Вступ
В умовах створення ринкової економіки України, розвитку підприємництва, модернізації державного сектору суттєво змінюється зміст організаційних, управлінських, соціально-економічних відносин як у системі державного управління, так і в управлінні на рівні підприємства.
Поширення корпоративних форм управління і зміна психології управляючого, стилю господарської поведінки, переоцінка керівниками своєї ролі й місця в системі господарювання викликали величезний інтерес до менеджменту – теорії і практики управління сучасним підприємством. Новий підхід до управління полягає в тому, що будь-яке підприємство розглядається як відкрита соціально-економічна система, котра діє в межах ситуаційного підходу. Тому форми, методи, системи, стилі керівництва мають істотно змінюватися залежно від об’єктивних умов первісних перемінних організації.
Сучасний менеджмент – гнучка організаційна система управління й водночас складний соціально-економічний, інформаційно-технологічний процес, що використовується для зміни станів і особливостей об’єкта управління.
Системний підхід до створення сучасної організації за принципами менеджменту на вітчизняних підприємствах, на жаль, впроваджується повільними темпами, а в деяких випадках ігнорується зовсім (через незнання та відсутність методології застосування). Зміни в системі менеджменту пов’язані з глибокими кризовими явищами у сфері управління. Ефективно працювати заважає невміння керівників усіх ланок по-новому мислити.
Існує потреба в науково обґрунтованому апараті, ядром якого має стати стратегія підприємства, створена на основі поглибленого економічного аналізу та прогнозуванні з обов’язковою побудовою різноманітних моделей поведінки як усієї системи в цілому, так і окремих її підсистем.

