Освітній портал MyReferatik

Шукаєш високоякісні меблі для вітальні чи спальні? Замовляй елітні меблі львів для дому чи офісу. Великий асортимент меблів вітчизняного та імпортного виробництва. Тільки найкращі пропозиції щодо купівлі меблів у м. Львів на dlab.com.ua. Не економ на власному комфорті та комфорті своєї сім'ї.

Зміст

Вступ
1. Науково-методичні засади вивчення бальнеологічних ресурсів
1.1 Сутність та поняття бальнеологічних ресурсів
1.2 Природні умови формування бальнеологічних ресурсів
2. Аналіз бальнеологічних ресурсів Карпатського регіону
2.1 Характеристика мінеральних вод
2.2 Характеристика лікувальних грязей
2.3 Перспективи використаня бальнеологічних ресурсів Карпатського регіону
3.Характеристика пішохідного походу 1 категорії складності
3.1 Завдання,опис та учасники пішохідного проходу 1 категорії складності
3.2 Розробка маршруту
Висновки
Список використаної літератури

Вступ

Карпати володіють багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, та є рекреаційним регіоном багато профільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Карпати мають досить високий природно-рекреаційний потенціал.
Тому вже більше 9% споживчих сукупних витрат домогосподарств припадає на отримання послуг культури та відпочинку в Карпатах.
Провідними складовими, що створюють ресурсну базу цього рекреаційно-туристичного комплексу є:
• природно-компонентна основа (в т.ч. кліматичні умови);
• бальнеологічна;
• соціально-історичні, архітектурні, релігійні екзоти, тощо.
Найбільші споживчі якості та най розвиненим є ринок туристичних послуг пов’язаний з курортно-рекреаційним, в першу чергу бальнеологічними ресурсами в Карпатах.
Важливим елементом природно-ресурсної бази Карпатського регіону, що обумовлює перспективи його рекреаційного освоєння є лікувальні мінеральні води. Тут нараховується біля 800 джерел і свердловин мінеральних вод.
В регіоні широко розповсюджені мінеральні лікувальні води без специфічних компонентів, відомі в Закарпатті, в Чернівецькій області, на Львівщині, розповсюджено в гірських і перед гірських районах Івано-Франківської області.
До цінних мінеральних вод регіону відносяться сульфідні води. Родовища Прикарпаття складають гідромінеральну базу курортів.
В районі м. Сколе, с. м. т. Славське (Львівську обл.), містечка Верховина Івано-Франківська обл. Та в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використовувати, як гідромінеральну базу крупних бальнеологічних курортів.
В Карпатському регіоні розповсюджені мінеральні води з вмістом органічних речовин – трускавецька ”Нафтуся”, яка пов’язана з Трускавецьким і Східницьким центрами.
Карпатський регіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті, і йодисті, миш’яковисті, радонові та мінеральні води.
Половина (51%) джерел і свердловин знаходиться у Закарпатській області, у Львівській 26%, Івано-Франківській – 13%, Чернівецькій – 10%.
До рекреаційно-бальнеологічних ресурсів Карпатського регіону відносяться також лікувальні грязі та озокерит, які набули широкого застосування у профілактиці та лікуванні різних захворюваннях. Бориславське родовище озокериту на Львівщині – найбільше в Україні. Запаси родовища, при існуючих обсягах видобутку, забезпечать потреби лікування протягом 100 років.
Рельєф, кліматичні умови, природно ресурсна база регіону є в цілому сприятливими факторами для розвитку туристичної індустрії, а в багатьох випадках вони виступають специфічними туристичними ресурсами, потенціал яких ще далеко не використаний.
Спортивний вид рекреаційної діяльності в Карпатському регіоні має значні можливості свого розвитку. Це стосується гірськолижного, туристичного, мисливського, спелеологічного підвидів.
Більш інтенсивний розвиток нині характерний для гірськолижного туризму. В цьому сприяли природні умови регіону, де пологі схили чергуються з крутими спадами.
В Карпатському регіоні виділяються декілька зон гірськолижного спорту. Значення даних зон з часом зростатиме, так як Карпати – єдиний регіон України, який має всі можливості для його розвитку.
Регіон має найбагатші мисливські угіддя на Україні. Практично спортивне полювання можливе на всій території Карпат. Середня щільність мисливських видів тварин в 2-5 разів перевищує відповідні показники сусідніх територій. Перспективною формою рекреаційного використання місцевості є організація спортивно-мисливського полювання, зокрема проведення турів для вітчизняних та іноземних мисливців-спортсменів
Карпатські ріки мають відповідні умови для організації водних видів спорту, в першу чергу сплав на каяках і каное. Тут існують широкі невикористані можливості для організації індивідуальних туристичних маршрутів та нетрадиційного екстремального туризму.
Проведене функціональне зонування рекреаційних територій є важливою передумовою здійснення політики розвитку сфери туризму в Карпатському регіоні.
В Карпатському регіоні знаходяться майже всі українські гірськолижні комплекси. В регіоні збереглися народні звичаї та обряди. Тому на території гірськолижних курортів під час новорічних та різдвяних свят варто провадити різноманітні театральні дійства, які відображають культури та побут місцевих жителів, специфічно анімаційний вид туристичної діяльності.
Існують широкі можливості вдосконалення якості обслуговування та розширення послуг в українських центрах зимового відпочинку. За умов вдалої інвестиційної та маркетингової діяльності гірськолижні курорти України стали гідними конкурентами аналогічних комплексів сусідніх держав.

