Аналіз прибутковості та рентабельності

Аналіз прибутку діяльності підприємства ТОВ «Роботметалургінвест»

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Прибуток підприємство одержує головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності (здача в оренду основних фондів, комерційна діяльність на фондових і валютних біржах і т.д.).

Прибуток — це частина чистого доходу, створеного в процесі виробництва і реалізованого в сфері звертання, що безпосередньо одержують підприємства. Тільки після продажу продукції чистий доход приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між виторгом (після сплати податку на додаткову вартість, акцизного податку й інших відрахувань з виторгу в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше одержить прибутку, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності вивчаються в тісному зв’язку з використанням і реалізацією продукції.

Обсяг реалізації, величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, збутової і комерційної діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують усі сторони господарювання.

Основними задачами аналізу фінансових результатів діяльності є:

систематичний контроль за виконанням планів реалізації продукції й одержанням прибутку;

визначення впливу як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів на обсяг реалізації продукції і фінансових результатів;

виявлення резервів збільшення обсягу реалізації продукції і суми прибутку;

оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення обсягу реалізації продукції, прибутку і рентабельності;

розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Основними джерелами інформації при аналізі реалізації продукції і прибутку є:

• 1. накладні на відвантаження продукції;
• 2. дані аналітичного бухгалтерського обліку;
• 3. дані фінансової звітності ф. № 2 «Звіт про прибутки і збитки» ;
• 4. форма № 5-ф «Короткий звіт про фінансові результати» ;
• 5. відповідні таблиці плану економічного і соціального розвитку підприємства.

Слід зазначити, що в аналізі використовуються наступні показники прибутку:

балансовий прибуток;

прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг;

прибуток від іншої реалізації;

фінансові результати від позареалізаційних операцій;

оподатковуваний прибуток;

чистий прибуток.

Балансовий прибуток складається з прибутку від реалізації продукції (виторг від реалізації продукції без непрямих податків мінус витрати на виробництво і реалізацію продукції) плюс позареалізаційні доходи (доходи по цінних паперах, від пайової участі в діяльності інших підприємств, від здачі майна в оренду і т.п.) мінус позареалізаційні витрати (витрати на виробництво, що не дало продукції, на зміст законсервованих виробничих потужностей, збитки від списання боргів і т.д.). Враховується також і прибуток від іншої реалізації.

Оподатковуваний прибуток являє собою різницю між балансовим прибутком і сумою податку на нерухомість, прибутку, оподатковуваної податком на доход (по цінних паперах і від пайової участі в спільних підприємствах), прибутку, отриманого понад граничного рівня рентабельності, що вилучається цілком у бюджет, витрат, що враховуються при численні пільг по податку на прибуток (заходу щодо ліквідації наслідку катастрофи на ЧАЕС, природоохоронні і протипожежні заходи, утримування дитячих оздоровчих таборів, будинків старих і т.д.).

Чистий прибуток — це той прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічні санкції і відрахуванні в благодійні фонди.

У процесі аналізу необхідно вивчити склад балансового прибутку, її структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік.

Проведемо аналіз складу, динаміки і виконання плану балансового прибутку ТОВ «Роботметалургінвест» (Табл.2.1).

Як показують дані табл.2.1 план по балансовому прибутку перевиконаний на 9,13%. Темп її приросту до минулого року склав 21,04%. Найбільшу частку в балансовому прибутку займає прибуток від реалізації товарної продукції (95,93%). Питома вага позареалізаційних фінансових результатів у 2001 р. склав 4,07%.

Питома вага прибутку від реалізації продукції в загальній сумі балансового прибутку в 2001 р. у порівнянні з 2000 р. збільшився на 1,87% (95,93−94,06).

Мал. .2.1 Блок-схема факторного аналізу прибутку

Таблиця 2.1

Динаміка і виконання плану балансового прибутку за 2001 рік.

Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції і послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми.

Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості:

обсягу реалізації продукції (VРП);

структури продукції (УДі);

собівартості продукції (Сі);

рівня средньореалізаціоних цін (Ці).

Обсяг реалізації продукції може робити позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збиткової, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції може робити як позитивне, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обратній пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного росту суми прибутку і навпаки.

Зміна рівня средньореалізаційних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає і навпаки.

Проведемо аналіз впливу перерахованих вище факторів на суму фактичного прибутку звітного року, у порівнянні з планової, використовуючи дані, приведені в табл.2.2.

Розрахунок впливу цих факторів на суму прибутку можна виконати способом ланцюгових підстановок.

План по сумі прибутку від реалізації продукції в звітному році підприємство перевиконало на 98,47 тис. грн. (2198,47−2100), чи на 4,69%.

Таблиця 2.2.

Вихідні дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції (тис. грн).

Проведемо факторний аналіз методом ланцюгових підстановок, послідовно заміняючи планову величину кожного фактора фактичної (табл.2.3).

Спочатку потрібно знайти суму прибутку при фактичному обсязі продажів і плановій величині інших факторів. Для цього варто розрахувати відсоток виконання плану по реалізації продукції, а потім планову суму прибутку скорегувати на цей відсоток.

Виконання плану по реалізації обчислюють зіставленням фактичного обсягу реалізації з плановим у натуральному (якщо продукція однорідна), умовно-натуральному й у вартісному вираженні (якщо продукція неоднорідна по своєму складі), для чого бажано використовувати базовий (плановий) рівень собівартості окремих виробів, тому що собівартість менше піддана впливу структурного фактора, ніж виторг.

На даному підприємстві виконання плану по реалізації складає:

(2.1).

Якби не змінилася величина інших факторів, сума прибутку повинна була б збільшитися на 1,59% і скласти 2133,348 тис. грн. (2100 101,59%).

Потім варто визначити суму прибутку при фактичному обсязі і структурі реалізованої продукції, але при плановій собівартості і планових цінах. Для цього необхідно від умовного виторгу відняти умовну суму витрат:

(2.2).

Потрібно підрахувати також, скільки прибутку підприємство могло б одержати при фактичному обсязі реалізації, структурі і цінах, але при плановій собівартості продукції. Для цього від фактичної суми виторгу варто відняти умовну суму витрат:

(2.3).

За даними табл.2.2 можна установити, як змінилася сума прибутку за рахунок кожного фактора.

Слід зазначити, що на зміну рівня фактичного прибутку в порівнянні з її плановим рівнем впливало лише два фактори: обсяг реалізованої продукції і собівартість одиниці продукції. Це зв’язано з тим, що фактична ціна в порівнянні з планом не змінилася. Також в умовах розглянутого підприємства немає структурних зрушень в асортименті продукції, що випускається, тому що воно випускає всього один вид продукції.

Таблиця 2.3. Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну суми прибутку від реалізації продукції.

1. Зміна прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації продукції:

(2.4).

2. Зміна прибутку за рахунок зміни собівартості синиці продукції:

(2.5).

3. Сумарна зміна прибутку:

(2.6).

Цей же результат одержуємо як суму відхилень за рахунок впливу окремих факторів:

(2.7).

Аналіз показує, що план прибутку був перевиконаний головним чином за рахунок зменшення собівартості одиниці реалізованої продукції (збільшення склав 65,12 тис. грн). Відчутний внесок вніс і другий фактор — збільшення обсягу реалізованої продукції. За рахунок впливу цього фактора прибуток збільшився на 33,35 тис. грн. Проведемо аналіз впливу факторів на суму фактичного прибутку звітного року, у порівнянні з попереднім роком, використовуючи дані, в табл.2.4. Розрахунок впливу цих факторів на суму прибутку можна аналогічно виконати способом ланцюгових підстановок. Прибуток від реалізації продукції в 2001 році в порівнянні з 2000 зросла на 417,554 тис. грн. (2198,47−1780,918), чи на 23,45%.

Таблиця 2.4.

Вихідні дані для факторного прибутку від реалізації продукції 2001 р. порівняно з 2000 р. (тис. грн).

За даними табл.2.4 можна установити, як змінилася сума прибутку за рахунок кожного фактора.

Слід зазначити, що в даному випадку на зміну рівня прибутку в звітному році в порівнянні з попереднім впливало три фактори першого рівня:

Таблиця 2.5. Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну суми прибутку від реалізації продукції.

обсяг реалізованої продукції;

собівартість одиниці продукції;

рівень середньореалізаційних цін.

Це пов’язано з тим, що в умовах розглянутого підприємства немає структурних зрушень в асортименті продукції, що випускається, тому що воно випускає всього один вид продукції.

1. Зміна прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації продукції:

(2.8).

2. Зміна прибутку за рахунок зміни ціни одиниці продукції:

(2.9).

3. Зміна прибутку за рахунок зміни собівартості одиниці продукції.

(2.10).

4. Сумарна зміна прибутку:

(2.11).

Цей же результат одержуємо як суму відхилень прибутку за рахунок впливу окремих факторів:

(2.12).

Аналіз показує, що найбільший вплив на збільшення прибутку в звітному році зробило підвищення рівня средньореалізаціоних цін (397,117 тис. грн).