1. Вибір організаційно-правової форми.
В умовах реформування економіки України, впровадження ринкових відносин, важливе значення набуває постійне вдосконалення виробництва як матеріальної основи розвитку суспільства. Процес реформування торкнувся підприємств усіх галузей економіки. Ускладнились економічні відносини між підприємствами, посилилась конкуренція, виявились недоліки в роботі, які породжені незвичними для сучасного виробника процесами ринкового змісту.
З’явилась необхідність в удосконаленні методів управління діяльністю підприємства, удосконалення методів планування як однієї із головних функцій управління.
Нові умови господарювання змінюють застаріле стереотипне відношення до планування діяльності підприємства, як до процесу, що в повній мірі керований державними установами. На перший план виходить необхідність нового розуміння планування, визначення розвитку підприємства, формування його стійкого становища на ринку завдяки виробництву конкурентноздатної, якісної та необхідної споживачам продукції.
Підприємства в сучасних умовах діють в правовому полі, визначеному законами, прийнятими Верховною Радою України. Правовою базою послужили Конституція України, де визначені конституційні умови розвитку суспільства, зміст та характер нових для України ринкових відносин; «Господарський кодекс України» та розроблення програм економічного і соціального розвитку України.
Перехід української економіки до ринкових відносин пов’язаний зі становленням і розвитком підприємництва. Підприємництво є невід’ємною складовою економічної діяльності.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, надання послуг і торгівлі з метою отримання прибутку.
Підприємництво є особливим фактором виробництва. Саме людську здатність до підприємництва в сучасному виробництві вважають четвертим видом ресурсів.
У Законі України „Про підприємство” зазначається: підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.
Насамперед, для створення нового підприємства необхідно визначитися з формою власності цього підприємства. Для того, щоб вибрати форму власності, засновником даного підприємства необхідно врахувати наступні фактори:
- співвідношення основних і оборотних фондів;
- можливість забезпечення власними фінансами;
- формування статутного фонду.
В даному випадку Закрите акціонерне товариство „Рівненський ливарний завод” є підприємство колективної форми власності. Закон України „Про власність” говорить: колективна власність (як економічна категорія) – привласнення асоційованими власниками результатів колективної праці, матеріальних благ і послуг та певна підсистема відносин між суб’єктами цього типу власності у всіх сферах суспільного відтворення. Асоційованими власниками можуть бути трудовий колектив, об’єднання капіталістів, члени кооперативу, споживчих товариств чи спілок, господарські товариства, товариства покупців, організації орендарів, власники спільних підприємств, а також об’єднання підприємств.
В цілому підприємство здійснює свою діяльність згідно з Конституцією і законами України “Про власність”, “ Про підприємства”, “ Про систему оподаткування”, діючих нормативних актів і Статуту.
Статут – зареєстрований і затверджений згідно з чинним законодавством документ, в якому міститься комплекс положень та правил діяльності юридичної особи, що визначають організаційно-правову форму підприємства, види його діяльності, права та зобов’язання, а також взаємовідносини з іншими особами і державними органами.
Відповідно до Статуту підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, печатку зі своєю назвою, кутовий штамп, бланки, товарний знак і інші реквізити.
Скорочена назва підприємства – ЗАТ „РЛЗ”.
Закрите акціонерне товариство «Рівненський ливарний завод» створене 7 жовтня 1999 року за рішенням Рівненського міського виконавчого комітету за № 2026Р і почало діяти з 1 листопада 1999 року.
Основним напрямком діяльності заводу є випуск чавунного литва широкої номенклатури. ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (ЗАТ «РЛЗ») – один з не багатьох товаровиробників в Україні, що в даний час виробляє високоточні відливки з сірого, спеціального та надміцного чавуну, що використовується в машинобудуванні. ЗАТ «РЛЗ» виробляє широкий спектр відливок масою від 0,3 до 300 кг будь-якої групи складності з товщиною стінки відливки від 3 до 12 мм. За бажанням замовника проводиться термообробка литва. Відливки виробляються на сучасних автоматичних формувальних лініях «ГІЗАГ», плавка чавуну – тільки із застосуванням «дуплекс-процесу» (електропіч-міксер). Застосовується гама сучасних стержневих автоматів. Очистка поверхні відливок проводиться дробом різного діаметру, що гарантує високу якість поверхні відливок. За бажанням замовника здійснюється ґрунтовка та фарбування відливок. Виробничі потужності дозволяють виробляти до 1000 т відливок на місяць.
Головною метою товариства є задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах та подальшої їх реалізації з метою одержання підприємством прибутку.
Свою діяльність підприємство здійснює згідно чинного законодавства на всій території України, а також за її межами.
Місцезнаходження підприємства: 35331 Україна, Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул. Привокзальна, 2.
Загальна характеристика ЗАТ „РЛЗ”
Таблиця 1.
№
п/п
Параметр, який
характеризується Зміст та
особливості
Основні відмінності від
інших організацій

1. Форма підприємства Закрите акціонерне
товариство Якість та масштабність виробництва
2. Профіль Металургійна промисловість
3. Види діяльності Чавунне лиття

