Освітній портал MyReferatik

Зміст

1. Загальні відомості про підприємство.
1.1. Техніко-економічні показники.
1.2. Структура підприємства
2. Споживні властивості продукції, що випускається
2.1. Характеристика споживних властивостей
2.2. Класифікація і асортимент продукції в т.ч. нових виробів
2.3. Методи та умови зберігання, пакування та маркування продукції
3. Фактори, що формують якість готової продукції
3.1. Характеристика сировини, джерела постачання
3.2. Характеристика технологічних процесів і обладнання, їх вплив на якість продукції
4. Якість продукції і управління нею на підприємстві
4.1. Структура і функції служб, що займаються управлінням і контролем якості
4.2. Контроль якості продукції на підприємстві
4.2.1. Характеристика дефектів і їх вплив на якість готової продукції
4.2.2. Аналіз сортності продукції
4.2.3. Забезпеченя збереження якості продукції
5. Організація господарських зв’язків
5.1. Порядок заключення договорів постачання і узгодження асортименту за найменуванням
5.2. Порядок узгодження і затвердження зразків-еталонів, що випускаються
6. Організація рекламної і претензійної роботи по вивченю попиту на підприємстві
6.1. Вивчення випадків повернення продукції покупцями і їх претензії по якості і кількості
6.2. Вивчення попиту на підприємстві
7. Виконання індивідуального завдання
8. Висновки і пропозиції
9. Додатки

Уривки

Організації виробництву меблів передує їх проектування.
Проектування меблів представляє собою процес розроблення ескізів, макетів, технічної документації і готового зразка.
При проектуванні меблів ураховують ряд факторів, такі як архітектурно-планові рішення сучасних і перспективних квартир, вимоги до меблів - функціональні, естетичні, ергономічні, їх технологічність і надійність. На формування цих властивостей значно впливають матеріали з яких виготовляють меблі.
Функціональні вимоги передбачають відповідність меблів призначенню. Так, розміри і форма меблів повинні відповідати росту і вазі людини, розмірам речей, які роз положенні на виробах чи всередині. Все це забезпечує зручність користування меблями, вірну організацію інтер’єра, раціональне використання житлової площі, можливість трансформації і взаємозаміни окремих елементів. В свою чергу зручність користування залежить від вибору конструкції, вихідних матеріалів, оздоблення і інших особливостей.
Відхилення від лінійних розмірів не повинні перевищувати припустимих меж: у секційних меблях розміром до 900 мм — ±1 мм, більше 900 мм — ±2; у м'якої — відповідно +5 й +10; в інших видах меблів розміром до 260 мм — ±2, від 260 до 500 мм — ±3, від 500 до 800 мм — ±4 і більше 800 мм — +5 мм. Жолоблення дверей не повинне бути бо леї 1 мм на 1 р. м, а в рамкових і щитових елементах - не більше 1,5 мм.
До дефектів фанерування відносяться погано підібрані по текстурі й кольорам шпони, неміцно приклеєні до основи, із заломами, відставанням на краях, крайках і торцях, а також не проклеєні місця, розбіжність фуг і просідання шпону. Імітація повинна відповідати малюнку й кольорам природної деревини. Для щитових деталей допускаються закладення площею не більше 5 см2, для брускових — 1,5 см2. Вставки повинні відповідати основній деревині. При світлій прозорій обробці вставки не допускаються.

Хочешь купить новый ковролин? Почему бы не попытаться почистить старый. Химчистка ковролина от «Лотус Премиум» отчистит даже самый старый ковролин в Вашем доме. Клининговые услуги от «Лотус Премиум» помогут Вам сохранить время и деньги.
Естетичні вимоги припускають, що меблі поряд з виконанням утилітарних функцій у значній мірі є засобом прикрашення житла і тому повинні відповідати сучасним вимогам щодо форми, декору, зіставлення елементів і їх забарвленню. Естетичні вимоги враховують сучасні напрямки моди, у якій віддзеркалюються мінливі умови життя людей, їх поняття про красиве.
