Вступ
1. Історія виникнення прокуратури
2. Державна влада і місце прокуратури в неї
3. Завдання прокуратури
4. Устрій прокуратури України
5. Прокурорський нагляд
6. Функції прокуратури України
6.1 Підтримання державного обвинувачення в суді
6.2 Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді
6.3 Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове слідство
6.4 Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян
Висновок
Література
Додаток №1

Вступ

Україна, вступивши на шлях розвитку і становлення дійсно суверенної і незалежної держави, неухильно орієнтуючись на визнані світовим співтовариством демократичні і гуманістичні по своєму складі і спрямованістю міжнародні стандарти, приступила до формування державних інститутів, місцевого саморегулювання, системи національного права.
Конституція України, прийнята на п'ятої сесії Верховної Ради України 28 июн 1996 року, визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну, творчу і правову державу. Основоположними ознаками такої держави об'єктивно виступають верховенство Права, першочергова соціальна цінність прав і воль людини і громадянина.
Тому ст. 3 Конституції України підкреслює, що “Людина, його життя і здоров'я, честь і достоїнство, недоторканність і безпека визнаються в Україні вищою соціальною цінністю.
Права і воля людини і її гарантій визначають зміст і спрямовану діяльність держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Твердження і забезпечення прав і воль людини є головним обов'язком держави”
Конституційне закріплення такого підходу до людини громадянина і права вимагає організації і здійснення діяльності держави, його органів і посадових осіб повної відповідальності по правових установах . Ці вимоги мають свої орієнтири в повсякденному житті кожного громадянина.
Усе зазначене, а також активні процеси будівництва суверенної Української держави, діяльність, спрямована на утворення національної системи права, вимагає глибокого знання і розуміння не тільки змісту розпорядження діючого законодавства, однак і основних принципів, ідей, закономірностей і напрямків розвитку основоположних державно-правових явищ.
В умовах катастрофічного росту злочинності, у тому числі організованної і корумпованої, а також погіршення ії криміногенної характеристики, зростає роль органів прокуратури в посиленні нагляду за органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю та проводять оперативно-розшукову діяльність в забезпеченні одного з головних принципів криминального судочинства – невідворотності покарання за кожний вчинений злочин.
В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правовоі держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управленській, духовній та іншій сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.
Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захисту прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Лучше всего в этом направлении работают специально обученные люди, которыми мы сегодня называем юристами. Именно поэтому качественная помощь юриста - единственный надежный путь защитить свои права в суде. Юристы компании "Юридическая помощь" являются настоящими профессионалами своего дела, имея огромный опыт за своими плечами.
Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам провопорядку.
Майже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш організованною. Вона є одним з головних факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку і внутрішньої безпеки держави.
Характерною ознакою суспільних відносин стала зневага до законів та їх ігнорування.
Кримінальні структури проникли у сферу економіки, зовнішньоекономічну діяльність, кредитно-банківську систему. Рекет контролює діяльність суб’єктів бізнесу.
За такої ситуації правоохоронні, інші державні органи в окремих випадках проявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших факторів беззаконності. Все це загострює соціальну напругу, наносить моральну й матеріальну шкоду суспільству, спричиняє недовіру значної частини населення чинності закону.
У зв’язку з цим зростає роль не тільки прокуратури а й взагалі контрольно-надзорної функції держави, щодо виконання вимог закону.
Актуальність цієї теми складається також у тому, що контрольно-наглядові органи державної влади у Конституції України, законах України та у більшості науково-правової літератури не розглядається як система органів, що утворюють самостійну гілку державної влади. Так, відповідно до Конституції України: “державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову” . Про контрольно-наглядову гілку влади тут не згадується.
У той же час, у Конституції України та й в інших законодавчих актах вказується на конкретні повноваження і порядок формування таких державних органів, як Прокуратура України, Конституційний Суд України. Особливості формування і функціонування цих державних органів не дозволяють їх віднести повною мірою до будь-якої з конституційно визначених гілок державної влади.
Конституцією України не визначається така гілка державної влади, як контрольно-наглядова. Проте чітко визначений конституційний статус самої наявності контрольно-наглядових органів. Їх “підвішений” стан у системі гілок державної влади потребує більш чіткого конституційного і законодавчого закріплення і наукового обгрунтування.
На користь необхідності й актуальності наукового дослідження сфери контрольно-наглядових структур держави говорить і недостатня освітленість даної проблеми в науковій юридичній літературі.
Все це призводить до стійкої потреби роздивитися дану проблему з погляду наявних наукових концепцій у цій області знань і засобів, методів законодавчого регулювання такого напрямку у функціях державної влади.
У багатьох навчальних посібниках для середніх навчальних закладів по дисципліні “Основи держави і права” про Конституційний Суд і Прокуратуру мова йде просто як про органи держави, а не як про контрольно-наглядові органи влади в цілому і їхньому відношенні з іншими гілками влади.
Значимість даних органів надзвичайно велика. Вони сприяють процесу формування і функціонування системи “стримувачів і противаг”, як елемента принципу “розподілу влад”. У такий спосіб ця структура державних органів сприяє усуненню узурпації влади.
Ще одним доказом на користь актуальності аналізованої теми є не тільки визначення контрольно-наглядових функцій держави, як самостійної гілки влади, але і встановлення місця і ролі цієї гілки влади в структурі функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади.