| Головна » Реферати » Каталог студентських рефератів » Унікальні реферати |
Шпоргалки з кримінального права і процесу
Список питань
Загальна частина
1. Поняття, система, завдання, функції та принципи кримінального права.
2. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності.
3. Закон про кримінальну відповідальність: поняття, ознаки, значення. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.
5. Злочин: поняття, ознаки, відмінність від інших правопорушень.Класифікація злочинів.
6. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочинів.
7. Поняття і значення об'єкта злочину. Види об'єктів злочинів
8. Поняття, ознаки та значення об'єктивної сторони злочину
9. Поняття і види суб'єктів злочину, їх ознаки.
10. Неосудність та обмежена осудність: поняття, критерії, значення
11. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
12. Помилка, її види та значення для кримінальної відповідальності
13. Стадії злочину: поняття, види, значення.
14. Добровільна відмова від вчинення злочину, її відмінність від дійового каяття.
15. Співучасть: поняття, ознаки, форми. Види співучасників, їх кримінально-правова характеристика.
16. Причетність до злочину: поняття, види, відмінність від співучасті.
17. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
18. Множинність злочинів: поняття, види, їх значення.
19. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, підстави, ознаки, значення.
20. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
21. Покарання: ознаки, мета, класифікація.
22. Система покарань: поняття, ознаки та значення.
23. Загальні засади призначення покарання.
24. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
25. Призначення покарання за сукупністю злочинів, його відмінність від призначення покарання за сукупністю вироків.
26. Поняття звільнення від покарання та його види.
27. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.
28. Погашення та зняття судимості.
29. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.
30. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
Особлива частина
31. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
32. Поняття хабарництва, його ознаки та види.
33. Поняття та система злочинів проти встановленого порядку несеня військової служби.
34. Поняття та система злочинів проти правосуддя.
35. Поняття і загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Поняття службової особи.
36. Поняття і види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку.
37. Поняття та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
38. Поняття та система злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
39. Загальна характеристика злочинів, пов'язаних з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу.
40. Загальна характеристика злочинів злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення, їх відмінність від злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення.
41. Поняття, види і загальна характеристика злочинів проти суспільної моральності.
42. Хуліганство: поняття, характеристика, відмінність від суміжних злочинів.
43. Поняття та система злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
44. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва.
45. Поняття і види злочинів, пов'язаних із незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами, їх відмінність від злочинів, пов'язаних із порушенням різних правил, що забезпечують громадську безпеку.
46. Поняття, ознаки та види злочинних організацій. Кримінальна відповідальність за їх створення, участь в них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов'язані з ними.
47. Поняття і система злочинів проти довкілля.
48. Поняття, види і загальна характеристика злочинів у сфері обслуговування споживачів.
49. Поняття, види і загальна характеристика злочинів у сфері банкрутства.
50. Поняття, види і загальна характеристика злочинів у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів.
51. Поняття, види і загальна характеристика злочинів у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної системи України.
52. Корисливі злочини проти власності не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб, їх відмінність від некорисливих злочинів проти власності.
53. Корисливі злочини проти власності, пов'язані з незаконним обертанням чужого майна та користь винного або інших осіб.
54. Поняття і система злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
55. Поняття і загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
56. Поняття та загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності.
57. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, які вчиняються у сфері медичного обслуговування.
58. Поняття тілесного ушкодження, його ознаки та види.
59. Поняття вбивства, його ознаки та види.
60. Поняття і загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
Кримінально-процесуальне право
61. Загальне поняття та історичні форми крим процесу
62. Поняття і завдання крим процесу як діяльності компетентних органів та службових осіб
63. Поняття, структура і види крим-процес норм
64. Загальні характеристика стадій крим процесу
65. Чинність кримінально-процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб
66. Характеристика конституційних принципів кримінального процесу
67. Характеристика принципів, закріплених у кримінально-процесуальному законодавстві
68. Поняття процесуальної форми, поняття і види процесуальних гарантій
69. Зв'язок кримінально-процесуального права з іншими галузями права
70. Поняття і класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності
71. Характеристика процесуального становища свідка. Особи, які не підлягають допиту як свідки і особи, які мають право відмовитись давати показання як свідки.
