Освітній портал MyReferatik

Уривки

1. Поняття та суть економічного аналізу.
Термін «аналіз» походить від латинського і означає «розділення/розчленування». Аналіз розділяють з декількох сторін:1)розчленування об’єкта на складові елементи;2)всебічне розглядання певних процесів/явищ;3)уточнення логічної структури міркувань у формальній логіці;4)як метод дослідження шляхом розгляду окремих сторін або складових. Поняття «аналіз» тісно пов’язане із з поняттям синтезу(з’єднання/об’єднання).Перехід від конкретного аналізу до теоретичного синтезу здійснюється за допомогою методів індукції та дедукції. Аналіз-це спосіб пізнання предметів та явищ,який ґрунтуються на розчленуванні цілого на складові частини та вивчення їх взаємозв’язків та взаємозалежностей. Економічний аналіз як наука - система спеціальних знань з дослідженням організації, структури, стану господарського життя чи окремої сфери дія-ті для узагальнення передового досвіду та виявлення невикористаних резервів,підвищення їх еф-ті.
2. Історія становлення і розвитку вітчизняного економічного аналізу. Історію ЕА розділяють на 4 етапи: І етап (поч.ХІХст - до Жовт.революції(1917)- дореволюційний-ЕА відбувався в період утворення великих промислових під-в, кооперативів, банків, що потребувало вивчення стану господарювання, пошуку шляхів підвищення його ефективності та прийняття обґрунтованих управлінських рішень; ІІ етап(1917-41)- після 1917р ЕА розвивався відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки та відповідав потребам командно-адміністративної системи. В 30-тірр. курс аналізу було введено до про-ми ВНЗ, тоді ж з’явились 1-ші підручники і посібники з ЕА, тоді й відбулося становлення аналізу господарської дія-ті як науки. ІІІ етап(1941-91)- післявоєнний – аналіз вписується в практику управління господарством як на рівні під-ва, так і на рівні держави. Поступово розробляються самостійні напрямки методології аналізу: порівняльний, оперативний, економіко-математичний, ФВА. ІVетап (1991-до теп.часу) - перехід від командної до ринкової економіки, інтеграція України до світового та Європейського простору. ЕА має багатогалузевий характер та спрямований на проведення комплексної оцінки вітчизняного ресурсного потенціалу.
3. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками та навчальними дисциплінами. ЕА тісно пов’язаний з економічною теорією, політекономією, організацією та менеджментом, маркетингом, фін.дисциплінами, банківською справою і кредитуванням, аудитом, контролінгом. Бух.облік був і є основним “постачальником” економічної інформації на під-ві. Бух.облік відбиває господарські операції в первинній документації, записує їх у регістрах синтетичного й аналітичного обліку й у бух.звітності. Тіснота зв'язку ЕА і статистики виражається, по-перше, у тому, що статистичний облік і звітність служать для аналізу, як і бух.облік, необхідною інформаційною базою; по-друге, у тому, що статистична наука, яка проблемно розробляє методи угруповань, індексів, кореляції, регресії й інше, істотно поповнює арсенал аналітичних способів і прийомів. Кожне під-во в ринкових умовах повинне починати свою справу з ретельно розробленого і науково обґрунтованого бізнес-плану, складання якого починається з докладного аналізу самої ідеї "справи, що починається", з оцінки його розумності, реалістичності, перспективності, фінансовій результативності.
4. Внесок українських вчених у розвиток економічного аналізу. М. I. Туган-Барановський на поч.XX ст. розробив і практично використав у своїх працях принципові положення ТЕА. У XIX ст. значний внесок зробили I.Франко, М.Драгоманов та ін. Зокрема, багато праць I. Франка присвячені питанням економіки, статистики тощо. Великий внесок у розвиток економічної науки в Україні зробили українські вчені, такі як Євген Слуцький, Іван Вернацький, Володимир Левицький, Григорій Цихановський, Олександр Білімович та ін. У 20-30-х pp. XX ст. ЕА зводився лише до аналізу бух. балансу і був відображений у працях переважно російських вчених: Худякова, Усачева, Татура. Вагомий внесок у розвиток методики комплексного ЕА зробили вчені з Києва: Самборський, Мельничук; зі Львова: Мних, Римар, Яідсів; з Тернополя: Шкарабан, Фаріон, Попович, Шеремет.
5. Проблеми та перспективи розвитку в економічному аналізі. Усе, що було розроблене раніше, - це надійний фундамент для практичного використання ЕА у за нових умов. Але перебудова господарського механізму, орієнтація його на ринкові відносини потребують перегляду традиційних прийомів дослідження і засвоєння багатьох нових економічних категорій. Важливе значення має комерційний розрахунок, який означає максимальне використання економічних важелів для підвищення ефективності виробництва. Проте його широке впровадження є неможливим без глибокого аналізу діяльності під-в і їх підрозділів. Важливим завданням ЕА за сучасних умов є дослідження комерційного ризику. В економічних структурах розвинутих існують спеціальні науково-дослідні підрозділи, що розробляють методику такого аналізу.