Висновки

1. Формування та географічне поширення мінеральних вод бальнеологічного призначення зумовлені геологічною будовою та історією природного розвитку різних за генезисом і структурою гідрогеологічних одиниць, а лікувальних пелоїдів - ландшафтно-кліматичними чинниками та геохімічними особливостями ландшафтних систем.
2. На основі загальноприйнятих і модифікованих нами принципів гідрогеологічного районування визначено межі 22 гідрогеологічних районів.
Основними ознаками для їх виділення є поширення водоносних горизонтів з урахуванням можливостей використання цих територій у залежності від якості вод, глибини й умов залягання, водозбагаченості порід.
3. Оцінка гідрогеологічних районів виконана на основі кількісних (оцінених запасів) і якісних (бальнеологічної цінності) показників із врахуванням ступеня і чинників погіршення їх якості, рівня розвитку санаторно-курортної інфраструктури. За цими критеріями оцінені та класифіковані території щодо їх перспективності для розвитку санаторно-курортного господарства. Визначені високоперспективні, перспективні, малоперспективні, неперспективні райони. Результати оцінки довели, що майже 20 % території характеризується сприятливими передумовами для розвитку санаторно-курортного господарства.
4. У Передкарпатті розвідано понад 330 джерел і свердловин мінеральних вод майже усіх відомих науці бальнеологічних груп із загальними запасами 40,5 тис.м3/доб. Оцінені запаси торфових пелоїдів тут становлять 1402 тис.м3. Поки що використовується лише 12 % бальнеоресурсного потенціалу. Наприклад, для потреб курорту Трускавець використовується 24,4 % затверджених запасів мінеральних вод, Немирова - 10 %, Любіня Великого - 9,3 %, Моршина - 5,5 %, Східниці - 3 %. Це свідчить про значну природно-ресурсну базу для подальшого розширення лікувально-оздоровчої рекреації.
5. Передкарпаття у всеукраїнському поділі праці сформувалося як окремий рекреаційний регіон. Місцевий бальнеологічний комплекс є окремим територіальним соціально-економічним утворенням, має чітку локалізацію, межі та місце в оздоровчій системі України. Раціональне використання бальнеологічного потенціалу регіону, оптимізація функціонування підсистем бальнеологічного комплексу (природно-ресурсної, інфраструктурної та працересурсної) можливі за умов формування нової моделі соціально-економічного, а саме збалансованого розвитку. В центрі цієї моделі поставлено людину, інтереси та проблеми місцевого населення. Збалансований розвиток, з одного боку, забезпечить економічне зростання Передкарпаття як рекреацій-ного регіону, з другого, задоволення сучасних і майбутніх потреб суспільства у лікуванні, реабілітації й оздоровленні за допомогою мінеральних вод і пелоїдів.
6. Передкарпаття є промислово розвинутим регіоном. Найбільше техногенне навантаження тут спостерігається у місцях поширення мінеральних вод і пелоїдів, які територіально співпадають із родовищами інших корисних копалин. Це є однією з причин погіршення санітарно-екологічного стану бальнеологічних ресурсів. Крім діяльності підприємств різних галузей промисловості, безпосередніми чинниками впливу на їх якість є різний ступінь природної захищеності від забруднення, сільськогосподарська діяльність, об'єкти комунально-го господарства, надмірна урбанізація курортів, динаміка природних компонентів. Тому особливо актуальними стають проблеми охорони та збереження цих ресурсів. Для їх вирішення нами рекомендується проводити низку гідротехнічних, організаційно-господарських, фітомеліоративних і правових заходів. Основні з них: будівництво та реконструкція очисних споруд і каналізаційних мереж, раціональна експлуатація родовищ мінеральних вод і пелоїдів, організація служби моніторингу бальнеоресурсів, відтворення корінних лісостанів у місцях живлення мінеральних вод, створення законодавчої бази розвитку курортів.