72. Характеристика процесуального становища потерпілого
73. Правове становище захисника у кримінальному процесі.
74. Правове становище цивільного позивача і відповідача у кримінальному процесі.
75. Характеристика процесуального становища підозрюваного.
76. Характеристика процесуального становища обвинуваченого
77. Характеристика процесуального становища підсудного
78. Права і обв’язки експерта у кримінальному процесі
79. Місце та завдання оперативно-розшукової діяльності під час розслідування справи, підстави для проведення та підрозділи, які їх здійснюють
80. Компетенція, види органів і службових осіб, уповноважених проводити досудове розслідування у формі дізнання.
81. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
82. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
83. Поняття, структура протоколу слідчої дії.
84. Порядок обчислення, поновлення та види кримінально-процесуальних строків.
85. Поняття кримінально-процесуальних витрат.
86. Компетенція службових осіб, уповноважених провадити досудове слідство.
87. Характеристика процесуального становища начальника слідчого відділу.
88. Правове становище та функції прокурора у кримінальному процесі.
89. Правове становище осіб, які відграють допоміжну роль у кримінальному процесі.
90. Обставини, що виключають можливість участі у кримінальному судочинстві.
91. Поняття та значення кримінально-процесуального доказування
92. Предмет, межі та суб’єкти доказування у кримінальному процесі.
93. Поняття, класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі.
94. Характеристика джерел доказів у кримінальному процесі.
95. Поняття, порядок та строки зберігання речових доказів, вирішення питання про їх подальшу долю.
96. Висновок експерта-джерело доказів у кримінальному процесі.
97. Особливості процесу доказування в окремих стадіях кримінального судочинства.
98. Поняття, підстави, види та процесуальний порядок застосування заходів процесуального примусу.
99. Поняття та види запобіжних заходів, передбачених у кримінально-процесуальному законодавстві.
100. Поняття та процесуальний порядок застосування запобіжного заходу – підписки про невиїзд
101. Поняття та процесуальний порядок застосування запобіжного заходу – поруки(особистої, громадської організації і трудового колективу)
102. Поняття та особливості застосування запобіжного заходу – застави.
103. Поняття та процесуальний порядок застосування запобіжного заходу – взяття під варту.
104. Поняття та особливості застосування запобіжного заходу – нагляду командування військової частини.
105. Застосування запобіжних заходів до неповнолітніх.
106. Порядок обрання, зміни і скасування запобіжних заходів.
107. Порядок застосування заходів процесуального примусу, які не входять в перелік запобіжних.
108. Поняття та завдання стадії порушення кримінальної справи, прокурорський нагляд за законністю їх провадження.
109. Правовий аналіз приводів та підстав для порушення кримінальної справи.
110. Правовий аналіз обставин, що виключають провадження у кримінальній справі.
111. Органи та особи, які мають право порушити кримінальну справу..
112. Процесуальний порядок порушення або відмови в порушенні кримінальної справи.
113. Поняття, значення та завдання досудового розслідування кримінальних справ.
114. Форми досудового розслідування кримінальних справ.
115. Поняття і характеристика загальних положень досудового розслідування кримінальних справ.
116. Поняття та види регламентованих законом слідчих дій.
117. Порядок процесуальної процедури допиту свідка і потерпілого.
118. Поняття, підстави та порядок проведення обшуку та виїмки.
119. Підстави та порядок затримання та допиту підозрюваного.
120. Поняття, підстави та порядок проведення відтворення обстановки та обставин події.
121. Поняття, підстави та порядок призначення експертиз, їх види.
122. Поняття, підстави та порядок пред’явлення для впізнання.
123. Поняття, підстави та порядок проведення очної ставки.
124. Поняття, підстави та порядок проведення слідчої дії – освідування.
125. Поняття та види підслідності кримінальних справ.
