Вступ………c.3
1.Теоретичні основи розвитку інноваційного потенціалу
підприємства на засадах реінжинірингу
1.1.Сутність та характеристика факторів розвитку інноваційного потенціалу підприємства………….c.6
1.2.Характеристика процесу проектування інноваційного потенціалу підприємства……..........c.14
1.3. Методологія моделювання бізнес-процесів підприємства…………c.22
Висновки до розділу 1……….…....c.36
2. Дослідження розвитку інноваційного потенціалу підприємства ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»
2.1.Профіль діяльності підприємства….....c.38
2.2.Діагностика основних елементів потенціалу підприємства……......c.55
2.3.Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства………...….….c.65
Висновки до розділу 2 c.78
3. Шляхи підвищення інноваційного потенціалу підприємства
3.1. Моделювання бізнес – процесів підприємства на засадах реінжинірингу.c.82
3.2. Розробка програми реінжинірингу бізнес – процесів підприємства задля підвищення інноваційного потенціалу…c.99
3.3.Економічний ефект реалізації програми реінжинірингу бізнес – процесів підприємства..……………...c.124
Висновки до розділу 3…..……………..….c.131
Висновки та пропозиції…..……………..c.134
Список використаних джерел….….c.138
Додатки

Вступ

Динаміка економічного розвитку в сучасних умовах все більше залежить від технологічних зрушень на базі інновацій. Уміння формувати та ефективно використовувати інноваційний потенціал стає вирішальним фактором забезпечення конкурентоспроможності та розвитку вітчизняних підприємств. З іншого боку, за роки ринкових трансформацій Україна так і не змогла наблизитися до інноваційних параметрів розвинених країн, особливо у високотехнологічних галузях. Реформування системи управління інноваційною діяльністю вітчизняних підприємств може стати основним чинником їх прискореного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та ефективності.
Актуальність дипломної магістерської роботи визначена потребою досягнення конкурентних переваг українськими підприємствами на національному і зарубіжних ринках. Забезпечення конкурентних позицій можливе лише за умови ефективного використання інноваційних ресурсів, економіки знань, впровадження сучасних наукомістких технологій, розробки якісно нової продукції, створення інновацій. Ці обставини вимагають науково обґрунтованих методик оцінки, формування, розвитку та ефективності використання інноваційного потенціалу. Перспектива інтеграції України до Європейського Союзу обумовлює необхідність впровадження в практику вітчизняних підприємств як досвіду розвинених країн з більш ефективного використання в процесах виробництва інноваційних ресурсів, так і розробки власного методологічного інструментарію з метою формування та використання інноваційного потенціалу.
Питання аналізу, формування та використання інноваційного потенціалу підприємств та організацій досліджувалося у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: І. Анософфа, П.Друкера, М.Портера, Б.Санто, Й.Шумпетера, В.Александрової, О.Алимова, С.Бая, Є.Галушко, А.Гальчинського, В.Геєця, Н.Гончарової, А.Гриньова, В.Гриньової, О.Дьоміна, Г.Доброва, Г.Жица, П. Завліна, С.Ільєнкової, С.Ілляшенка, О.Кузьміна, Є.Лапіна, І.Лукінова, В.Мединського, Л.Мельника, Ю.Морозова, Л.Нейкової, І.Отенко, П.Перерви, В.Соловйова, А.Трофілової, Р.Фатхутдінова, Л.Федулової, Н.Чухрай, С. Юшина, А.Яковлєва та ін.
Метою дослідження є розробка теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо підвищення інноваційного потенціалу підприємства.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено ряд таких завдань:
- досліджено поняття та типи інноваційного потенціалу підприємства;
- узагальнено методики оцінки інноваційного потенціалу підприємства;
- проведено аналіз інноваційного потенціалу ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»;
- розроблено програму підвищення інноваційного потенціалу ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»;
- обґрунтовано економічний ефект реалізації запропонованої програми підвищення інноваційного потенціалу ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія».
Об’єктом дослідження дипломної магістерської роботи є інноваційний потенціал ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія».
Предметом дослідження дипломної магістерської роботи є інноваційна діяльність підприємства.
Методологічною основою дослідження є системний підхід, діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення сучасних економічних теорій, сучасні концепції управління та інноватики. У процесі розв’язання завдань дослідження були використані методи: системного підходу – для обґрунтування теоретико – методологічних положень формування та розвитку інноваційного потенціалу підприємства; порівняльного та статистичного аналізу (у тому числі кореляційно-регресійний), логічного узагальнення – для дослідження організаційно – економічних передумов удосконалення економічної оцінки інноваційного потенціалу підприємства; економіко-математичного аналізу, структурно – логічного моделювання – для удосконалення системи оцінки рівня та ефективності використання інноваційного потенціалу підприємства; графоаналітичний – для ілюстрації висновків дослідження.
