Автоматизированное робоче місце фахівця з кадрам

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Програмне забезпечення АРМ кадровика входять такі компоненти : — операційні системи; — мови і системи програмування; — прикладне програмне забезпечення (ППП): загальносистемні (базові) ППП і проблемно-ориентированные ППП професійного призначення. Операційна система є групою програм, які забезпечують управління ресурсами комп’ютера, підтримку всіх програм, їх взаємодії з апаратними коштами… Читати ще >

Автоматизированное робоче місце фахівця з кадрам (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Іркутський державний технічний университет.

Автоматизовані системи обробки інформації та управления.

Припускаю до защите.

Руководитель.

Михно Л. М.

Автоматизоване робоче місце фахівця з кадрам.

Пояснювальна записка.

по курсовому проекту по дисциплине:

«Проектування автоматизованих систем обробки інформації та управления».

Выполнил студент групи АСУ-99−1 _____________ Срібний Д.В.

Нормоконтролер

Курсової проект защищен.

з оценкой.

Іркутськ 2003 г.

Завдання курсове проектирование.

По курсу: Проектування автоматизованих систем обробки інформації і управління Студентові: Срибному Д.В.

Тема проекту: Автоматизоване робоче місце фахівця з кадрам_.

Исходные данные Рекомендуемая литература Графическая частина на листах Дата видачі завдання «1» листопада 2003 г.

Дата проекту керівнику «» 2003 г.

Запровадження 4 Частина 1. 1. Теоретичні аспекти автоматизованого робочого місця кадровика 5 2. Опис предметної області 9 3. Функції й обов’язки кадровика 10 3.1. Функції кадровика ТОВ «Техресурс» 10 3.2. Обов’язки кадровика ТОВ «Техресурс» 11 3.3. Відповідальність кадровика ТОВ «Техресурс» 11 Частина 2. 4. Технічне завдання 12 Укладання 31 Література 32.

Проблема автоматизації виробничих процесів і процесів управління, як кошти підвищення продуктивність праці завжди була і залишається актуальною в народному господарстві. Необхідність автоматизації управління народним господарством та її ланками пояснюється завданнями полегшення праці управлінського персоналу, стримуванням зростання його чисельності, викликуваним розвитком виробництва; ускладненням виробничих зв’язків; збільшенням обсягів управлінської функції. Важливу роль грає завдання відповідності технічної бази управління аналогічної базі виробництва, щодо якої виробляється автоматизация.

На етапі автоматизації управління виробництвом найбільш перспективне використання автоматизація планово-управленческих функцій з урахуванням персональних ЕОМ, встановлених безпосередньо на робочих місць фахівців. Ці системи отримали стала вельми поширеною в організаційному управлінні під назвою автоматизованих робочих місць (АРМ). Це дозволить використовувати систему людям, які мають спеціальних знань у області програмування, і водночас дозволить доповнювати систему принаймні надобности.

У цьому курсової роботі ми закріпимо теоретичні аспекти автоматизованого робочого місця, докладніше зупинимося на понятті автоматизованого робочого місця фахівця з кадрам. Крім цього, ми розглянемо жодну з стадій проектування автоматизованої системи таку як технічне завдання на автоматизоване робоче місце фахівця з кадрам ТОВ «Техресурс».

1. Теоретичні аспекти автоматизованого робочого місця кадровика.

Автоматизоване робоче місце кадровикаце робоче місце, яке оснащено обчислювальної технікою та інші інструментальними засобами, забезпечують автоматизацію операцій облікового процесу при виконанні фахівця з кадрам професійних функцій. До інструментальним засобам ставляться: технічне, інформаційне, математичне, програмне, технологічне, лінгвістичне, правове і эргономическое обеспечение.

Технічне забезпечення — комплекс технічних засобів, необхідних для устаткування АРМ кадровика. Крім коштів обчислювальної техніки АРМ кадровика оснащується оргтехнікою. Одне з найважливіших чинників, визначальним ефективності роботи на АРМ, служить наявність «дружніх» коштів інтерфейсу стосовно кадровику коштів інтерфейсу, створюють комфортність роботи з машине.

Технічна база АРМ користувача невпинно розвивається і вдосконалюється. Проте ефективність АРМ передусім визначається якістю програмного обеспечения.

Програмне забезпечення АРМ кадровика входять такі компоненти : — операційні системи; - мови і системи програмування; - прикладне програмне забезпечення (ППП): загальносистемні (базові) ППП і проблемно-ориентированные ППП професійного призначення. Операційна система є групою програм, які забезпечують управління ресурсами комп’ютера, підтримку всіх програм, їх взаємодії з апаратними коштами Німеччини та надають користувачеві можливість загального управління комп’ютера. Операційна система управляє комп’ютером, периферійним устаткуванням, запускає програми, забезпечує захист даних, виконує різні сервісні функції запитам користувача і програм. Кожна програма користується послугами ОС, тому може працювати тільки під управлінням тієї ОС, що забезпечує нею які ці послуги. Отже, вибір ОС для ЕОМ у складі АРМ надзвичайно важливий, оскільки він визначає, які працюватиме АРМ, які апаратні кошти включені у АРМ, якою буде ступінь захисту даних, і (наскільки комфортними і безпечними будуть умови роботи для фахівця АРМ. Найширше нині за комп’ютерами типу IBM PC застосовуються ОС, розроблені фірмою Microsoft, це існуючі версії Windows.

