| Головна » Реферати » Каталог студентських рефератів » Унікальні реферати |
Еколого - експертна оцінка Житомирської області
Зміст
Розділ І. Попередня стадія експертизи..
1.1 Назва об’єкту експертизи, відомча підпорядкованість, місце розташування.
1.2 Терміни проведення експертизи.
1.3 Замовник екологічної експертизи..
Розділ ІІ. Аналітична стадія експертизи..
2.1 Геофізичні та інші характеристики екологічної території
2.1.1 Клімат та метеорологічні фактори.
2.1.2 Рельєф
2.1.3 Гірничогеологічні умови.
2.1.4 Визначення категорії ступеня перетвореності ландшафту та екологічної стійкості ландшафту..
2.1.5 Водні об’єкти
2.1.6 Грунти та їх характеристики..
2.1.7 Лісові ресурси.
2.1.8 Рослинний і тваринний світ..
2.1.9 Населення та соціальна сфера.
2.2 Фактори антропогенного впливу на компоненти при родного середовища, їх характеристика, спрямованість та об’єми впливу
2.2.1 Промислове виробництво.
2.2.2 Сільськогосподарське виробництво.
2.2.3 Комунальне господарство.
2.2.4 Транспорт
2.2.5 Енергетика.
2.2.6 Рекреація
2.2.7 Туризм
2.3 Оцінка існуючого стану екологічної території
2.4 Оцінка екологічної якості(екологічного стану) території..
2.5 Прогнозні фактори та об’єми антропогенного впливу на компоненти природного середовища
2.6 Виявлення та формування екологічних проблем на екологічній території
Розділ ІІІ. Збалансованість природного потенціалу екологічних територій з антропогенним навантаженням на неї..
3.1. Визначення ступеня збалансованості щодо компонентів природного середовища.
3.1.1 Повітряний басейн.
3.1.2 Водні ресурси.
3.1.3 Визначення техногенного навантаження за басейновими ділянками і екологічної території в цілому.
3.1.4 Земельні ресурси.
3.1.4 Лісові ресурси
3.1.6 Тваринний світ.
3.1.7 Населення та соціальна сфера.
3.1.8 Інтегрована(комплексна) оцінка стану природного середовища.
Розділ IV. Заходи зі стабілізації екологічної ситуації.
4.1 Повітряний басейн..
4.2 Водний басейн.
4.3 Земельні ресурси
4.4 Лісові ресурси.
4.5 Тваринний світ..
4.6 Охорона пам’яток історії та культури.
4.7 Заповідні території екологічні і рекреація.
Розділ V. Природоохоронні заходи ..
5.1 Порядок визначення і розробки.
5.2 Визначення пріоритетності заходів(ранжування)
Розділ VI. Висновки екологічної експертизи..
1. Загальні відомості про екологічну територію
1.1 Назва екологічної території за адміністративним поділом.
1.2 Кліматична зона та геологічна провінція, до яких віднесена територія..
1.3 Розмір площі екологічної території..
1.4 Чисельність населення(міського, сільського,всього)
1.5 Переважаючий вид господарської діяльності
1.6 Визначні історичні, географічні, геологічні пам’ятки, що розміщені на екологічній території.
2. Характеристика господарської діяльності..
2.1 Промисловість, її структура, потужність, стан.
2.2 Сільське господарство, його структура, обсяги виробництва
2.3 Комунальне господарство, потужність, водо-, енергопостачання .
2.4 Транспорт, загальна характеристика транспортної мережі.
3. Існуючий стан природного середовища
3.1 Водний басейн.
3.2 Ступінь забруднення поверхневих вод за всіма показниками з переліком їх і порівнянням з ГДК.
3.3 Підземні води
3.4 Основні джерела забруднення поверхневих та підземних вод в галузевому розподілі.
3.5 Повітряний басейн..
3.6 Основні джерела забруднення повітряного басейну
3.7 Земельні ресурси.
3.8 Якісна характеристика земель..
3.9 Ступінь забруднення земель.
