Освітній портал MyReferatik

Зміст

1. Сутність валютного ринку та методи регулювання курсу валют.
2. Міжнародний кредит, класифікація його форм.
3. Валютний контроль.
Список використаної літератури

Уривки

За економічним змістом: валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта. За своїм призначенням і організаційною формою валютний ринок - це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати-купити національну і іноземну валюту.
Об’єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності.
Суб’єктами - будь-які економічні агенти та посередники (банки, валютні біржі).
Ціною на валютному ринку є валютний курс - ціна грошової одиниці даної валюти в грошових одиницях іншої валюти.
Валютний ринок має свою структуру, яка включає національні (місцеві) ринки, міжнародні ринки та світовий ринок. Національні валютні ринки існують у більшості країн світу, вони обмежуються економічним простором конкретної країни і регулюються її національним валютним законодавством. Міжнародні валютні ринки сформувалися у країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні операції. Розвиток новітніх засобів телекомунікацій та інформаційних технологій дає можливість поєднати окремі міжнародні ринки в єдиний світовий валютний ринок, який здатний функціонувати практично цілодобово.
Валютний ринок можна класифікувати і за іншими критеріями:
- за характером операцій: ринок конверсійних операцій, ринок депозитно-кредитних операцій;
- за територіальним розміщенням: європейський, північно-американський, азіатський;
- за видами конверсійних операцій: ринок ф’ючерсів, ринок опціонів тощо;
- за формою валюти: ринок безготівкових операцій, ринок готівки.

Чинники, що визначають кон’юктуру валютного ринку можна розділити на такі три групи:
1) Курсоутворюючі чинники:
- стан платіжного балансу країни,
- обсяги ВНП, які виробляються в країніні,
- внутрішня і зовнішня пропозиція грошей,
- процентні ставки в країнахх, валюти яких порівнюються,
- співвідношення внутрішніх цін країни з зовнішніми.
Ці чинники - базові, оскільки визначають такий стан співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку, який схильний до стабільності чи поступової, внутрішньо зумовленої та передбачуваної зміни.
2) Регулюючи чинники:
- заходи прямого державного регулювання (фінансово-бюджетна політика, квотування та ліцензування, грошово-кредитна політика, регулювання цін, інтервенційна політика, розподіл валюти тощо),
- структурні чинники - впливають на кон’юнктуру ринку через зміну курсоутворюючих чинників. Вводяться державою свідомо для досягнення певних цілей в її економічній політиці і можуть давати значний ефект в умовах, коли економіка країни перебуває у стані тривалої рівноваги.
3) Чинники кризового характеру:
- дефіцит державного бюджету,
- безконтрольна емісія та інфляція, - штучне і надмірне регулювання цін, - висока монополізація виробництва.
Ці чинники виникають при порушенні динамічної рівноваги економіки, послаблюють дію курсоутворюючих чинників та знижують результативність регулятивних заходів держави. У всій цій сукупності вирішальною (базовою) є перша група (курсоутворююча). У свою чергу, у базовій групі ключове місце займає платіжний баланс, його стан та динаміка..
Валютний ринок виконує певні функції, в яких виявляється його призначення й економічна роль. Основними його функціями є:
- забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави;
- створення суб’єктами валютних відносин передумов для своєчасного здійснення міжнародних платежів за поточними і капітальними розрахунками та сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі;
- забезпечення прибутку учасникам валютних відносин;
- формування та урівноваження попиту та пропозиції валюти і регулювання валютного курсу;
- страхування валютних ризиків;
- диверсифікація валютних резервів.
Названі функції реалізуються через виконання суб’єктами ринку широкого кола валютних операцій.
Під валютними операціями розуміють будь-які платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку. Ці операції класифікуються за кількома критеріями:
1) За терміном здійснення платежу з купівлі продажу валюти:
- касові або операції з негайною поставкою;
- строкові.
2) За механізмом здійснення операції:
- операції СПОТ;
- форвардні операції;
- ф’ючерсні операції;
- опціоннні операції.
3) За цільовим призначенням:
- операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками;
- операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування);
- операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції.
4) За формою здійснення:
- безготівкові;
- готівкові.
5) За масштабами операцій:
- оптові (здійснюються між банками);
- роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

Список використаної літератури

1. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. № 15-93.
2. Законі України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР.
3. Про банки і банківську діяльність: Закон України №2121 ІІІ від 07.12.2000. // Відомості Верховної Ради України, 2003.- №5- 6. 2
4. Положення про порядок видачі банком ліцензії на здійснення банківських операций. Затв. Постановою Правління НБУ від 06.05.98р. №181 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. –1998. -№6. –С. 84.
5. «Юридичний журнал» № #2/2004, видавництво « Юстініан».
6. Фінансове право. Орлюк О. П.
7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.
8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
9. Гроші та кредит (Савлук М.).
10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: Т-во Знання, КОО, 2003. — 255 с.
11. Вахненко Т. Визначальні фактори формування обмінних курсів // Вісник НБУ. – 2004. - №8. – С.31-33.
12. Береславська О.І., Наконечний О.М., Пясецька М.Г., Боришкевич О.В., Гордон В.Б.Бровков С. М., Руденко Л. В. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід і українська практика. — К.:Агентство «Україна», 2003. — 380 с.
13. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 2003. — 390 с.
14. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках:Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. –376 с.