Освітній портал MyReferatik

Зміст

Вступ
І. Теоретичні аспекти інвестиційної діяльності
1.1. Економічна суть інвестування. Види інвестицій
1.2. Пріоритетні галузі для іноземного інвестування в Україні
ІІ. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні
2.1. Сучасний стан інноваційних процесів в Україні
2.2. Іноземна інвестиційна діяльність в Україні
2.3. Проблеми іноземного інвестування в Україні
ІІІ. Шляхи поліпшення інвестиційної діяльності в Україні
3.1. Інвестиційне середовище в Україні
3.2. Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток України
3.3. Особливості, котрі утримують надходження інвестицій у країну
Висновок
Список використаної літератури

Вступ

На сьогодні актуальною є тема накопичення та інвестування. Для збереження і примноження заощаджень потрібно відмовитись від старих засобів накопичення та перейти до засобів, притаманних ринковим відносинам, що об’єднуються під загальною назвою інвестування.
У державі з командно-адміністративною економікою категорія «інвестиції» не мала місця ні в економічній теорії, ні у практиці. В останні роки це поняття почало зустрічатися в економічній літературі країн Східної Європи та СНД, що пояснюється зміною системи господарювання і переходом до ринкових відносин. Термін «інвестиції» походить від латинського слова «invest» , що означає «вкладати». У минулому більшість авторів трактувала поняття «інвестиції» як сукупність затрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень у галузі народного господарства (виробничі фонди), тобто інвестиції помилково ототожнювались із поняттям «капітальні вкладення».
Розглянемо сучасне тлумачення категорії «інвестиції». Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року дає наступне визначення: інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають із авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.
Отже, в широкому розумінні інвестиції є вкладенням капіталу з метою його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від використання коштів на споживання в теперішньому періоді, винагородити його за ризик та відшкодувати збитки від інфляції в майбутньому періоді.
Інвестиції – це економічна категорія розширеного відтворення, яка є основним інструментом формування мікро та макроекономічних пропорцій і визначає темпи економічного росту.
Таким чином, інвестиції – це те, що «відкладають» на завтрашній день, щоб мати можливість більше споживати в майбутньому.