Інформаційною базою є нормативні та законодавчі акти України, що регламентують інноваційну діяльність підприємств; основні положення наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених у межах досліджуваної тематики; офіційні матеріали та експрес-інформація Держкомстату України; організаційно-управлінська документація ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія», матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань та мережі Інтернет.
Магістерська робота містить 145 сторінок тексту, 17 таблиць, 20 рисунків; 29 додатків, список використаних інформаційних джерел складається з 86 одиниць.

Висновки та пропозиції

Підбиваючи підсумки виконаної роботи можна зробити висновок про актуальність і практичну значущість розглянутої теми. Реалії сьогодення потребують від керівників підприємств усвідомлення важливості реформування суспільства на інноваційній основі. Подолання стагнації потребує розробки нових підходів і принципів управління. Керівники підприємств повинні розуміти, що інноваційний розвиток підприємства робить його більш конкурентоспроможним по відношенню до інших. Ресурси екстенсивного зростання вичерпано, і в даних умовах забезпечити процвітання підприємства може лише впровадження новітніх технологій.
Однією з важливих складових, одночасно спрямовуючим вектором і джерелом розвитку є інноваційний потенціал. Це поняття увійшло в економічну науку як складна багаторівнева категорія, що потребує застосування комплексного та системного підходу до її вивчення. Це порівняно нова категорія, яка має важливе як теоретичне, так і практичне значення, потребує розробки нових принципів її дослідження та аналізу. Підміна поняття "інноваційний потенціал" його складовими частинами (науковим, інтелектуальним, науково-технічним, творчим) веде до неповного його розуміння, а значить обмежує можливість його формування, використання й розвитку.
В ході проведеного дослідження було досліджено інноваційний потенціал ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» і як наслідок, запропоновано провести реінжиніринг підприємства. Для підвищення інноваційного потенціалу було обрано саме реінжиніринг, оскільки саме він дозволяє якісно змінити як оргіназаційну, так і функціональну складову підприємства. Запропонований план реінжинірингу дозволяє охопити всі бізнес-процеси підприємства і вибудувати їх такиим чином, щоб організаційний, людський, фінансовий, матеріальний, інформаційний потенціали були реалізовані найкращим чином і наслідок такої взаємодій виражався у підвищенні обсягів продажу, позитвному фінансовому результаті.
Реінжиніринг ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» дозволить перейти до нової організаційної структури, в основі якої лежать не функціональні підрозділи, а процесні команди. Після реінжинірингу процесні команди, що діють разом для виконання одного бізнес-процесу в цілому, являються логічним способом організації працівників для реалізації роботи. На першому етапі реінжинірингу в процесній команді можуть працювати представники функціональних відділів, що визначені для виконання робіт в рамках одного бізнес-процесу.
На другому етапі процесні команди повністю замінюють стару структуру управління. Процесна команда в даному випадку стає організаційною одиницею, що виконує визначені види робіт «під ключ».
Більшість рішень приймаєтья в процесній команді, оскільки змінюються функції менеджерів: від контрольних – до тренерських. У зв’язку з тим, що команда повінстю відповідає за виконання свого процесу, зникає контролюючий вплив на виконавців ці сторони менеджера. Функції бізнес-процесних менеджерів в даному випадку заключаються в координації зусиль компанди, організації допомоги представникам команди в рішенні проблем, що виникають в ході реалізації процесу. Таким чином, менеджер стає тренером, що допомагає команді виконувати її роботу оптимальним чином.
При реінжинірингу змінюються професійні навики працівників підприємства. Робота «під ключ» вимагає від персоналу високої компетентності і професіоналізму. Це в свою чергу призводить до того, що підприємство посинає вибудовувати систему неперервного навчання працівників. Отримання нових знань і оволодіння новими навичками стає внутрішньою потребою представників команди, так як без цього неможливо досягнути повного задоволення вимог клієнта.
Також змінюються цілі виконавців, що працюються в бізнес-процесній команді. Реніжиніринг призводить до значної зміни культури підприємства, формуючи в всіх учасників бізнес-процесів візію того, що вони працюють не для своїх керівників, а для клієнтів. Фактично, відбувається переоцінка цінностей, що позитивно впливає на результати роботи.
