| Головна » Реферати » Каталог студентських рефератів » Унікальні реферати |
Шпоргалки з теорії держави і права
Список питань
1. Поняття й основні ознаки держави.
2. Поняття, сутність і причинім виникнення держави.
3. Поняття і види типів держави. Основні причини зміни типів держави та ознаки відносної самост. держави.
4. Поняття і види функцій держави
5. Поняття і види держав соціально демократичної орієнтації
6. Внутрішні завдання і функції держав соціально - демократичної орієнтації
7. Зовнішні функції держав соціально - демократичної орієнтації.
8. Загальні риси й тенденції розвитку права соціально - демократичної орієнтації.
9. Види форм правління сучасних держав соціально - демократичної орієнтації.
10. Поняття і характеристика механізму держави.
11. Принципи апарату держави та його склад.
12. Поняття апарату держави. Орган держави і види органів держави.
13. Поняття та елементи політичної системи суспільства і місце держави у політичній системі суспільства.
14. Поняття і основні ознаки громадянського суспільства
15. Сучасна теорія правової держави
16. Поняття і види основних прав людини.
17. Основні тенденції розвитку прав людини.
18. Основні права людини та їх види.
19. Поняття, сутність і походження права.
20. Поняття і види основних прав нації(народу).
21. Поняття і види основних прав людства.
22. Основні права дитини та їх види.
23. Основні права людини та їх види.
24. Поняття основного соціального обов'язку людини. Класифікація основних соціальних обов'язків людини.
25. Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини.
26. Взаємозв'язок держави та юридичного права.
27. Права національних меншин у державі.
28. Поняття й основні ознаки правової держави.
29. Теорія держави загального благоденства.
30. Теорія еліт.
31. Фашистська теорія держави.
32. Теорія національної держави
33. Принципи і функції права.
З4. Типологія права.
35. Об'єктивне і суб'єктивне юридичне право.
36. Поняття суб'єктивного юридичного права та юридичного обов'язку.
З7. Правовий статус особи і громадянина.
38. Поняття правоутворення. Генезис права.
39. Поняття і склад правоутворення.
40. Поняття і види правотворчості.
41. Поняття, принципи і стадії правотворчості.
42. Правотворчий процес.
43. Поняття і види форм (джерел) права.
44. Види зовнішніх форм (джерел) права
45. Поняття, ознаки і види законів
46. Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів.
47. Поняття і юридичні властивості нормативно-правових актів.
48. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та на певне коло суб'єктів.
49. Поняття, основні риси й елементи системи права.
50. Поняття галузі права, поняття інституту права, їх види.Критерії розподілу правових норм по галузях права
51. Правова система: поняття і різновиди.
52. Поняття і структура системи законодавства.
53. Поняття і способи систематизації законодавства.
54. Соціальні та правові норми.
55. Поняття і види правових норм. Спеціалізовані норми права.
56. Поняття і елементи правової норми.
57. Поняття та види гарантій законності. Поняття й основні принц-пи законності у державі соц.-демокр.ор-ції.
58. Поняття й елементи правової культури особи.
59. Поняття і склад правотворчої техніки.
60. Поняття і засоби правового виховання.
61. Поняття і склад правової свідомості.
62. Поняття і види правомірної поведінки
63. Поняття і форми реалізації правових норм.
64. Загальні вимоги правового застосування правових норм
65. Поняття і основні риси застосування правових норм
66. Основні стадії застосування правових норм.
67. Поняття, ознаки і види актів застосування правових норм.
68. Прогалини у законодавстві: поняття, види, засоби подолання при застосуванні правових норм.
69. Поняття і види тлумачення правових норм.
70. Поняття і види інтерпретаційно-правових актів.
71. Поняття та юридичні властивості інтерпретаційно-правових актів.
72. Поняття й ознаки правових відносин.
73. Поняття і види правових відносин.
74. Поняття й види суб'єктів та об'єктів правових відносин.
75. Типи правового регулювання суспільних відносин.
76. Стадії та межі правового регулювання суспільних відносин.
77. Поняття й стадії правового регулювання суспільних відносин.
78. Юридичні факти: поняття, значення, види.
79. Поняття й ознаки правопорушення.
80. Поняття й види правопорушень.
81. Поняття і склад правопорушення.
82. Поняття і принципи юридичної відповідальності.
83. Поняття, функції та стадії юридичної відповідальності.
84. Поняття і види правового регулювання.
85. Предмет і метод правового регулювання.
86. Механізм, основні елементи та стадії правового регулювання суспільних відносин.
87. Предмет та методи теорії держави і права.
88.Обєднання громадян:поняття, види і правовий статус.
89. Поняття і сутність доюридичного і юридичного права.
90. Юридичні гарантії прав нації, народу, національних меншин: поняття і види.
91. Основні сучасні концепції держави.
92. Взаємозвязок держави та обєктивного юридичного права.
93. Право як юридичне явище:поняття, сутність.
94. Принципи обєктивного юридичного права:поняття і види.
95. Субєкти юридичного права:поняття і види.
96. Правоздатність:поняття і значення.
97. Субєктивне юридичне право:поняття, види.
98. Соціальний обовязок людини. Юридичний обовязок субєкта права:поняття, види. Взаємозвязок юридичних прав і обовязків.
99. Зв'язок та співвідношення об'єктивного юридичного права з політикою та економікою держави.
100. Функції об'єктивного юридичного права: поняття, види
101. Соціальні норми: поняття, види. Ознаки, що відрізняють юридичні норми від інших соціальних норм.
102. Правова свідомість: поняття, сутність, склад.
103. Правова культура особи: поняття, склад. Поняття та засоби правового виховання особи.
104. Форми (джерела) объективного юридичного права: поняття, види.
105. Принципи правотворчості держав соціально-демократичної орієнтації.
106. Правова сім'я: поняття, різновиди сучасних груп правових систем світу.
107. Основні риси та особливості англо-саксонської (нормативно-прецедентної) сім'ї правових систем.
108. Основні риси та особливості романо-германської (нормативно-актної) сім'ї правових систем.
109. Форми (способи викладу юридичних норм у нормативно-правових актах). Співвідношення юридичної норми та статті такого акта.
110. Юридична техніка: поняття, видиі значення.
111. Якість правового регулювання: поняття, шляхи удосконалення правового регулювання.
112. Ефективність правового регулювання: поняття, методи встановлення.
113. Верховенство права та верховенство закону: поняття, значення.
114. Роль судових гарантій прав людини.
Уривки
№ 1
Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення, у соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечує безпеку і цілісність цієї частини та управління загально суспільними справами.
Ознаки держави: територія (частина планети, на яку поширюється суверенітет держави. Є матеріальною базою держави і основою визнання її суб'єктом міжнародного права); політичний публічний характер влади (реалізується в державно-правових інститутах, відділених від населення (політична риса) і виступаючих від імені суспільства в цілому (публічність влади)); суверенітет (політико-правовий стан держави, який характеризується верховенством влади та незалежністю; неподільністю або єдністю, повнотою влади; рівноправністю у зовнішніх зносинах); механізм влади (система органів і організацій, які створює держава для реалізації своїх функцій і завдань); власні правові норми (загальнообов'язкові правила поведінки, що розроблені й прийняті державою і нею ж охороняються); с-ма податків (платежі обов'язкового характеру, що встановлюються для утримання державного апарату, виконання загальносоціапьних функцій держави у сфері освіти, охорони здоров'я соціального забезпечення тощо).
№ 2
Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення, у соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечує безпеку і цілісність цієї частини та управління загально суспільними справами.
Сутність держави полягає у тому, що вона є організатором і гарантом певних суспільних відносин конкретний зміст яких обумовлений даним етапом розвитку суспільства.
Причини виникнення держави:
1) Розвиток прод. сил, відп. зміна;
2) Зміна соціальної структури суспільства;
3) Зміна керівного в економ. влади;
4) Перехід держ. влади до представн. інших груп влади.
№ 3
Типологія – теорія про типи тих чи інших явищ. Типологія держав призначена розподіляти всі держави, що існували в історії людства, або існують зараз, на такі групи, класи, щоб це дало змогу розкрити їх соціальну сутність
Тип держави – це с-ма суттєвих рис, що притаманні усім державам, соціальною основою яких є певний тип виробничих відносин, і які виражають соціально-змістовну (зокрема, класову) сутність і соціальне значення держави.