3.10 Загальна площа(еродованих, деградованих, підтоплених, порушених, заболочених)
3.11 Лісові ресурси
3.12 Ступінь відхилення загальної лісистості від оптимальної для даної природнокліматичної зони.
3.13 Тваринний світ. Наявність на території видів диких тварин і птахів, що занесені в Червону книгу.
3.14 Тверді відходи промисловості і побуту. Загальні обсяги відходів промисловості і побуту.
3.15 Відповідність фактичної практики складування та переробки твердих відходів промисловості і побуту існуючим санітарним нормам і вимогам.
3.16 Показники, що характеризують безпосередні та опосередковані впливи розміщених на території відходів промисловості і побуту на різні компоненти природного середовища.
3.17 Соціальна сфера. Показники основних параметрів соціальної сфери, включаючи демографічну ємкість території
4. Прогноз
4.1 Відносно основних показників стану природного середовища з найбільш вірогідного сценарію розвитку продуктивних сил.
5. Пропозиції
5.1 Відносно переорієнтації окремих видів господарської діяльності, або переструктуризації тих чи інших виробництв з метою досягнення збалансованого природокористування
5.2 Відносно реконструкції окремих підприємств, або галузі в цілому на основі новітніх екологічно безпечних технологій.
5.3 Відносно умов та поетапності реалізації комплексу запропонованих природоохоронних заходів. Основні підсумкові наслідки природоохоронних заходів
6. Рекомендації замовнику екологічної експертизи
Список використаної літератури.
Вступ
Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань
експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного
висновку.
Розділ VII
Рекомендації замовнику екологічної експертизи
Проаналізувавши природні умови та ресурси, а також вплив негативних факторів на НПС та антропогенне навантаження на довкілля, необхідно відмітити складну екологічну обстановку, що склалася в Житомирській області.
Найважливішими екологічними проблемами Житомирської області являються:
- надмірне антропогенне навантаження на водні об’єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства;
- стала тенденція до значного забруднення водних об’єктів внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод;
- забруднення грунтів викидами промисловості (важкі метали, кислотні дощі тощо), використання засобів хімізації в аграрному секторі, ерозія грунтів;
- значне накопичення на території області токсичних промислових відходів, зокрема хімічних засобів захисту рослин.
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до людських жертв,нанесла величезних збитків економіці області, завдала і сьогодні ще наносить непоправної шкоди здоров’ю населення, порушила встановлений десятиліттями і навіть сотнями років спосіб життя і діяльність людей. Дестабілізовано нормальну життєдіяльність, виробничий ритм цілого регіону.
Значна частина території області 1,3 млн. га, 9-ть районів і місто Коростень опинилося у зонах радіоактивного забруднення. В ній знаходиться 734 населених пунктів, у тому числі в зоні відчуження – 7, в зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 63, в зоні гарантованого добровільного відселення - 301, посилення радіоактивного контролю - 363 населених
Для зниження радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і зниження радіаційного навантаження на населення області необхідно:
- відновити раніше досягненні об'єми внесення органічних
та мінеральних добрив, що значно покращить показники родючості грунтів;
- забезпечити в найближчі роки вапнування кислих грунтів;
- при проведенні вапнування широко використовувати місцеві ресурси і в першу чергу, вапняки Білокоровицького родовища в Лугинському районі,які мають високу ефективність;
- забезпечити службу радіологічного контролю забруднених районів
області сучасними бета-спектрометрами, що дасть змогу визначення
питомої активності стронцію-90 згідно вимог ДР-97 (СЕБ001), тощо;
- розширити радіологічне та агрохімічне обстеження присадибних ділянок в населених пунктах Ш-ІУ зони радіоактивногозабруднення.
В поверхневі водойми області відводиться близько 150 млн. м3 зворотних вод, з яких 12,5 млн. м3 забруднених.
Основною причиною забруднення поверхневих вод області залишаються скиди неочищених та недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через системи каналізації, які негативно впливають на якість поверхневих вод.
