Вступ
Розділ 1. Структура парламентів демократичних країн світу
1.1 Загальні риси
1.2 Апарат
1.3 Дослідницькі служби парламентів
1.4 Контрольні служби парламентів
Розділ 2. Проблема бікамералізму в Україні
Розділ 3. Стислий історичний нарис становлення парламентаризму в Україні
Розділ 4. Структура Верховної Ради України
4.1 Голова Верховної Ради України та його заступники
4.2 Комітети Верховної Ради України
4.3 Тимчасові спеціальні і слідчі комісії Верховної Ради України
4.4 Аппарат Верховної Ради України
4.5 Рахункова Палата
4.6Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Висновок
Література

Вступ

Парламент - це виборний колегіальний орган, який має переважні права у сфері законотворчості. Завдяки парламенту у країні створюються, розвиваються і зберігаються демократичні форми прав-ління.Роль парламенту в житті суспільства кожної країни є різною. Проте у діяльності парламентів світу є багато спільного, що заслуговує на вивчення і використання набутого досвіду в діяльності інших законодавчих органів.
Перш за все слід усвідомити, що ідеали справедливості, природних прав і свобод людини можуть бути втілені у життя тільки тоді, коли держава базується на принципах народовладдя і розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Ці принципи, вперше проголошені Ш.Монтеск'є і Е.Сієсом, були зафіксовані у Конституції США, прийнятій у 1787 році. Вони стали наріжним каменем для конституцій країн Європи, що створювалися в результаті буржуазних революцій XIX століття. Як показав досвід держав розвинутої демократії, саме парламенти є підвалиною демократичних свобод суспільства, ефективними інституціями, що протидіють узурпації влади однією особою чи групою осіб .Парламенти є центром ідеологічної сфери, ареною для постійних дебатів щодо суспільно-політичного устрою держави, на якій партійні лідери та суспільні діячі мають можливість постійно переконувати виборців у необхідності змін у відповідності до своїх програм, щоб в результаті демократичної боротьби отримати владу із рук народу.

Література

1. Конституция Украины от 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. - № 30. – Ст. 140-143
2. Регламент Верховной Рады Украины от 27 июля 1994 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1994. - № 35. – Ст. 338-339
3. Закон Украины “О комитетах Верховной Рады Украины” от 4 апреля 1995 г. в редакции от 14.07.1998. // Голос Украины. – 1998. – от 4 августа.
4. Гавриляка А. Щодо удосконалення управлінської діяльності Верховної Ради. // Право України. – 1997. - № 6. - С. 49-53.
5. Коментар до Конституции України — К.: Інститут законодавства Верховної Ради України. – 1998. – 412 с.
6. Конституційне право України. / за ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: “Наукова думка”, 1999. – 734 с.
7. Кузнецов И.Н. Компетенция высших органов власти и управления СССР. – М.: “Юридическая литература”, 1970. – 120 с.
8. Мальцев Г., Экимов А. Будет ли у нас настоящий парламент? // Народный депутат. – 1992. - № 7. - С. 20-26
9. Мелащенко В. Ф. Основи конституційного права України. – К.: “Вентурі”, 1995. – 238 с.
10. Основи конституційного права України / за ред. В.В. Копєйчикова.– К.: “Юрінком Інтер”, 1998. – 205 с.
11. Петровский В. Депутат и политика.// Народный депутат. – 1992. - № 1. - С. 80-84.
12. Теплюк М., Ющик О. Законодательная инициатива и ее реализация в законодательном процессе. // Віче. – 1995. - № 7. - С. 13-18
13. Юридический энциклопедический словарь. – М.: “Советская энциклопедия”, 1987. – 598 с.
14. Гавриляка А. Щодо удосконалення управлінської діяльності Верховної Ради. // Право України. - 1997. - № 6. - С. 49.
15. Мальцев Г., Экимов А. Будет ли у нас настоящий парламент? // Народный депутат. - 1992. - № 7. - С. 23