Деноминации в християнстві. 
Погляд психолога

Реферат.

На тему.

Деномінації в христианстве.

Погляд психолога.

Упорядник: Чистополов М.Ю.

Р. Запоріжжі - 2002.

Упорядника цієї роботи завжди цікавило, чому сучасному християнстві настільки багато деноминаций (лат. Denominatio — перейменування)? Існування б такого великого їхньої кількості є протиріччям Слова Божого, саме: 1Пет.3:8 «Нарешті будьте все единомысленны, жалісливі, братолюбивы, милосерды, дружелюбні, смиренномудры».

Отже, чому усе — таки нас багато гарних і такі різні? У цій роботі автор мав намір відповісти на питання з місця зору психолога, тобто. поєднати певною мірою «всю мудрість Єгипетську» з христианством.

Підкреслюю вкотре, що моєї єдиною метою було не скривдити когось із братів у Христі або показати перевага одного вчення над іншим, а примирити всіх християн з урахуванням справжнього братолюбия і взаємного уважения.

Якщо в Вас є пропозиції чи Ви цього хочете поділитися міркуваннями, моє «мило» лежить за адресою: www. freemail.ukr.net ([email protected]).

Так благословить Вас Господь !

Епізод 1. «Чоловіки, що базар?».

Гнітючу і жахливу картину представляє собою сучасне християнство. Коли дивишся силою-силенною течій в такому, чомусь приходять на розум самі невтішні эпитеты.

Проте, залишаючи осторонь наші дріб'язкові розбіжності на задану тему, який саме з днів тижня необхідно поважати і варто жінці покривати голову у церкві, звернімося думці стороннього спостерігача, наприклад, невіруючій людині, або того, хто традиційно зараховує себе на православ’ю, та заодно не знає навіть сенсу Символу Віри і відрізняє адвентистів від п’ятдесятників (що трапляється частенько) — (.

Наведу потішний приклад мого хорошого знайомого — православного священика, який хіба що зі сльозами очах розповідав у тому, що перед кожних богослужінням шукає до натовпі парафіян нових людей, щоб приділити їм увагу доти, як «озвірілі бабусі» відіб'ють у тих бажання відвідування Храма.

Неважко уявити, що відбувається, якщо він успеет…

На вулиці до цієї людини підійдуть повні гідності «свідки» (стосовно яким так іронічно нема охоти використовувати Імені Божого) і популярно розтлумачать йому, що «справжнє християнство» (начебто буває іграшкове) має бути монолітно, — ось, наприклад, як вони самі; й не ділиться на «сотні течій» (зі слів однієї з цих блукаючих «возвещателей»).

Соромно, братія, проте. Не забуваймо, що ми повинні прагнути бути «світлом світу» (Матф. 5:14). І найгірше, що ми в змозі зробити — це рвати на частини вже багаторазово ломимое тіло нашого Христове вони Христа, короткозоро вважаючи, що давнина чи агресивність нашої улюбленої релігії становить достатньої основи для відкидання всього решти Тіла Христова.

І якщо вже не спромоглися за 2000 років дійти згоди, давайте спробуємо підійти стосовно питання про ні з релігійної, і з психологічної погляду. Почему?

Тож, що російське суспільство (мирську, до речі) більш — менш привчило нас до плюралізму (це — не лайка, подивися словник () думок і повазі погляду іншого людської істоти. І якщо вже «одне одного угрызаем і з'їдаємо» (Гал. 5:15), тобто. чинимо по-мирски, то давайте спробуємо по-мирски і спробувати розібратися в противоречиях.

Отже, якщо в Вас ще перекосило обличчя від України всього вышепрочитанного, то переходимо к.

Епізоду 2. «Кожна людина має декларація про психіку» (з статуту психбольницы).

З чого полягає психіка людської особистості? Саме це класичне питання існує таких ж класичний відповідь (див. малюнок). Отже, поняття особистості /1/ характеризує людину, як соціальне істота б і відбиває суму його уроджених і наших набутих якостей, що перебувають у взаємозв'язку друг з одним. Інакше висловлюючись, якщо взяти кожного людей як унікальне Боже творіння — людський організм, і додати до нього виховання, вплив батьків, сім'ї, дитсадка, рідних, сторонніх, випадкові і невипадкові зустрічі, гасла, вплив телевізора, «позитивних і негативних героїв» і багато — багато іншого, то результаті ми «що маемо, то маемо».

Отже, розглянемо докладніше, із чого — ж ми перебуваємо. Здібності - це індивідуальні стійкі властивості людини, що визначають його успіхи у різні види діяльності. Темперамент — динамічна характеристика психічних процесів людини. Характер визначає ставлення людини до інших людей. Мотивація — сукупність спонукань до діяльності. Почуття — одне із видів емоцій і найчастіше також мають соціальної спрямованості, а воля є у регуляції поведінки людину, як члена общества.

