Освітній портал MyReferatik

Закон України “Про митну справу” (25.06.1991 р.) визначає правові основи організації митної справи, орієнтованої на формування спільного ринкового простору і митних союзів з іншими країнами.
Митна справа включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізіції митної політики в Україні.
Митною територією України вважається територія України. Митний кордон співпадає з державним кордоном України. У вільних митних зонах, створених на території України, закони України, що регулюють митну справу, застосовуються з винятками.
Загальне керівництво митною справою здійсьнюють Верховна Рада та КМУ. Безпосередньо керівництво митною справою покладається на Держкомітет митного контролю.
Митні органи України виконують такі функції:
1. захист економічних інтересів України; 2. контроль за додержанням законодавства про митну справу; 3. забезпечення виконання зобов’язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи; 4.використання засобів митно-тарифного по позатарифного регулювання при переміщені через митний кордон України товарів та інших предметів; 5. митне оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон; 6. здійснюють заходи щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків (ЗЕЗ) державних інтересів на зовнішньому ринку з участю Міністерства ЗЕЗ України;7. створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та товаро- і пасажиропотоку через митний кордонУкраїни; 8. боротьа з контрабандою та іншими порушеннями митних справ; 9. співробітництва з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи; 10. ведення митної статистики.
Закон України “Про Єдиний митниий тариф” (05.02.1992 р.) визначає Єдиний митний тариф України як систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Затверджується він Верховною Радою за поданням КМУ.
В Україні застосовуються такі види мита:
Адвалерне (в % до митної вартості товарів), специфічне (в розрахунку на одиницю товарів), комбіноване (поєднує обидва види митного обкладення), ввізне та вивізне, сезонне та особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове та компенсаційне. По кожному з особливих видів мита детальні пояснення див. у відповідних Законах України від 22. 12. 98р.
Закон визначає, коли мито не сплачується (ст.19) і коли знижується рівень митного обкладання (ст. 20).
Допускається встановлення преференцій щодо ставок Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення від обкладання митом, зниження ставок мита або встановлення квот. Преференційне ввезення застосовується щодо товарів і предметів, які: походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі; походять з країн, що розвиваються, і користуються Загальною системою преференцій; обертаються в прикордоній торгівлі.
Закон України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” (22.12.1998 р.) регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.
Антидемпінгове розслідування в Україні проводиться Міністерством ЗЕЗ, Державною митною службою України, а також Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.
Розслідування починається за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені.
Товар з короткочасним промисловим циклом – товар, який вважається таким, що застарів у зв’язку з появою нових технологічних розробок.
Демпінг – ввезення на митну територію України товару за цінами, нижчими від порівняльної ціни на подібний товар в країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
Демпінгова маржа – сума, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну.
Національний товаровиробник – сукупність виробників подібного товару або тих з них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в Україні цього товару.
Шкода – істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику, або загроза заподіяння шкоди національному товаровиробнику, або істотне перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару.
Якщо національні інтереси цього вимагають, застосовують попередні антидемпінгові заходи шляхом запровадження антидемпінгового мита зокрема.
Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита визначається у відсотках до митної вартості товару, що є об’єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов СІF -кордон України; або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки СІF -кордон України. Мінімальна ціна – ціна зазначеного товару, за якою його продаж не заподіює шкоди національному товаровиробнику.
Антидемпінгові заходи здійснюються протягом строку та в розмірі необхідному для усунення демпінгу.
Закон України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” (22.12.1998 р.) регулює засади і порядок порушення і проведення антисубсидиційних розслідувань, а також застосування компенсаційних заходів.
Субсидія – фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання подібного товару, в результаті якої суб’єкт господарсько-правових відносин країни експорту одержує пільги (прибутки). Субсидія легітимна – субсидія, що не дає підстав для застосування компенсаційних заходів. Субсидія нелегітимна (специфічна) – субсидія, що дає підстави для застосування компенсаційних заходів.
Антисубсидаційне розслідування розпочинають після подання скарги в письмовій формі національним товаровиробником чи від його імені. Після отримання скарги Міністерство на протязі п’яти днів приймає рішення, про достатність наведених в скарзі доказів та інформації. В разі їх достатності може бути прийняте рішення про запровадження реєстрації контрактів, відповідно до яких здійсьнюється імпорт в України даного товару.
Компенсаційне мито – особливий вид мита, що справляється в разі ввезення на територію України товару, що є об’єктом компенсаційних заходів.
Спецефічною, або нелегітимною є субсидія, яку надає державний орган чи законодавство тільки певним підприємствам. Можуть братись до уваги інші фактори, а саме: використання субсидій обмеженою кількістю певних підприємств; переважне використання субсидій певними підприємствами; надання непропорційно значних сум субсидій певним підприємствам; спосіб здійснення державним органом, що надає субсидію, дискреційного права у рішені про надання субсидій.
Розмір ставки попереднього компенсаційного мита не повинен перевищувати попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії та повинен бути нижчем ніж ця сума за умови, що ставка мита буде достатньою для запобігання шкоді, заподіяної національному товаровиробнику.
Закон України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” (22.12.1998 р.) регулює засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну з інших країн, митних союзів або економічних угрупувань, що заподіює значну шкоду або загрожує її заподіянням національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватиь спеціальні заходи.
Якщо в процесі спеціального розслідування встановлюється загрроза заподіяння значної шкоди, приймається рішення про застосування заходів нагляду.
Ввезення на митну територію України товару, стосовно якого прийняте рішення, що він є об’єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду за імпортом, здійсьнюється у разі подання відповідному митному органу України дозволу на імпорт, який видається Міністерством. У дозволі на імпорт зазначається ціна та обсяги товару, який буде ввозитися, те, що вівн є об’єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду.
Якщо зволіканняіз застосуванням попередніх спеціальних заходів заподіює чи може заподіяти значну шкоду національному товаровиробнику, можуть бути застосовані попередні спеціальні заходи шляхом запровадження справляння спеціального мита на строк не більше 200 днів.
З метою захисту національних інтересів можуть бути застосовані такі спеціальні заходи:
1. обмеження строку дії дозволів на імпорт, які були видані Міністерством;
2. запровадження режиму квотування імпорту в Україні, що є об’єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу.
Указом Президента України №124/96 від 10.02.1996 р. затверджено “Положення при індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності”. Під індикативними цінами розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законодавством.
Індикативні ціни можуть запроваджуватись на товари, щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами; встановлено режим квотування, ліцензуванн6я або спеціальні режими, а також щодо тих товарів, щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури.
Ці індикативні ціни є обов’язковими до використання суб’єктами ЗЕД всіх форм власності при укладанні та здійснені зовнішньоекономічних угод (контрактів).
Рішення про запровадження індикативних цін приймає та переліки індикативних цін затверджує Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України.
Закон України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарскої продукції” (17.07.1997 р.) встановлює порядок тарифного та нетарифного регулювання імпорту сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки для створення рівних умов конкуренції між продукцією вітчизняного виробництва та продукцією нерезидентів а також метди цінової підтримки сільськогосподарських товаровиробників України.
Закон передбачає збільшення розмірів ввізного мита, встановлення квоти на ввезення продукції твариництва. Обсяг квоти стосовно окремого виду (типу, сорту) продукції твариництва.не може перевищувати 10 відсотків від обсягу виробництва аналогічної продукції в Україні року, що передує поточному. Щорічні квоти на ввезення імпортної продукції лотами по одному відсотку від загального обсягу квоти на товарну позиціюреалізуються за кошти на аукціонах, які проводяться Міністерством сільського господарства і продовольства України.
Посилюється контроль за ввезенням імпортної продукції, її сертифікацією. Вносяться корективи до Єдиного митного тарифу України: ст.6 Закону встановлює розмір ввізних (імпортних) мит на сільськогосподарську продукцію.
Закон України “Про гербовий збір” (13.05.1999 р.) спрямований на забезпечення рівноправних конкурентних умов для національних виробників, а також установлює порядок компенсації витрат органів виконавчої влади, в тому числі пов’язаних із створенням та утриманням систем внутрішнього контролю за угодами з ввезення товару на митну територію України. Закон діє до 1 січня 2000 року.
Справляння гербового збору проводиться з ввізних вантажних митних декларацій, які подаються митним органам у випадках, визначених законодавством. Об’єктом справляння гербового збору є визначена у ввізній вантажній митній декларації митна вартість товарів иа інших предметів, які ввозяться на митну територію України для їх вільного використання чи транзиту.