Вступ.............................................................................................................. 3
Розділ перший. Психологія як наука.......................................................... 7
1.1. Предмет і задачі психології.................................................................. 7
1.2. Методи і задачі зоопсихології.............................................................. 12
1.3. Джерела психіки живих істот............................................................... 16
Висновки до першого розділу..................................................................... 20
Розділ другий. Психологічні властивості людей і тварин........................ 21
2.1. Становлення нижчих форм поведінки і психіки.............................. 21
2.2. Становлення вищих психічних функцій у людини............................ 27
2.3. Порівняння психіки людини і тварини................................................ 31
Висновки........................................................................................................ 36
Список використаної літератури................................................................. 38

Вступ

Одним з найпоширеніших є визначення психології як науки про душу. Проте сам термін і поняття “душа” виникли й пройшли певний історичний шлях задовго до того, як філософія, теологія, психологія зробили його предметом свого дослідження.
Людина завжди прагнула відшукати причину всіх явищ, що привертали до себе її увагу. Головним серед них була смерть. У тих випадках, коли причина смерті не була очевидною, її пов'язували з впливом якої-небудь потаємної сили. Так виникло первісне уявлення про душу. На цій стадії розвитку людина не могла уявити собі душу як психічне, нематеріальне, а уявляла її як особливу повітряну субстанцію, що залишає людину з останнім подихом.
Уявлення про душу як про щось потаємне не могло не дістати міфологічного тлумачення. І справді, в грецькій міфології виникає образ чарівної дівчини Психеї, яка уособлює душевне життя.
Згідно з первісними уявленнями у циклі перетворень народження — посвячення — смерть — народження і т.д. саме народження пов'язувалося з участю жінки, яка повертає особово-соціальне начало із світу тіней у світ живих. Волога, туман, повітря у ролі Ерота визнаються умовою існування (і походження) Психеї. Орфіки розглядають її як те, що “вдувається вітром”.
Рання філософія, відштовхуючись від різних джерел, приписує Психеї переважно життєве, а не пізнавальне начало, розглядаючи її у сукупності різнорідних визначень. Психея поєднує в собі різні сторони вихідних суперечностей і являє собою особливий тип причинних зв'язків, управляюче особисте начало, що скеровує поведінку людини, і животворне сім'я. Те, що було для первісної людини предметом вірування, міфу, пізніше стало предметом науки. При цьому, що цікаво, основні суперечності уявлення про душу, психіку, які намагалися розв'язати наші давні предки, ще довго були предметом інтересу для нащадків.
“І що таке душа? — ставить запитання К.А.Гельвецій. — Чи вважають її, як то робили давні та перші отці церкви, за надзвичайно тонку й звільнену матерію та електричний вогонь, що оживлює нас? Чи нагадувати мені тут усе те, що думали про неї різні народи й різні філософські секти? Вони складали про неї лише невиразні, плутані й дрібні поняття. Єдині, хто з цього приводу висловлювалися велично, були перси. Виголошуючи похоронну промову над домовиною великої людини, вони казали:
“О, земле! О, спільна мати людей! Візьми з тіла цього героя те, що належить тобі. Хай водяні частини, що в його жилах, випаруються в повітря, хай упадуть вони дощем на гори, наллють струмки, здобрять рівнини і стечуть у безодні морів, звідки вийшли! Хай зосереджений у цьому тілі вогонь прилучиться до світила, джерела світла й вогню! Хай повітря, стиснуте в його членах, розіб'є в'язницю свою! Хай розвіють його вітри в просторі! І, нарешті, подиху життя, якщо неможливим чином ти є окрема істота, з'єднайся з невидимою речовиною, що тебе породила! А якщо ти тільки суміш видимих елементів, то, розвіявшись по всесвіту, збери знову свої розпорошені частки й знову витвори з них такого доброчесного громадянина!”
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є психічна сфера людини і тварин.
Предмет дослідження – пізнавальна сфера людини і тварин.
Мета курсової роботи – здійснити дослідження психологічних особливостей людини і тварин та показати практичне значення таких досліджень.
В даний час спостерігається бурхливий розвиток психологічної науки, обумовлений різноманіттям теоретичних і практичних задач, що встають перед нею. Основною задачею психології є навчання законів психічної діяльності в її розвитку. Протягом останніх десятиліть значно розширився фронт психологічних досліджень, з'явилися нові наукові напрямки і дисципліни. Змінився понятійний апарат психологічної науки, безупинно з'являються нові гіпотези і концепції, психологія збагачується новими емпіричними даними. Б.Ф. Ломов у книзі “Методологічні і теоретичні проблеми психології”, характеризуючи сучасний стан науки, відзначає, що в даний час “різко зростає потреба в подальшій (і більш глибокої) розробці методологічних проблем психологічної науки і її загальної теорії” (С. 4).
Область явищ, досліджуваних психологією, величезна. Вона охоплює процеси, стани і властивості людини, що мають різний ступінь складності — від елементарного розрізнення окремих ознак об'єкта, що впливає на органи почуттів, до боротьби мотивів особистості. Одні з цих явищ уже досить добре вивчені, а опис інших зводиться лише до простої фіксації спостережень. Багато хто вважають, і це слід особливо зазначити, що узагальнений і абстрактний опис досліджуваних явищ і їхніх зв'язків – це вже і є теорія. Однак цим теоретична робота не вичерпується, вона включає також зіставлення й інтеграцію знань, що накопичуються, їхню систематизацію і багато чого іншого. Її кінцева мета полягає в тому, щоб розкрити сутність досліджуваних явищ. У цьому зв'язку і виникають методологічні проблеми. Якщо теоретичне дослідження спирається на нечітку методологічну (філософську) позицію, то виникає небезпека підміни теоретичного знання емпіричним.
У пізнанні сутності психічних явищ найважливіша роль належить категоріям діалектичного матеріалізму. Б.Ф.Ломов у вже згаданій книзі виділив базові категорії психологічної науки, показав їхній системний взаємозв'язок, загальність кожної з них і, у той же час, незвідність їхній друг до друга. Ним були виділені наступні базові категорії психології: категорія віддзеркалення, категорія діяльності, категорія особистості, категорія спілкування, — а також поняття, що за рівнем загальності можна прирівняти до категорій, — це поняття “соціальне” і “біологічне”. Виявлення об'єктивних зв'язків соціальних і природних властивостей людини, співвідношення біологічних і соціальних детермінант у його розвитку представляє одну з найскладніших задач науки.
Як відомо, колишні десятиліття психологія була переважно теоретичною (світоглядною) дисципліною. В даний час її роль у суспільному житті істотно змінилася. Вона усе більш стає областю особливої професійної практичної діяльності в системі утворення, у промисловості, державному керуванні, медицині, культурі, спорті і т.д. Включення психологічної науки в рішення практичних задач істотно змінює й умови розвитку її теорії. Задачі, рішення яких вимагає психологічної компетентності, виникають у тій чи іншій формі у всіх сферах життя суспільства, визначаючи зростаючою роллю так називаного людського фактора. Під “людським фактором” розуміють широке коло соціально-психологічних, психологічних і психо-физиологических властивостей, якими володіють люди і які так чи інакше виявляються в їхній конкретній діяльності.
Дослідження практично всієї системи психічних явищ — від елементарних відчуттів і до психічних властивостей особистості, — спрямоване на розкриття об'єктивних законів, яким вони підкоряються, має першорядне значення для створення наукової бази, рішення суспільної задачі, удосконалювання організації навчання і виховання.
Усвідомлення суспільством ролі прикладних задач, розв'язуваних психологічною наукою, призвело до ідеї створення розгалуженої психологічної служби в органах державного управління. В даний час така служба перебуває в стадії її оформлення і розвитку і покликана стати сполучною ланкою між наукою і практичним застосуванням її результатів.