1. Преди, мета, завд ДРЕ …
Предметом ДРЕ є вивчення сукупності прийомів, способів і інструментів управління соціально-економічними процесами, що відбуваються в країні. Мета курсу ДРЕ – на основі з’ясування засад ДРЕ, з’ясувати конкретні форм і методи державного впливу в умовах переходу до ринку. Завдання:
1) Розкриття теоретичних засад ДРЕ, показавши не лише його сутність, функції та роль, але й можливості цілеспрямованого використання для реалізації соціально-економічних цілей виробництва. 2) Ознайомлення з методологією і організаційними засадами соціально-економічного прогнозування, державного програмування, макроекономічного планування. 3) Вивчення механізмів реалізації бюджетної, податкової, грошово-кредитної, структурної політики. 4) Виявлення напрямів удосконалення державного регулювання економіки при зміні економічних, соціальних, політичних умов розвитку суспільства.
Об’єкти ДРЕ: сфери, галузі економіки, регіони, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути проблеми, які не вирішуються автоматично (зайнятість населення, платіжний баланс, економічні явища, інші).
Суб’єкти: носії, виразники і виконавці господарських інтересів. Носіями виступають соціальні групи, що відрізняються одна від одної за такими критеріями: майно, доходи, види діяльності, професії, галузеві і регіональні інтереси. (наймані працівники і роботодавці, фермери і землевласники). Виразниками господарських інтересів виступають об’єднання, асоціації, профспілки, спілки підприємців, фермерів, інші. Виконавці: органи державної і місцевої влади. 2. Необх, сутн, ф-ції ДРЕ.
Необхідн втруч держ в економ зумовлена: 1) суперечність між рівнями розв продуктивних сил і виробн відносин. 2) створ умов для ефективного функціонування самого ринков механізму. 3) усуненням негат наслідків ринкових процесів. 4) захистом нац інтересів на світ ринку 5) вирішенням проблем, які ринк механізм вирішити невзмозі або вирішує їх погано чи неефективно.
ДРЕ – си-ма заходів для здійсн підтримуючої, компенсаційної та регулюючої діяльності держави спрямованої на створення нормальних умов функціонування ринкової си-ми та вирішення складних соціально-економічних проблем розвитку національної економіки та суспільства вцілому. Осн. ф-ції ДРЕ: 1) цільова – встановлення основних цілей, пріоритетів розвитку національної економіки 2) стимулююча – формування ефективних регуляторів, які впливають на діяльність суб’єктів господарюван і змушують їх діяти в потрібному напрямку
3) Нормативна (регламентуюча) – держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб’єктів економіки, визначає правовий простір
4) коригуюча – коригування економічної системи і забезпечення її ефективного розвитку
5) соціальна – проведення державою заходів щодо соціального захисту населення, забезпечення соціальних гарантій, вирішення проблем безробіття, інші.
6) безпосереднє управління неринковим сектором економіки – регулювання державного сектора економіки, який спрямований на створення суспільних благ
7) контролююча – державний нагляд і контроль за дотриманням законодавчих актів, які регулюють економічну діяльність. 3. Теорет основи ДРЕ
В основі регулювання нац економіки лежать різні теорії, в яких можна виділити кілька етапів:
Меркантилісти: 1) гроші—основне багатство 2) джерел багатства є зовнішня торг та видобув благор металів 3) головну роль в екон в створенні прибутку грає сфера обігу
Фізіократи: Кене (18 ст): джерело баг – праця у с г, тому рекоменд уряду своїх країн розвивати саме цю галузь.
Класична теорія: Смітт, Рікардл 1)невтручання д-ви в економіку, 2) вільна конкуренція 3) роль держави у обороні країни, правосудді, освіті, утриманні громадських установ
Марксизм: Маркс, Енгельс 1) знищення приват власн і конкур, 2) заміна стихійного розв ек цілеспр впливом держ за доп плану на основі сус власн Кейнсіанств: Кейнс 1)стимул сук попиту шляхом заохочення інв діяльн,2) зменш ціни кредиту, 3) розш держзакуп, 4) підвищ рівня зайнят, 5) пров рац фіск пол. Після Кейнса – неокласики, неоліберали, неоконсерватори – визнають необхідність держ втруч в е-чне життя, але зводять його до мінім і віддіють перевагу непрямим методам державного впливу
Неокорсенватизм: за часткову приватиз держ власності, зниження под з населення і підприємців, зниження державного дефіциту, стабілізація грошового обігу.
Неоліберали: визначають для держави роль охоронця ринкових принципів організації економіки, а згодом організатора соціального життя суспільства.
Неокласичний синтез: захищає необхідність гнучкого поєднаня принципу невтручання в економіку з кейнсіанськими методами державного регулювання залежно від конкретної економічної ситуації