Ергономічні вимоги визначаються комфортабельністю і гігієнічністю меблів.
Комфортабельність меблів характеризується зручністю користування, доглядом, розміщенням, транспортуванням і зберіганням.
Гігієнічність меблів характеризується нешкідливістю матеріалів, які застосовують, отупінню забрудненості й легкістю чистки поверхні, безпечністю в експлуатації, повітропроникністю й паро проникністю м’яких елементів, електризацією полімерних облицьованих матеріалів.
При проектуванні меблів ураховують вимоги санітарного нагляду.
Технологічність меблів припускає такі вимоги, як виготовлення їх на сучасному обладнанні, зниження матеріалоємності і трудоємності готового виробу, стандартизація, нормалізація і уніфікація вузлів і деталей.
Надійність меблів характеризується довговічністю і ремонтопридатністю.
Важливий показник довговічність визначається властивостями конструкційних матеріалів, технологією виготовлення, міцністю з’єднання деталей і вузлів меблів, властивостями захисно-декоративних покриттів - опір стиранню, дії світла, температури, кислот і лугів.
Ремонтопридатність забезпечується конструктивними властивостями меблів (легко піддаються ремонту меблі з уніфікованих елементів), підбором лакофарбувальних покриттів, дефекти (втрата блиску, відшарування й інше), які можливо ліквідувати стандартними розчинниками, поліруючими матеріалами.
Споживні властивості меблів впливають на якість. Значною мірою на якість впливає їх надійність. З вищесказаного бачимо, що надійність характеризується довговічністю і ремонтопридатністю. Чим довговічніші меблі тим вони якісніші. Тобто, якщо меблі тривалий час перебувають у використанні, при цьому не ламаються, захисно-декоративні покриття не зношуються - все це характеризує меблі як якісний виріб. Однак, рано чи пізно їх потрібно ремонтувати. Меблі, які легко піддаються ремонту, можна охарактеризувати як якісні, оскільки легко піддаються ремонту меблі, які виготовленні якісно, з якісних матеріалів.
Щодо матеріалів, які застосовуються у організації виробництві меблів, то вони значно впливають на їх властивості. В залежності від виду матеріалу (деревина, скло, пластмаса) меблі характеризуються можливістю трансформації (функціональні властивості), зручністю користування, доглядом, зберіганням (ергономічні властивості).
Наприклад, вироби із пластмас зручні в користуванні, неважкі, але можуть бути шкідливими (виділяють у навколишнє середовище вільні мономери, у тому числі й токсичні).
Отже, з вищесказаного бачимо, що споживні властивості меблів відіграють вирішальну роль, наприклад, при їх покупці, так як вони значно впливають на якість меблів, а також існує взаємозв’язок між властивостями і сировинними матеріалами для виробництва меблів.
Класифікація і асортимент продукції в т.ч. нових виробів
За функціональним призначенням побутові меблі поділяють для віталень, спалень, столових, кухонь, ванних кімнат і прихожих. Меблі, призначені для нежитлових приміщень, називаються офісними, їх відрізняє функціональність, строгий дизайн, габаритні розміри.
До меблевих товарів належать такі, які за конструктивними ознаками можуть класифікуватися як вироби аналогічного призначення, проте мають індивідуальні, на відміну від інших предметів інтер'єру, ознаки, зокрема двері, полиці, підставки тощо.
Розрізняють корпусні, м'які та комбіновані меблі, які поєднують різноманітні матеріали.
Корпусні меблі. Головною ознакою корпусних меблів є наявність жорсткого каркасу і відсутність м'яких елементів. Каркас може бути виготовлений з різних матеріалів, таких, як дерево, ДСП, МДФ, метал, скло, а також їх комбінації. Найбільш коштовними є меблі, виготовлені з цільної деревини, дешевшими - з ДСП(див додаток ). Розрізняють меблі для житлових приміщень (вітальня, бібліотека, столова, дитяча, спальня), кухонних і ванних.
