Международное економічне право
На держави покладається обов’язок співпрацювати друг з одним у економічній, соціальної, наукової і технологічного областях задля встановлення більш раціональних і рівних економічних взаємин у контексті збалансованої міжнародної економіки, з урахуванням потреб та інтересів усіх держав, особливо та розвитку, соціальній та цілях економічного і міністерства соціального прогресу у світі, особливо… Читати ще >
Международное економічне право (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Международное економічне право.
Принципы міжнародного економічного права.
Международное економічне право прийнято характеризувати як сукупність принципів, і норм, що регулюють відносини між державами й іншими суб'єктами у сфері економічного сотрудничества.
Основные принципи міжнародного економічного права[1] :
Суверенитет, територіальну цілісність і політичний незалежність государств.
Суверенное рівність всіх государств.
Запрет на агресивні і интервенционистские действия.
Взаимовыгодное сотрудничество.
Мирное сосуществование.
Равные правничий та декларація про самовизначення народов.
Мирное дозвіл споров.
Возмещение шкоди, заподіяної неправомірними действиями.
Добросовестное виконання міжнародних обязательств.
Уважение прав людини та основних свобод.
Запрет гегемонізму і розділу світу на сфери влияния.
Поддержание міжнародної соціальної справедливости.
Свободный доступом до морю держав, які мають територіального виходу до морю.
Международным правом зізнаються права держав регулювати іноземні інвестиції у своїй території, відповідно до національними завданнями і пріоритетами, регулювати діяльність транснаціональних корпорацій у своїй території Польщі і робити необхідні заходи доведення цієї бурхливої діяльності у відповідність з національними економічними і соціальними законами, націоналізувати іноземну власність відповідно до національним правом, за умови повної виплати справедливого возмещения[2] .
На держави покладається обов’язок співпрацювати друг з одним у економічній, соціальної, наукової і технологічного областях задля встановлення більш раціональних і рівних економічних взаємин у контексті збалансованої міжнародної економіки, з урахуванням потреб та інтересів усіх держав, особливо та розвитку, соціальній та цілях економічного і міністерства соціального прогресу у світі, особливо в странах[3] .
Понятие, види й система міжнародних економічних договоров.
Международные економічні договори встановлюють принципи і норми, регулюючі відносини між державами й іншими суб'єктами у сфері економічного співробітництва в, включаючи міжнародне торгове право, міжнародне промислове право, міжнародне транспортне право, міжнародне митне право, міжнародне валютно-финансовое право, міжнародне право інтелектуальної власності і ін.
Виды і система міжнародних економічних договоров:
Универсальные договори, зокрема Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, Конвенція ООН про морської перевезенні вантажів і пр.
Двусторонние договори, зокрема угоди про міжнародно-правовому режимі економічних зв’язків, платіжні, торгові (про торгівлю і мореплаванні), інвестиційні, кредитні, контингентные (про товарообігу) і інші схожі угоди, у цьому числі міжурядового і міжвідомчого характеру.
Значительную роль формуванні системи міжнародних економічних договорів грають створена 1994 р. Світову організацію торгівлі, Конференція ООН з торгівлі й розвитку, діюча у Женеві (Швейцарія) як постійний орган Генеральної Асамблеї ООН, Комісія зі праву міжнародної торгівлі.
Список литературы
Международное право: Підручник для вузів. — 2-ге вид., ізм. і доп. / Відп. ред. проф. Г. В.
Броунли Я. Міжнародне право. Книжка Перша (перекл. С. Андрианова, ред. і вступна стаття Г.І. Тункина) М., 1977 (first published: Brownlie J. Principles of Public International Law. Second Edition. Oxford, 1973).
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.
[1] Див.: Глава I Хартії економічних правий і обов’язків держав, затвердженої резолюцією Генеральної асамблеї ООН 3281 (XXIX) від 12 грудня 1974 года.
[2] Див.: ст. 2 Хартії економічних правий і обов’язків государств.
[3] Див.: ст.ст.8−9 Хартії економічних правий і обов’язків государств.