Термін “економетрика” (економетрія) було введено в словесний обіг з математичного моделювання економічних процесів ще в 1910 р. П.Чомпою в книзі “Нарис економетрії і природничої бухгалтерії, основаної на політичній економії”, яка була надрукована в м.Львові. В подальшому цьому термінові значну увагу приділяв норвезький вчений Р.Фріш (1895-1973), який наголосив, що економетрія є синтезом економічної теорії, математики і статистики.
Офіційною датою народження нового напрямку економічних досліджень вважають 1931 р., коли було створено “Міжнародне товариство розвитку економічної теорії в її зв’язку зі статистикою і математикою”. А з 1933 р. це товариство почало видавати журнал “Економетрика”.
Спочатку поняття “економетрика” було загальноприйнятим терміном тільки в період його зародження. В подальшому почали швидко розвиватися окремі напрямки економетрики: теоретичні дослідження, що ґрунтувалися на використані математики й статистики; абстрактно-теоретичні дослідження математичних моделей економіки, які не використовують емпіричних даних; дослідження чисто емпірично-статистичного спрямування.
В подальшому економетрія пов’язана з науковою діяльністю таких видатних вчених, лауреатів Нобелівської премії як Р.Фішер, Я.Тімберген, В.Леонтьєв, Т.Кумпанс.
Варто також нагадати про внесок в економетрію вчених: В.К.Ошітрієва, В.І.Борткевича, Н.А. Столярова, Н.Н.Шапошнікова, Е.Е.Слуцького, Л.В.Канторовича.
Економетрія, в широкому розумінні, є сукупністю різного роду економічних досліджень, що здійснюються з використанням математичних методів.
Поряд із економіко-математичними дослідженнями, економетрія включає в свою сферу також всі області застосування математичних методів для розв’язування прикладних економічних задач.
Тому економетрія у вузькому розумінні – це використання статистичних методів в економічних дослідженнях, а саме, побудова математико-статистичних моделей економічних процесів, оцінка параметрів моделей.
Якщо результати економічної теорії мають якісний зміст, а економетрія привносить в них емпіричну суть. Якщо математична економіка виражає економічні закони у вигляді математичних співвідношень, то економетрія здійснює статистичну перевірку цих законів, використовуючи емпіричну інформацію.
Отже, економетрія використовує традиційні математико-статистичні та спеціально розроблені методи для аналізу з виявлення кількісних взаємозв’язків між економічними показниками. Складові економетрії є економічна та математична. При цьому економічній надається перевага.
Слід наголосити, що економетрія формулює задачі, визначає необхідну для них статистичну інформацію, а одержані математичними методами і виражені мовою математики результати лише тоді мають цінність, якщо їх можна інтерпретувати мовою економіки.