Освітній портал MyReferatik

Термін "інформаційний менеджмент" своєю появою зобов’язаний федеральному урядові США, який у 1978 році запропонував увести контроль за урядовими документами і в 1980 р. прийняв закон про скорочення кількості документів на паперових носіях з метою зменшення витрат американських фірм на підготовку різних звітів.
Аналіз процесів створення звітів для уряду показав, що необхідно вирішити цілу низку проблем, пов’язаних з організацією та управлінням процесами виробництва, збереження, пошуку, обробки та розповсюдження різних видів інформації, оскільки витрати на ці процеси були занадто великими. Наприклад, річні витрати однієї з нафтових компаній на паперових носіях склала 17 млн. дол. [?].
Багато витрат на інформаційні процеси були "прихованими", оскільки проходили через інший персонал - інженерів, маркетологів, менеджерів тощо, основні обов’язки яких відносяться до іншої діяльності: розробки проектів, складання прогнозів, планування або управління. Крім того було встановлено, що інформаційні технології усе більше впливають на вирішення основних задач, які стоять перед різними фірмами та організаціями (тобто на всі бізнес-процеси в організації).
Старі управлінські інформаційні системи, які базувались на централізованій технології збору та обробки інформації, вже не задовольняли нові запити. Стало очевидним, які великі кошти доводиться витрачати на обробку інформації та придбання інформаційної техніки і технологій. Потрібно було шукати шляхи підвищення ефективності інформаційних систем. Так власне і виникла концепція інформаційного менеджменту, яка досить швидко знайшла застосування на практиці та у підготовці відповідних фахівців.
Для того, щоб дати науково обґрунтоване визначення поняттю, яке відображає будь-який процес об’єктивної реальності, необхідно з’ясувати, яка його сутність та зміст, мета та задачі, напрямок та результати діяльності. У випадку інформаційного менеджменту ця задача є надто складною з огляду на те, що інформаційний менеджмент є багатоаспектним. Насправді вже саме слово менеджмент має багато тлумачень: це і галузь знань, це і філософія, діяльність, пов’язана з керівництвом людьми, це вміння досягати поставленої мети та інше.
Ще більш різноманітними є підходи до тлумачення самої інформації та інформаційних процесів, їх місця в житті суспільства, організації, людини. Спробуємо розв'язати поставлену задачу в процесі засвоєння матеріалу курсу. Тому, визначимо предмет даної дисципліни, в широкому розумінні, як управлінську діяльність в інформаційній сфері економіки. Більш конкретно, предметом курсу є:
- зміст основних функцій та задач інформаційного менеджменту як нового напрямку в теорії менеджменту,
- механізми, способи методи та інструменти реалізації основних функцій та задач інформаційного менеджменту,
- застосування методології управління процесами (МУП), реінжинірингу бізнес-процесів (Business Process Reengineering – BPR) у діяльності інформаційного менеджера при розробці проектів інформаційних систем, інформаційних технологій тощо,
Метою курсу є - формування у студентів необхідних теоретичних знань та практичних навичок з питань управління інформаційною діяльністю - тобто з питань інформаційного менеджменту.
Основна задача полягає у підготовці висококваліфікованих інформаційних менеджерів здатних:
­ організовувати та проводити інформаційну діяльність на будь-якому об’єкті (як інформаційної, так і неінформаційної сфери),
­ очолювати керівництво інформаційної служби (фірми) (комерційної чи некомерційної або керувати окремим її підрозділом),
­ керувати колективом розробників проектів (нових інформаційно-обчислювальних фірм, нових ІС, БД, програмних продуктів, інших ІПП тощо),
­ виявляти резерви підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності інформаційних служб (фірм) та вміти мобілізувати їх.

2. Зміст дисципліни
Програма курсу розроблена таким чином, щоб дати основи інформаційного менеджменту, надати базову основоположну інформацію щодо управління інформаційною діяльністю будь-якого господарського об’єкта.
Інформаційна діяльність (ІД) - сукупність дій, направлених на задоволення інформаційних потреб користувачів. Вона включає збір, аналіз, перетворення інформації (обробку, зберігання, пошук та розповсюдження, а також інші допоміжні процеси, що забезпечують ці основні процеси, які систематично здійснюються будь-якою організацією).
Зміст дисципліни можна представити як три основних розділи.
Теми першого розділу "Інформаційний менеджмент як новий напрямок в теорії менеджменту" розкривають сутність концепції інформаційного менеджменту, його місце в загальній теорії менеджменту, його особливості, задачі та функції, обов’язки інформаційного менеджера в організації; основи інформаційної культури сучасного менеджера; інформаційне забезпечення стратегії розвитку організації; міжнародні стандарти управління, що підтримуються корпоративними інформаційними системами .
Другій розділ "Методологія антикризового управління в інформаційному менеджменті" включає теми, пов’язанні з концепцією процесної організації управління, реінжинірингом бізнес-процесів, моделюванням бізнесу, динамічним моделюванням бізнес-систем як основою ефективного реінжинірингу ІС, моделюванням ІС та застосуванням методології “Архітектури інтегрованих інформаційних систем” (“Architecture of Integrated Information Systems” - ARIS) в інформаційному менеджменті.
Третій розділ "Інформаційна підтримка прийняття управлінських рішень" охоплює теми, де розглядаються сутність поняття інформаційні ресурси, їх особливості та проблеми, пов’язані зі створенням та розвитком, класифікація інформаційних ресурсів; аналізуються підходи до вирішення проблем створення та розвитку інформаційної інфраструктури, управління процесом створення або розвитку інформаційної системи об’єкта, управління інформаційними технологіями на підприємстві, організації інформаційно-технологічного консалтингу, а також визначення економічної ефективності інформаційних систем.