Асортимент корпусних меблів вирізняються функціональним призначенням кожного виробу, конструктивним виконанням і матеріалами, з яких вони виготовлені.
Функціональні властивості корпусних меблів формуються на етапі їх виробництва, яке складається з низки операцій від підготовчих (розкрій та кромкування щитів) до оздоблюваних. Усі меблі виготовлялися згідно з технічними і санітарно-епідеміологічними вимогами, зазначеними у відповідних нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ТУ). Особливу увагу приділяють нешкідливості застосованих матеріалів: забороняється виготовляти меблі та вироби аналогічного призначення з матеріалів, які можуть утворю-вати впродовж терміну експлуатації або під час контакту з харчовими продуктами шкідливі для здоров'я людини сполуки. Насамперед це стосується матеріалів, які застосовують для виробництва робочих поверхонь кухонних меблів - стільниць. В сучасних кухонних наборах їх виготовляють з природного або штучного каміння, дрібні частки якого з'єднані акриловими смолами, що дозволяє збільшити термін експлуатації поверхонь. Ліжка, як правило, мають жорсткий каркас, на який встановлюють матраци. Жорсткість конструкції визначається матеріалами і способами їх з'єднання або якістю фурнітури. Повздовжні дошки (царги) з'єднуються зі спинками ліжка за допомогою металевих замків таким чином, щоб унеможливити виникнення люфту (послаблення). Матрац може бути знімним або складати єдину конст-рукцію з каркасом ліжка.
Подушка дивана складається з жорсткої основи (рами), яку виготовляють з дерева, метала або комбінованих матеріалів. На рамі кріпляться пружні елементи - пружинні блоки, пласкі металеві пружини, зігнуті у вигляді змійки або сітки з гумотканевих ремінців. Зверху на пружні елементи накладають жорсткий настил з волокнистих матеріалів, який, в свою чергу, вкривають пористими полімерними матеріалами (поролоном або поліпіноуретаном (ППУ)). Застосування такого настилу визначається необхідністю забезпечення так званої нелінійної м'якості, тобто деформації залежно від будови тіла людини. Якість і термін служби дивана залежить від якості настилу: найвищу мають дивани з металевим пружинним блоком. Блоки м'якості з ППУ і поролону мають більше негативних властивостей, ніж позитивних, проте широко використовуються у виробництві м'яких меблів, як найбільш дешеві і доступні матеріали.
Чільне місце посідають кухонні набори, виготовлені під вбудовану побутову техніку, їх конструкція повинна задовольняти вимоги щодо механічної міцності та вібростійкості матеріалів, самоза-горяння, забезпечувати електричну безпеку під час користування електричними приладами тощо (див додаток 10).
Кухонні набори можуть бути устатковані різноманітними аксесуарами - полицями для зберігання посуду та приладдя, пристроями для сушіння, корзинок для речей тощо, які мають важливе значення у функціональності меблів.
М'які меблі. До них належать меблі, призначені переважно для відпочинку (дивани, кушетки, софи, ліжка), і деякі меблеві товари (банкетки, стільці тощо) (див додаток 9)
2.3. Методи та умови зберігання, пакування та маркування продукції
Меблі маркірують фарбою або етикеткою із вказівкою виробника, його підпорядкованості й місцезнаходження, найменування й індексу проекту й виробу по класифікаторі, дати випуску, ціни, номера ДЕРЖСТАНДАРТ й інших відомостей. Марку ставлять на нелицьовій поверхні, щоб її можна було легко прочитати й у той же час не погіршити зовнішній вигляд виробу, наприклад, у стільців - на нижній стороні сидіння, у шаф - на задній стінці.
Меблі при перевезеннях у межах одного населеного пункту не впаковують, а перевозять у закритому, спеціально обладнаному для цього транспорті стійма, закривають брезентом і погоджують. У місцях зіткнення з перев'язними матеріалами, стінками транспорту й одного виробу з іншим поміщають м'які прокладки, що охороняють меблі від ушкоджень, особливо меблі, оброблену по першій і другій категоріях. Під час перевезення в інші райони меблі впаковують у розібраному, рідше зібраному виді в дерев'яні яшики-решетки або картонну тару.