Висновок

Україна потенційно може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій, як прямих так і портфельних. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована і водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не набагато розвиненої.
Проте притоку в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу перешкоджають політична нестабільність, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення, та ще однієї дуже важливої причини корупції. Саме через корупцію і бюрократію у світі склався негативна думка про нашу державу, додамо до цього нашу систему оподаткування і ось ми маємо результат - Україну віднесли до групи країн з найбільшим інвестиційним ризиком.
На сьогоднішній день іноземні інвестори які все ж наважуються інвестувати в нашу економіку вимагають законодавчих гарантій, великі корпорації та інвестиційні компанії вимагають урядових гарантій та пільг. Проте механізм реалізації правових гарантій поки що недостатньо відпрацьований. До того ж відсутні достатні судові засоби для забезпечення дотримання законних прав інвесторів та врегулювання спорів. Окрім того, для іноземних інвесторів більш приваблива така інстанція для вирішення суперечок, яка незалежна від уряду країни-господаря. У зв’язку з цим велике значення надається приєднанню України до багатосторонньої конвенції по врегулюванню інвестиційних суперечок між державою, та фізичними і юридичними особами інших країн.
Важлива умова, необхідна для приватних капіталовкладень (як іноземних, так і вітчизняних), - постійний та загальновідомий набір норм та правил, сформульованих таким чином, щоб потенційні інвестори могли розуміти та передбачати, що ці правила будуть застосовуватись до їх діяльності. В Україні ж, яка перебуває в стані безперервного реформування влади, правовий режим непостійний.
Надалі на різних рівнях влади діють закони та правила, що часто суперечать один одному. Додатковим джерелом нестабільності є надання законам та інструкціям зворотньої сили. Така практика серйозно турбує іноземних інвесторів, особливо коли законодавство зачіпає вже існуючі капіталовкладення.
Інноваційні процеси в Україні відбуваються досить повільно в результаті впливу багатьох факторів, основними з яких є втрата науково-технічного потенціалу в економіці, недостатнє фінансування інноваційних проектів та низька ефективність інвестиційного процесу. Інвестиції доцільно вкладати в нові види виробництв, нові продукти та нові форми організації виробничих та організаційних відносин, одним з яких є виробництво біологічно чистого пального та кластерний підхід до організації його виготовлення та використання.
Впровадження такого розвитку суміжних галузей національного господарства та збільшенню обсягів ВВП за рахунок виготовлення нових видів продукції та їх реалізації як на території України, так і за її межами, вирішенню ряду економічних проблем. Це дозволить підвищити ефективність інвестиційного процесу на мезорівні та у національній економіці в цілому, покращити соціально-економічне становище регіонів та підвищити конкурентоспроможність України в європейському та світовому просторі.
Основні тенденції розвитку інвестиційної активності сформувалися в українській економіці під впливом кумулятивного ефекту світової фінансової кризи. Сад темпів приросту прямих іноземних інвестицій в українську економіку пояснюється впливом кризових явищ на рух капіталу, а також курсовою різницею, яка виникла у зв’язку з девальвацією офіційного курсу гривні до долара.
Аналіз ситуації переконливо свідчить про необхідність додержуватися стратегії, яка заключається у:
- проведенні ринкових реформ, цілеспрямованому поліпшенні інвестиційного і підприємницького клімату, створенні довіри до влади і фінансових інститутів;
- підвищенні ефективності у боротьбі з корупцією;
- зниженні загального рівня інвестиційних та підприємницьких ризиків;
- оновленні адміністративно-правового контролю над зовнішньоекономічною діяльності для запобігання нелегального вивозу прибутку;
- поліпшенні інформаційного забезпечення правоохоронних органів з контролю відтоку капіталу.
А на міжнародному рівні Україні потрібно:
- активізувати інформаційне супроводження ведення бізнесу в країні, що повинно збільшити інформування щодо потенціалу українського ринку;
- організовувати бізнес-форуми, виставки та інші заходи у тих регіонах нашої країни, які ще недостатньо охоплені співробітництвом;
- розширити географію партнерства і залучити до нього ділові кола усіх регіонів України;
- встановити «бажані» та «небажані» напрями надходження інвестицій;
- утворити зони особливого режиму – вільного підприємства, при яких будуть діяти особливий митний, податковий і адміністративний режим господарювання;
- створити пільгові умови для реалізації капіталовкладень в економіку країни, які пов’язані з науково-технічною та інноваційною діяльністю.
Тепер можна стверджувати, що за допомогою даних заходів активізації інвестиційної діяльності і ефективного використання усіх джерел фінансування, а також при належному державному регулюванні Україна буде мати усі можливості в інвестиційній сфері, щоб забезпечити процеси економічного розвитку.

Список використаної літератури

1. Аналітичні матеріали Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]//Режим доступу: www.minfin.gov.ua.
2. Губський, Б. Проблеми міжнародного інвестування в Україні / Б. Губський // Економіка України. –К., 2008.-№1.-с.51-57.
3. Інвестування: Підручник/ В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда. -К.:Знання, 2008.-452 с.
4. Копистира, А.М. Розвиток взаємних торговельних відносин України та Польщі до та після вступу в ЄС / А.М, Копистира // Актуальні міжнародні відносини: зб. наук. праць. –К.: Київський національний університет ім. Т.Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2007.-№69.-Ч.І.-С.45-64.
5. Лошенюк, І.Р. Конкуренція на споживчому ринку України та проблеми її розвитку/І.Р.Лошенюк. –К.: Київ. нац.торг-екон. ун-т., 2006.-312с.
6. Макарій, Н. Оцінка інвестиційної привабливості український підприємств / Н. Макарій // Економіст.-2005.№7.52-59.
7. Макаревич, К.Л. Україна і Польща - стратегічне співробітництво // Ініціатива з розробки зовнішньополітичних рекомендацій : серія незалежних професійних досліджень у сфері міжнародних відносин, зовнішньої політики України та проблем регіональної та глобальної безпеки. /К.Л. Макаревич, Л.Ф,Кондратюк. –К.: Центр дослідження міжнародних відносин, 2008.-с.92-115.
8. Рибалко, О.М. Інвестиції: українська дійсність і зарубіжний досвід / О.М. Рибалко, А.В. Жадько. //Держава та регіони. –К., 2006.-№4.-с.217-223.-(Серія Економіка та регіон: №3 (22) 2009, №2 (21) 2009).
9. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/
10. Офіційний сайт Республіки Польща в Україні. Режим доступу: www.polska.com.ua