Разом з тим, для вирішення проблеми в цілому, по області необхідна підтримка на державному рівні. Для чого необхідно реалізувати заходи, передбачені програмою розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Житомирської області на 1998-2010 роки (розділ каналізаційне господарство) на загальну суму 135,65 млн. грн.
Площа підтоплених територій міських населених пунктів складає 23,1 тис. га або 49,9 відсотків їх загальної площі.
Найбільш несприятливі умови склалися в містах Житомирі, Бердичеві, Радомишлі, Новоград – Волинському, Малині, Коростені та селищах міського типу Олевську, Любарі, Брусилові, Народичах, Ємільчиному, Чуднові.
Внаслідок великих повеней в басейнах 12 основних річок області можливе підтоплення в 101 населеному пункті.
Основні причини підтоплення:
- порушення на забудованих територіях природного стоку поверхневих вод;
- зарегульованість річок водосховищами та ставками, що спричиняє підпір рівня ґрунтових вод і зниження природних дренажних систем території
(замулення річок, засипання балок, ярів);
- скорочення площ лісових насаджень;
- незадовільне функціонування чи повна відсутність у населених пунктах зливової мережі, інших систем водовідведення;
- непідготовленість водовідвідних споруд на автошляхах до пропуску талих і дощових вод;
- припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів;
- значні втрати в системах водопостачання та водовідведення ( до 20-40 відсотків загального обсягу водокористування);
- вихід з ладу осушувальних систем;
- розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості;
Технічний стан існуючих систем захисту від підтоплення незадовільний, спеціалізовані служби по їх експлуатації не створені, моніторинг підтоплення територій не ведеться.
В 2008 році на виконання заходів щодо запобігання і боротьби з підтопленням земель використані кошти Державного бюджету в сумі 2823,33 тис. грн. та власні кошти – 15,00 тис. грн.
На здійснення вказаних першочергових заходів необхідна державна підтримка в сумі 108,98 млн. грн.
Токсичні промислові відходи з причин відсутності в області полігонів по їх захороненню складуються на спеціально обладнаних майданчиках підприємств. На початок 2009 року на них накопичено 31449,288 т. відходів, з яких 475,628 т. (1,5%) відноситься до І та ІІ класу небезпеки.
Актуальною для області є проблема знешкодження токсичних відходів – непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин.
Станом на 01.02.09р. на зберіганні в 260-ти складських приміщеннях знаходиться 597,0 т. непридатних хімічних засобів захисту рослин.
Централізоване зберігання ХЗЗР організоване тільки в двох адміністративних районах (Баранівському та Романівському), а ще в двох адміністративних районах (Брусиловському та Овруцькому) частина препаратів зберігається централізовано.
Протягом 2003-2006 років на проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання, видалення та знешкодження непридатних хімічних засобів захисту рослин із сільськогосподарських підприємств Житомирської області спрямовано 1800,00 тис. грн. коштів природоохоронних фондів ( 1240,00 тис. грн. - Державний фонд, 560,00 тис грн. – обласний фонд). За межі області вивезено та знешкоджено 144,57 тонн небезпечних речовин із сільгосппідприємств Ємільчинського (5,5 тонн), Коростенського (12,67 тонн) Малинського (41,4 тонн), Попільнянського (32,9 тонн) та Новоград-Волинського (52,14 тонн) районів.
В цілому, для вирішення проблеми видалення та знешкодження вказаних речовин область потребує коштів в сумі близько 10,5 млн. грн. Для цього необхідна державна фінансова підтримка.
Серйозною проблемою в питаннях поводження з відходами є приведення в безпечний екологічний стан міських звалищ побутових відходів. Звалища відходів в містах Житомирі, Бердичеві, Новоград-Волинському, Коростишеві, Малині експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються технологічні вимоги складування відходів, відсутні спостережні свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані розміри санітарно-захисних зон.
Для поліпшення екологічної ситуації в області держуправлінням підготовлено та направлено до Мінприроди України запити про виділення в 2009 році з Державного природоохоронного фонду коштів в сумі 12,41 млн. грн на будівництво полігонів твердих побутових відходів в містах Коростені, Коростишеві, Новограді-Волинському та Малині.
Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел викидів можна досягти за рахунок впровадження заходів по охороні атмосферного повітря:
- переведення паливовикористовуючого обладнання на газ;
- більш широке впровадження стисненого природного газу, як палива для автотранспорту, шляхом створення мережі газонаповнювальних станцій;
- розширення кількості контрольно - діагностичних пунктів по регулюванню паливної системи транспортних засобів;
- впровадження каталітичних нейтралізаторів і фільтрів для очистки відпрацьованих газів автотранспорту від шкідливих речовин;
- впровадження газоочисних установок;
- впровадження автоматичного контролю за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря на основних підприємствах-забруднювачах.
Однією з основних причин забруднення повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням, який по області складає 35 відсотків. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність устаткування із вловлювання газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, летючих органічних сполук, вуглеводів тощо.
Кінцевою метою є гармонізація відношення природи і суспільства, що є запорукою нормального функціонування природних екосистем, підтримання якості об’єктів довкілля з точки зору вимог людини та збереження цілісності екосистем, тобто охорона НПС.
Список використаної літератури
1. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін. – К.: “Українська Радянська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 1989. – Т.1.: А–Ж. – 416 с.: іл. – (В опр.).
2. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. -360с.
3. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів Світ, 2001 – 500с. іл.. Бібліогр. с.480.)
4. Путівник Київської області./ Авт.-упоряд. Б. В. Мефедов. К.: Богдана, 2005. – 312 с.: іл. 480. – текст укр., англ.
5. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області. Екологія Київщини. – К.: 2008. – 157 с.
6. www.uk.wikipedia.org
7. Методичні вказівки 065-105
8. Український географічний журнал №1, 2003р.( Приходько М.М. Рекреаційні ресурси Київської області та їх використання ).
9. Фізико-географічне районування України/ Маринич О.М., Пархоменко Г.О. – Український географічний журнал, 2003, №1 - с. 129
Розділ І. Попередня стадія експертизи..
1.1 Назва об’єкту експертизи, відомча підпорядкованість, місце розташування.
1.2 Терміни проведення експертизи.
1.3 Замовник екологічної експертизи..
Розділ ІІ. Аналітична стадія експертизи..
2.1 Геофізичні та інші характеристики екологічної території
2.1.1 Клімат та метеорологічні фактори.
2.1.2 Рельєф
2.1.3 Гірничогеологічні умови.
2.1.4 Визначення категорії ступеня перетвореності ландшафту та екологічної стійкості ландшафту..
2.1.5 Водні об’єкти
2.1.6 Грунти та їх характеристики..
2.1.7 Лісові ресурси.
2.1.8 Рослинний і тваринний світ..
2.1.9 Населення та соціальна сфера.
2.2 Фактори антропогенного впливу на компоненти при родного середовища, їх характеристика, спрямованість та об’єми впливу
2.2.1 Промислове виробництво.
2.2.2 Сільськогосподарське виробництво.
2.2.3 Комунальне господарство.
2.2.4 Транспорт
2.2.5 Енергетика.
2.2.6 Рекреація
2.2.7 Туризм
2.3 Оцінка існуючого стану екологічної території
2.4 Оцінка екологічної якості(екологічного стану) території..
2.5 Прогнозні фактори та об’єми антропогенного впливу на компоненти природного середовища
2.6 Виявлення та формування екологічних проблем на екологічній території
Розділ ІІІ. Збалансованість природного потенціалу екологічних територій з антропогенним навантаженням на неї..
3.1. Визначення ступеня збалансованості щодо компонентів природного середовища.
3.1.1 Повітряний басейн.
3.1.2 Водні ресурси.
3.1.3 Визначення техногенного навантаження за басейновими ділянками і екологічної території в цілому.
3.1.4 Земельні ресурси.
3.1.4 Лісові ресурси
3.1.6 Тваринний світ.
3.1.7 Населення та соціальна сфера.
3.1.8 Інтегрована(комплексна) оцінка стану природного середовища.
Розділ IV. Заходи зі стабілізації екологічної ситуації.