126. Значення, підстави та процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченої.
127. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення та допиту обвинуваченого.
128. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства.
129. Підстави та процесуальний порядок закінчення досудового слідства.
130. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства.
131. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
132. Процесуальний порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального висновку.
133. Поняття, значення і види підсудності кримінальних справ.
134. Порядок попереднього розгляду справи суддею та питання, які при цьому підлягають вирішенню
135. Суть, значення та послідовність провадження стадії судового розгляду.
136. Загальні положення судового розгляду справи та процесуальний зміст його етапів.
137. Суть, значення та можливі процесуальні дії під час підготовчої частини судового засідання.
138. Суть, значення та можливі процесуальні дії під час судового слідства.
139. Процесуальне значення судових дебатів й останню слово підсудного.
140. Поняття, значення і види вироків.
141. Процесуальний порядок постановлення, структура і зміст вироку.
142. Питання, які вирішуються судом під час постановлення вироку.
143. Суб`єкти, строки та порядок апеляційного оскарження судових рішень.
144. Порядок розгляду справи в апеляційній інстанції.
145. Правовий аналіз можливих результатів розгляду справи судом апеляційної інстанції.
146. Поняття, значення та основні риси касаційного провадження.
147. Суб`єкти, строки та порядок касаційного оскарження і внесення касаційного подання.
148. Правовий аналіз можливих результатів розгляду справи судом касаційної інстанції.
149. Поняття та завдання стадій перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
150. Суб`єкти, строки та підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
151. Особливості порушення, провадження у справах приватного і приватно-публічного обвинувачення.
152. Суть і значення стадії виконання вироку.
153. Набрання вироком законної сили й порядок звернення його до виконання.
154. Здійснення провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів.
155. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.
156. Обставини, які підлягають встановленню по справах про злочини неповнолітніх.
157. Процесуальний порядок застосування примусових заходів медичного характеру.
Уривки
1
Крим.право — це система, сукупність юридичних норм (а по суті — законів), прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільна небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.
Кримінальне право як сукупність юридичних норм становить собою їх цілісну систему, окремі структурні утворення якої (підсистеми) найтіснішим чином пов'язані між собою.
Всі норми кримінального права поділяються па дві частини — Загальну і Особливу.
В Загальну частину включені норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Вони закріплюють підстави кримінальної відповідальності, чинність кримінального закону в просторі і часі, поняття злочину і його види, осудність і неосудність, форми вини, співучасть, покарання і його види, порядок застосування окремих видів покарання, правила їх призначення, регулюють інститути, пов'язані зі звільненням від кримінальної відповідальності і покарання, погашенням і зняттям судимості, особливості відповідальності неповнолітніх.
Особлива частина кримінального права містить норми, що описують конкретні види злочинів із зазначенням видів покарань і меж, в яких вони можуть бути призначені за вчинення даних злочинів. Ці норми і зосереджені в Особливій частині КК.
Нерозривний взаємозв'язок норм Загальної і Особливої частин кримінального права проявляється і в тому, що при кваліфікації діянь, вирішенні питань, пов'язаних зі звільненням від кримінальної відповідальності і покарання, застосовуються одночасно норми них частин. Так, при кваліфікації замаху на злочин застосуванню підлягають норма Загальної частини, що регулює відповідальність за замах, і норма Особливої частини, в якій передбачений злочин, на здійснення якого вчинював замах винний.
Кримінальне право виконує певні завдання, здійснює свої функції. Основна функція кримінального права як галузі права— це функція охоронна, оскільки воно охороняє властивими йому заходами ті суспільні відносини, що регулюються іншими галузями права. Функція регулятивна:
1) норми кримінального права, забороняючи вчинювані суспільне небезпечні дії (бездіяльність), у той же час вимагають певної правомірної поведінки. Кримінальний закон, який набрав чинності, вже самим фактом свого існування впливає на поведінку людей2) виконуючи функцію охорони існуючих у державі суспільних відносин від злочинних посягань, норми кримінального права опосередковано регулюють ці відносини. 3) деякі норми кримінального права прямо належать до регулятивних.
