Вступ 3
Розділ 1. Організаційна функція 5
1.1. Методи керування менеджера туристичного комплексу 8
1.2. Стилі керівництва менеджера туристичного комплексу 12
Розділ 2. Вимоги до роботи менеджера 15
2.1.Влада й особистий вплив 18
2.2.Авторитет менеджера 22
2.3. Підходи до прийняття рішень 23
Розділ 3. Організація роботи менеджера туристичного комплексу 25
3.1. Основні напрямки раціональної організації праці 25
3.2. Оплата і стимулювання праці 27
3.3. Преміальна оплата праці 28
3.4. Поділ управлінської праці 30
3.5. Департменталізація 30
3.6. Технічне забезпечення і механізація роботи менеджера 34
3.7. Нормування праці. 39
3.8. Сприятливий режим і умови праці. 41
Висновок 44
Список використаної літератури 45

Вступ

Ми вступили в ринкове господарство в той період, коли на міжнародному ринку уже відбулися істотні зміни у відношенні туризму. Туризм у усьому світі став однієї із самих значних економічних галузей, а для деяких держав, що розвиваються - основою їхнього існування (Таїланд, Кіпр, Малайзія й ін.). Крім того, у багатьох країнах світу туристська галузь надає робітники місця і можливості для фахового росту приблизно 350 млн. робітників та службовців. При цьому обсяг зайнятості в дане галузі зростає майже в два рази швидше, чим в інших сферах послуг.
Туризм - явище, відоме кожному. За всіх часів нашу планету перетинали численні мандрівники і першопрохідники. Але лише нещодавно туризм виник як специфічна форма діяльності людей, котрою обов'язково потрібно управляти.
Міркування про те, що таке туристський менеджмент, в остаточному підсумку зводяться до однієї з найважливіших функцій менеджменту - мотивації подорожі. Чому люди відправляються в подорожі? Що вони шукають під час відпустки? Які чинники впливають на пропозицію туристських послуг і їх кількість? Чи залишаються мотиви подорожі і потреби в ньому стабільними або ж вони змінюються? Можна задати ще багато питань, так чи інакше пов'язаних із менеджментом у туристській індустрії. На розвиток менеджменту в туризмі за всіх часів впливали економічні, соціальні і техніко-технологічні чинники. З одного боку, незадоволена потреба в подорожах пов'язана з бажанням усунути перешкоди на цьому шляху.
Саме тому подорожі повинні бути забезпечені купівельною спроможністю. З іншого боку, подорож може дозволити собі тільки той, хто розташовує для цього необхідними засобами. Це варто розуміти так: без прибутків, що дає розвита економіка, не можна досягти масового туризму, а, отже, і немає предмета керування.
Крім економічних, у туризмі дуже важливі і соціальні чинники. Як відомо, у Конституції законодавчо закріплене право кожного громадянина на відпочинок, а щоб це право реалізувати, необхідно вирішити ряд проблем соціальної спрямованості: транспорт, дороги, організація нічлігу, харчування, проживання і багато чого іншого - усе те, чим користується споживач туристських послуг на визначеній території. Мова йде про створення відповідної туристської інфраструктури, що ми визначаємо як туристський продукт. Оскільки є туристське місце як кінцева ціль подорожі або туристський продукт, що користується попитом у населення, то варто визнати, що складні туристського продукту потребують керування ними. Там, де менеджменту туристського місця приділяється особлива роль, гарантується високий результат у конкурентній боротьбі. Успіх приходить до того, хто може здійснити стратегічний менеджмент у такій складній галузі, як туризм. Це нелегко, проте навіть маленький крок вперед у цьому напрямку може означати великий крок стосовно конкурентів.

Висновки

Сучасна економічна реформа в Україні, яка здійснюється у напрямі ринкових перетворень, докорінно змінює характер, принципи та процес управління. Суттєво змінюються й вимоги до професійного та кваліфікаційного рівня менеджерів.
В умовах адміністративно-командної системи економіки робота менеджера базувалась на вмінні формулювати та віддавати розпорядження й накази, а обіймання певної посади часто залежало від побічих факторів — партійності, лояльності до режиму, родинних зв'язків тощо. В умовах ринкової економіки працівники сфери управління повинні оволодіти системними знаннями з економічної теорії, маркетингу, підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності тощо, досконало знати механізми управлінського впливу на колектив працівиків та на окремих виконавців. Тому вивчення сучасного менеджменту є важливою передумовою якісної підготовки економічних кадрів.
Ми уявляємо собі менеджера як члена туристської організації, що здійснює управлінську діяльність. Це головна фігура організації. Проте не всі менеджери грають однакову роль на фірмі. Це пов'язано з тим, що туристські організації відрізняються одна від однієї, і тому задача і функції, виконувані менеджерами, не ідентичні.
Незважаючи на те що менеджери туристських організацій грають різноманітні ролі, необхідно виділити головні з них - ті, що вирішують усі менеджери, незалежно від типу їхньої туристської організації і видів що обслуговуються ними мандрівників.