Слід зазначити негативний вплив збільшення рівня собівартості на загальну суму прибутку: незначне підвищення собівартості одиниці продукції (на 0,002 грн) зменшило загальну суму прибутку на 3,435 тис. грн.

Незначне зменшення прибутку внаслідок підвищення собівартості було компенсовано за рахунок збільшення ціни одиниці продукції, а також за рахунок збільшення обсягу випуску продукції. І в підсумку загальна сума прибутку в звітному році збільшилася на 417,554 грн. у порівнянні з попереднім роком. І це, безсумнівно, є позитивним результатом господарської діяльності підприємства за звітний рік.

Як було видно з попередніх пунктів, рівень цін, їхня зміна впливає на рівень прибутку, тому при аналізі прибутку підприємства не можна не враховувати ті фактори, що безпосередньо впливають на рівень цін на продукцію розглянутого підприємства.

На зміну рівня цін впливають наступні фактори: якість реалізованої продукції, ринки збуту, кон’юнктура ринку, інфляційні процеси.

При аналізі діяльності НВВф ТОВ «Роботметалургінвест» особливу увагу варто приділити розгляданню впливу такого фактора, як ринки збуту, тому що цей фактор значно впливає на рівень средньореалізаціоних цін. Відомо, що в умовах сучасної російської економіки більшість підприємств випробують недостачу т. зв. «живих» грошей. Тому в практиці наших підприємств часто зустрічаються такі види господарських операцій, як бартер, взаємозаліки, взаємне списання заборгованостей, і ін.

Розглянуте підприємство реалізує свою продукцію по досить широкому спектрі збутових каналів.

У силу вищевказаної специфіки, а також у силу недостачі оборотних коштів, підприємство змушене встановлювати різні рівні цін на свою продукцію для різних покупців.

Наприклад, велику частину своєї продукції підприємство реалізує за договірними цінами численним оптовим покупцям (в основному, це юридичні особи), але частина продукції підприємство реалізує Ровенський лікарні № 9 в рахунок оплати за оренду заводу, частина продукції реалізується по лінії взаємозаліків з різними постачальниками сировини, і т.д.

Розрахуємо зміну середньої ціни реалізації в залежності від ринків збуту продукції (табл.2.6).

Таблиця 2.6.

Вплив ринків збуту продукції на заміну середньої одиниці продукції.

У зв’язку зі зміною ринків збуту продукції середній рівень ціни 1 виробу збільшився на 0,02 грн., а сума прибутку — на 39,712 тис. грн. (0,02 грн. *1985,854 тис. бан).

Таким чином, ми бачимо, що в результаті збільшення на 5% у загальній масі частки продукції, продаваної по договірним, більш високих цінах, сума прибутку збільшилася на 39,712 тис. грн.

Аналіз рентабельності діяльності підприємства.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і т.д. Вони більш повно, чим прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їхня величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами, їх застосовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

• 1) показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат виробництва й інвестиційних проектів;
• 2) показники, що характеризують рентабельність продажів;
• 3) показники, що характеризують прибутковість капіталу і його частин. Усі ці показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.

Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) шляхом відношення валової (Прп") чи чистого прибутку (ЧП) до суми витрат по реалізованій чи зробленій продукції (И):

або (2.13).

Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.

Рентабельність продажі розраховується розподілом прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг чи чистого прибутку на суму отриманого виторгу (ВР). Характеризує ефективність підприємницької діяльності:

показує, скільки прибутку має підприємство з карбованця продажів. Широке застосування цей показник одержав у ринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству й окремим видам продукції.

або (2.14).

У процесі аналізу варто вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їх рівні і провести міжгосподарські порівняння з підприємствами — конкурентами.

Рівень рентабельності виробничої діяльності (окупність витрат), обчислений у цілому по підприємству, залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості і середніх цін реалізації.

Факторна модель цього показника має вид:

(2.15).

Проведемо розрахунок впливу факторів першого порядку на зміну рівня рентабельності в цілому по підприємству в звітному році в порівнянні з попереднім способом ланцюгових підстановок, використовуючи дані табл.2.4 та 2.5.

Так як. підприємство випускає один вид продукції, те структурний фактор враховуватися не буде.

На основі даних вищевказаних таблиць, складемо табл.2.7 у який покажемо вплив кожного фактора на зміну рівня рентабельності.

1. Зміна рівня рентабельності за рахунок зміни обсягу реалізованої продукції:

(2.16).