4. Форма власності Колективна Статутний фонд поділений на акції

2. Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища.
2.1 Внутрішнє середовище : сильні та слабкі сторони.
Внутрішнє середовище – це та частина загального середовища, яка перебуває в межах організації. Внутрішнє середовище інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової форми організації, й об’єднує всі функціональні сфери її діяльності: маркетинг, виробництво, фінанси, кадри, дослідження й розвиток. Сильні сторони є перевагами, які організація використовує в конкурентній боротьбі та прагне максимально зміцнити. До сильних сторін належить висока компетентність, адекватні фінансові ресурси, задовільна кваліфікація працівників, добра репутація покупців, захищеність від конкурентного тиску, передова технологія, наявність інноваційних можливостей. Слабкі сторони мають перебувати під постійним контролем керівництва з метою їх усунення. До слабких сторін відносять відсутність стратегічних напрямів діяльності, погіршення конкурентної позиції, застаріле устаткування, наявність внутрішніх виробничих проблем, відставання у сфері досліджень і розробок, неспроможність конкурувати.
Структура підприємства – це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних областей, які побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації.
Оцінюючи фактори внутрішнього середовища підприємства, застосуємо метод оцінки сильних та виявлення слабких сторін його діяльності.
В першу чергу необхідно проаналізувати структуру підприємства.
Діяльність підприємства будується на поєднанні централізованого керівництва з його господарською самостійністю, ініціативою колективу. На чолі підприємства стоїть директор.
Таким чином, структура даного підприємства має невисокий рівень децентралізації.
Слід зауважити, що підприємство структуроване за галузевим принципом. Виробничий цех побудований за технологічною спеціалізацією.
Як показав до недавній досвід, успіх організації залежить не тільки від технології і техніки менеджменту, організації та інших складових управління, але й від стилю управління й культури організації. Що є важливим фактором впливу на продуктивність і результативність організаційної структури підприємства. В даному випадку повна відповідальність покладається на керівника підприємства, як на головного носія культури та традицій підприємства.
Правильна підготовка, розстановка і використання кадрів має важливе значення в системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Плинність кадрів завдає великої шкоди виробництву. Новим працівникам, які прийшли на місце тих, що звільнилися, потрібен якийсь час для вивчення робіт, набуття досвіду. На ЗАТ «РЛЗ» збереження високо кваліфікаційних кадрів - питання понад усе. Велика увага на підприємстві надається і оплаті праці.
Нормування та оплата праці проводиться на підставі чинного законодавства та Колективного договору, а також Положень, які розроблені та діють на підприємстві, з урахуванням гарантій нарахування заробітної плати згідно з кваліфікацією на основі тарифної сітки, міжкваліфікаційних та міжпосадових співвідношень , що зазначені у Галузевій угоді на 2007 рік.
Формування ФОП проводиться по діючій відрядній системі оплати праці, яка стимулює усі категорії працівників виконувати доведені виробничі завдання згідно бізнес – плану на рік та щомісячних виробничих планів, що передбачає беззбитковість роботи підприємства, зниження витрат на енергоносії, на брак і інші скриті витрати.
Відрядна система оплати праці, тобто оплата по кінцевому результату, стимулює кожного працівника бути зацікавленим у випуску більшої кількості ТП, що при реальному зростанні обсягів виробництва забезпечує пропорційне зростання ФОП. На протязі року здійснюються заходи щодо упорядкування діючих норм та розцінок:
- проводиться аналіз діючих норм часу по кожній відливці, для всіх відділень і категорій працівників.
- приводиться до відповідності норм часу фактичне виконання технічного процесу по кожній відливці.
На підприємстві проводиться перегляд розцінок по кожній відливці по категоріям працюючих при зміні розміру мінімальної зарплати та при зміні чинного законодавства. Також проводиться доплата та встановлюються надбавки:
- за роботу у важких і шкідливих умовах праці;
- за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
- за роботу в нічний час;
Підприємством планується використовувати авторитарний метод управління, який з часом планується змінити на консультативно-демократичний. Саме це спричинить зниження ролі лінійного менеджера на підприємстві. Та якби відбулася зміна стилю керівництва, то ця роль значно б зросла, середня і низька ланки управління отримали б внутрішню винагороду. Тобто, при здійсненні самостійного прийняття рішень, делегуванні частини повноважень, керівники цих ланок отримають, в деякій мірі, задоволення психологічних потреб.

