Вступ.................................................................................................................................3
1.Зміст поняття „управління персоналом”, „психологія управління”, їх основні характеристики......5
1.1.Поняття про управління персоналом.......................................................................5
1.2.Психологія управління..............................................................................................6
2.Сутність ефективного управління...............................................................................9
2.1.Вимоги до ефективного управління........................................................................9
2.2.Зарубіжний досвід ефективного управління.........................................................12
2.3.Психологічні критерії ефективного управління...................................................14
2.4. Лідерство як передумова до ефективного управління. Ситуаційне лідерство.21
Висновок.........................................................................................................................24
Список використаної літератури..................................................................................26

Вступ

Актуальність проблеми:
Проблема ефективності управління трудовим колективом постала дуже гостро у наш час. Справа в тому, що тільки від того, як саме керівник буде управляти персоналом залежить розвиток, устрій і ефективне функціонування організації.
Робота керуючого полягає в тому, щоб бути ефективним. Чим би він не займався - бізнесом або працював у лікарні, в урядовому закладі або в профспілковому комітеті, університеті або в армійському підрозділі, - від нього потрібне правильне виконання задач, тобто очікують прояву ефективності.
Проте керівні посади часом займають працівники, що не володіють високою ефективністю, хоча серед них чимало тих, хто має високий інтелектуальний рівень і творчу уяву. Ці люди звичайно добре інформовані і мають великі знання. Однак прямого зв'язку між цими якостями керівника і його ефективністю як працівника не спостерігається.
Інтелект, уява і інформованість - безумовно, істотні якості, але тільки в сполученні з ефективністю вони втіляться в результатах. Узяті самі по собі, вони лише встановлюють планку можливих досягнень.
Ступінь розробки проблеми: психологічними критеріями ефективного управління активно займався кандидат психологічних наук і вчитель Вересов Микола Миколайович, американські дослідники Р. Блейк і Д. Мутон.,відомий американський економіст П.Ф. Друкер, який написав багато книг щодо підвищення ефективності управління в організації, Томас Пітерс и Роберт Уотерман,які розробляли тему ефективних управлінців.
Об’єкт дослідження: ефективне управління.
Предмет дослідження: психологічні критерії ефективного управління.
Ціль роботи:
- Визначити критерії ефективного управління і пояснити в чому їх сутність;
Задачі роботи:
- Визначити поняття ”управління”, ”ефективне управління”;
- Виявити психологічні критерії ефективного управління керівника;
Методи, які були використані: кроскультурний, синтезу і аналізу, метод моделювання, індукції і дедукції.
Практична значущість і новизна: виконана робота допоможе майбутнім менеджерам і управлінцям навчитись ефективним психологічним методам управління, дізнатись про досвід іноземних держав в управлінні персоналом і спрямувати свої знання безпосередньо на практичну діяльність.