Принципи кп — це основні, провідні засади, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права, окремих її інститутів, правотворчу і правозастосовну діяльність: відповідальність лише за вчинення суспільне небезпечного діяння, передбаченого законом як злочин; відповідальність лише за наявності вини; особистий характер відповідальності; індивідуалізація кримінальної відповідальності та покарання.
2
Кримінальна відповідальність — це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави.
Ознаки: 1) кримінальна відповідальність становить собою реальну взаємодію спеціальних органів держави і особи, визнаної винною у вчиненні злочину, внаслідок чого ця особа зазнає певних обмежень; 2)вид державного примусу, що знаходить своє вираження насамперед в осуді злочинця і його діяння обвинувальним вироком суду, а також у покладанні на винного додаткових позбавлень і обмежень; 3) вид і міра обмежень особистого (наприклад, позбавлення волі), майнового (наприклад, штраф) або іншого характеру (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади), визначені тільки в кримінальному законі, перш за все у санкції статті КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 4) зазнавання таких обмежень завжди носить вимушений, а не добровільний характер, оскільки їх застосування е обов'язком спеціально уповноважених органів держави; 5) кримінальна відповідальність можлива лише за вчинення злочину, що виступає як підстава такої відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. У цьому положенні закону міститься відповідь на питання, за що і на якій підставі особа підлягає кримінальній відповідальності. Очевидно, що вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинення такого суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки певного складу злочину, передбаченого КК. Тому і говорять, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину.
В межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити її фактичну і юридичну сторони. Фактична сторона — це вчинення в реальній дійсності суспільне небезпечного діяння, а юридична — це передбаченість такого діяння в КК. Підставою кримінальної відповідальності є встановлення судом повної відповідності фактичної і юридичної сторін вчиненого. Відсутність такої відповідності свідчить і про відсутність підстави кримінальної відповідальності, тобто складу злочину.
Загальна частина
1. Поняття, система, завдання, функції та принципи кримінального права.
2. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності.
3. Закон про кримінальну відповідальність: поняття, ознаки, значення. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.
5. Злочин: поняття, ознаки, відмінність від інших правопорушень.Класифікація злочинів.
6. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочинів.
7. Поняття і значення об'єкта злочину. Види об'єктів злочинів
8. Поняття, ознаки та значення об'єктивної сторони злочину
9. Поняття і види суб'єктів злочину, їх ознаки.
10. Неосудність та обмежена осудність: поняття, критерії, значення
11. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
12. Помилка, її види та значення для кримінальної відповідальності
13. Стадії злочину: поняття, види, значення.
14. Добровільна відмова від вчинення злочину, її відмінність від дійового каяття.
15. Співучасть: поняття, ознаки, форми. Види співучасників, їх кримінально-правова характеристика.
16. Причетність до злочину: поняття, види, відмінність від співучасті.
17. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
18. Множинність злочинів: поняття, види, їх значення.
19. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, підстави, ознаки, значення.
20. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
21. Покарання: ознаки, мета, класифікація.
22. Система покарань: поняття, ознаки та значення.
23. Загальні засади призначення покарання.
24. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
25. Призначення покарання за сукупністю злочинів, його відмінність від призначення покарання за сукупністю вироків.
26. Поняття звільнення від покарання та його види.
27. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.
28. Погашення та зняття судимості.
29. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.
30. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
Особлива частина
31. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
32. Поняття хабарництва, його ознаки та види.
33. Поняття та система злочинів проти встановленого порядку несеня військової служби.
34. Поняття та система злочинів проти правосуддя.
35. Поняття і загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Поняття службової особи.
36. Поняття і види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку.
37. Поняття та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
38. Поняття та система злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
39. Загальна характеристика злочинів, пов'язаних з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу.
40. Загальна характеристика злочинів злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення, їх відмінність від злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення.
41. Поняття, види і загальна характеристика злочинів проти суспільної моральності.