Типи держав: рабовласницька, феодальна, буржуазна, перехідна від буржуазного до соц.- демократ., соціально-демократична.
Ознаки відносної самостійності держави:
1) Організаційне відокремлення держави в цілому від будь – яких класів;
2) Наявність внутрішньої будови;
3) Залеж. не тільки від класів, а й від народу;
4) Врахування не тільки класів, а й загально соціальної функції
№ 4
Функції держави - це основні напрямки її діяльності, які відображають суть і соціальне призначення державного управління суспільством. Функції держави класифікують за різними ознаками.
Види функцій держави.
1. За соціальним значенням державної діяльності: а) основні (безпосередньо характеризують соціальну сутність і призначення держави); б) неосновні (не розкривають безпосередньо соціальної сутності держави).
2. За територіальною спрямованістю: внутрішні і зовнішні.
3. За сферою суспільного життя: гуманітарні, економічні, політичні.
4. За часом виконання: а) постійні (здійснюються протягом усього часу існування даної держави), б) тимчасові (здійснюються протягом лише певного відтинку часу існування держави. Н., під час стихійного лиха, війни).
№ 5
Держава соц.-демокр. орієнтації – це організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує повний соціальний консенсус, певний правовий соціальний захист і має на меті створювати умови для повного здійснення основних прав людини та прогресу людства на засадах соціальної демократії.
За сучасних умов існують такі різновиди держав: а) держави, які існують у промислово розвинутих країнах соціально орієнтованого, "соціалізованого" капіталізму(Швейцарія, Німеччина);
б) держави, які існують у країнах, що переходять від авторитарно-бюрократичного ладу псевдосоціалізму до громадянського суспільства і перетворюються з організації тоталітаризованої влади колишньої партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення (зокрема, колишні "радянські" республіки та історично аналогічні їм держави)(д-ви бувшого СРСР і Сх. Європи).
1. Поняття й основні ознаки держави.
2. Поняття, сутність і причинім виникнення держави.
3. Поняття і види типів держави. Основні причини зміни типів держави та ознаки відносної самост. держави.
4. Поняття і види функцій держави
5. Поняття і види держав соціально демократичної орієнтації
6. Внутрішні завдання і функції держав соціально - демократичної орієнтації
7. Зовнішні функції держав соціально - демократичної орієнтації.
8. Загальні риси й тенденції розвитку права соціально - демократичної орієнтації.
9. Види форм правління сучасних держав соціально - демократичної орієнтації.
10. Поняття і характеристика механізму держави.
11. Принципи апарату держави та його склад.
12. Поняття апарату держави. Орган держави і види органів держави.
13. Поняття та елементи політичної системи суспільства і місце держави у політичній системі суспільства.
14. Поняття і основні ознаки громадянського суспільства
15. Сучасна теорія правової держави
16. Поняття і види основних прав людини.
17. Основні тенденції розвитку прав людини.
18. Основні права людини та їх види.
19. Поняття, сутність і походження права.
20. Поняття і види основних прав нації(народу).
21. Поняття і види основних прав людства.
22. Основні права дитини та їх види.
23. Основні права людини та їх види.
24. Поняття основного соціального обов'язку людини. Класифікація основних соціальних обов'язків людини.
25. Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини.
26. Взаємозв'язок держави та юридичного права.
27. Права національних меншин у державі.
28. Поняття й основні ознаки правової держави.
29. Теорія держави загального благоденства.
30. Теорія еліт.
31. Фашистська теорія держави.
32. Теорія національної держави
33. Принципи і функції права.
З4. Типологія права.
35. Об'єктивне і суб'єктивне юридичне право.
36. Поняття суб'єктивного юридичного права та юридичного обов'язку.
З7. Правовий статус особи і громадянина.
38. Поняття правоутворення. Генезис права.
39. Поняття і склад правоутворення.
40. Поняття і види правотворчості.
41. Поняття, принципи і стадії правотворчості.
42. Правотворчий процес.
43. Поняття і види форм (джерел) права.