Сучасна концепція АРМ пред’являє ОС жорсткі вимоги, створені задля дотримання безпеки і комфорту (эргономичность) в роботи АРМ, для підвищення продуктивності АРМ загалом, розширення парку котрий обслуговується периферійного устаткування, до можливості синхронізації виконуваних операцій та процедур.

Общесистемное (базове) прикладне програмне забезпечення (БППО) дозволяє: — якісно створювати прикладні програми вирішення завдань кадровиків; - в діалоговому режимі створювати, обробляти файли кадровикам й без участі розробника; - розширювати коло розв’язуваних задач.

До складу БППО АРМ кадровика включають пакети, які поділяються втричі групи: функционально-ориентированные ППП, багатофункціональні (інтегровані) ППП, типові проблемно-ориентированные ППП загального назначения.

Функционально-ориентированные ППП забезпечують виконання одній з функцій обробки інформації: обробка текстів; накопичення і збереження, управління економіки й маніпулювання даними; графічна обробка, статистична обробка, підтримка комунікацій. Нагромадження і збереження, управління економіки й маніпулювання даними виконуються з допомогою спеціальних програмних коштів — системам управління базами даних (СУБД). Спеціальні пакети створено статистичної обробки економічних даних, які забезпечують автоматизоване виконання різноманітних розрахунків й графіків, надають кадровику широкий набір статистичних методів: регресійний, кореляційний, аналіз часових рядів. Ці пакети дуже ефективно можна використовувати при аналітичних роботах. Програмні кошти підтримки комунікацій забезпечують обробку та передачу даних в локальних і розподілених мережах ЭВМ.

Інтегровані ППП реалізують кілька функцій обробки інформації: обробку текстів, створення і ведення бази даних, графічну обробку інформації, підтримку коммуникаций.

Типові проблемно-ориентированные ППП загального призначення орієнтовані влади на рішення завдань, властивих багатьом функціональним користувачам. До таких програмних засобів ставляться допоміжні ППП (програмні кошти форматування документів, протоколювання ресурсів, сервісні кошти й т.д.); ППП оргтехніки (електронні календарі, кошти планування часу й роботи); ППП наукового застосування, серед які слід відзначити кошти моделювання ситуацій, прийняття рішень, експертні системи, як і під час створення АРМ кадровика.

Проблемно-ориентированные ППП професійного призначення включають дві компоненти: типові ППП для реалізації завдань кадрового обліку, і аналізу і локальні пакети, які створюються для нетипових завдань обліку, і анализа.

Отже, ПО АРМ кадровика постає перед користувачем як двох компонент: проблемно — орієнтовані ППП кадрового обліку (аналізу) і базового (загальносистемного) ПО, пристосованих до вимог конкретних професійних користувачів кожного АРМ. Основною перевагою такого підходу при створенні ПО АРМ є можливість розширення кола завдань АРМ самим кадровиком й без участі розробника ПО АРМ шляхом освоєння пакетів базового прикладного програмного забезпечення, «дружніх» до непрофесійного пользователю.

Інформаційне забезпечення (ІС) АРМ кадровика підрозділяється на внемашинное і внутримашинное. Внемашинное ІС включає класифікатори облікової і техніко-економічній інформації, сукупність уніфікованої документів первинного обліку. Особливістю внемашинного ІС АРМ кадровика і те, що ці про господарських операціях з підрозділів підприємства міста і з інших АРМ можуть надходити як і документальної формі, так й у формі аналогів документів на магнітному носії, і навіть передаватися каналами телефонного зв’язку в локальних сетях.

Внутримашинное ІС — це єдина централізована інформаційна база даних, представлена сукупністю даних, організованих і що зберігаються на магнітних носіях як інформаційних файлів і баз даних. Головною складової став інформаційний фонд дисконтних даних, який включає нормативно-довідкову, условно-постоянную інформацію, дані минулих звітних періодів, поточні облікові дані. Крім нього на інформаційну базу може входити база даних інструктивно-методичних і інших матеріалів, необхідних кадровику при работе.

2. Опис предметної области.

Предметної областю є відділ «Управління персоналом», який є структурним підрозділом суспільства з обмеженою відповідальністю «Техресурс». Основним напрямом цього підприємства є: продаж легкових авто у, післягарантійне їх обслуговування, реалізація хімічної продукції, будівельні работы.

Відділ управління персоналом ТОВ «Техресурс» займається персональним урахуванням працівників, що включає приймання і вибуття. Основні завдання кадрового обліку следующие:

1. планування професіональною підготовкою робітників і специалистов.