42. Хуліганство: поняття, характеристика, відмінність від суміжних злочинів.
43. Поняття та система злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
44. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва.
45. Поняття і види злочинів, пов'язаних із незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами, їх відмінність від злочинів, пов'язаних із порушенням різних правил, що забезпечують громадську безпеку.
46. Поняття, ознаки та види злочинних організацій. Кримінальна відповідальність за їх створення, участь в них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов'язані з ними.
47. Поняття і система злочинів проти довкілля.
48. Поняття, види і загальна характеристика злочинів у сфері обслуговування споживачів.
49. Поняття, види і загальна характеристика злочинів у сфері банкрутства.
50. Поняття, види і загальна характеристика злочинів у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів.
51. Поняття, види і загальна характеристика злочинів у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної системи України.
52. Корисливі злочини проти власності не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб, їх відмінність від некорисливих злочинів проти власності.
53. Корисливі злочини проти власності, пов'язані з незаконним обертанням чужого майна та користь винного або інших осіб.
54. Поняття і система злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
55. Поняття і загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
56. Поняття та загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності.
57. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, які вчиняються у сфері медичного обслуговування.
58. Поняття тілесного ушкодження, його ознаки та види.
59. Поняття вбивства, його ознаки та види.
60. Поняття і загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
Кримінально-процесуальне право
61. Загальне поняття та історичні форми крим процесу
62. Поняття і завдання крим процесу як діяльності компетентних органів та службових осіб
63. Поняття, структура і види крим-процес норм
64. Загальні характеристика стадій крим процесу
65. Чинність кримінально-процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб
66. Характеристика конституційних принципів кримінального процесу
67. Характеристика принципів, закріплених у кримінально-процесуальному законодавстві
68. Поняття процесуальної форми, поняття і види процесуальних гарантій
69. Зв'язок кримінально-процесуального права з іншими галузями права
70. Поняття і класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності
71. Характеристика процесуального становища свідка. Особи, які не підлягають допиту як свідки і особи, які мають право відмовитись давати показання як свідки.
72. Характеристика процесуального становища потерпілого
73. Правове становище захисника у кримінальному процесі.
74. Правове становище цивільного позивача і відповідача у кримінальному процесі.
75. Характеристика процесуального становища підозрюваного.
76. Характеристика процесуального становища обвинуваченого
77. Характеристика процесуального становища підсудного
78. Права і обв’язки експерта у кримінальному процесі
79. Місце та завдання оперативно-розшукової діяльності під час розслідування справи, підстави для проведення та підрозділи, які їх здійснюють
80. Компетенція, види органів і службових осіб, уповноважених проводити досудове розслідування у формі дізнання.
81. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
82. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
83. Поняття, структура протоколу слідчої дії.
84. Порядок обчислення, поновлення та види кримінально-процесуальних строків.
85. Поняття кримінально-процесуальних витрат.
86. Компетенція службових осіб, уповноважених провадити досудове слідство.
87. Характеристика процесуального становища начальника слідчого відділу.
88. Правове становище та функції прокурора у кримінальному процесі.
89. Правове становище осіб, які відграють допоміжну роль у кримінальному процесі.
90. Обставини, що виключають можливість участі у кримінальному судочинстві.
91. Поняття та значення кримінально-процесуального доказування
92. Предмет, межі та суб’єкти доказування у кримінальному процесі.
93. Поняття, класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі.
94. Характеристика джерел доказів у кримінальному процесі.
95. Поняття, порядок та строки зберігання речових доказів, вирішення питання про їх подальшу долю.
96. Висновок експерта-джерело доказів у кримінальному процесі.
97. Особливості процесу доказування в окремих стадіях кримінального судочинства.
98. Поняття, підстави, види та процесуальний порядок застосування заходів процесуального примусу.
99. Поняття та види запобіжних заходів, передбачених у кримінально-процесуальному законодавстві.
