Відмінною особливістю професійного саморозвитку фахівця, на думку О.М.Пєхоти, є його спрямованість, “яка задається не лише існуючою у професійній підготовці системою вимог, але й через прогнозування ним тих вимог, які можуть бути пред'явлені майбутньою професією”(4). Отже, гуманізація професійної підготовки менеджера повинна передбачати і створювати умови, за яких майбутній організатор, керівник, управлінець буде мати можливість вибудувати власний образ професійного “Я” і, аналізуючи протиріччя між “Я-реальним” та “Я-професійним”, програмувати і здійснювати професійний саморозвиток.
На нашу думку, особливо слід виокремити проблему мотивації професійної підготовки і саморозвитку. Кожна психологічно активна людина автоматично, на рівні підсвідомості, намагається зберегти свій життєвий простір і розширити його з метою вирішення своєї “головної життєвої задачі” (О.В.Сидоренко). Мотивація – одне із найважливіших питань сучасної педагогіки і психології. У професійній підготовці менеджера мотивація виходу за межі рутинного існування є головною рушійною силою саморозвитку. Менеджер – це, як правило, активна людина, професійним обов'язком якої є спонукати інших людей до здійснення певної діяльності, приводити спрямованість їх дій у відповідність до завдань організації та управління, орієнтувати на досягнення певних результатів, надихати їх і підтримувати їх енергію і настирливість, допомагати долати апатію, втомленість тощо.