(навчання, переподготовка);

2. планування підвищення кваліфікації (навчання й перенавчання) керівних кадров;

3. раціональна розстановка кадрів відповідно до рівнем їх квалификации;

4. атестація і раціоналізація робочих мест;

5. статистичний і оперативний облік і отчетность;

6. аналіз руху кадров;

7. аналіз якісного складу кадров;

8. ведення архива.

Відділ управління персоналом веде облік персонального складу працівників, рух кадрів, навчання й перенавчання кадрів. Також функцією відділу є складання посадових інструкцій, формування звітності та обробка анкет. Відділ управління персоналом також зобов’язаний ознайомитися з трудовий дисципліною, і навіть за просуванням службовими східцями сотрудников.

Відділ кадрів поруч із розрахунком чисельності активній частині трудових ресурсів фірми, веде розрахунок чисельності управлінського персоналу. Базуючись на представлених показниках планової чисельності, кадрова служба фірми планує прийом і що звільнення працівників, і навіть розподіл і регулювання прийнятих робітників і службовців по робочим місцях. У процесі виготовлення продукції робочі отримують планові завдання, фактичні результати виконання яких фіксуються або у паперових документах, або на машинних носіях і передаються в бухгалтерію. Бухгалтерія своєю чергою, обробляє отриману інформацію і обчислює показники оцінки праці в грошовому еквіваленті. На початок розрахунків кадри інформує бухгалтерію про поточних змінах щодо окремих працівників (даних про пропущеному робочому часу по причини тимчасової непрацездатності про внутрішній і зовнішньому русі кадрів, про порушення трудовий дисципліни тощо.). Окремі показники що така передаються до відділу кадрів, який використовує їх згодом під час вирішення своїх задач.

3. Функції й обов’язки фахівця з кадрам.

Фахівець із кадрам ТОВ «Техресурс» забезпечує відповідність здійснюваних операцій із персоналом законодавству РФ, контролю над рухом персоналові та виконанням зобов’язань проти нього. Кадровик призначається посаду і звільняється з посади генеральним директором. Прийом і складання справ щодо призначення та визволенні фахівця оформляються актом після перевірки стану кадрового облік і звітність. Кадровик підпорядковується генерального директора фирмы.

3.1. Функції фахівця з кадрам ТОВ «Техресурс».

Фахівець із кадрам має виконувати такі функции:

— добір кадров;

— аналіз резюме;

— співбесіду;

— відбір претендентів на вакантні робочі места;

3.2. Обов’язки фахівця з кадрам ТОВ «Техресурс».

Фахівець із кадрам, здійснює організацію кадрового обліку на основі встановлених правил його ведення, зобов’язаний обеспечить:

— планування і здійснення приймання й звільнення работников;

— розподіл і регулювання прийнятих робітників і службовців по робочим местам;

— розрахунок чисельності активній частині трудових ресурсів немає і управлінського персонала;

3.3. Відповідальність фахівця з кадрам ТОВ «Техресурс».

За статтею 90 Трудового кодексу РФ особи, винних у порушенні норм, регулюючих отримання, обробку та захист персональних даних працівника, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальної відповідальності відповідно до федеральними законами. Особиста відповідальність кадровика завжди, чи це постановка в анкеті некоректного питання, чи безперешкодний допуск сторонніх осіб до документам, що містить персональні дані, велика. Але обмежитися допомогою юриста при нове законодавство вдасться, якщо ведеться автоматизований облік кадрів — необхідно залучення що й фахівців захисту информации.

ТОВ «Актив» найменування организации-разработчика ТЗ на АС.

Автоматизоване робоче місце фахівця з кадрам ТОВ «Техресурс».

найменування об'єкта автоматизации.

АРМК скорочена найменування АС.

ТЕХНІЧНЕ ЗАДАНИЕ.

На 18 листах.

Діє з 25.12.2003.

СОГЛАСОВАНО Особиста підпис: Розшифровка підписи: Печатка: Дата: 23.11.2003.

1. Загальні сведения.

1. Повне найменування системи та її умовне обозначение.

Необхідно розробити автоматизоване робоче місце фахівця з кадрам ТОВ «Техресурс» для автоматизації функцій управління і документообігу у відповідному відділі кадрів. Умовне позначення — АРМК.

2. Найменування розробника і заказчика.

Замовник АРМ — ТОВ «Техресурс». Одягнув Управління Персоналу. Адреса: 664 045, р. Іркутськ, вул. Депутатська, д. 36. Реквізити: БИК 49 879 717, ІПН 1 433 001 788, к/с 30 101 810 500 000 989 184.

Розробник АРМК — ТОВ «Актив». Адреса: 665 000, р. Іркутськ, вул. ІванаФранко, д. 4. Реквізити: БИК 45 649 717, ІПН 1 455 551 750, к/с 3 044 410 500 000 880 128. 1.3. Перелік документів, виходячи з яких створюється АС:

Документи, виходячи з яких створюється система: 1. Договір від 15.11.2003 «Про створення автоматизованого робочого місця фахівця з кадрам ТОВ «Техресурс» 2. Матеріали обстеження ТОВ «Техресурс»; 3. Розробка концепції автоматизованої системи. 1.4. Планові терміни початку будівництва і закінчення робота зі створення системы:

— початок робіт зі створення АРМК — 01.09.2003;

— закінчення робіт зі створення АРМК — 04.11.2004. 1.5. Джерело фінансування власне робіт зі створення АС. Відділ управління персоналом ТОВ «Техресурс»; порядок фінансування — договірної. 1.6. Порядок оформлення і пред’явлення замовнику результатів робіт з створенню АС: після завершення робіт, комісія визначає відповідність АРМК вимогам замовника і підписує акт про те як системи в експлуатацію. 2. Призначення і цілі створення системы.