100. Поняття та процесуальний порядок застосування запобіжного заходу – підписки про невиїзд
101. Поняття та процесуальний порядок застосування запобіжного заходу – поруки(особистої, громадської організації і трудового колективу)
102. Поняття та особливості застосування запобіжного заходу – застави.
103. Поняття та процесуальний порядок застосування запобіжного заходу – взяття під варту.
104. Поняття та особливості застосування запобіжного заходу – нагляду командування військової частини.
105. Застосування запобіжних заходів до неповнолітніх.
106. Порядок обрання, зміни і скасування запобіжних заходів.
107. Порядок застосування заходів процесуального примусу, які не входять в перелік запобіжних.
108. Поняття та завдання стадії порушення кримінальної справи, прокурорський нагляд за законністю їх провадження.
109. Правовий аналіз приводів та підстав для порушення кримінальної справи.
110. Правовий аналіз обставин, що виключають провадження у кримінальній справі.
111. Органи та особи, які мають право порушити кримінальну справу..
112. Процесуальний порядок порушення або відмови в порушенні кримінальної справи.
113. Поняття, значення та завдання досудового розслідування кримінальних справ.
114. Форми досудового розслідування кримінальних справ.
115. Поняття і характеристика загальних положень досудового розслідування кримінальних справ.
116. Поняття та види регламентованих законом слідчих дій.
117. Порядок процесуальної процедури допиту свідка і потерпілого.
118. Поняття, підстави та порядок проведення обшуку та виїмки.
119. Підстави та порядок затримання та допиту підозрюваного.
120. Поняття, підстави та порядок проведення відтворення обстановки та обставин події.
121. Поняття, підстави та порядок призначення експертиз, їх види.
122. Поняття, підстави та порядок пред’явлення для впізнання.
123. Поняття, підстави та порядок проведення очної ставки.
124. Поняття, підстави та порядок проведення слідчої дії – освідування.
125. Поняття та види підслідності кримінальних справ.
126. Значення, підстави та процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченої.
127. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення та допиту обвинуваченого.
128. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства.
129. Підстави та процесуальний порядок закінчення досудового слідства.
130. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства.
131. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
132. Процесуальний порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального висновку.
133. Поняття, значення і види підсудності кримінальних справ.
134. Порядок попереднього розгляду справи суддею та питання, які при цьому підлягають вирішенню
135. Суть, значення та послідовність провадження стадії судового розгляду.
136. Загальні положення судового розгляду справи та процесуальний зміст його етапів.
137. Суть, значення та можливі процесуальні дії під час підготовчої частини судового засідання.
138. Суть, значення та можливі процесуальні дії під час судового слідства.
139. Процесуальне значення судових дебатів й останню слово підсудного.
140. Поняття, значення і види вироків.
141. Процесуальний порядок постановлення, структура і зміст вироку.
142. Питання, які вирішуються судом під час постановлення вироку.
143. Суб`єкти, строки та порядок апеляційного оскарження судових рішень.
144. Порядок розгляду справи в апеляційній інстанції.
145. Правовий аналіз можливих результатів розгляду справи судом апеляційної інстанції.
146. Поняття, значення та основні риси касаційного провадження.
147. Суб`єкти, строки та порядок касаційного оскарження і внесення касаційного подання.
148. Правовий аналіз можливих результатів розгляду справи судом касаційної інстанції.
149. Поняття та завдання стадій перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
150. Суб`єкти, строки та підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
151. Особливості порушення, провадження у справах приватного і приватно-публічного обвинувачення.
152. Суть і значення стадії виконання вироку.
153. Набрання вироком законної сили й порядок звернення його до виконання.
154. Здійснення провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів.
155. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.
156. Обставини, які підлягають встановленню по справах про злочини неповнолітніх.
157. Процесуальний порядок застосування примусових заходів медичного характеру.
Уривки
1
Крим.право — це система, сукупність юридичних норм (а по суті — законів), прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільна небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.
Кримінальне право як сукупність юридичних норм становить собою їх цілісну систему, окремі структурні утворення якої (підсистеми) найтіснішим чином пов'язані між собою.