Висновок

Одне з найперших вимог до якостей керівника складає його уміння створювати колектив. Від того, яким буде створений тим або іншим керівником колектив, будуть залежати й успіхи в його управлінській діяльності. У зв'язку з цим до керівника пред'являються визначені психологічні вимоги. Керівник повинний мати творче мислення, багату, але реальну уяву. Уміння керівника визначити в кожному працівнику ту структуру якостей, якими повинний володіти кандидат на заняття посади, складає важливу умову правильного підбору і розміщення кадрів.
Формування колективу пов'язане з вирішенням проблеми психологічної сумісності. Це вимагають від керівника, щоб він знав психологічні особливості працівників і вмів їх враховувати при формуванні окремих ланок колективу. Такий підхід дозволить йому впливати на формування кращого соціально -психологічного клімату в колективі. А як показують американські і японські дослідження в області менеджменту стабільних результатів домагаються фірми, у яких панує спокійна морально-психологічна атмосфера.
Найважливішим моментом в управлінському процесі є ухвалення управлінського рішення. Кожен керівник повинен бачити проблеми, що висуваються умовами керованої їм системи. Кожному керівникові треба вибрати і сформувати в собі почуття нового, уміння аналізувати, з незліченної кількості інформації і фактів виділяти найважливіші питання.
Систематизація чужого досвіду і готових ідей з метою використання їх, коли це необхідно, є істотною умовою організації наукової праці керівника. Іншою якістю, що характеризує гарного керівника при вивченні того або іншого рішення, є почуття відповідальності, з яким він повинний відноситися до даного рішення.
Для з'ясування і вибору самого правильного підходу до рішення проблеми велике значення має уміння керівника радитися. Уміння керівника радитися в значній мірі визначає ефективність його діяльності. Не менш важливо й уміння керівника аналізувати думки людей.
Оперативність ухвалення рішення і його якість залежать від ступеня продуктивності розумової діяльності, уміння використовувати і застосовувати наявні знання і накопичений досвід. Тому і гнучкість розуму, і оперативність пам'яті - важливі і необхідні риси кожного керівника. Не менше значення при підготовці ухвалення рішення і його прийнятті мають і вольові якості - ініціативність, самостійність, рішучість і сміливість.
Управлінська діяльність - це безперервний процес впливу керівника в напрямку удосконалювання виконавця.
Робота з людьми жадає від керівника, щоб він додержувався педагогічних принципів індивідуального підходу. Індивідуальний підхід, що враховує вікові, полові і психологічні особливості особистості, є необхідною умовою успішної діяльності керівника.
Знання і поводження керівника деякою мірою впливає на психологію співробітників. Керівник виховує виконавців у процесі всієї роботи. Питання про удосконалювання людини пов'язане, насамперед , з розвитком його здібностей. Усе це найтіснішим образом пов'язане з визначеними змінами, як у пізнавальній, так і в емоційній і вольовій сферах психічної діяльності людини.
Ціль даної роботи було: визначити критерії ефективного управління. Отже, було зясрвано, що потрібно для того,щоб керувати ефективно і які якості повинен мати керівник,що домогтися сприятливого психологічного клімату в колективі організації. В роботі було досліджено які ж методи управління застосовують у таких розвинутих країнах як США і Японія, визначено підходи до стилів управління з точки зору психології управління і впливу на підлеглих.
Отже, сучасний керівник повинен поєднувати в собі демократичний і авторитарний методи управління, уміння піклуватися про виробничу сферу і психологічні аспекти духовного стану своїх підлеглих, мати лідерські якості в колективі, бо без них не можна вести за собою людей і керувати ними, давати вказівки щодо роботи та, насамперед, забезпечувати усі необхідні умови для процвітання компанії,в якій він працює.

Список використаної літератури

1. Николай Вересов. „Эффективное управление: психологические критерии”,М.,РГИУ 2002- с.342
2.Крушельницька О.В.,Мельничук Д.П. „Управління персоналом”,навчальний посібник, Київ-2003,-293 с.
3. Поплавський М., Подкуйко Н., „Управління персоналом” Рекомендовано міністерством культури і мистецтв як навчальний посібник Київ-2000,- 94 с.
4.Віханський О. С., Наумов А. Н., „Менеджмент”:Підручник- М.:Гардарики, 1999-528 с.
5. Хміль Ф. І., „Менеджмент” Київ „Вища школа”-1995 р.,- 350 с.
6. Ленд П. Е. „Менеджмент – мистецтво управляти”,-1995 р.,-284 с.
7. Питер Ф. Друкер. " Эффективное управление",-2003 г. -284 с.
8. В.П. Сладкевич, А.Д. Чернявский „Современный менеджмент” (в схемах), 3 издание, стереотипное, Киев-2003.- 152 с.
9. Аксенов С. „Менеджмент персоналу”,1998,-253 с.
10.Зайцева О.А, „Основи менеджменту”. Центр, Москва 1998,-184 с.
11. Петюх В. М. „Управління персоналом:Навч.-метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни”,К:КНЕУ-2000,-124 с.
12. Мурашко М. І. „Менеджмент персоналу”. – Київ:”Знання”, 2002,-311 с.
13.Олдкорн Р., „Основи менеджменту”. Финпрес, Москва 1999,-320 с.
14.Филипп Генов „Психология управления:основные проблемы”.-М: Прогресс,1982,-679 с.
15.Платонов С. В., Третяк В. И.,Черкасов В. В., Искусство управленческой . деятельности Либра, Київ 1996,-414 с.
16.Пушкар Р. М., Тарнавська Н. П., „Менеджмент: теорія та практика”. Тернопіль 1997,-456 с.
17. Т. Коно "Стратегія і структура японських підприємств"-Пер. З англ.-М. „Прогрес”,1987,-384 с.
18. Старостинский Э. К. „Как управлять персоналом”.- М.: Инфра - М, 2001,-247 с.
19. Спивак В. А. «Организационное поведение и управление персоналом». – СПб, 2000,-416 с.
20. Шепель В. М. «Настольная книга бизнесмена и менеджера». – М.: Инфра-М, 1992,-240 с.
21. Питерс Т., Уотерман Р. В поисках эффективного управления. - М., 1986-186 с.
22. Левин К. „Разрешение социальных конфликтов”.Санкт-Петербург.”Речь”,2000-с.217
23. Блейк Р.,Мутон Дж. Научные методы руководства. – К.:Наук.думка,1992.-с.162