1. Призначення АРМК:

Автоматизоване робоче місце кадровика є автоматизованої системою управління і документообігу; її використовувати для автоматизації функцій управління кадровика: аналізу, планування і учета.

2. Цілі створення АРМК:

— накопичення, зберігання, обробка і видача достовірної і оперативної информации;

— скорочення часу на обробку информации;

— зменшення витрат часу на обробку інформації (введення, обробка информации);

— поліпшення якості контролю та обліку оброблюваної информации;

— підвищення ефективності роботи відділу кадрів. 3. Характеристика об'єкта автоматизації 3.1.Краткие відомостей про объекте.

Основне завдання відділу управління персоналом ТОВ «Техресурс» є забезпечення підприємства кадрами робітників і службовців необхідних професій, а також пошук кадрів для предприятия.

Основні завдання кадровика следующие:

комплектование і підготовка кадрів, добір, розстановка як дослідження кадров.

3.2. Дані щодо умов експлуатації об'єкта автоматизации.

Ця система функціонує всередині відділу кадрів фахівцями з кадрам. Функціонування автоматизованої системи має бути, у нормальних умов: при конструктивної температурі, тиску і допустимому рівні запиленості, які мають відповідати СанПин 4−548−98 «Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень «. 4. Вимоги до системе.

1. Вимоги до системи в целом.

4.1.1.Требования до структури та функціонування системы.

Система повинна функціонувати у єдиному інформаційний простір, повинна підтримувати єдину технологію обробітку грунту і уявлення даних, мусить бути реалізована за принципом однократного введення даних, використання системи має бути, у рамках системи єдиного набору інструментальних коштів, система має дотримуватись відкритості структур зберігання информации.

АРМК складається з таких подсистем:

— підсистема інформаційного обеспечения;

— підсистема лінгвістичного обеспечения;

— підсистема математичного обеспечения;

— підсистема юридичного обеспечения;

— підсистема методичного обеспечения;

— підсистема організаційного обеспечения;

— підсистема технічного обеспечения;

— підсистема «Бухгалтерия».

4.1.2. Вимоги до засобів і способам зв’язку для інформаційного обміну між компонентами системы.

Для інформаційного обміну між компонентами системи мусить бути організована локальна мережу з архітектурою «клієнт-сервер». Ця необхідність зумовлена такими важливими чинниками: можливість паралельної обробки інформації; можливість спільного використання даних, і пристроїв; оперативний доступом до інформації; поліпшення процесу обміну і взаємодії між сотрудниками.

4.1.3. Вимоги до характеристикам взаємозв'язку створюваної системи з суміжними системами, вимоги до її совместимости.

Дані АРМК потрібно використовувати кадровиками, апаратом бухгалтерії і іншими підрозділами ТОВ «Техресурс» такі як відділ маркетингу, бухгалтерія, генерального директора. Обмін інформацією між АРМК і відділами підприємства мусив здійснюватися через передачу відповідних документів. Обмін інформацією з зовнішніми партнерами (кадрові агенства, біржі праці та т.д.) має здійснюватися з допомогою интернета.

4.1.4. Вимоги до режимам функціонування системи. Використання АРМК має здійснюватися у протягом роботи преприятия.

4.1.5. Вимоги по діагностуванню системы.

Діагностика й профілактика технічних засобів проводиться разів у месяц.

Діагностика бази даних проводиться разів на тиждень шляхом вибірки деяких записей.

Перевірка цілісності даних проходить за мері необходимости.

Перевірка програмного забезпечення проходить за мері необходимости.

4.1.6. Перспективи системи, модернізація системы.

Модернізація АРМК може статися у двох напрямах: модернізація програмного забезпечення та модернізацію технічного забезпечення АРМК. При модернізації програмного забезпечення можуть вносити зміни чи здійснюватися доповнення в складені до роботи з АРМК програми (наприклад, під час введення нового завдання), і навіть можуть змінюватися куплені програмні кошти. Модернізація технічного забезпечення АРМК повинна відбуватися шляхом здобути нові або модернізації старих технічних средств.

4.1.7. Вимоги до чисельності та кваліфікації персонала.

4.1.7.1 Вимоги до чисельності користувачів АС.

Чисельність персоналу АРМК визначається відповідно до штатному расписанию.

4.1.7.2. Вимоги до кваліфікації персоналу, порядку його підготовки і місцевого контролю знань і навыков.