Під час перевезення з перевантаженням з одного виду транспорту на інший меблі впаковують у м'який і водонепроникний папір і тару тільки жорсткої конструкції. Меблі, оброблену по першій і другій категоріях, обертають папером або гофрованим картоном. У місцях зіткнення меблів з тарою розміщають м'які прокладки.
На тару повинні бути нанесені попереджувальні написи («Не кантувати», «Верх») і умовні знаки у вигляді парасольки (для всіх меблів) і чарки (для меблів зі склом або дзеркалами).
Всі рухливі елементи предметів меблів повинні бути закріплені. Під час навантаження, розвантаження й транспортування меблі необхідно охороняти від поштовхів, ударів, зволоження й забруднення.
При перевезеннях полірованих меблів застосовують полівінілову плівку. Вона добре захищає поліровану поверхню від механічних і хімічних ушкоджень, легко приклеюється й віддаляється, при цьому якість лакового шару не погіршується.
Гнуті стільці зв'язують шпагатом у пакети по 2-4 і більше штук.
Зберігати меблі треба в розпакованому виді в сухих провітрюваних приміщеннях, охороняючи від зволоження, забруднення й прямого впливу сонячного світла. При підвищенні вологості оброблені поверхні тьмяніють, металеві деталі піддаються корозії, може відбутися розклеювання, жолоблення й деформація виробу. Температура в приміщенні повинна бути 18-20 оС, відносна вологість повітря - 60-65%.
Меблі, дефект якої усунути неможливо, підлягає заміні. Строк пред'явлення претензій по якості імпортних меблів - 6 мес.
Фактори, що формують якість готової продукції
Характеристика сировини, джерела постачання
В залежності від функціонального призначення матеріали, які застосовуються для виробництва меблів, підрозділяють на конструкційні, для м’яких елементів, облицьовані, оздоблюючи, клеї, фурнітуру і вироби для кріплення, дзеркала і скло.
Матеріали, з яких виготовлено виріб, впливають на його властивості, вартість, технологічний процес виготовлення.
Конструкційні матеріали. Конструкційні матеріали можуть бути деревинними, металевими, пластмасовими й іншими.
Деревинні матеріали - це пиломатеріали, плити (деревоструженні, деревоволокнисті, столярні), клеєна фанера, меблеві щити.
У виробництві меблів використовують деревостружні плити плоского пресування, одно - і трьохшарні.
Столярні плити виготовляють із рейок (серединок), обклеєних з обох сторін клеєною фанерою (сорочками). Якщо одна або обидві сорочки облицьовані струганим шпоном, то такі плити називають облицьованими.
Клеєна фанера для виготовлення меблів застосовується лише вологостійка марок ФСФ і ФК зі зовнішніми шарами не нижче сорту ВВ.
Меблеві щити представляють собою рамки, які облицьовані з обох сторін клеєною фанерою із заповненням внутрішнього простору деревинною стружкою або смужками гофрованого шпона, поставленими на ребро (чашечкові плити), а також без заповнення.
Матеріали із пластмас використовуються для виготовлення деяких елементів меблів (сидіння, спинок). Частіше для цієї цілі застосовують склопластик, який представляє собою матеріал, який складається із скловолокна, склеєного поліефірними смолами
Металеві матеріали - це труби стальні і з алюмінієвих сплавів, а також металеві кути. Із металевих труб і кутів виготовляють ніжки столів і стільців, каркаси ліжок, стійки стелажів, елементи вішалок і інше.
Використання металевих матеріалів очищує міцність і довговічність меблів, розширює їх асортимент за конструктивно-технологічними ознаками.