Взагалі індивідуально — психічні властивості особистості визначаються сукупністю трьох чинників: сили, врівноваженості і рухливості нервової системы/2/. Саме ці чинники визначають, яким людиною ти станеш — впевненим чи слабким, спокійним чи дратівливим, рухомим чи інертним. З погляду «побутової психології» всіх людей можна розділити на виборах 4 типу через сукупність цих факторов.

Проте, було хибним думати, що це ми можемо втиснутися у цю класифікацію. У — перших, і той ж чоловік у різних ситуаціях та стосовно різним сферам життя і забезпечення діяльності може виявляти різні риси. У — других ця класифікація у повній мері пов’язана з талановитістю людей. Наприклад, О.С. Пушкін мав яскраво виражені холерические риси, А.І. Герцен — сангвинические, І.А. Крилов — флегматические. Великі російські полководці А. В. Суворов і М. И. Кутузов — взагалі повні противоположности.

Не можна ставити запитання, який із темпераментів краще. Усі вони має свої позитивні й негативні боку. Пристрасність, активність і енергія холерика, рухливість, жвавість і чуйність сангвініка, глибина і стійкість почуттів меланхоліка, спокій відсутність квапливості у флегматика — ось приклади позитивних властивостей кожного з цих типів. І кожен із них має місце у тому однині і в Тілі Христовому. Коханий брат або медсестра, тобі це щось нагадує ?

Саме так: 1 Пет.2:5 «…і держава сама, як живі каміння, устрояйте з себе будинок духовний, священство святе, щоб приносити духовні жертви, сприятливі Богу Ісусом Христом».

Отже, різні ви мої, кожен із нас має право існування, особливо враховуючи те що, що всіх закликав Господь. При будівництві вдома однаково важливий цегла, пісок, цемент, бетон і навіть вода, як і й у єдиному організмі однаково важливі руки, ноги, голова і др.1 Кор. 12:13−18.

Нині ж, сподіваюся, Ви готові до невеликого екскурсу в психотерапию?

Епізод 3. «Бити буду сильно, але акуратно» (Лелик, «Діамантова рука»).

Цей епізод до краю насичений спеціальної термінологією. Але це оскільки автору день викладати думки нормальною мовою, просто термінологія вже є. Ми розглянемо ситуацію з місця зору одній з теорій — теорії контролю та консультування по реализму/3/.

Суть фундаментального становища теорії контролю у тому, поведінка людей завжди є прояв спроби контролювати світ із метою задоволення якихось своїх потреб. Потреби людей розділити на фізичну потреба у виживання і психологічні потреби у приналежності, могутність, волі і развлечении.

Якщо це з Писанням, зокрема із першого Фесс. 5: 23 «Сам ж Бог світу так освятить вас в усій повноті, й вашу подих і душу та тіло у всієї цілості так збережеться без пороку в пришестя Панове нашого Пресвятої Богородиці.» і навіть злегка поворухнути мізками, можна дійти досить дикого висновку: Чим ми Ісуса, тим паче наші реакції, мислення та потреби душевны.

Отже, попри Божий заклик в нас, що змушує нас обернутися до Ісусу обличчям, (а чи не тим, ніж були повернені щодо нього раніше) ми вже значною мірою душевны, а чи не духовны.

Далі, люди будують особисті альбоми, які з що є у тому головах картин. Цими картинах зображено те, як люди задовольняють свої потреби. Люди самі можуть створювати цілі картинні галереї, або ці образи формуються вони через зовнішнє вплив. Фактично, неможливо мати потребу народу і у своїй не мати відповідну їй картину у голові. Важливим є те, що коли і люди змінюють важливі картини, вони змінюють своє життя. У основі поведінки завжди лежать картини голові людини. Його поведінка зумовлено відмінностями між картинами в головах, тобто тим чого вони хочуть, і тих, що відбувається у світі, тобто. тим, що вони имеют.

Тільки подумай, коханий, — все твої реакції, думки, поняття, думки, цінності, особливо у на початкових етапах твого ходіння з Господом, віддавна визначено, і визначено не тобою. Ти не ображайся, але — лише продукт цього общества.

Епізод 3-А. «Який піп, така й приход"(народная умность).

Отже, Якщо ця теорія правильна (а вже довела свою життєздатність), те з неї можна зробити кілька прикольних выводов.

1. Ти можеш сам сформувати свою картинну галерею.

2. Те, що бачиш, визначає твою картинну галерею.

3. Змінюючи фокусування своєї уваги, можна змінити картинну галерею.

Як ви думаєте, хто був у світі психотерапевтом? Ні внаслідок чого не вгадаєте. Їм був апостол Павло — 2Кор.3:18 «Ми усе відкритим лицем, як у дзеркалі, споглядаючи славу Господнього, преображаемся на той же образ від слави в славу, як від Господнього Духа.».