Освіта персоналу АРМК має бути вище професійне для кадровика, інших користувачів — нижчий від середнього спеціального, при умови знання ПК лише на рівні користувача, тобто. вони мають уміти працювати з відповідними програмними пакетами, і навіть вони мають легко адаптуватися до нових програмним продуктам (тобто. мати спроможність до переобучению). Контроль знань і навиків має здійснюватися прийому на роботу, соціальній та процесі роботи з розпорядження директора, або інших причинам.

4.1.8. Необхідний режим роботи персонала.

Необхідний режим роботи персоналу — повний робочого дня з 900 до 1800. Основний перерву має становити 1 годину. Додаткові перерви для відпочинку повинні видаватись залежно від рівня утомления.

4.1.9. Вимоги до надійності системы.

Необхідно, щоб система мала сталістю до отказам устаткування й електроживлення. Для надійної роботи системи необхідні высоконадежные технічні засоби. Слід також автоматичне резервування найважливіших блоков.

Для описи складових надійності можна застосовувати такі показатели:

V коефіцієнт готовности.

Кг = Т/(Т+Тв), де Тв — середнє час восстановления,.

Т — середнє час безвідмовною работы.

V коефіцієнт технічного использования.

Кт.н. = Т/(Т+Тв+Тпр ((), де Тпр — середня тривалість одного сеансу профілактичного обслуживания,.

(=n/r, n — число профилактик, r — число отказов.

Вимоги надійності би мало бути регламентовані до таких аварійних ситуацій:. вихід із ладу технічних засобів АРМК;. відсутність електроенергії;. вихід із ладу програмних засобів АРМК;. невірні дії персоналу АРМК;. пожежа, вибух і т.п.

Надійність технічних засобів та програмного забезпечення АРМК повинна відповідати вищевказаним показателям.

Методи оцінки й контролю показників надійності різних стадіях створення АРМК повинні відповідати наступним особливостям:. багатофункціональність;. складні форми взаємозв'язку компонентів АРМК;. істотна роль тимчасових співвідношень відмов окремих компонентов.

АРМК;. різноманітні закони розподілу середнього часу безвідмовної роботи і восстановления.

4.1.10. Вимоги за безпеку системы.

При монтажі, налагодження, обслуговуванні, ремонті і експлуатації технічних засобів системи як заходів безпеки мають дотримуватися вимоги установленные:

. СаНПиН 2.2.4/2.8056−96 «Електромагнітні випромінювання радіочастотного диапазона».

. ГОСТ Р 50 377−92 (МЕК 950−86) «Безпека устаткування інформаційної технології, включаючи електричне конторське оборудование».

. ГОСТ 27 954–88 «Відеомонітори персональних обчислювальних машин.

Типи, основні параметри, загальні технічні требования".

. ГОСТ 27 201–87 «Машини обчислювальні електронні персональные.

Типи, основні параметри, загальні технічні требования".

4.1.11. Вимоги по ергономіці та програмах технічної эстетике.

Видеотерминал має відповідати наступним вимогам:. екран повинен мати антибликовое покриття;. кольору знаків і фону мають бути узгоджені між собою;. для багатобарвного відображення рекомендується використовувати одночасно максимум 6 квітів, т.к. ймовірність помилки тим менше, що менше квітів використовують і чим більша різниця з-поміж них;. необхідна регулярна обслуговування терміналів специалистами.

Конструкція робочого столу мають забезпечувати оптимальне розміщення на робочої поверхні використовуваного устаткування з урахуванням її кількості і конструктивних особливостей, характеру виконуваної работы.

Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися не більше 680- 800 мм. За відсутності такого можливості висота робочої поверхні столу повинна бути 725 мм. Модульными розмірами робочої поверхні столу для ПЕОМ можна вважати: ширину 800, 1000, 1200 і 1400 мм, глибину 800 і 1000 мм при нерегульованої висоті, рівної 725 мм.

Робочий стіл повинен мати простір щоб поставити ніг, яке становить: висоту — щонайменше 600 мм, ширину — щонайменше 500 мм, глибину на рівні колін — щонайменше 450 мм лише на рівні витягнутих ніг — щонайменше 650 мм.

Конструкція робочого стільця (крісла) повинна підтримувати раціональну робочу позу під час роботи з ПЕОМ, дозволяти змінювати позу із метою зниження напруги м’язів шейно-плечевой області й спини попередження утомления.

Робочий стілець (крісло) може бути подъемно-поворотным і регульованішим по висоті та кутках нахилу сидіння і спинки, і навіть відстані спинки від переднього краю сиденья.

Конструкція стільця мають забезпечувати:. ширину та глибину поверхні сидіння щонайменше 400 мм;. поверхню сидіння з закругленим переднім краєм;. регулювання висоти поверхні сидіння не більше 400−550 мм кутів нахилу вперед до 150 і до 50;. висоту опорною поверхні спинки 300(20 мм, ширину — щонайменше 380 мм і радіус кривизни горизонтальній площині - 400 мм;. кут нахилу спинки в вертикальної площини у межах 0(300;. регулювання відстані спинки від переднього краю сидіння не більше 260;

400 мм;. стаціонарні чи знімні підлокітники довжиною щонайменше 250 мм і завширшки 50;

70 мм;. регулювання підлокітників за висотою над сидінням не більше 230(30мм і внутрішнього відстані між підлокітниками не більше 350;

500 мм.Поверхность сидіння, спинки та інших елементів стільця (крісла) мусить бути напівм'якої з нескользящим, не электризующимся і воздухопроницаемым покриттям, які забезпечують легку очищення від загрязнений.

