Вказане розміщення кривої сукупного попиту і кривої сукупної пропозиції пояснюється тим, що, з одного боку,склади підприємств забиті готовою продукцією, цілодобово відкриті комерційні ларки з імпортними напоями і сигаретами, а з іншого — має місце колосальне зростання кількості грошей на руках у населення.
Ситуація, коли пропозиція товарів з підвищенням цін не зростає, а падає, зображена на мал. 6. На малюнку видно, що точка рівноваги зникла. Реалізація товарів, їхня купівля-продаж не відбулися. Платежі припинилися Виник парадокс, не передбачений традиційними методами макроаналізу.
Цьому є декілька причин. Насамперед, розвалилася система господарських зв'язків, яка склалася раніше. Економіка вийшла із традиційного стану. Виникла ситуація невизначеності і непередбаченості.
До того ж, між підвищенням цін і розширенням пропозиції завжди існує певний розрив у часі, особливо за ринкової економіки. Тому не слід чекати миттєвого пристосування виробництва до зміненої кон'юнктури ринку. Саме тому в багатьох країнах, які досягли успіху в своєму економічному розвиткові, зовсім не покладаються на всесильність ринку, а проводять гнучку і ефективну структурну політику, що стимулює ділову активність, насамперед у пріоритетних, соціально-значущих галузях.
Однак головна причина виниклого парадоксу все-таки не в цьому. Типові моделі макроаналізу вимагають наявності достатньо розвинутого конкурентного середовища, якого в реальній економіці України не існує. Криві сукупного попиту і сукупної пропозиції, що не перетинаються,— це своєрідний антиефект її монополізму.

Список використаної літератури
1. Кемпбел Р. Макконел, Стенлі Л. Брю – “Економікс”, К.: «ХаГар» 1998
2. Самуельсон П. – “Економікс”, М.: “Дело” 1991
3. “Основи економічної теорії”, за редакцією Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка, “Вища школа - знання” 1997