Підтримці такої системи цінностей сприяє мотивація персоналу підприємства, що знаходиться в процесі реінжинірингу. Працівники починають отримувати зарплату не за кількість відпрацьованого часу і посаду, а за якість обслуговування клієнта, яка виражається в збільшенні об’ємів страхової премії.
Реінжиніринг здійснює значний вплив на творчу атмосферу підприємства, що призводить до покращення взаємовідносин всередині колективу. Після проведення реінжинірингу робота починає приносити не тільки матеріальне, але й духовне задоволення, оскільки вона дає тим, хто її виконує відчуття більш повної завершеності зусиль і досягення конкретних цілей. Працівники, які виконують процес, в даному випадку будуть близькими по мотивації до підприємця, оскільки основною ціллю процесної команди є задоволення потреб клієнта і отримання доходу.
Крім того, робота надає можливості для самореалізації, оскільки дозволяє персоналу розвиватися на основі професійного росту і навчання. Межі і зміст виконуваних працівниками функцій розширюється по мірі росту кваліфікації і досвіду працівника.
Визначено, що внаслідок реінжинірингу досягається позитивний економічний ефект, що виражається у зростанні кількості кількості укладених договорів страхування, оптимізації витрат підприємства, скорочення часу роботи із договорами, більш оперативного прийняття оптимальних рішень, підвищення конкурентоспроможності підприємства, підвищення стабільності функціонування організації за рахунок вибору оптимального варіанту процесу з безліччю версій складних процесів.
Таким чином, завдяки проведенню реінжинірингу ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» у своєї діяльності досягне кількісних і якісних позитивних змін.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 р.
2. Закон України «Про пріоритентні напрями інноваційної діяльності» № 694-VI ( 694-17 ) від 18.12.2008 р.
3. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977 -XII від 13.12.1991 р.
4. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» № 51/95 від 10.02.2005 р.
5. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560 -XII від 18.09.1991 р.
6. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» № 143 - V від 14.09.2006 р.
7. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності в частині виконання вимог, пов'язаних з вступом України до СОТ» № 254 – 17 від 10.04.2008 р.
8. Закон України «Про страхування» №85/96ВР від 07.03.96 р.
9. Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» N 1644-III від 6.04.2000 р.
10. Закон України «Про відходи» N 187/98-ВР від 5.03.1998 р.
11. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2.03.1995 р. N 86/95 ВР;
12. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» N 2269-XII від 10.04.1992 р.
13. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» N 1264-ХІІ від 25.06.1991 р.
14. Закон України «Про туризм» N 2269-XII від 10.04.1992р.
15. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV; від 1.07.2004р.
16. Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» № 1243 від 27. 06.2007 р.
17. Постанова Верховної Ради України Про проведення парламентських слухань «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів" N 965-17 від 17.02. 2009 р.
18. Постанова Кабінету Міністрів України № 439 від 7.05.2008 р. «Про Державну цільову програму розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки».
19. Постанова Кабінету Міністрів України № 447 від 14.05.2008 р. «Державна цільова економічна програма «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009 -2013 рр.».
20. Постанова Кабінету Міністрів України N 733 від 1.06.2002 р. «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів»
21. Постанова Кабінету Міністрів України N 1175 від 28.09.1996 р. «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»
22. Постанова Кабінету Міністрів України N 1788 від 16.11.2002 р. «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру»
23. Постанова Кабінету Міністрів України N 1219 від 19.08.2002 р. «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів»
24. Постанова Кабінету Міністрів України N 959 від 14.08.1996 р. «Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті»
25. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 947 – р від 9.07.2008 р. «Концепція проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 р.»
26. ДСТУ ГОСТ 31279:2005. Інноваційна діяльність. Терміни та визначення понять (ГОСТ 31279-2004, IDT.
27. «Інвестиції та інноваційний розвиток», Державне агентство України з інвестицій і інновацій, Науково – практичний бюлетень 1- 2008 р.
28. Національна доктрина інноваційного розвитку і модернізації економіки України. Міжвідомча комісія з питань науково – технологічної безпеки і оборони України. Вересень 2002. – 21 с.
29. Андерсен Берн. Бизнес- процессы. Инструменты совершенствования/ Андерсен Берн. – М.:РИА «Стандарты и качество», 2005. – 272 с.
30. Анософф И. Новая корпоративная стратегия .- СПб : издательство «Питер», 1999. – 416 с.
31. Бай С.І. Розвиток організації: політика, потенціал, ефективність: монографія. – К.:Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. -280 с.