Робоча місце має бути обладнано підставкою для ніг, має ширину щонайменше 300 мм, глибину щонайменше 400 мм, регулювання за висотою в межах до 150 мм і з розі нахилу опорною поверхні підставки до 200. Поверхня підставки мусить бути рифленого плюс по переднього краю бортик заввишки 10 мм.

Конструкція клавіатури має передбачати:. виконання як окремого устрою із можливістю вільного пересування;. опорне пристосування, що дозволяє змінювати кут нахилу поверхні клавіатури не більше від 5 до 150;. висоту середнього низки клавіш трохи більше 30 мм;. розташування часто використовуваних клавіш у центрі, унизу й справа, рідко використовуваних — вгорі й зліва;. виділення кольором, розміром, формою і розташуванням функціональних груп клавіш;. мінімальний розмір клавіш — 13 мм, оптимальний — 15 мм;. клавіші з заглибленням у центрі й кроком 19 мм (1мм;. відстань між клавішами щонайменше 3 мм;. однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натискання 0,25Н і максимальним — трохи більше 1,5Н.

Клавіатуру найкраще розташовувати з відривом 10−15мм від краю столу, тоді зап’ястя рук спиратиметься до столу. Бажано придбати спеціальну підкладку під зап’ястя, яка, як кажуть медики, допоможе уникнути хвороби кистей.

Для ефективне використання маніпулятора типу «миша» необхідний спеціальний «килимок» — планшет. Коврик-планшет повинен добре триматися на столі, матеріал верхньої поверхні планшети має забезпечити хороше зчеплення з кулькою, але з ускладнювати руху мыши.

Введення текстовій інформації з клавіатури полегшують підставки для документів. Вони можуть або кріпитися, наприклад, до монітора, або встановлюватися безпосередньо на столі. Чимало понять з таких підставок оснащені лінійкою виділення набираемой строки.

4.1.12. Вимоги на експлуатацію, технічного обслуговування, ремонту і збереження компонентів системы.

Необхідно виділяти час обслуговування технічних засобів системи (1 день була в месяц).

Розташування робочих місць розміщувати персоналові та технічних коштів АРМК в підвальних приміщеннях заборонена. Площа одне робоче місце в ПЕОМ повинна бути щонайменше 6,0 м², а обсяг — щонайменше 20,0 м³. Мережа енергопостачання повинна мати такі параметри: напруга — 220В; частота — 50Гц.

Для обслуговування технічних засобів АРМК необхідно залучення інженера-електронника. Його утворення має не нижчий від середнього спеціального (бажано вище). Інженер-електронник за планом повинен приділяти 1 день була в місяць обслуговування технічних засобів АРМК, або у разі непередбачуваного виходу технічних засобів з експлуатації за заявкою персоналу АРМК.

Інженер-програміст із вищою освітою має проводити обслуговування програмного забезпечення АРМК у таких випадках: вихід із ладу програмних засобів; при неправильному використанні програмних коштів; за планом 1 день була в місяць щодо тестування програмних средств.

Задля більшої ремонтопригодности АРМК необхідно зберігати запасні вироби технічних средств.

4.1.13. Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступа.

Захист інформації може быть:

— програмна (відкриття документів лише читання і т.п.);

— технічна (електронні ключи);

— організаційна (паролі, замки, сигналізації в помещении).

4.1.14. Вимоги зі збереження информации.

Збереження інформації необхідно забезпечити у таких случаях:

— вихід із ладу технічних засобів АРМК;

— стихійними лихами (пожежа, повінь, вибух, землетрус і т.п.);

— розкрадання носіїв інформації, інших засобів системы;

— помилки у програмних средствах;

— невірні дії персонала.

Для схоронності інформації слід передбачити використання блоків безперебійного харчування за захистом даних від ушкодження у разі відключення харчування, для надійної зберігання даних необхідно здійснювати щоденне резервне копіювання БД сталася на кілька дисков.

4.1.15 Вимоги до засобів захисту від зовнішніх воздействий.

Кошти АРМК повинні мати радіоелектронної захистом. Рівень радіоперешкод, створюваних технічними засобами під час роботи, соціальній та моменти включення і вимикання, ні перевищувати значень, затверджених Державної комісією по радиочастотам. Також необхідна захист коштів АРМК від зовнішніх впливів (блискавок, вибухів та т.д.). Необхідно застосування екранізування приміщень від індустріальних перешкод і електромагнітних полей.

4.1.16. Вимоги по стандартизації, та унификации.

У процесі функціонування АРМК потрібно використовувати документи затвердженої форми, класифікатори, використовувані у власність ТОВ «Техресурс». Також потрібно використовувати програмні і технічні засоби з урахуванням зручності їх застосування у межах АРМК.