44. Види зовнішніх форм (джерел) права
45. Поняття, ознаки і види законів
46. Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів.
47. Поняття і юридичні властивості нормативно-правових актів.
48. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та на певне коло суб'єктів.
49. Поняття, основні риси й елементи системи права.
50. Поняття галузі права, поняття інституту права, їх види.Критерії розподілу правових норм по галузях права
51. Правова система: поняття і різновиди.
52. Поняття і структура системи законодавства.
53. Поняття і способи систематизації законодавства.
54. Соціальні та правові норми.
55. Поняття і види правових норм. Спеціалізовані норми права.
56. Поняття і елементи правової норми.
57. Поняття та види гарантій законності. Поняття й основні принц-пи законності у державі соц.-демокр.ор-ції.
58. Поняття й елементи правової культури особи.
59. Поняття і склад правотворчої техніки.
60. Поняття і засоби правового виховання.
61. Поняття і склад правової свідомості.
62. Поняття і види правомірної поведінки
63. Поняття і форми реалізації правових норм.
64. Загальні вимоги правового застосування правових норм
65. Поняття і основні риси застосування правових норм
66. Основні стадії застосування правових норм.
67. Поняття, ознаки і види актів застосування правових норм.
68. Прогалини у законодавстві: поняття, види, засоби подолання при застосуванні правових норм.
69. Поняття і види тлумачення правових норм.
70. Поняття і види інтерпретаційно-правових актів.
71. Поняття та юридичні властивості інтерпретаційно-правових актів.
72. Поняття й ознаки правових відносин.
73. Поняття і види правових відносин.
74. Поняття й види суб'єктів та об'єктів правових відносин.
75. Типи правового регулювання суспільних відносин.
76. Стадії та межі правового регулювання суспільних відносин.
77. Поняття й стадії правового регулювання суспільних відносин.
78. Юридичні факти: поняття, значення, види.
79. Поняття й ознаки правопорушення.
80. Поняття й види правопорушень.
81. Поняття і склад правопорушення.
82. Поняття і принципи юридичної відповідальності.
83. Поняття, функції та стадії юридичної відповідальності.
84. Поняття і види правового регулювання.
85. Предмет і метод правового регулювання.
86. Механізм, основні елементи та стадії правового регулювання суспільних відносин.
87. Предмет та методи теорії держави і права.
88.Обєднання громадян:поняття, види і правовий статус.
89. Поняття і сутність доюридичного і юридичного права.
90. Юридичні гарантії прав нації, народу, національних меншин: поняття і види.
91. Основні сучасні концепції держави.
92. Взаємозвязок держави та обєктивного юридичного права.
93. Право як юридичне явище:поняття, сутність.
94. Принципи обєктивного юридичного права:поняття і види.
95. Субєкти юридичного права:поняття і види.
96. Правоздатність:поняття і значення.
97. Субєктивне юридичне право:поняття, види.
98. Соціальний обовязок людини. Юридичний обовязок субєкта права:поняття, види. Взаємозвязок юридичних прав і обовязків.
99. Зв'язок та співвідношення об'єктивного юридичного права з політикою та економікою держави.
100. Функції об'єктивного юридичного права: поняття, види
101. Соціальні норми: поняття, види. Ознаки, що відрізняють юридичні норми від інших соціальних норм.
102. Правова свідомість: поняття, сутність, склад.
103. Правова культура особи: поняття, склад. Поняття та засоби правового виховання особи.
104. Форми (джерела) объективного юридичного права: поняття, види.
105. Принципи правотворчості держав соціально-демократичної орієнтації.
106. Правова сім'я: поняття, різновиди сучасних груп правових систем світу.
107. Основні риси та особливості англо-саксонської (нормативно-прецедентної) сім'ї правових систем.
108. Основні риси та особливості романо-германської (нормативно-актної) сім'ї правових систем.
109. Форми (способи викладу юридичних норм у нормативно-правових актах). Співвідношення юридичної норми та статті такого акта.
110. Юридична техніка: поняття, видиі значення.
111. Якість правового регулювання: поняття, шляхи удосконалення правового регулювання.
112. Ефективність правового регулювання: поняття, методи встановлення.