Список використаної літератури

1. Федунь О.В. Бальнеологічні ресурси Передкарпаття.-Львів: ВНТЛ,1999.-168с.
2. Федунь О. Проблеми охорони бальнеологічних ресурсів Передкарпаття і шляхи їх вирішення // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. - 1998. - Вип. 23. "Генезис, географія і екологія грунтів". - С. 314 -318.
3. Кукурудза С.І., Трохимчук С.В., Федунь О.В. Бальнеологічні ресурси Передкарпаття як основа функціонування санаторно-курортної субгалузі // Український географічний журнал. - 1997. - №1. - С. 35-39.
4. Трохимчук С.В., Федунь О.В. Бальнеологічний комплекс Передкарпаття як провідна галузь спеціалізації // Регіональна економіка. - 1997. - № 1. - С. 75-84.
5. Бальнеологічні курорти як соціоекологічні феномени / А.А.Гела, С.І.Кукурудза, С.В.Трохимчук, О.В.Федунь // Матер. Перш. всеукр. конф. "Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології". - Львів. - 1996. - С. 76-77.
6. Гела А.А., Трохимчук С.В., Федунь О.В. Можливості залучення інвестицій у програму "Збалансований екорозвиток" // Тези наук. доп. міжнар. наук.-практ. конф. "Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання". - Чернівці. - 1997. - С. 206.
7. Гела А.А., Трохимчук С.В., Федунь О.В. Передумови успішного інвестування у курортно-рекреаційну сферу // Тези Х міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура". - Чернівці. - 1999. - Т. 3. - С. 96-98.
8. Гела А.А., Трохимчук С.В., Федунь О.В. Необхідність формування програми збалансованого екорозвитку курорту Трускавець // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. "Природні лікувальні ресурси: склад та властивості, механізми дії, питання охорони, розробки та раціонального використання". - Трускавець. - 1999. - С. 49 - 51.
9. Рожко І., Койнова І., Федунь О. Можливості реабілітації хворих природними лікувальними засобами Західного регіону України // Матер. укр.-польс. семін. "Сучасна екологія і екологічна патологія людини". - Львів. - 1997. - С. 119-121.
10. Федунь О. Бальнеологічний потенціал Гуцульщини і проблеми його раціонального використання // Тези доп. наук.-практ. конф. "Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині". - Яремче. - 1996. - С. 88-90.
11. Федунь О. Проблеми збалансованого екорозвитку рекреаційних територій // Матеріали міжн. наук.-практ. конф., присвяченої 30-річчю Карпатського біосферного заповідника. - Рахів. - Т.1. - 1998.- С.256-259.
12. Федунь О. Сучасні терміни в бальнеології // Вісник: Проблеми української термінології. Матеріали 5-ї міжн. наук. конф. - Львів: Львівська політехніка, 1998. - №336. - С. 291-292.
13. Федунь О. Цілющі скарби // Зелені Карпати. - 1996. - № 1-2. - С. 34-36.