Перед ЕА за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед слід створити єдину систему ЕА, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути пов'язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом. Вирішення актуальних проблем аналізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й комп’ютера.
6. Необхідність застосування діалектичного методу пізнання для вивчення економічних явищ та процесів. Діалектика стверджує, що всі явища і процеси слід розглядати у постійному русі, зміні, розвитку. Використання діалектичного методу в аналізі означає, що вивчення господарської діяльності під-в повинне проводитись з урахуванням усіх взаємозв’язків, тобто жодне явище не може бути правильно зрозуміло, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з ін. Важливою методологічною рисою аналізу є те, що він здатний не тільки встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, але й давати їм кількісну характеристику, тобто забезпечити вимір впливу факторів на результати діяльності. Це робить аналіз точним, а висновки більш обґрунтованими.
7. Економічний аналіз і теорія пізнання. Теорія пізнання визначає суть, необхідність та послідовність ЕА. Вона визначає поняття об'єкта і суб'єкта пізнання. Об'єктом вважається об'єктивна дійсність, практика та матеріальна діяльність людини, що являються складовою основою розвитку суспільства. Суб'єкт – це сама людина, суспільство. Тільки діалектична єдність суб'єкта і об'єкта пізнання забезпечить його достовірність та його істину. Процес пізнання використовує такі інструменти: аналіз і синтез, експеримент, моделювання. Активно тут виступають людські знання, мислення. Мислення охоплює: 1.поняття (уявлення);2.судження;3.висновок. Аналіз дає можливість розкрити поняття, властивості предмета, показників. Через судження з використання прийомів індукції або дедукції робиться висновок. Процес мислення проходить через 3 стадії:1) споглядання – збір інформації, фактів; 2)спостереження – виявлення тенденції, закономірності розвитку підприємства, впровадження в практику; 3)формування нових пропозицій та висновків.
8. Економічний аналіз в системі управління виробництвом та підвищення його ефективності. Кожне підприємство є складною системою взаємопов’язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Господарська діяльність підприємства потребує систематичного вивчення для успішного управління нею. Управління - це ефективне досягнення мети підприємства шляхом планування, організації, мотивації і контролю за ресурсами. В системі управління можна виділити керуючу (суб’єкт управління – сукупність органів, засобів, прийомів управління) та керовану (об’єкт управління, тобто господарська діяльність підприємства) систему. В процесі управління ЕА виконує роль зворотного зв’язку між керуючою та керованою системами. При прямому зв’язку ЕА допомагає створити проект управлінського рішення, тобто створює параметри впливу на керовану систему, а при зворотному - дає оцінку ефективності управлінського рішення та доцільності його коригування. Основна мета аналізу в управлінні підприємством - виявити причинні зв’язки між кінцевими результатами і умовами, що призвели до таких результатів, або можуть виникнути в майбутньому.
9. Об’єкт та предмет ЕА. Об’єктом ЕА є господарська діяльність країни, регіону, району, міста, окремого підприємства чи структурного підрозділу. Об’єкт аналізу визначається виходячи з мети та завдання аналізу. Господарська діяльність - дія-ть суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, товарів/послуг та має цінову визначеність. Предметом ЕА є результати діяльності та причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів, що виникають в процесі господарської діяльності та є головними для вивчення та досягнення поставленої мети аналізу.
10. Користувачі та виконавці ЕА. Користувачами аналізу виступають одержувачі результатів аналізу. Користувачі аналізу бувають зовнішні (одержувачі аналітичної інформації, що знаходяться за межами підприємства - партнери, конкуренти, податкова, інвестори, потенційні працівники) та внутрішні (одержувачі аналітичної інформації ,що знаходяться в межах підприємства/його структурних підрозділів - управлінський персонал, члени трудового колективу, профспілкова організація). Виконавці - аудитори, економісти, менеджери, які мають економічну освіту.

Загальна кількіть питань: 86