Освітній портал MyReferatik

Зміст

Вступ
1. Циклічність економічного розвитку як прояв макроекономічної нестабі-льності.
2. Види та фази економічних циклів.
3. Світовий та вітчизняний досвід антициклічного регулювання.
Висновки
Список використаної літератури

Вступ

Як відомо, сучасне суспільство прагне до постійного поліпшення рівня й умов життя, які може забезпечити тільки стійкий економічний ріст. Однак спостереження показують, що довгостроковий економічний ріст не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності. Підйоми і спади рівнів економічної активності, що ідуть один за одним прийнято називати діловим чи економічним циклом. Термін “цикл” вживається в біології й інших науках для позначення таких подій, що постійно повторюються, але не обов'язково в однаковому ступені. Тому є всі підстави думати, що рух ділового життя суспільства протікає у формі циклів, сутність яких полягає в наявності повторюваної послідовності змін.
Ще з ХVІІст. були помічені рівномірні, проте незначні зміни в економічній сфері життя. Слід відмітити, що вони здебільшого мали сезонний та строго повторюваний характер і фактично проявлялися лише в сільському господарстві, оскільки саме воно займало панівний характер в тогочасній діяльності людей. Так тривало приблизно до початку XIX століття, тобто до того періоду, коли економічна система досягнула зрілості свого розвитку. Саме в цей період вчені починають серйозно займатися дослідженням циклічності як постійної і неповоротної особливості розвитку економічної системи. Виходячи з цього, першочерговим і найбільш важливим завданням для сучасних і майбутніх економістів стало корегування розробленої і впровадженої в життя економічної політики з урахуванням циклічності розвитку економіки, а метою їх діяльності - розробка такої стратегії, яка би враховувала можливі коливання, створюючи при цьому резерви на стадії зростання і використовуючи їх на стадії спаду.
І зараз, на початку ХХІ століття, після світової економічної кризи, проблема нерівномірного циклічного розвитку набула ще більшої актуальності.
Мета даної роботи: розглянути теоретичні аспекти циклічного розвитку економіки як невідворотного процесу макроекономічної нестабільності, фази та види економічних циклів, а також регулювання державою економічної кон’юнктури.
Завдання роботи – дослідження причин виникнення коливань соціально-економічного розвитку та їх значення для світової економіки загалом, аналіз негативного впливу коливань і шляхи його подолання.
Методи дослідження – аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція, уза-гальнення, графічний і статистичний методи.

Висновок

Проблема циклічності економіки за вікову історію її існування стала осередком для дослідження багатьох чинників, що роблять найбільш істотний вплив на розвиток і функціонування системи світового і національного господарства. Виявлення причин довгострокових коливань соціально-економічного розвитку набуло винятково важливе значення як засіб запобігання тих негативних впливів, які тягнуть за собою періоди спади і рецесії в господарському житті країни. .
Циклічний розвиток економіки супроводжується високим рівнем економічної активності протягом тривалого часу, а потім спадом цієї активності до рівня нижче допустимого. Періодична повторюваність економічних спадів веде до зубожіння, безробіття, нестабільності у доходах людей, що не може не турбувати цивілізоване суспільство. Тому проблема циклічності завжди привертала увагу вчених-економістів і сьогодні залишається однією з центральних проблем економічної теорії. Як бачимо, назвати єдину причину циклічного ходу руху ринкової економіки не наважився ніхто з них. Тому багато сучасних економісти обмежуються загальною вказівкою на те, що причина циклічного руху закладена в складному і суперечливому характері різноманітних сил і факторів, що впливають на рух ринкової економіки.
Кожна фаза економічного циклу виконує важливу відтворювальну функцію. Криза, що супроводжується падінням виробництва, зайнятості, зниженням доходів і витратами, веде в кінцевому рахунку до здешевлення засобів виробництва і подальшого стимулювання інвестицій у нові підприємства, технології та обладнання. У фазі депресії виробництво і зайнятість, досягши мінімальних значень, починають поступово оживати на основі нових пропорцій і інновацій. Фаза пожвавлення характеризується початком розширеного відтворення і зростанням випуску до рівня докризового періоду. У фазі підйому вступають в дію нові підприємства, скорочується безробіття, зростають заробітна плата, інвестиції та обсяг реального капіталу. Через швидке розширення виробництва, попиту на кредит підвищуються ставки позичкового відсотка до рівня середньої норми прибутку. Фаза підйому закінчується бумом (найвищою точкою підйому), за яким в результаті виниклих диспропорцій починається черговий спад.
Не можливо не відмітити, що циклічність є не тільки злом, а й благом, для економічної системи. Справа в тому, що криза справляє оздоровчий вплив на економіку, зумовлюючи ліквідацію тих підприємств, які задовольняли штучно створений попит. Вона стимулює технологічне оновлення виробництва, позбавлення від застарілих форм організації виробництва й менеджменту, посилює дух" конкуренції та активізує економічне життя суспільства.
Сучасна ринкова економіка функціонує в умовах активного впливу на неї держави. Державний вплив на економіку здатне істотно вплинути на хід економічного циклу, змінюючи економічну динаміку: глибину і частоту криз, тривалість фаз циклу і співвідношення між ними. Державне регулювання спрямоване на пом'якшення циклічних коливань. Найважливішими методами, за допомогою яких держава впливає на економічний цикл, виступають кредитно-грошові і бюджетно-податкові важелі. Під час кризи державні заходи спрямовані на стимулювання виробництва, а під час підйому - на його стримування. Так, з метою ослаблення «перегріву» економіки держава у фазі підйому сприяє подальшому подорожчанню кредиту, уводить нові податки, підвищує старі, скасовує прискорену амортизацію і податкові пільги на нові інвестиції. В умовах кризи, навпаки, державні заходи спрямовані на здешевлення кредиту, скорочення податків, на прискорену амортизацію і податкові знижки на нові інвестиції.
Таким чином, циклічність виступає як форма руху національної економіки і світового господарства в цілому. Сучасний механізм самонастроювання ринкової економіки через циклічні кризи змінюється під впливом державного впливу. Відбувається переплетення стихійно-ринкового механізму функціонування економіки у формі циклічних криз з свідомим державним впливом на відтворювальний процес. .

