Вступ 3
1. Поняття та зміст права господарського відання і права оперативного управління 4
1.1. Право повного господарського відання 4
1.2. Право оперативного управління 5
2. Розвиток інституту права господарського відання і оперативного управління 7
3. Особливості правового режиму майна державного чи комунального підприємства 26
Висновки 32
Список використаної літератури 34

Вступ

Нині в Україні триває процес корінних змін у системі відносин власності, заміни командно-адміністративних засад в управлінні економікою на ринкові методи, які покликані забезпечити власність усіх форм власності і господарювання. Відносини власності — основна рушійна сила розвитку економіки у будь-якому суспільстві. Від рівня правової урегульованості відносин власності багато в чому залежить успіх ринкових реформ в Україні.
Інститут права власності, складовою частиною якого є також норми про захист права власності, — центральний інститут у цивільному праві, що також перебуває в стадії активного формування. Правові засади нового інституту права власності, започатковані Законом України "Про власність", прийнятим 7 лютого 1991 р. Значення цього Закону важко переоцінити, адже його положення стали правовою основою прийняття низки надзвичайно важливих для суспільства законів ринкової орієнтації, зокрема Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та законів України "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про Приватизацію державного майна".
У деяких випадках здійснення права власності безпосередньо власником неможливе. В такому разі у праві використовуються так звані речові права вторинного характеру. Вони не можуть існувати самостійно і є засобом реалізації права власності.
До них належать: право господарського відання і право оперативного управління.
Метою роботи є дослідження інститутів права господарського відання і права оперативного управління.
Для досягнення мети треба виконати наступні завдання:
- визначити поняття та зміст права господарського відання і права оперативного управління;
- дослідити розвиток інститутів права господарського відання і права оперативного управління;
- визначити особливості застосування права господарського відання і права оперативного управління;
- зробити висновки.

Висновки

У деяких випадках здійснення права власності безпосередньо власником неможливе. В такому разі у праві використовуються так звані речові права вторинного характеру. Вони не можуть існувати самостійно і є засобом реалізації права власності.
До них належать: право повного господарського відання і право оперативного управління.
Право повного господарського відання — це право юридичної особи володіти, користуватися, розпоряджатися майном, яке надано їй власником для здійснення підприємницької діяльності.
Поява цієї правової категорії зумовлена необхідністю розмежування права власності держави і права державного підприємства щодо виділеного йому майна.
Законом "Про власність" право повного господарського відання передбачено лише стосовно державної власності.
При порівнянні права повного господарського відання з правом власності привертає увагу ідентичність їх змісту: як в одному, так і в іншому випадку суб'єкт відповідного права має правомочності володіння, користування і розпорядження майном.
Відмінність полягає насамперед у характері прав.
Право власності є основним, самостійним правом, у той час як право повного господарського відання вторинне і залежить від права власності. Якщо право власності може існувати без права повного господарського відання, то останнє неможливе без права власності.
Право оперативного управління визначають як таке, що фінансується за рахунок власника, особливе речове право юридичної особи (організації) володіти, користуватися і розпоряджатися закріпленим за нею майном в межах, встановлених законодавчими актами, відповідно до цілей своєї діяльності, завдань власника і призначення майна.
Право оперативного управління — це засноване на праві власності іншої особи і наданому нею повноваженні право володіння, а також обмежені права користування і розпорядження майном в цілях і межах, встановлених власником.
Як і право повного господарського відання, право оперативного управління є похідним від права власності, воно більш обмежене порівняно з ним. Крім того, воно вужче, ніж право повного господарського відання. Якщо право повного господарського відання містить три правомочності — володіння, користування і розпорядження, то право оперативного управління охоплює одночасно лише дві — володіння і користування або володіння і розпорядження.
Право оперативного управління у радянському цивільному праві було закріплене раніше, ніж право повного господарського відання і тривалий час було єдиним засобом здійснення права державної власності.
Однак із прийняттям Закону "Про власність" і появою права повного господарського відання майно на праві оперативного управління, як правило, закріплювалося за установами (хоча в деяких випадках на таких засадах майно може належати також підприємствам та організаціям).
Із втратою чинності Закону України "Про власність", єдиним нормативно-правовим документом, який регулює відносини права повного господарського відання та права оперативного управління є Господарський кодекс України (ст..ст. 136, 137). Детальніше умови оговорюються в договорах між суб’єктами господарювання.

Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30.
2. Закон України "Про власність", остання редакцiя вiд 20.06.2007 – https://zakon.rada.gov.ua/
3. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", – https://zakon.rada.gov.ua/
4. Закон України "Про Приватизацію державного майна", – https://zakon.rada.gov.ua/
5. Закон СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)" від 30 червня 1987 p., – https://zakon.rada.gov.ua/
6. Закон СРСР "Про власність в СРСР" від 6 березня 1990 р., – https://zakon.rada.gov.ua/
7. Закон України "Про підприємства в Україні", – https://zakon.rada.gov.ua/
8. Закон України "Про підприємництво", – https://zakon.rada.gov.ua/
9. Закон України "Про оренду державного та комунального майна", – https://zakon.rada.gov.ua/
10. Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 26 грудня 1992 p., – https://zakon.rada.gov.ua/
11. Декрет Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 p., – https://zakon.rada.gov.ua/
12. Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", – https://zakon.rada.gov.ua/
13. Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1961 р. – https://zakon.rada.gov.ua/
14. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20 травня 1985 p. – https://zakon.rada.gov.ua/
15. Господарський кодекс України – https://zakon1.rada.gov.ua/
16. Цивільний процесуальний кодекс України, Закон Української РСР від 18 липня 1963 р. – Відомості Верховної Ради УРСР, 1963, № 30.
17. Цивільний кодекс України К.: Школа, – 2003.
18. Цивільний Кодекс Української РСР. Затверджений законом від 18 липня 1963 року. Офіційний текст із змінами та доповненнями за станом на 4 березня 1996 року // Кодекс України. – 1996. №2.
19. Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України: навч. посібник – К.:Наук.думка, – 2000
20. Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А. Цивільно- правові документи. – К.: Наук.думка, – 2000.
21. Венедиктов А.В., Гражданско-правовая охрана социалистической собственности в СССР. – М.-Л., – 1954.
22. Гражданское право. Ч. 1. – М.: Тейс, – 1996р.
23. Дзера О.В., Цивільне право. Київ, – 2002р.
24. Интервью с доктором юридических наук, професором А.Г. Быковым / А.Г. Быков.//Предпринимательское право. – 2008. – № 1.
25. Калмиков Ю.Х. Вопросы применения гражданско-правовых норм. – Саратов., – 1976.
26. Практикум по гражданскому праву. Часть I: Учебное пособие / Отв. ред. С.М. Корнеев. – 3-е изд., перераб. и доп., Корнеев С.М. К. – 2004.
27. Семчик В.И., Имущественные правоотношения в сельском хозяйстве. –Киев, "Наукова думка", – 1984.
28. Хозяйственное право/ Под ред. академика Мамутова В.К. – Киев: Юринком Интер. – 2002.
29. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузніцової. – К.: Юрінком Інтер, – 1999
30. Цивільне право: навч. посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. А.О. Підопригора, Д.В. Боборова та ін. – К.: Вентурі., – 1997.
31. Цивільне право. Частина перша. – К.: Вентурі, – 1997р.