2. Вимоги до завдань, виконуваних системой.

1. Перелік функцій, які підлягають автоматизации:

. ведення кадрового обліку в централізованої бухгалтерии;

. формування інформації про працівника з урахуванням анкети і його особистою карточки;

. збереження до графічному вигляді фотографій співробітників, особистих підписів, і друку, удостоверяющей документ відділу кадров;

. формування табеля робочого времени;

. облік лікарняних листов;

. формування довідки по анкетным даним — «діти сотрудников»;

. формування довідки «Виписка з штатного розкладу» на довільну дату;

. формування текстів наказів з особового складу, контроль відповідності зі штатним розкладом та інформації про отпусках;

. формування текстів наказів по произвольному шаблоном з допомогою в шаблонах ключових слов;

. формування інформації особисте складі кількох установ у однієї базі даних, отже кожна установа має штатний розклад, а запити здійснюються за кожному подмножеству учреждений;

. формування настраиваемой статистичної звітності по керівного складу і специалистам.

Вимоги до видів обеспечения.

2. Вимоги до інформаційного обеспечению.

— Можливість зберігання, видалення, пошуку даних, і навіть розмежування доступу до БД;

— Організація структурно-единой інформаційної бази всіх функціональних завдань (методичні вказівки (посібники), додаткові матеріали і т.д.);

— Забезпечення ефективного функціонування системи рахунок оперативної обробки даних, видачі окремих довідок, зміни інформаційної бази, надійної зберігання данных;

— Наявність класифікаторів (кожен файл і каталог має своє певним чином закодоване имя).

4.3.2. Вимоги до лінгвістичного обеспечению.

— Мова програмування — object pascal.

— Мова запиту до БДSQL.

— Шрифт виводу-введення-висновку даних — кириллица;

— Користувальницький інтерфейс має відповідати наступним требованиям:

1. Ефективні інтерфейси мали бути зацікавленими очевидними і навіювати своєму користувачеві почуття контролю. Необхідно, щоб користувач міг одним поглядом окинути всього спектра своїх фізичних можливостей, зрозуміти, як досягти своєї мети і работу.

2. Ефективні інтерфейси нічого не винні турбувати користувача внутрішнім взаємодією і системи. Необхідно дбайливою і безупинне збереження роботи, з наданням користувачеві можливості скасовувати будь-які дії будь-яке время.

3. Ефективні докладання мають виконувати максимум роботи, вимагаючи у своїй мінімум інформації від пользователя.

4.3.3. Вимоги до програмного обеспечению.

Перелік покупних програмних средств:

— операційна система Windows NT;

— кошти тестування і обслуговування дисків і ОС загалом (входять до складу Windows NT);

— архиваторы ZIP і RAR під Windows NT (для стискування інформації для архивов);

— антивірусне програмне засіб AVP-Kaspersky;

— пакет прикладних програм Microsoft Office;

— програмний продукт 1С-Кадры.

4.3.4. Вимоги до технічному обеспечению.

Повинні використовуватися такі технічні засоби: персонального комп’ютера (системний блок, монітор, клавіатура, миша). Характеристики: процесор не нижче PentiumIII-800EB, 128 МБ оперативної пам’яті, монітор 15−17 дюймів, вінчестер ємністю 40−80Гб, дисковод для дискет, мають діаметр 3,5 дюйма. Комунікаційне устаткування (сервер, мережні адаптери, лінії зв’язку), має такі характеристики: сервер — HP NetServer 5/100, RAM32Mb, 2Gb HDD; лінії зв’язку — тонкий коаксіальний кабель. Струменеві принтери типу Canon BJC -100 чи лазерні принтери типу LaserJet 1200. Копіювальний апарат Canon GP-160.

4.3.5. Вимоги до організаційному обеспечению.

Організаційна структура має відповідати наступним вимогам: дотримання принципу єдиноначальності і легалізацію персональної відповідальності; раціональне розподіл праці; забезпечення надійного функціонування АРМК; раціональні інформаційні зв’язку. 5. Склад і змістом робіт зі створення системы.

Стадії створення автоматизованої системы:

— формування вимог до автоматизованої паспортної системи (обстеження об'єкту і обгрунтування необхідність створення АС, формування вимог користувача до АС, оформлення звіту про виконаною работе);

— розробка концепцій автоматизованої системи (розробка варіанта концепції, оформлення звіту про виконаною работе);

— технічне завдання (розробка технічного завдання, твердження технічного задания);

— ескізний проект (розробка попередніх рішень, розробка документации);

— технічний проект (розробка проектних рішень щодо системі, розробка документації на АРМК, розробка й оформлення документації про поставки виробів комплектування системы);

— робоча документація (розробка робочої документації на АРМК, адаптація програмних средств);

— введення на дію (підготовка об'єкта автоматизації ввести в дію АРМК на дію, підготовка персоналу, комплектація АРМК що поставляються виробами, пуско-налагоджувальні роботи, проведення попередніх випробувань, проведення досвідченої эксплуатации);

— супровід автоматизованої системи (виконання робіт згідно з гарантійним обслуговуванням, післягарантійне обслуживание).