Список використаної літератури

1. Акаев Аскар.Экономические циклы и государство//Экономические стратегии. – 2010. – №1-2. – с.26-33.
2. Боронос В.М. Циклічність розвитку економічної системи та інструменти екологічної системи//Механізм регулювання економіки: збірник наук. праць за ред.А.Г .Мельника. – Суми: Університетська кн.. – 2001. – 232с.
3. Гальчинський А.С. Кризи і цикли світового розвитку. – К.: АДЕФ-Україна, 2009, - 391с.
4. Гальчинський А.С. Основи кейнсіанської моделі регулювання економічного циклу. Питання теорії//Вісник Національного банку України. – 2009. - №1. – с.3-8.
5. Грабовський С. Глобальна криза і цикли її розвитку//Філософська думка. – 2010 №2. – с.88-96.
6. Давидов А.Ю. «Большие циклы» американской экономики//США. Канада: экономика-политика-культура. – 2010. - №2. – с.3-18.
7. . Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навчальний посібник / За ред. З.Ватаманюка та С.Панчишина. – К.: Видавничий дім Альтернативи, 2003. – с. 259-266.
8. Економічна теорія. Політекономія: підручник/за ред. Базилевича – 6-те вид. перер. і допов. – К.:Знання-Прес, 2007, - 720с.
9. Иванов В.В. Волны Кондратьева и история человечества//Общественные науки и современность. – 2010. - №2. – с.5-13.
10. Іванюта С.М. Антикризове управління. – К.: Центр учбової літератури, 2007, - 288с.
11. Кондратьєв Н.Д. Проблеми економічної динаміки. К., 1989;.
12. Клинов А.Г. Экономическая конъюнктура: факторы и механизмы формирования: Учебное пособие – М:. Экономика, 2005, - 278с.
13. Круш П.В. Макроекономіка та її регулювання: навч. посібник – К.:Каравела, 2009, - 424с.
14. Олешко А.А. Циклічні кризові явища індустріальної економіки//Фондовий ринок. – 2008. №40. – с.32-36.
15. Політична економія: Навч. посібник/ за ред. К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – 508 с.
16. Проскуріна М.О. Еволюція проблем циклічності у світовій економічній теорії//Соціально-економічний розвиток України на початку ХХІ століття: матеріали наукової конференції студентів КНЕУ . – К.:КНЕУ, 2008, - 488с.
17. Рудый К.В. Циклы в современной экономике. – М.: Новое знание, 2004. – 109с.
18. Румянцева С.Н. Длинные волны в экономике: многофакторный анализ. – СПб.: Издательство С.-Петербурского государственного университета, 2003, - 231с.
19. Румянцева С.Н. Экономический рост и экономический цикл: теория в поисках методологической базы для анализа нестабильной экономики. – 2009. №3. – с.62-67.
20. Уэрта де Сото, Хесус. Деньги, банковский кредит и экономические циклы/ [перевод с англ. Т. Даниловой]. – Челябинск.: Социум, 2008. - 663с.
21. Экономический цикл. анализ австрийской школы: перевод с англ./ред. А.В. Куряев.: Социум, - 2005, - 220с.
22. Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы. – М.: Наука, 1999, - 448с.