам в абсолютних величинах, наближалися до потрібним модельним параметрами лыжников-гонщиков високої квалификации.

При аналізі анкет під час проведення дослідження, бесед-опросов і педагогічних спостережень за спортсменами у побуті, тренувальної та соревнова тельной обстановці виявлено боку діяльності, що потребують підвищеної уваги з боку як тренерів, і самих спортсменов:

— посилення роботи з психологічної підготовці, підвищення опірності впливу чинників змагальній боротьби, і інших негативних впливів оточуючої обстановки;

— перебування шляхів поліпшення відновлення після виконуваних навантажень педагогічними, фізіотерапевтичними і медико-біологічними методами;

— поліпшення матеріально-технічної забезпеченості тренувального процесса;

— поліпшення соціально-побутових умов спортсменів, підвищення його матеріального благосостояния;

— оптимізація виконуваних навантажень: облік індивідуальних особливостей, рівня підготовки, етапу підготовки, забезпеченість технічними средствами.

Важнейшим етапом в тренувальному процесі є етап безпосередньої підготовки до змагань. Аналізуючи цей етап дуже важливо досягнення високих показників готовності основних функціональних систем організму спортсмена, їх наближення до розрахунковим параметрами для відповідного віку і її спортивної кваліфікації. У цьому за індивідуальними показниками до соревновательному періоду вони мають достигать своего максимуму як і показує практика, необов’язково за всіма параметрами, а, по тим, які в даного спортсмена є головними у досягненні високого результата.

Педагогические спостереження та анкетування під час основних стартів виявили, більшість спортсменів до основним стартам мають високу спортивної форми по основним показниками: результатам контрольних стартів, показниками МПК, ЧСС при навантаженні та, кисневому обов’язку і опиратися ін. Проте 45% опитаних відзначали перед стартом неспокійний сон, сильну роздратованість й відповідне зниження апетиту. Це характеризує їх недостатню психічну готовність до конкретних соревнованиям.

Высокий рівень психічної готовності до змагальній діяльності, на думку опитаних спортсменів, — обов’язкова умова задля досягнення хорошого результату в гонке.

Вторым чинником, який дозволяє піддослідним показати високий результат, є недостатня м’язова готовність. Так, 30% опитаних відзначали після гонки суб'єктивне відчуття «легкості «функціонування дихальної і серцево-судинної система і це відчуття «тяжкості «в м’язах стегна, гомілки і плечового пояса під час проходження довгих подъемов.

Третьим чинником, істотно впливає на результат, спортсмени і тренери вважають незадовільну і невчасну підготовку лиж до змагань як класичним, і вільним стилем. Цей чинник підтверджено і педагогічними спостереженнями (хронометрировани їм) за проходженням піддослідних на спусках і выкатах, і навіть за швидкістю пересування відношення до суперникам. Якісна підготовка лиж неможлива у зв’язку з слабкої технічної оснащеністю (тести визначення якості що ковзають і тримають властивостей мазей, тестування лиж, нанесення мазі, поліровка та інші операції) і відсутністю штатних смазчиков лиж в збірних командах різного уровня.

Список литературы

1. Грушин А. А. Як підготувати лижі? //Лижні гонки, 1997, № 5, с.16−22.

2. Киюта Г. А. Рейтингова система оцінювання знань студентів під час уроків спецдисциплин //Застосування сучасних технологій навчання студентів у середніх спеціальних навчальних закладах. М., 1997.

3. Маякова О. В. Динаміка функціональних показників організму студентів при навчанні у ВНЗ фізичної культури: Автореф. канд. діс. Краснодар, 1998. — 21 с.

4. Прокурорів А. Надіньте вигідна комп’ютер //Лижні гонки, 1997, № 3−4, з. 56−59.

5. Юримяэ Т. А. Динаміка показників фізичної працездатності під час різних зборів і річного тренувального циклу в молоді спортсменів, які спеціалізуються в видах спорту на витривалість: Автореф. канд. діс., Тарту, 1979. -19 с.

6. Яницький М. С. Основні психологічні механізми адаптації студентів до навчальної діяльності: Автореф. канд. діс., Іркутськ, 1995. — 24 с.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.