Зверніть увагу !!! ЗВАЖАЮЧИ — ПРЕОБРАЖАЕМСЯ !!!

Висновок — потім дивишся, у те і преображаешься.

Якщо дивишся на Ісуса — Царя Царів і Панове панів, Альфу і Омегу, Сина Божого, владику всесвіту, то вгадай з трьох разів, яка картина сформується у твоїй голові й як і образ ти будеш прагнути змінитися і врешті-решт преобразуешься ?

З іншого боку, якщо споглядати Ісуса, висячого в немочі і злиденності на хресті??? Взагалі-то, де й сьогодні Ісус? Саме так !

Добре, і якщо з гнітючим сталістю дивитися будь-яку «золу» по «ящика», то яка картинна бредовость наприкінці кінцем встановитися в Вашої голові? Це — іще одна аргумент проти перегляду того сміття, який усе більше забивається наш ефір. І хоча я не маю нічого проти брата Кеннета Коупленда, Ріка Реннера, благословенних сестер Джойс Майєр і Глорії Коупленд, «Династію» і «Санта Барбару» все-таки дивитися не рекомендую — це рано чи пізно стимулюватиме вашу картинну галерею. Наслідки цього взагалі непередбачувані і мінімум, що вам «світить» — це неврози різних форм і тяжести.

Епізод 4. Трамвай об'їхати неспроможна !

Усі ми знаємо, що трамвай відрізняється з інших транспортних коштів наявністю колії (рейок) з яких, зазвичай, ходить. Думаючи, багато хто вже зрозуміли, що зараз поведінка іноді нагадує трамвай. З цього приводу найбільший психотерапевт всіх часу і народів — аз. Павло до Рима. 7 сказав: «Бо не розумію, що роблю: бо ні то роблю, куди захочу, що ненавиджу, то роблю. Якщо ж роблю то, чого не хочу, то погоджуюся до закону, що він добрий, тож вона не я роблю то, але живе у мене гріх. Бо знаю, що ні живе у мене, тобто у плоті моєї, добре; оскільки бажання добра є в мені, але щоб зробити нього, того і не знаходжу. Доброго, якого хочу, не роблю, а зле, якого хочу, роблю. Якщо ж роблю то, чого не хочу, не я роблю то, але живе у мене грех.».

Навіть якщо такого великого чоловіку Божого важко було перемагати гріх, те, що казати про новообращенном людини — дитині у Христі? Усі його реакції, думки, поняття ще наскрізь душевны, а чи не духовні. Події із ним показати досить простому малюнку, що відбиває душевну реакцію (а чому в нього інше візьметься?) на Божий духовний призыв.

Що зарахувати до проявам душевної реакції? Саме так то, що визначається тієї картиною в розумі, що відповідає даної ситуації. Наприклад, Господь закликає до звернення від злих справ повірити в Бога якого — або людини. Цей чоловік приймає заклик й починає поводитися, як цього потребує що є у голові «картина пошуку Бога». Якщо людина вихований на рамках номінальною релігійності, він починає шукати Бога там, де його навчили шукати, тобто. у церкві. Це ще добре, якби його від шляху попадеться справді затверджений у Христі православний чи католицький чоловік Божий — істинний «панотець» чи «падре». Якщо ж це завжди буде на друзки закомплексований піп із ароматом перегару й у не стираной рясі? Ось вам і і ще одне потенційна жертва сектантов.

У цьому дуже малоймовірно, що людина прийде, наприклад, до баптистам чи пятидесятникам — йому таке про неї розповідали, що жертви приносять! Знову вплив картини разуме.

Інший варіант рейкового шляху — якщо в цієї людини де — то завалялася книжечка Реріха чи древній номер «Сторожевої вежі». Наслідки непередбачені (але у відповідність знов-таки із мальовничою галереєю) — від захоплення чаклунством до закостенілого сектантства.

Отже, сенс душевної реакцію духовний заклик у тому, що людина шукає не Про те, Хто може заповнити її потреби (див. вище), бо місце, де, на його думку, потреби може бути заповнені. У цьому він керується не істиною (їх навчили чи навчили неправильно), а власними поняттями про правильному і неправильному, щирому і фальшивому зі свого власної картинної галереї. Інакше висловлюючись, він міряє Бога своїми мерками.

Ця безпідставна теза дуже добре вживають щодо різним проявам духовного прославляння, духовної музики, стилю проведення служінь, манери в одязі, поведінці й т.п. Людина, зазвичай, вибирає ті риси, до яким «привчене» його свідомість і її у його розумі існує картинка. Наприклад, благословенна у Христі сестра привчена вдягати хустку на голову. У цілому цей немає нічого недозволеного — це вдалося наприкінці кінців твоє особисту справу, але вона може різко виступати проти непокритою голови лише з підставі, що осмислене не віддає собі звіт щодо можливості дещо іншого поведения.