32. Бушуев С.Д. Вільям Р. Дункан «Керівництво з питань проектного менеджменту». Друге видання: Київ Видавничий дім «Деловая Украина» 2000. (198 ст.)
33. Бруккинг Э. Интеллектуальный потенциал: ключ к успеху в новом тысячелетии. / Пер. с англ. под ред. Л.Н. Ковалик. – СПб.: Питер, 2001 г. – 288 с.
34. В.А. Верба, Т.Л. Решетняк «Организация консалтинговой деятельности» Учебное пособие. К.: КНЕУ, 2000 г.
35. Волков О. І., М. П. Денисенко, А. П. Гречан «Інноваційний розвиток промисловості України», Київ КНТ 2006 (с. 645).
36. Гриньов А.В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки. – 2003. - № 12. – С.12-17.
37. Гуияр Франсис Ж., Келли Джеймс Н. Преобразование организации: Пер. с англ. – М.: Дело, 2000. – 376 с.
38. Гуржій К. М., Каракай Ю. В. «Інноваційна діяльність в Україні» Київ Україна НТІ 2007 рік.
39. Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельев А.А. и др. Научно – технический потенциал: структура, динамика, эффективность. – К.: «Наукова думка», 1987. – 347 с.
40. Друкер Питер. Классические работы по менеджменту: пер. с англ.. — М. : Московская школа управления "Сколково"; [Альпина Бизнес Букс], 2008. — 219с.
41. Зінченко О.П., Кузнєцова І.С., Ільчук В.П. Регіональна політика підтримки інноваційної діяльності у малову бізнесі. – К.:НДІСЕП, 2005 р.- С.2005.
42. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В., Мельник Л.Г., Мішенін Є.В., Божкова В.В. Менеджмент та маркетинг інновацій / Сергій Миколайович Ілляшенко (заг. ред.). – Суми : Університетська книга, 2004. – 615 с.
43. Інноваційна складова інноваційного розвитку. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2000.
44. Інформаційно – аналітичні матеріали «Світовий досвід та вітчизняна практика забезпечення розвитку інноваційної діяльності». Матеріали Парламентських слухань на тему «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010 -2020 роки в умовах глобалізацій них викликів» від 17.06.2009 р.
45. Керівництво Осло. Посібник зі збору і аналізу даних щодо інновацій.- К.:УкрІНТЕІ, 2009 р.
46. Клейтон М. К. Майкл Є. Рейном «Решение проблем в инновационом бизнесе» Как создать инновационный бізнес и подерживать его рост. 2004 год, Москва.
47. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. – М.: Экзамен, 2001. – 575 с.
48. Кравченко Б.Ф., Кравченко Е.Ф., Забелин П.В. Организационный инжиниринг. Учебное пособие. – М.: «Издательство ПРИОР», 1999. – 256 с.
49. Краснокутська Н.В., Гарбуз С.В. Інноваційний менеджмент: Навч. –метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т – К. : КНЕУ, 2005. – 276 с.
50. Кутелев П.В. Технология реинжиниринга бизнеса: учеб.-практ. пособие : для рук. и специалистов различ. отраслей экономики, студентов и преподавателей вузов/ П.В. Кутелев, И.В. Мишурова. -М.: МарТ, 2003. -175 с.: ил. -Библиогр.: с. 131-134
51. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография. – Сумы, ИТД «Университетская книга», 2002. – 310 с.
52. Медынский В.Г. Реинжиниринг инновационного предпринимательства: Учеб. пособие для вузов/ Медынский В.Г., Ильдеменов С.В.. -М.: ЮНИТИ, 1999. - 413с.: ил.. - Библиогр.: с.410 411
53. Минцберг Г., Альстрэнд Б. Лэмнел Дж. Школы стратегий / Перевод с англ. под ред. Ю.Н. Кантуревского. – СПб: издательство «Питер», 2000. – 336 с.
54. Механізми державного управління науково – технологічною сферою (світовий і вітчизняний досвід): монографія. – К.: УкрІНТЕІ, 2009. – 216 с.
55. Моніторинг і оцінка як інструменти ефективного управління державним сектором/ Моніторинговий кур’єр, 2008. - № 1. – С.2. Проект ЄС TACIS «Підтримка у виконанні угоди про партнерство і співробітництво».
56. Новікова І.В., Верба В. А. Методичні рекомендації до оцінки інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки. – 2003. – № 3. – С.22–31.
57. Ойхман Е.Г. Попов Э.В. Реинжиниринг бизнеса: Реинжиниринг организаций и информационные технологии. – М.Э Финансы и статистика, 1997. – 336 с.