2. Зміна рівня рентабельності за рахунок зміни ціни одиниці продукції:

Таблиця 2.7.

Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну рівня рентабельності підприємницької діяльності в звітному році (2001 р) у порівнянні з попереднім (2000 р).

(2.17).

3. Зміна рівня рентабельності за рахунок зміни собівартості одиниці продукції:

(2.18).

4. Загальна зміна рівня рентабельності:

(2.19).

Той же результат можна одержати як суму змін за рахунок впливу кожного фактора:

(2.20).

Отримані результати свідчать про те, що збільшення рівня рентабельності відбулося в зв’язку з підвищенням середнього рівня цін. При збільшенні ціни одиниці виробу з 5,30 грн. до 5,50 грн. рентабельність підвищилася на 4,56%.

Ріст собівартості реалізованої продукції на 118,762 тис. грн. викликав зниження рівня рентабельності на 0,06%.

У підсумку загальна зміна рівня рентабельності в 1998 р. у порівнянні з 1997 р. склало 4,50%. Тобто з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції, підприємство стало одержувати прибутку на 4,5 коп. більше в звітному році в порівнянні з попереднім.

Детермінована факторна модель показника рентабельності продажів, обчисленого в цілому по підприємству, має наступний вид:

(2.21).

В умовах розглянутого підприємства, Рівень рентабельності продажів залежить від середнього рівня ціни і собівартості виробу (підприємство робить один вид продукції):

(2.22).

Аналогічно тому як це було зроблено в п. 2.3.1 складемо табл.2.8 де і покажемо вплив кожного фактора на рівень рентабельності продажів підприємства.

Таблиця 2.8. Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну рівня рентабельності продажів у звітному році (2001 р) в порівнянні з попереднім (2000 р.).

1. Зміна рівня рентабельності продажів за рахунок зміни ціни одиниці продукції:

(2.22).

2. Зміна рівня рентабельності за рахунок зміни собівартості одиниці продукції:

(2.23).

3. Загальна зміна рівня рентабельності:

(2.24).

Той же результат можна одержати як суму змін за рахунок впливу кожного фактора:

(2.25).

Отримані результати свідчать про те, що збільшення рівня рентабельності відбулося, як і в попередньому аналізі, у зв’язку з підвищенням середнього рівня цін. При збільшенні ціни одиниці виробу з 5,30 грн. до 5,50 грн. рентабельність продажів підвищилася на 3,01%. Ріст собівартості реалізованої продукції на 118,762 тис. грн. викликав зниження рівня рентабельності на 0,03%. У підсумку загальна зміна рівня рентабельності в 2001 р. у порівнянні з 2000 р. склало 2,98%. Тобто з кожного карбованця продажів підприємство стало одержувати прибутку на 2,98 коп. більше в звітному році в порівнянні з попереднім.

Проведемо аналіз рентабельності виробничого капіталу,

обчислювальної як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних засобів і матеріальних оборотних фондів:

(2.26).

Аналіз будемо проводити аналогічно факторному аналізу рентабельності в попередніх пунктах, тобто методом ланцюгових підстановок.

Таблиця 2.9

Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну рівня рентабельності виробничого капітана в звітному році (2001 р) в порівнянні з попереднім (2000 р).

1. Зміна рівня рентабельності виробничої діяльності за рахунок зміни величини балансового прибутку:

(2.27).

2. Зміна рівня рентабельності за рахунок зміни середньорічної вартості ОПФ:

(2.28).

3. Зміна рівня рентабельності за рахунок зміни середньорічної вартості залишків оборотних коштів:

(2.29).

4. Загальна зміна рівня рентабельності виробничої діяльності:

(2.30).

Той же результат можна одержати як суму змін за рахунок впливу кожного фактора:

(2.31).

За результатами проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:

Найбільше збільшення рівня рентабельності виробничої діяльності відбулося в зв’язку з підвищенням величини балансового прибутку. При збільшенні величини прибутку на 417,55 тис. грн. рівень рентабельності збільшився на 2,83%.

За рахунок зменшення середньорічної вартості ОПФ на 1499,41 тис. грн. рівень рентабельності збільшився на 1,68%.

Збільшення середньорічної вартості залишків оборотних коштів на 48,9 тис. грн. привело до зменшення рентабельності за рахунок впливу цього фактора на 0,06%.

У підсумку загальна зміна рівня рентабельності виробничої діяльності в 2001 р. у порівнянні з 2000 р. склало 4,45%. Тобто, з кожної гривни вартості ОПФ і ОС, підприємство стало одержувати прибутку на 4,45 коп. більше в звітному році в порівнянні з попереднім.