Аналіз системи управління персоналом
Таблиця 2.1.
№ п/п Проблемні запитання Можливі варіанти
1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7
1. Чи доведені цілі організації до працівників? Х
2. Чи приймають працівники організації участь при розподілі прибутками за підсумками року?
Х
3. Як в організації розподіляють повноваження та визначається відповідальність за виконання посадових обов’язків? Х

4. Як організація визначає необхідність в людських ресурсах на перспективу?
Х
5. Яка кількість працівників виконує подібну роботу, як 5 років тому?(%)
Х
6. Яка процедура прийому на роботу в організацію? Х
7. Яка частина персоналу не пройшла навчання за останні 2 роки?(%) Х

8. Чи зміниться рівень травматизму і прогулів по хворобі?
Х
9. Чи оцінюється робота з регулювання оплати праці в організації?
Х
10. Який рівень розуміння юридичних зобов’язань? Х

Таблиця 2.2
Сильні і слабкі сторони підприємства ЗАТ „РЛЗ”
№
п/п Аспект внутрішнього середовища Сильні сторони Слабкі сторони
1 2 3 4
1. Структура організації 1. Чіткість розподілу функціональних і лінійних обов’язків.
2. Відносна концентрація влади.
1. Необхідність високої професіональності та кваліфікації управлінців.
2. Відставання у сфері досліджень і розробок.
1 2 3 4
2. Персонал 1.Керівники виробничих підрозділів мають великий досвід роботи.
2. Молодий виробничий персонал
1.Відсутність систем стимулювання персоналу.
2. Низька кваліфікація допоміжного персоналу.
3. Відсутність соціального захисту персоналу.
3. Фінанси 1. Прибутковість діяльності
2. Наявність коштів для ведення конкурентної боротьби. Відсутність можливості отримувати понад прибутки.
Недостатність інвестицій.
4. Маркетинг 1. Наявність стратегічних напрямків діяльності.
2. Добре налаштована система збуту.
3. Відповідність розвитку ЗАТ „РЛЗ” ринковим умовам. 1. Відсутність системи маркетингових досліджень.
2. Погано вивчений ринок і потреби споживачів.
3. Високий рівень стандартизації продукції

На сучасному етапі фінансова політика підприємства в значній мірі відповідатиме корпоративній політиці та факторам зовнішнього середовища, але зі зміною стратегії розвитку підприємства, потрібно буде кардинально змінити і фінансову політику.
Але при розгляді організаційної структури та стратегії підприємства, можна дійти висновку, що, змінивши їх, можна значно підвищити рентабельність і зменшити термін окупності капіталовкладень при найменших інвестиціях. Організаційна структура в Додатку 1.
Фінанси – система грошових відносин, які відображають формування, розподіл і використання грошових фондів, доходів суб’єктів господарювання в процесі їх створення. Застосування тактики, політики, процедур і правил дозволяє створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації стратегії. Економічний напрямок базується на формуванні бюджету, застосуванні системи показників та управління за цілями.
Роль фінансового управління на будь-якому підприємстві дуже висока. Не є виключенням і ЗАТ „РЛЗ”. Тут, на мою думку, слід зауважити, що після запропонованого реформування організаційної структури у фінансовому управлінні, зменшується роль економіста, а підвищується роль – фінансового директора, що можна побачити з структурної схеми служби фінансового директора.
Структурна схема служби першого заступника генерального директора – фінансового директора приведена на мал. 1.
мал.2.1.