113. Верховенство права та верховенство закону: поняття, значення.
114. Роль судових гарантій прав людини.
Уривки
№ 1
Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення, у соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечує безпеку і цілісність цієї частини та управління загально суспільними справами.
Ознаки держави: територія (частина планети, на яку поширюється суверенітет держави. Є матеріальною базою держави і основою визнання її суб'єктом міжнародного права); політичний публічний характер влади (реалізується в державно-правових інститутах, відділених від населення (політична риса) і виступаючих від імені суспільства в цілому (публічність влади)); суверенітет (політико-правовий стан держави, який характеризується верховенством влади та незалежністю; неподільністю або єдністю, повнотою влади; рівноправністю у зовнішніх зносинах); механізм влади (система органів і організацій, які створює держава для реалізації своїх функцій і завдань); власні правові норми (загальнообов'язкові правила поведінки, що розроблені й прийняті державою і нею ж охороняються); с-ма податків (платежі обов'язкового характеру, що встановлюються для утримання державного апарату, виконання загальносоціапьних функцій держави у сфері освіти, охорони здоров'я соціального забезпечення тощо).
№ 2
Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення, у соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечує безпеку і цілісність цієї частини та управління загально суспільними справами.
Сутність держави полягає у тому, що вона є організатором і гарантом певних суспільних відносин конкретний зміст яких обумовлений даним етапом розвитку суспільства.
Причини виникнення держави:
1) Розвиток прод. сил, відп. зміна;
2) Зміна соціальної структури суспільства;
3) Зміна керівного в економ. влади;
4) Перехід держ. влади до представн. інших груп влади.
№ 3
Типологія – теорія про типи тих чи інших явищ. Типологія держав призначена розподіляти всі держави, що існували в історії людства, або існують зараз, на такі групи, класи, щоб це дало змогу розкрити їх соціальну сутність
Тип держави – це с-ма суттєвих рис, що притаманні усім державам, соціальною основою яких є певний тип виробничих відносин, і які виражають соціально-змістовну (зокрема, класову) сутність і соціальне значення держави.
Типи держав: рабовласницька, феодальна, буржуазна, перехідна від буржуазного до соц.- демократ., соціально-демократична.
Ознаки відносної самостійності держави:
1) Організаційне відокремлення держави в цілому від будь – яких класів;
2) Наявність внутрішньої будови;
3) Залеж. не тільки від класів, а й від народу;
4) Врахування не тільки класів, а й загально соціальної функції
№ 4
Функції держави - це основні напрямки її діяльності, які відображають суть і соціальне призначення державного управління суспільством. Функції держави класифікують за різними ознаками.
Види функцій держави.
1. За соціальним значенням державної діяльності: а) основні (безпосередньо характеризують соціальну сутність і призначення держави); б) неосновні (не розкривають безпосередньо соціальної сутності держави).
2. За територіальною спрямованістю: внутрішні і зовнішні.
3. За сферою суспільного життя: гуманітарні, економічні, політичні.
4. За часом виконання: а) постійні (здійснюються протягом усього часу існування даної держави), б) тимчасові (здійснюються протягом лише певного відтинку часу існування держави. Н., під час стихійного лиха, війни).
№ 5
Держава соц.-демокр. орієнтації – це організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує повний соціальний консенсус, певний правовий соціальний захист і має на меті створювати умови для повного здійснення основних прав людини та прогресу людства на засадах соціальної демократії.
За сучасних умов існують такі різновиди держав: а) держави, які існують у промислово розвинутих країнах соціально орієнтованого, "соціалізованого" капіталізму(Швейцарія, Німеччина);
б) держави, які існують у країнах, що переходять від авторитарно-бюрократичного ладу псевдосоціалізму до громадянського суспільства і перетворюються з організації тоталітаризованої влади колишньої партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення (зокрема, колишні "радянські" республіки та історично аналогічні їм держави)(д-ви бувшого СРСР і Сх. Європи).
Повна інформація про роботу
шпоргалка "Шпоргалки з теорії держави і права" з предмету "Теорія держави і права". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 05.12.2011 в 17:40. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 4843 та скачано 152 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.
Олег Вернадський...
Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...