Інший приклад. Православний брат (яскраво виражений ФЛЕГМАТИК) скаржиться, що завзято не бажають дійшов Богу: «Мені важко їх затягти в Храм!». Оскільки ситуація до болю знайома — багатьох молоді лякає перспектива перетворення на суворого і бородатого мужика і дотримання зовнішніх канонів за принципом «Бог покарає!» — була запропонована касета полноевангельского прославляння групи «Відкрите небо» (жива, можна сказати весела, «холерическая» музика). Через кілька днів касета повернули з обуренням і коментарем: «Хіба можна слухати? Це ж свистопляска!». Найтиповіший приклад дії картинки — християнська музика може бути у стилі рок (фанк, реп, хип — хоп,…). Результат очевидна: молоді пацани могли переконатися, що у християнстві нічого немає жахливого й воно — навіть вельми не нудна релігія, а навпаки, жива віра Божья.

Могли, але з переконалися… Можна сміливо сказати, що не приймуть Благую Звістка як православ’я і цілком імовірно, залишаться без Христа з усіма наслідками. А в усьому винен — невідповідність темпераментов.

І таких невідповідностей можна навести цілу купу. Наприклад, малоймовірно прийняття холериком Благої Вести в православ'ї чи баптистської деномінації - темперамент інший (скоріш, флегматичний чи меланхолійна). Равновероятно, що спокійна людина відчуватиме дискомфорт на вільному харизматичного Богослужінні з гучними вигуками «аллилуя» і «великий Господь» і гучним прославлением.

У той самий час, людина, сприйняв з дитинства православний тип Богослужіння, то, можливо «як вдома» серед баптистів, адвентистів чи католиков.

І НЕ ПОТРІБНО ПІД УСЕ ПОДВОДИТЬ БАЗУ: «ця релігія — правильна, а ця _ неправильна ! Адже недарма йдеться у Писании:1 Кор. 3 «тому що ще плотські. Бо коли серед вас заздрість, суперечки та розбіжності, то ми не плотські ви? і не людському чи звичаєм чините? Бо коли той каже: «я Павлов », а інший: «я Аполлосов », то ми не плотські ви? Хто Павло? хто Аполлос? Вони потрібні тільки служителі, через яких повірили, до того ж тому що кожному дав Господь. Я насадив, Аполлос поливав, але возрастил Бог; відтак і насаждающий і котрий поливає є ніщо, проте Бог возращающий.».

Взагалі, у визначенні людиною кращою йому деномінації Християнства ж виконує функцію настільки велике безліч чинників біологічного, соціального, виховного, політичного характеру, як це дивно, як трохи існує деноминаций.(.

Нарешті, якщо Вас ще стомив, будь ласка надасть вывод.

ВЫВОД.

Дорогий брат чи сестра!

Сам Господь заповів нам — всім християнам жити на світі і злагоді. Фактично, саме з нас залежить, який образ Христа побачить у цей погибающий світ. Иоан.13:35 «З того дізнаються усе, що ви Мої учні, якщо матимете любов між собою.».

Загалом, різницю між нами непогані і істотні. Набагато важливіше, що об'єднує любов Христа і чесне, безкорисливе служіння Йому. Усі наші відмінності визначаються лише нашими особистими якостями — саме тією, що вклав у нас безбожний, що розкладається світ, тобто сам потвора сатана.

Якщо ми сперечаємося, сваримося і приймаємо одне одного, тим самим ми граємо вигідна власному темпераменту, характеру, звичкам і амбіціям, тобто міряємо інших собою й порушуємо свої переваги вище Господніх. І ми грішимо, «оскільки Бог прийняв його» Рим. 14:3.

Будьте все рясно благословлено любові й мудрості нашего.

Христове вони Христа ! Аминь.

Список використаної литературы.

Біблія. Книги Святого Письма Старого й Нового Завітів. Синодальные.

1. Маклаков О. Г. Загальна психологія. — СПб. :Пітер, 2001.

2. Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології. — СПб. :Пітер, 2001.

3. Нельсон — Джоунс Р. Теорія і практика консультування. — СПб.

: Пітер, 2001.

———————————- ЛИЧНОСТЬ Темперамент Способности Мотивация Характер Воля Чувства Типы нервової системы Сильный Слабый — МЕЛАНХОЛИК Уравновешенный Неуравновешенный ХОЛЕРИК Подвижный САНГВИНИК Инертный ФЛЕГМАТИК Душевное мировоззрение Душевный человек Душевная реакція на призыв Проявления душевної реакции Божий призыв.