Маркетинг. Кожне господарське рішення треба приймати з огляду на результати аналізу ринкової ситуації та тенденції її зміни. Це визначає місце та значення дослідницької функції маркетингу, оцінки факторів, від яких залежить успіх виробничої та ринкової політики фірми. Йдеться не просто про вивчення ринку, а про систему комерційних досліджень, про всю сукупність проблем, пов’язаних із втіленням у життя ринкової концепції управління. Маркетингові дослідження стали дуже важливими у підприємницькій діяльності. Головним завданням маркетингових досліджень є розробка основних напрямків і методології ринкових досліджень, характеру та джерел необхідної інформації, здійснення контролю конкретних дослідницьких програм, узагальнення отриманих результатів і підготовка необхідних рекомендацій.
Можна виділити завдання на вирішення яких вони спрямовані: вивчення характеру ринку, аналіз розподілу часток ринку між фірмами, аналіз збуту, вивчення ділової активності, вивчення політики цін.
Маркетингова діяльність ЗАТ «РЛЗ» направлена на постійне розширення номенклатури вироблюваних відливок різного класу складності, вагою від 0.1 кг до 300 кг, стержневих і без стержнів.
Постійний пошук нових покупців продукції (замовників) як з України так і з ближнього і дальнього зарубіжжя.
Зовнішні зв‘язки: ЗАТ «РЛЗ» зв‘язаний двохсторонніми відносинами з багатьма країнами. Готова продукція поставляється в Росію, Білорусію, Бельгію, Францію, Голландію, Чехію.
ЗАТ «РЛЗ» також зв‘язаний з багатьма країнами з яких поставляється сировина і матеріали для виробництва відливок: Росія, Болгарія, Німеччина, Китай, Фінляндія.
Завдання лінійного менеджера полягає в тому щоб створити таку організаційну структуру, яка краще від інших відповідатиме вимогам функціональної спеціалізації і даватиме змогу організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно й раціонально розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників, а також задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю.
Товар – це те, що може задовільнити потребу і пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання, використання або споживання (товаром можуть бути не тільки вироби, послуги, але й особи, місця, організації, ідеї, види діяльності, тому що кощен з нас постійно є споживачем, вирішуючи, куди поїхати на відпочинок, яким організаціям допомогти, яку телевізійну передачу подивитися, яку ідею підтримати).
На кожному етапі життєвого циклу товару необхідно визначити, яку позицію він займає на даний момент на ринку. Потрібно порівнювати даний товар з товарами-аналогами, адже так вчинить будь-який покупець при купівлі товару. Визначення такого місця товару серед інших називається позиціюванням.
Позиціювання – аналіз товару за його характеристиками, особливостями, рисами, що дає змогу відрізнити його від товарів – аналогів на ринку.
Кожне підприємство проводить визначену асортиментну політику, що визначається як набір товарних груп оптимального співвідношення базових моделей та їх модифікацій, встановлення співвідношення присутності на ринку товарів, які знаходяться на різних стадіях життєвого циклу.

8. Організація управлінської праці.

Менеджери – категорія працівників, які професійно здійснюють управління людьми, вони відповідальні за отримання результатів від конкретних зусиль інших людей, котрі працюють як індивідуально, так і об’єднані в групи.
До менеджера передусім пред’являється вимоги високого професіоналізму й компетентності. Він повинен поєднувати риси висококваліфікованого фахівця, що володіє технічними та економічними знаннями, та організатора діяльності, який виконує адміністративні функції.
Характер праці менеджера визначається тим, що він реалізує функцію керівництва. При цьому перед ним постає завдання – інтегрувати систему керування в єдину цілу, координувати дії її ланок.
Керівництво спільною діяльністю людей полягає як у взаємозв’язку, єдиноначальності, так і в самоврядуванні групи. Діяльність керівника здійснюється у складі спільної діяльності соціально-економічної системи. Усі виконавчі організаційні та адміністративні функції можуть концентруватись в руках керівника вищої ланки або делегуватися низовим щаблям посадової ієрархії, допоміжним підрозділам, функціональним службам.

8.1. Організація робочого місця менеджера.
Хоча менеджер на своєму робочому місці може проводити доволі мало часу, але воно повинне бути відповідно обладнане. Для організації робочого місця менеджера існує ряд вимог: економічні – передбачають організацію робочого місця в апараті управління, з мінімальними затратами на його утримання, але достатніми для його функціонування; ергономічні вимоги пов’язані зі створенням оптимальних умов праці людини, які роблять її високопродуктивною і забезпечують необхідні умови, зберігаючи сили; гігієнічні – передбачають забезпечення норм освітлення, повітрообміну, температурного режиму, вологості тощо; естетичні вимоги зводяться до зовнішнього оформлення робочого середовища.
Останнім часом організація та обслуговування робочих місць працівників апарату управління, створення відповідних умов для їх праці набувають дедалі більшого значення.
Потрібно зазначити, що вимоги до робочого місця менеджера залежать ще й від рівня, який він займає в апараті управління. Але для менеджера будь-якого рівня є просто необхідним такі технічні засоби, як телефон та персональний комп’ютер: для менеджерів вищого рівня – мобільний телефон та портативний комп’ютер, нижчого – звичайний телефон та настільний ПК. Щодо програмного та інформаційного забезпечення, то, на мою думку, необхідні інформаційні бази даних, підключення до мережі підприємства та мережі Інтернет. Необхідністю є різне офісне приладдя, починаючи від степлера і закінчуючи підставкою для ручок.
Для будь-якої праці, в тому числі для праці менеджера, насамперед необхідний певний простір. Це площа, на якій встановлюють необхідні меблі та устаткування, яку займає сам працівник, а також площа проходів до столу.
З врахуванням цих умов діючі санітарні норми (СН) встановлюють такі розміри робочих площ для різних категорій службовців, м2:
• керівники підприємств – 24-54;
• заступники керівників – 12-35;
• керівники відділу – 8-24.
Взагалі, робоче місце та обстановка повинні бути досить зручними і такими, що спонукали б до праці, а не до відпочинку.
8.2. Забезпечення умов техніки безпеки та охорони праці на робочому місці.
Персонал є головною цінністю підприємства. Саме тому, на підприємстві, значна роль приділяється охороні праці та техніці безпеки – це один із пріоритетних напрямків, якого необхідно притримуватись в процесі розвитку підприємства. Підприємство приречене на загибель, якщо керівництво не турбується про власний персонал. Отже на будь-якому підприємстві конче необхідні заходи, пов’язані з охороною праці та технікою безпеки, такі як регулярне проведення семінарів по техніці безпеки, постійний інструктаж працівників виробничих цехів, забезпечення належного стану обладнання, обов’язкове застрахування всіх працівників на випадки пов’язані з небезпекою для їхнього життя та здоров’я в процесі виробництва. На даному підприємстві за охорону праці та техніку безпеки відповідальний інженер з охорони праці.
8.3. Витрати на управління організацією та ефективність управлінської праці.
Першочерговою проблемою створення організаційної системи для будь-якого виду діяльності є поділ праці. Це зумовлено масштабами роботи, розосередженістю в часі та просторі, різною кваліфікацією та досвідом працівників.
При організації управлінської праці застосовують три напрямки її поділу: функціональний, технологічний та кваліфікаційний.
Функціональний – закріплення окремих функцій за підрозділами чи працівниками.
Технологічний – спеціалізація працівників відповідно до трьох великих груп робіт: керівництво структурним підрозділом; обробка інформації; створення комплексу документації (пересилання, зберігання, облік).
Кваліфікаційний – це ознака поділу праці, за якою працівники виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації та досвіду.
Організація праці менеджера пов’язана з використанням ним свого робочого часу на виконання певних трудових процесів. Отже, здійснюючи керівництво роботи підприємства, менеджеру необхідно:
• регулярно спілкуватися з людьми (одержувати від них та давати їм необхідну інформацію);
• вирішувати питання властиві службовим повноваженням;
• постійно брати участь у вирішення виробничих завдань.
Дана сукупність завдань визначає структуру робочого часу менеджера і основні напрямки організації його праці.
Підготовка управлінських кадрів може проводитися шляхом організації лекцій, дискусій у складі невеликих груп, читання літератури, ділових ігор ролевого тренінгу та обміну досвідом з фахівцями далекого та ближнього зарубіжжя. Потрібно зауважити, що провадження передових методів та прийомів значно підвищить якість та ефективність управлінської праці.
Час, який витрачає менеджер на управління, не може бути жорстко регламентованим та нормативним. Він залежить від ряду факторів, таких як впровадження нових технологій, форм організації праці, удосконаленням управління.