58. Пономаренко Л.А. «Комп’ютерні технології управління інноваційними проектами» Київ КНТЕУ 2001р. 423cт.
59. Портні Стенлі І. «Управління проектами для чайників» Москва 2007 рік.
60. Провайдинг інновацій: Підручник / Денисенко, А.П.Гречан., М.В. Гаман та ін.; за ред.. проф. М.П. Денисенка. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. - 448 с.
61. Робсон М. Практическое руководство по реинжинирингу бизнес-процессов/ М.Робсон; Пер.с англ.под ред.Н.Д.Эриашвили. -М.: Аудит: ЮНИТИ, 1997. - 221с.
62. Сміт Адам. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / Є. Литвин (наук.ред.), О. Васильєва (пер.з англ.). — К. : Port-Royal, 2001. — 594с.
63. Степанов, Гончаров Н.П. «Інноваційний бізнес» Кредитно модульна система. Навчальний посібник НАУ 2007 рік.
64. Тельнов Ю.Ф. Реинжиниринг бизнес-процессов: компонент. методология/ Ю.Ф. Тельнов. -2-е изд., перераб. и доп. -М.: Финансы и статистика, 2004.
65. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
66. Уткин Э.А. Бизнес- реинжиниринг. – М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКНОС, 1998. – 224 с.
67. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебное пособие. М.:ЗАО «Бизнес - школа «Интел - синтез», 1997.-304 с.
68. Федулова Л. І. «Інноваційна економіка», Либідь., - 2006, (с.478).
69. Хаммер М., Чампи Дж. Реинжиниринг корпорации: маніфест революции в би знесе. Пер. с англ. – СПб.: издательство С.-Петербургского университета, 1997. – 332 с.
70. Холл Р.Х. Организации: структуры, процессы, результаты. – СПб.: Питер, 2001. – 512 с.
71. Черемных О.С. Стратегический корпоративный реинжиниринг: процессно-стоимостной подход к управлению бизнесом: учеб. пособие для студентов, обучающихся по специальностям: "Финансы и кредит", "Бух. учет, анализ и аудит", "Мировая экономика", "Налоги и налогообложение"/ О.С. Черемных, С.В. Черемных. -М.: Финансы и статистика, 2005. - 734 с.
72. Щенников С.Ю. Реинжиниринг бизнес-процессов: эксперт. моделирование, упр., планирование и оценка/ С.Ю. Щенников. -М.: Ось-89, 2004.
73. Commission of the European Communities, “Towards a European strategy in support of innovation in services: Challenges and key issues for future actions”, Commission Staff Working Document, July 2007.
74. Innovation in Services Through the Looking Glass of Innovation Studies - Background paper for Advanced Institute of Management (AIM) Research’s Grand Challenge on Service Science. Ammon Salter, Bruce S. Tether - April 7, 2006.
75. Innovation in Services - Thematic Report. Paul Cunningham Manchester Institute of Innovation Research ,University of Manchester.
76. “The innovator’s dilemma: when new technologies cause great firms to fail”– Christensen C.M., Harvard Business School Press, Boston (1997).
77. Differences in socio-economic conditions and regulatory environment: explaining variations in national innovation performance and policy implications. INNO-Metrics Thematic Paper Hugo Hollanders and Anthony Arundel – MERIT, December 2007. Maastricht Economic and social Research and training centre on Innovation and Technology.
78. OECD (2006). Innovation and Knowledge-intensive Service Activities. https://www.oecd.org/document/56/0,3343,en_2649_34273_36274360_1_1_1_1,00.html.
79. Milles I. (2005), “Innovation in services”, The Oxford handbook of innovation, Oxford University Press, Oxford.
80. Nelson R. (1993) National innovation systems, Oxford UP, Oxford.
81. Schumpeter J. (1934), The theory of economic development, Harvard university Press, Cambridge, Massachusetts.
82. Science, technology and innovation in Europe. 2008 edition. Eurostat. European Comission.
83. Von Tunzelmann N. and V. Acha (2005), Innovation in “low tech” industries” Chapter 15 in J.Fagerberg, D.Mowery and R.R. Nelson (eds), The Oxford Handbook of Innovation, Oxford University Press, Oxford.
84. www.me.gov.ua - офіційна web-сторінка Міністерства економіки України
85. www.minfin.gov.ua - Офіційна web-сторінка Міністерства фінансів України
86. https://forinsurer.com - Інтернет – журнал про страхування