4.1 Повітряний басейн..
4.2 Водний басейн.
4.3 Земельні ресурси
4.4 Лісові ресурси.
4.5 Тваринний світ..
4.6 Охорона пам’яток історії та культури.
4.7 Заповідні території екологічні і рекреація.
Розділ V. Природоохоронні заходи ..
5.1 Порядок визначення і розробки.
5.2 Визначення пріоритетності заходів(ранжування)
Розділ VI. Висновки екологічної експертизи..
1. Загальні відомості про екологічну територію
1.1 Назва екологічної території за адміністративним поділом.
1.2 Кліматична зона та геологічна провінція, до яких віднесена територія..
1.3 Розмір площі екологічної території..
1.4 Чисельність населення(міського, сільського,всього)
1.5 Переважаючий вид господарської діяльності
1.6 Визначні історичні, географічні, геологічні пам’ятки, що розміщені на екологічній території.
2. Характеристика господарської діяльності..
2.1 Промисловість, її структура, потужність, стан.
2.2 Сільське господарство, його структура, обсяги виробництва
2.3 Комунальне господарство, потужність, водо-, енергопостачання .
2.4 Транспорт, загальна характеристика транспортної мережі.
3. Існуючий стан природного середовища
3.1 Водний басейн.
3.2 Ступінь забруднення поверхневих вод за всіма показниками з переліком їх і порівнянням з ГДК.
3.3 Підземні води
3.4 Основні джерела забруднення поверхневих та підземних вод в галузевому розподілі.
3.5 Повітряний басейн..
3.6 Основні джерела забруднення повітряного басейну
3.7 Земельні ресурси.
3.8 Якісна характеристика земель..
3.9 Ступінь забруднення земель.
3.10 Загальна площа(еродованих, деградованих, підтоплених, порушених, заболочених)
3.11 Лісові ресурси
3.12 Ступінь відхилення загальної лісистості від оптимальної для даної природнокліматичної зони.
3.13 Тваринний світ. Наявність на території видів диких тварин і птахів, що занесені в Червону книгу.
3.14 Тверді відходи промисловості і побуту. Загальні обсяги відходів промисловості і побуту.
3.15 Відповідність фактичної практики складування та переробки твердих відходів промисловості і побуту існуючим санітарним нормам і вимогам.
3.16 Показники, що характеризують безпосередні та опосередковані впливи розміщених на території відходів промисловості і побуту на різні компоненти природного середовища.
3.17 Соціальна сфера. Показники основних параметрів соціальної сфери, включаючи демографічну ємкість території
4. Прогноз
4.1 Відносно основних показників стану природного середовища з найбільш вірогідного сценарію розвитку продуктивних сил.
5. Пропозиції
5.1 Відносно переорієнтації окремих видів господарської діяльності, або переструктуризації тих чи інших виробництв з метою досягнення збалансованого природокористування
5.2 Відносно реконструкції окремих підприємств, або галузі в цілому на основі новітніх екологічно безпечних технологій.
5.3 Відносно умов та поетапності реалізації комплексу запропонованих природоохоронних заходів. Основні підсумкові наслідки природоохоронних заходів
6. Рекомендації замовнику екологічної експертизи
Список використаної літератури.
Вступ
Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань
експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного
висновку.
Розділ VII
Рекомендації замовнику екологічної експертизи
Проаналізувавши природні умови та ресурси, а також вплив негативних факторів на НПС та антропогенне навантаження на довкілля, необхідно відмітити складну екологічну обстановку, що склалася в Житомирській області.
Найважливішими екологічними проблемами Житомирської області являються:
- надмірне антропогенне навантаження на водні об’єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства;
- стала тенденція до значного забруднення водних об’єктів внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод;
- забруднення грунтів викидами промисловості (важкі метали, кислотні дощі тощо), використання засобів хімізації в аграрному секторі, ерозія грунтів;
- значне накопичення на території області токсичних промислових відходів, зокрема хімічних засобів захисту рослин.
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до людських жертв,нанесла величезних збитків економіці області, завдала і сьогодні ще наносить непоправної шкоди здоров’ю населення, порушила встановлений десятиліттями і навіть сотнями років спосіб життя і діяльність людей. Дестабілізовано нормальну життєдіяльність, виробничий ритм цілого регіону.
Значна частина території області 1,3 млн. га, 9-ть районів і місто Коростень опинилося у зонах радіоактивного забруднення. В ній знаходиться 734 населених пунктів, у тому числі в зоні відчуження – 7, в зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 63, в зоні гарантованого добровільного відселення - 301, посилення радіоактивного контролю - 363 населених
Для зниження радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і зниження радіаційного навантаження на населення області необхідно:
- відновити раніше досягненні об'єми внесення органічних
та мінеральних добрив, що значно покращить показники родючості грунтів;
- забезпечити в найближчі роки вапнування кислих грунтів;
- при проведенні вапнування широко використовувати місцеві ресурси і в першу чергу, вапняки Білокоровицького родовища в Лугинському районі,які мають високу ефективність;
- забезпечити службу радіологічного контролю забруднених районів
області сучасними бета-спектрометрами, що дасть змогу визначення
питомої активності стронцію-90 згідно вимог ДР-97 (СЕБ001), тощо;
- розширити радіологічне та агрохімічне обстеження присадибних ділянок в населених пунктах Ш-ІУ зони радіоактивногозабруднення.
В поверхневі водойми області відводиться близько 150 млн. м3 зворотних вод, з яких 12,5 млн. м3 забруднених.
Основною причиною забруднення поверхневих вод області залишаються скиди неочищених та недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через системи каналізації, які негативно впливають на якість поверхневих вод.
Разом з тим, для вирішення проблеми в цілому, по області необхідна підтримка на державному рівні. Для чого необхідно реалізувати заходи, передбачені програмою розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Житомирської області на 1998-2010 роки (розділ каналізаційне господарство) на загальну суму 135,65 млн. грн.
Площа підтоплених територій міських населених пунктів складає 23,1 тис. га або 49,9 відсотків їх загальної площі.
Найбільш несприятливі умови склалися в містах Житомирі, Бердичеві, Радомишлі, Новоград – Волинському, Малині, Коростені та селищах міського типу Олевську, Любарі, Брусилові, Народичах, Ємільчиному, Чуднові.
Внаслідок великих повеней в басейнах 12 основних річок області можливе підтоплення в 101 населеному пункті.
Основні причини підтоплення:
- порушення на забудованих територіях природного стоку поверхневих вод;
- зарегульованість річок водосховищами та ставками, що спричиняє підпір рівня ґрунтових вод і зниження природних дренажних систем території
(замулення річок, засипання балок, ярів);
- скорочення площ лісових насаджень;
- незадовільне функціонування чи повна відсутність у населених пунктах зливової мережі, інших систем водовідведення;
- непідготовленість водовідвідних споруд на автошляхах до пропуску талих і дощових вод;
- припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів;
- значні втрати в системах водопостачання та водовідведення ( до 20-40 відсотків загального обсягу водокористування);
- вихід з ладу осушувальних систем;
- розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості;
Технічний стан існуючих систем захисту від підтоплення незадовільний, спеціалізовані служби по їх експлуатації не створені, моніторинг підтоплення територій не ведеться.
В 2008 році на виконання заходів щодо запобігання і боротьби з підтопленням земель використані кошти Державного бюджету в сумі 2823,33 тис. грн. та власні кошти – 15,00 тис. грн.
На здійснення вказаних першочергових заходів необхідна державна підтримка в сумі 108,98 млн. грн.
Токсичні промислові відходи з причин відсутності в області полігонів по їх захороненню складуються на спеціально обладнаних майданчиках підприємств. На початок 2009 року на них накопичено 31449,288 т. відходів, з яких 475,628 т. (1,5%) відноситься до І та ІІ класу небезпеки.
Актуальною для області є проблема знешкодження токсичних відходів – непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин.
Станом на 01.02.09р. на зберіганні в 260-ти складських приміщеннях знаходиться 597,0 т. непридатних хімічних засобів захисту рослин.
Централізоване зберігання ХЗЗР організоване тільки в двох адміністративних районах (Баранівському та Романівському), а ще в двох адміністративних районах (Брусиловському та Овруцькому) частина препаратів зберігається централізовано.
Протягом 2003-2006 років на проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання, видалення та знешкодження непридатних хімічних засобів захисту рослин із сільськогосподарських підприємств Житомирської області спрямовано 1800,00 тис. грн. коштів природоохоронних фондів ( 1240,00 тис. грн. - Державний фонд, 560,00 тис грн. – обласний фонд). За межі області вивезено та знешкоджено 144,57 тонн небезпечних речовин із сільгосппідприємств Ємільчинського (5,5 тонн), Коростенського (12,67 тонн) Малинського (41,4 тонн), Попільнянського (32,9 тонн) та Новоград-Волинського (52,14 тонн) районів.
В цілому, для вирішення проблеми видалення та знешкодження вказаних речовин область потребує коштів в сумі близько 10,5 млн. грн. Для цього необхідна державна фінансова підтримка.
Серйозною проблемою в питаннях поводження з відходами є приведення в безпечний екологічний стан міських звалищ побутових відходів. Звалища відходів в містах Житомирі, Бердичеві, Новоград-Волинському, Коростишеві, Малині експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються технологічні вимоги складування відходів, відсутні спостережні свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані розміри санітарно-захисних зон.
Для поліпшення екологічної ситуації в області держуправлінням підготовлено та направлено до Мінприроди України запити про виділення в 2009 році з Державного природоохоронного фонду коштів в сумі 12,41 млн. грн на будівництво полігонів твердих побутових відходів в містах Коростені, Коростишеві, Новограді-Волинському та Малині.
Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел викидів можна досягти за рахунок впровадження заходів по охороні атмосферного повітря:
- переведення паливовикористовуючого обладнання на газ;
- більш широке впровадження стисненого природного газу, як палива для автотранспорту, шляхом створення мережі газонаповнювальних станцій;
- розширення кількості контрольно - діагностичних пунктів по регулюванню паливної системи транспортних засобів;
- впровадження каталітичних нейтралізаторів і фільтрів для очистки відпрацьованих газів автотранспорту від шкідливих речовин;
- впровадження газоочисних установок;
- впровадження автоматичного контролю за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря на основних підприємствах-забруднювачах.
Однією з основних причин забруднення повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням, який по області складає 35 відсотків. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність устаткування із вловлювання газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, летючих органічних сполук, вуглеводів тощо.
Кінцевою метою є гармонізація відношення природи і суспільства, що є запорукою нормального функціонування природних екосистем, підтримання якості об’єктів довкілля з точки зору вимог людини та збереження цілісності екосистем, тобто охорона НПС.
Список використаної літератури
1. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін. – К.: “Українська Радянська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 1989. – Т.1.: А–Ж. – 416 с.: іл. – (В опр.).
2. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. -360с.
3. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів Світ, 2001 – 500с. іл.. Бібліогр. с.480.)
4. Путівник Київської області./ Авт.-упоряд. Б. В. Мефедов. К.: Богдана, 2005. – 312 с.: іл. 480. – текст укр., англ.
5. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області. Екологія Київщини. – К.: 2008. – 157 с.
6. www.uk.wikipedia.org
7. Методичні вказівки 065-105
8. Український географічний журнал №1, 2003р.( Приходько М.М. Рекреаційні ресурси Київської області та їх використання ).
9. Фізико-географічне районування України/ Маринич О.М., Пархоменко Г.О. – Український географічний журнал, 2003, №1 - с. 129
Повна інформація про роботу
проект "Еколого - експертна оцінка Житомирської області" з предмету "Екологія". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 10.01.2012 в 20:14. Автором даного матеріалу є Дімка. З моменту опублікування роботи її переглянуто 1119 та скачано 25 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.
Дімка...
відмінний курсовий проект на тему "Еколого - експертна оцінка Житомирської області"