Висновки
Роблячи висновки, можна сказати, для успішного розвитку і процвітання підприємства необхідна, насамперед, ефективна система управління та менеджменту. Таким чином, сьогоднішній ринок жорсткої конкуренції потребує на підприємствах ефективної системи менеджменту, яка в будь-який час оперативно реагує на ринкові процеси, спрямовує підприємство на прибуткові шляхи розвитку.
Однією з головних осіб на підприємстві є менеджер, який фактично є провідником підприємства у ринкових лабіринтах. Завдяки праці менеджера забезпечується ефективна робота підприємства, що дає можливість до розвитку і процвітання. Менеджер для свої роботи застосовує сучасні управлінські знання, меркетингові інструменти, опираючись на ринкову ситуацію, володіючи сучасними методами управління.
В курсовій роботі розглядається Закрите акціонерне товариство „Рівненський ливарний завод”, що займається виробництвом чавунних відливок різної складжності. Підприємство діє на основі статуту. Усьго на підприємстві зайнято 790 чоловік, з них основних працівників – 585 чоловік, допоміжного персоналу – 117, адміністративно-управлінського персоналу – 88 чоловік.
Для ефективної діяльності організації, необхідно, щоб менеджери приймали раціональні рішення. В процесі написання відповідного розділу було сформульовано основні проблеми та управлінські рішення, які дозволяють розв’язати ці проблеми.
Контроль на всіх етапах виробництва здійснюється відділами контролю, які підпорядковані інженеру по контролю якості, який у свою чергу напряму підпорядковується директору підприємства, що підвищить об’єктивність контролю продукції.
В останніх розділах курсової роботи були наведені позитивні сторони використання інформаційних систем та комп’ютерних технологій при здійсненні управління, організації комунікаційного процесу та прийняття управлінських рішень.
У ЗАТ „РЛЗ” існує ряд переваг, завдяки яким дане підприємство зможе зайняти провідне місце серед інших підприємств і провідний сегмент ринку. Однак на підприємстві також існують і недоліки з якими необхідно боротися. До них можна віднести:
• недосконала система збуту;
• недосконала інвестиційна система;
• зношеність основних виробничих фондів;
• значні затрати сировини і матеріалів та інше.
Для вирішення наявних проблем, підприємством була розроблена система усунення недоліків, через:
• застосування методів мотивації праці;
• залучення іноземних інвестицій;
• поглиблення децентралізації управлінського персоналу;
• впровадження нового обладнання;
• вивченя досвіду іноземних організацій.
Не менш важливе значення приділяється організації комунікаційних процесів. Для підприємства є важливим впровадження сучасних комунікаційних систем: комп’ютерні системи, сучасні системи зв’язку, в їх числі і мобільні системи. Це, в свою чергу, дасть змогу до реалізації не тільки менеджменту на підприємстві, а також здійсненні всіх поставлених цілей та задач підприємства.
Слід зауважити, що на підприємстві також необхідне ефективне управління, яке забезпечується шляхом ефективної організації функцій управління, таких як організація взаємодії, планування, контроль і мотивація.
Чітко сформована організація управлінського апарату та управлінської структури дозволить ефективно управляти ЗАТ „РЛЗ”, дозволить досягти позитивних економічних результатів, також дасть змогу досягти поставлених перед підприємством завдань та цілей.
Таким чином були закріплені і використані теоретичні знання в галузі менеджменту, а також набуті практичні навички у запровадженні системи менеджменту на ЗАТ „РЛЗ”.

Додатки
Додаток 1.
Структурна схема верхнього рівня апарату управління ЗАТ «РЛЗ».

Список використаної літератури
1. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент. – Львів: “Центр Європи”, 1995.
2. 101-10 “Методичні вказівки до вивчення теоретичної частини курсу “Менеджмент”.
3. Виноградська А.М. „Основи менеджменту”.
4. Кендрацька І.І. „Основи стратегічного менеджменту” Посібник, 2000р.
5. Мережа Інтернет (www.management.com.ua).