Ринкове середовище, у якому на сьогоднішній день функціонують суб’єкти господарювання різних форм власності, протягом останніх років суттєво змінюється: постійно зростає ступінь його невизначеності, з’являються невраховані чинники ризику.
Сучасне управління бізнесом повинно пристосовуватися до ринкового саморегулювання. Все частіше починають говорити про нові підходи до стратегічного управління в умовах ринкової економіки. Головне завдання нового менеджменту – подолання консервативних традицій, які не відповідають об’єктивним реаліям сучасного світу економіки, бізнесу, політики та соціального розвитку.
Стратегічне управління підприємством неможливо уявити без проведення стратегічного аналізу, який розглядається:
1) як виконання відповідної функції управління, орієнтованої на перспективу і такої, що має високу невизначеність;
2) як дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан.
Предметом стратегічного аналізу є концептуальні напрями функціонування і розвитку підприємства, його організаційні, економічні та інформаційні ресурси та можливості, які розглядаються з погляду нарощування стратегічного потенціалу підприємства та зміцнення його позицій на ринку у довгостроковому аспекті.
Основна ціль стратегічного планування полягає в забезпеченні потенціалу майбутньої успішної діяльності підприємства.
Тобто, при розгляді питань стратегічного планування виникає проблема оцінки економічного потенціалу підприємства.
Визначення поняття економічного потенціалу набуває певного значення також у зв’язку з необхідністю розробки підходів до оцінки рівня економічної безпеки підприємств. Безсумнівно, що підвищення потенціалу підприємства веде до зростання його економічної безпеки. Отже, може виявитися можливим використання показника економічного потенціалу як інтегрального критерію економічної безпеки, що потребує детальних досліджень названих категорій.
Таким чином, особливого значення набуває питання вибору інструментарію оцінки економічного потенціалу підприємства, що дозволить визначати внутрішні можливості й приховані резерви суб’єкта господарювання з метою підвищення ефективності його діяльності. Однак рішення даного питання неможливе без чіткого визначення сутності економічного потенціалу підприємства, що і обумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Метою даного дослідження і цієї статті є визначення та удосконалення напрямів оцінки економічного потенціалу підприємства.
Завдання наукового дослідження:
1. Оцінка трактувань сутності економічного потенціалу підприємства.
2. Удосконалення методичних підходів до аналізу і оцінки економічного потенціалу підприємства.
Аналіз накопиченого теоретичного матеріалу по проблемі, яка розглядається, показав, що більшість сучасних публікацій лише торкається окремих аспектів поняття „потенціал”, вказує на існування різних підходів до визначення даного поняття, сутності і складу, відзначає важливість його вивчення.
Ряд публікацій присвячено дослідженню таких категорій, як економічний потенціал країни, виробничий, ринковий та економічний потенціал підприємства. Аналіз теоретичних робіт дозволив виявити недоліки та позитивні моменти, які слід враховувати при визначенні поняття „економічний потенціал підприємства”.