Всі норми кримінального права поділяються па дві частини — Загальну і Особливу.
В Загальну частину включені норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Вони закріплюють підстави кримінальної відповідальності, чинність кримінального закону в просторі і часі, поняття злочину і його види, осудність і неосудність, форми вини, співучасть, покарання і його види, порядок застосування окремих видів покарання, правила їх призначення, регулюють інститути, пов'язані зі звільненням від кримінальної відповідальності і покарання, погашенням і зняттям судимості, особливості відповідальності неповнолітніх.
Особлива частина кримінального права містить норми, що описують конкретні види злочинів із зазначенням видів покарань і меж, в яких вони можуть бути призначені за вчинення даних злочинів. Ці норми і зосереджені в Особливій частині КК.
Нерозривний взаємозв'язок норм Загальної і Особливої частин кримінального права проявляється і в тому, що при кваліфікації діянь, вирішенні питань, пов'язаних зі звільненням від кримінальної відповідальності і покарання, застосовуються одночасно норми них частин. Так, при кваліфікації замаху на злочин застосуванню підлягають норма Загальної частини, що регулює відповідальність за замах, і норма Особливої частини, в якій передбачений злочин, на здійснення якого вчинював замах винний.
Кримінальне право виконує певні завдання, здійснює свої функції. Основна функція кримінального права як галузі права— це функція охоронна, оскільки воно охороняє властивими йому заходами ті суспільні відносини, що регулюються іншими галузями права. Функція регулятивна:
1) норми кримінального права, забороняючи вчинювані суспільне небезпечні дії (бездіяльність), у той же час вимагають певної правомірної поведінки. Кримінальний закон, який набрав чинності, вже самим фактом свого існування впливає на поведінку людей2) виконуючи функцію охорони існуючих у державі суспільних відносин від злочинних посягань, норми кримінального права опосередковано регулюють ці відносини. 3) деякі норми кримінального права прямо належать до регулятивних.
Принципи кп — це основні, провідні засади, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права, окремих її інститутів, правотворчу і правозастосовну діяльність: відповідальність лише за вчинення суспільне небезпечного діяння, передбаченого законом як злочин; відповідальність лише за наявності вини; особистий характер відповідальності; індивідуалізація кримінальної відповідальності та покарання.
2
Кримінальна відповідальність — це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави.
Ознаки: 1) кримінальна відповідальність становить собою реальну взаємодію спеціальних органів держави і особи, визнаної винною у вчиненні злочину, внаслідок чого ця особа зазнає певних обмежень; 2)вид державного примусу, що знаходить своє вираження насамперед в осуді злочинця і його діяння обвинувальним вироком суду, а також у покладанні на винного додаткових позбавлень і обмежень; 3) вид і міра обмежень особистого (наприклад, позбавлення волі), майнового (наприклад, штраф) або іншого характеру (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади), визначені тільки в кримінальному законі, перш за все у санкції статті КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 4) зазнавання таких обмежень завжди носить вимушений, а не добровільний характер, оскільки їх застосування е обов'язком спеціально уповноважених органів держави; 5) кримінальна відповідальність можлива лише за вчинення злочину, що виступає як підстава такої відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. У цьому положенні закону міститься відповідь на питання, за що і на якій підставі особа підлягає кримінальній відповідальності. Очевидно, що вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинення такого суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки певного складу злочину, передбаченого КК. Тому і говорять, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину.
В межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити її фактичну і юридичну сторони. Фактична сторона — це вчинення в реальній дійсності суспільне небезпечного діяння, а юридична — це передбаченість такого діяння в КК. Підставою кримінальної відповідальності є встановлення судом повної відповідності фактичної і юридичної сторін вчиненого. Відсутність такої відповідності свідчить і про відсутність підстави кримінальної відповідальності, тобто складу злочину.
Повна інформація про роботу
шпоргалка "Шпоргалки з кримінального права і процесу" з предмету "Кримінальне право і процес". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 05.12.2011 в 17:43. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 3270 та скачано 137 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.
Олег Вернадський...
Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...