Експертиза вищевказаних документів повинно бути спільному раді розробника і замовника шляхом перевірки відповідності кожного документа Держстандартам. За необхідності можна із боку організаціюексперта. 6. Порядок контролю та приймання системы.

Необхідно проводити такі види випробувань: випробування технічних коштів; випробування складених програмних продуктів; Випробування технічних і програмних засобів АРМК має здійснюватися шляхом їх тестування у цілях виявлення можливих ошибок.

Відповідальність за організацію та проведення приймання АРМК мусиш заподіювати замовник. Приймання АРМК повинна перевірятися після завершення приймання всіх комплексів завдань системи. У цьому потрібно надати забезпечення матеріальної частиною (технічні засоби), проектної документацією і спеціально виділеним персоналом.

За вимогою замовника чи розробника до приймання АРМК може бути притягнуті представники спеціалізованих организаций.

Замовник має пред’являти АРМК відомчої приймальній комісії, цьому він зобов’язаний забезпечити нормальних умов роботи даної комісії в відповідність до прийнятої програмою приемки.

Замовник що з розробником повинен підготувати і просить передати у тимчасове користування комісії такі документи: накази, розпорядження, плани, договори тощо., що передбачають створення АРМК; звіт по передпроектній стадії АРМК, технічне завдання, технічний і ескізний проекти, робочу документацію; різні акти (наприклад, акт розгляду і затвердження технічного проекту, акти про закінчення монтажу технічних засобів АРМК тощо.); інші документы.

Завершальним етапом під час приймання АРМК має бути складання акта приймання. 7. Вимоги до складу та змісту робіт з підготовки об'єкта автоматизації ввести в дію системи в действие.

— Надати інформації вид, придатний обробки на персональному компьютере.

— Створення додаткових служб і підрозділів для функционирования.

АРМК не требуется;

— Придбати комп’ютери до створення робочого места.

— Встановити локальну сеть.

— Підготовка персоналу: на підвищення кваліфікації персоналу; підготовка нових фахівців; навчання персоналу правильним діям з технічними і тими програмними засобами АРМК.

— Підготовка документообігу до місцевих умов функціонування АРМК. 8. Вимоги до документированию.

Перелік які підлягають до розробки документів зазначений в таблиці 1. Наведений перелік документів обов’язково має узгоджуватися розробником і замовником АРМК. 9. Джерела розробки Для складання технічного завдання на АРМК було використано такі джерела. РД 50−680−88 «Автоматизовані системи. Основні становища». ГОСТ 34.601−90 «Автоматизовані системи. Стадії створення». ГОСТ 34.003−90 «Автоматизовані системи. Терміни та засобами визначення». ГОСТ 34.602−89 «Технічне завдання створення АС». ГОСТ 34.201−89 «Види, комплектність і позначення документів під час створення АС». СанПіН 2.2.2.542−96 «Гігієнічні вимоги до видеодисплейным терміналам, ПЕОМ та молодіжні організації праці». СаНПиН 2.2.4/2.8056−96 «Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону». ГОСТ Р 50 377−92 (МЕК 950−86) «Безпека устаткування інформаційної технології, включаючи електричне конторське устаткування». ГОСТ 27 954–88 «Відеомонітори персональних обчислювальних машин. Типи, основні параметри, загальні технічні вимоги». ГОСТ 27 201–87 «Машини обчислювальні електронні персональні. Типи, основні параметри, загальні технічні вимоги». ГОСТ Р 50 948−96 «Кошти відображення інформації індивідуального користування. Загальні эргономические вимоги, і вимоги безопасности».

(код ТЗ).

СОСТАВИЛИ.

СОГЛАСОВАНО.

Заключение

У цьому курсової роботі мною було розглянуто і закріплені теоретичні аспекти по автоматизованому робочому місцю кадровика.

Створення автоматизованого робочого місця фахівця з кадрам на фірмі дозволить скоротити час на обробку інформації; станеться скорочення витрат за обробку інформації; зменшаться витрати часу на пошук необхідної інформації; поліпшиться якості контролю та обліку оброблюваної інформації; підвищиться ефективності роботи як кадровика, а й інших підрозділів фирмы.

1. Автоматизоване робоче місце для статистичної обробки данных/В.В. Шураков, Д. М. Дайитбегов, С. В. Мизрохи, С. В. Ясеновский. -.

М.: Фінанси і статистика, 1990. — 190 з.: мул. 2. Аппак М. А. Автоматизовані робочі місця з урахуванням персональних ЭВМ.;

М.: Радіо і зв’язок, 1989.-176 з.: мул. 3. Автоматизовані системи обробки обліково-аналітичною информации/.

В.С. Рожнів, В.Б. Ліберман, Э. А. Умнова, Т. В. Воропаева. — М.: Фінанси і статистика, 1992. — 250 з. 4. Комп’ютерні технології в кадрових службах / М. А. Винокуров, Р.Д.

Гутгарц, В. А. Пархомов — І.: Видавництво ИГЭА, 1997. — 198 с.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою