Вступ
Глава І Праця вчителя
1. Якість професійної діяльності педагога
2. Наукова організація роботи педагога
3. Розуміння здібностей у діятельносній концепції вітчизняної психології.
3.1. Здібності і діяльність
3.2. Структура здібностей
4. Структура професійної діяльності викладача
5. Типологія вчених
6. Структура професійних здібностей викладача
Глава ІІ Практичне застосування наукової організації праці педагога
Модель розвитку комп'ютерної творчості учнів
Висновок
Література

Вступ

Історичні закономірності соціально-економічного, політичного, екологічного життя в Україні сприяли переходу до нової освітньої парадигми, особистно-орієнтованому підходу змушують дослідників звернутися до особистості, індивідуальним властивостям викладача вищої школи. Перехідний стан суспільства, ринкова конкуренція, нестабільність не тільки спричинили за собою зміну діятельностних орієнтацій фахівців вищої школи (заняття бізнесом, наприклад), але і вимагають задуматися над комплексом професійних здібностей викладача — педагога, методиста, ученого.
На дослідження проблеми здібностей найбільший вплив зробили праці видатних теоретиків психології Б. М. Тєплова, С. Л. Рубінштейна, А. Н. Леонтьева, Б. Ф. Ломова. Проблема педагогічних здібностей стала предметом спеціального розгляду в роботах Н. Д. Левітова, Ф. Н. Гоноболіна, Н. М. Куликова. Здатності, необхідні в науковій праці вивчали Н. В. Кузьміна, З. Ф. Єсарева, К. К. Платонов і інші.
Метою моєї роботи є розгляд педагогічних і наукових здібностей як комплексу, що включає гностичний, конструктивний, організаційний, комунікативний компоненти. У процесі написання необхідно вирішити наступні задачі:
• дати визначення і структуру здібностей у рамках діятельностної концепції психології;
• показавши зв'язок здібностей з діяльністю, розкрити специфіку діяльності фахівця - педагога; і в зв'язку з цим
• виявити типологію вчених, дану закордонними і вітчизняними фахівцями;
• більш повно розкрити і проаналізувати спеціальні здібності як комплекс: гностичні, конструктивно-проективні, організаційні, комунікативні, перцептивно-рефлекторні.

Висновок

У даній роботі ми зробили спробу з'ясувати, які компоненти містить у собі комплекс професійних здібностей викладача. Для цього ми дали визначення здібностей, як індівідуально-обусловленого комплексу якостей особистості, на розвиток якого впливають уроджені (задатки) і соціальні (спрямованості, похилості) фактори. Здібності формуються поступово, розвиваються в діяльності, носять загальний і спеціальний характер. Оскільки здібності є відображенням діяльності, ми показали, що професійна діяльність фахівця - педагога багатогранна і має кілька сторін — педагогічну, наукову, методичну, котрим відповідає комплекс компонентів здібностей — гносеологічний, конструктивно-проективний, організаційний, комунікативний і перцептивно-рефлексивни. Володіння сукупністю цих здібностей допомагає досягти викладачу високого рівня майстерності і впливати на формування особистості що учиться, його власних здібностей, що дають можливість самореалізації в нашому складному, суперечливому світі.

Література

1. Болотин И, Березовский А. Кадры современной высшей школы. — //Высшее образование в России. — 1998 — №2. — С. 22-27
2. Волгин В. Н. Молодежь в науке. М.; 1964. — 135 с.
3. Гоноболин Ф. Н. Психологический анализ педагогических способностей. В сб. Способности и интересы. М.; 1962. — 245 с.
4. Громкова М. О педагогической подготовке преподавателя школы. — //Высшее образование в России. — 1994. —№4. — С. 105-108.
5. Добрускин М. Социально-психологический портрет педагога. — //СОЦИС — 1995. — №9. — С. 137-141.
6. Есарева З. Ф. Особенности деятельности преподавателя школы. Л.; Изд-во Ленинградского университета, 1974. — 112 с.
7. Зиновкина М. Вузовский педагог XXI в. — //Высшее образование в России. — 1998. — №3. — С. 13-15.
8. Иванов В., Гурье Л. Проектная культура преподавателя вуза. — //Высшее образование в России. — 1998. — №3. — С. 23-26.
9. Иванов В., Гурье Л., Зерминов А. Педагогическая деятельность: проблемы, сложности. — //Высшее образование в России. — 1997. — №4. — С. 44-49.
10. Краткий психологический словарь. / Ред.-сост. Л. А. Карпенко. Под общей ред. А. Н. Петровского, М. Г. Ярошевского. — Ростов-на-Дону, Изд-во "Феникс". — 1998. — 512 с.
11. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. — М.; Высшая школа, 1990. — 119 с.
12. Кузьмина Н. В., Кухарев Н. В. Психологическая структура деятельности учителя: Гомель. — Изд-во Гомельского гос. университета, 1996. — 57 с.
13. Маркова А. Н. Психология труда учителя: Кн. для учителей. — М.; Просвещение, 1993. — 192 с.
14. Митина Л. М. Учитель как личность и профессионал (психологические проблемы). — М.; "Дело", 1994. — 216 с.
15. Педагогическая энциклопедия. Т. 3. Н-СН. Изд-во "Советская энциклопедия". М.; 1996. — 879 с.
16. Платонов К. К. Проблемы способностей: М.; Изд-во "Наука". 1972. — 310 с.
17. Рубинштейн С. Л. Проблемы способностей и принципиальные вопросы психологической теории. Тезисы докладов на I съезде Общества психологов. Вып. 3. М.; 1959 — 316 с.
18. Скок Г. Б., Салкова О. В. Совершенствование коммуникативных умений преподавателя. — //Советская педагогика. — 1990. — №5. — С. 101-103.
19. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учебн. пособие для слушателей факультетов и институтов повышения квалификации преподавателей вузов и аспирантов. — М.; Аспект-пресс; 1995. — 271 с.
20. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий. М.; 1961. — 536 с.
21. Уманский Л. И. Кто может стать организатором. — //Молодой коммуннист. — 1996. — №9. — С. 79-85.