Вступ 3
1. Федерація: сутність та види 4
2. Розмежування компетенції між федерацією та її суб’єктами 8
3. Державно-правові особливості існуючих федерацій 9
Загальні висновки 13
Використана література 14

Вступ

Дев’ята частина держав світу — 21 держава — є федераціями, в яких проживає біля третини населення Землі.
Серед федеративних держав є високорозвинені гіганти (США) і малі індустріальні країни (Бельгія, що стала федерацією відповідно до конституційних змін 1993 р.), великі (Росія і Бразилія) та невеликі держави (нова Союзна Республіка Югославія), що знаходяться на середньому рівні розвитку, різного роду колишні колонії (Індія з майже мільярдним населенням і мала Ісламська Федеративна Республіка Коморських Островів), країни із значною питомою вагою патріархальних порядків (Танзанія в Африці, Папуа — Нова Гвінея в Океанії). Вони неоднакові за характером соціальної напруженості, пов’язаної, зокрема, з недосконалістю федеративної структури (наприклад, у Канаді), й з погляду державознавських, правових характеристик, сукупність яких утворить визначену модель федералізму як особливу форму державного устрою.
По-різному вирішується в цих країнах й питання конституційного регулювання цього державного ладу; суб’єкти федерації в різних країнах користаються різними правами, а також, відповідно, відрізняються діючи принципи розмежування компетенції федерації та її суб’єктів.
Усе це представляє велику важливість для правильного й адекватного розуміння питань загального поняття державного устрою.
Отже, у цьому рефераті будуть розглянуті питання конституційного регулювання федералізму в різних країнах.