ВСТУП
1. ВВП як основний показник макроекономіки
2. Зайнятість
2.1. Безробіття
3. Грошові доходи населення
4. Експорт та імпорт товарів і послуг
ВИСНОВОК

ВСТУП
Нова хвиля, або нова логіка, зростання полягає у необхідності поліпшення його якості, підвищення безпеки, соціальної результативності, зменшення зовнішньої складової за рахунок посилення внутрішнього контуру зростання, переважаючого розвитку галузей з високим рівнем доданої вартості. Водночас вона вимагає прискорення структурозмін замість консервування диспропорцій навіть при кількісному нарощуванні темпу.
Якщо темпи економічного зростання у певний період знижуються у зв'язку з підвищенням його якості, а саме рішучішим просуванням іноваційним шляхом розвитку економіки, коли переважаючими темпами зростає виробництво у машинобудуванні, сфері послуг, інформаційних та інших продуктів глибокої переробки — це ознака переходу до нового зростання, його більш високої хвилі. Отже, у сфері макроекономіки потрібно сміливіше переміщувати акцент з кількісного на якісне зростання.
З погляду стратегії доганяючого розвитку зменшення темпів економічного зростання у 2002 р. не можна вітати. Але посилення ролі внутрішнього попиту, переважаюче зростання галузей обробки, стабільний курс і низьку інфляцію, двозначні темпи зростання реальних доходів і заробітної плати слід розглядати як ознаки більш якісної макроекономічної динаміки. До цього слід додати прискорений розвиток у цьому році сфери послуг, сільського господарства, будівництва. Більше зусиль потребують приватизація, малий і середній бізнес, покращення інвестиційного клімату. Доки зростання тримається на роботі експортерів і взагалі великих виробників — воно буде нестійким, залежним від коливань зовнішнього та державного попиту. Великий резерв економічного зростання закладений у детінізації. Відповідь на запитання, як навіть без короткотермінового гальмування економічного зростання можна зменшити податкове навантаження на виробників і досягти нового масштабу виходу з тіні, знаходиться у сфері скорочення видатків, у тому числі адміністративних, а також пільг та невиправданих субсидій. Звичайно, потрібний ривок у банківській реформі. Саме банкіри мають йти в авангарді модернізації й якісного економічного зростання.
Національний банк України виходить з того, що у 2002 р. у стратегії поєднання внутрішніх і зовнішніх факторів економічного зростання основною опорою є національний споживчий та інвестиційний попит. Разом з урядом центральний банк повинен запобігти ерозії цього попиту інфляцією. Інфляція не повинна з'їдати внутрішнє споживання. Крім того, НБУ повинен забезпечити адекватне темпам зростання ВВП розширення грошової пропозиції стабільною національною валютою. Для цього потрібно уникнути різких поворотів у русі цін товарів і послуг, а також ціни грошей, тобто у русі інфляції та курсового значення гривні.