Матеріали для м’яких елементів меблів. До цієї групи матеріалів відносяться пружини, пористі еластичні, настилочні, оббивочні матеріали і матеріали для гибких і еластичних основ.
Найбільш часто застосовують у виробництві меблів пружинні - це пружини зжимання циліндричні, конусові і двохконусові, а також блоки пружин безперервного плетення і двох конусних, за формою і розмірами відповідні м’яким елементам.
Пористі еластичні матеріали - латексна губка і поліуретановий еластичний поропласт. Застосування пористих полімерних матеріалів покращує зовнішній вигляд м’яких елементів меблів, повищує їх формостійкість довговічність
Латексну губку виготовляють із натуральних і синтетичних латексів шляхом їх механічного вспінення з послідовною вулканізацією у формах при температурі близько 150С.
Поліуретановий еластичний поропласт, який часто називають поролоном, виготовляється у формах шляхом конденсації поліефірів з діізоціанатами і послідовним вспіненням отриманої маси.
Настильні матеріали застосовуються для надання деяким вузлам і елементам меблів визначеної форми, пружності, еластичності і м’якості. В якості настильних матеріалів використовують волокнисті матеріали рослинного походження (морська трава, вата і рулонні матеріали на її основі - ватник, ватин), тваринного походження (кінський волос, волок) і матеріали на основі всінених полімерів і гуми (пенополівінілхлорид).
Оббивні матеріали підрозділяють на покривні і облицьовані (див додаток 4).
Покривні матеріали - це л’янні тканини, якими покривають пружини і настильні матеріали.
Облицьовані матеріали - це різні меблеві тканини і штучна шкіра. До меблевих облицьованих тканин відносять меблево-декоративні тканини, гобелени, макети. Для оббивки виготовляються також тканини із синтетичних волокон, які володіють високою міцністю і красивим зовнішнім виглядом.
За облицьований матеріал застосовують також штучну шкіру на полотняній основі з нітроцелюлозним і полівінілхлоридним покриттям. Частіше для оббивки меблів використовують вінілішкіру з пористим полівінілхлоридним покриттям.
Матеріали для гнучких і еластичних основ - стрічки і полотнища із тканини (для гнучких основ), гумові стрічки, гумополотняні стрічки, пружини “змійка” (для еластичних основ).
Облицьовані матеріали. До облицьованих матеріалів відносяться лущений і струганий шпон, синтетичний шпон, декоративна фанера, фанероплівка.
Синтетичний шпон - це листові матеріали, які складаються із щільного паперу, який змочений синтетичною смолою, доведеною до повної поліконденсації. На поверхні паперу нанесений літографічним способом рисунок цінної породи деревини.
Декоративна фанера представляє собою клеєну фанеру, поверхня якої облицьована синтетичною плівкою в сполученні з текстурним папером або без нього.
Фанероплівка представляє собою шпон, покритий полівінілхлоридною плівкою або плівкою із інших термопластичних матеріалів.
Оздоблюючи матеріали.
Оздоблюючи матеріали призначенні для обробки поверхні меблів з метою покращення зовнішнього вигляду і захисту від впливу зовнішнього середовища - вологи, світла, тепла, пилу, механічних пошкоджень.
Барвники -це речовини, розчинні у воді, спирті або інших розчинниках. Вони здатні офарбовувати деревину без закриття текстури. В меблевій промисловості застосовують штучні і гумові барвники, які отримують із торфу або бурого вугілля, які мають коричневий колір різних відтінків.
Ґрунтовки застосовують для скорочення витрат дорогокоштуючих лаків і створення скреплюючого шару при нанесенні на меблі лакового покриття. В залежності від складу розрізняють нітрогрунтовки, масляні і інші.
Порозаповнювачи - це рідкі або пастоподібні речовини, якими заповнюють пори деревини (дуба, ясеня, горіха і інше) для отримання гладкої поверхні.
Лаки, які застосовуються в меблевій промисловості, бувають прозорими і матовими. Меблева промисловість широко застосовує нітроцелюлозні лаки різного складу холодного (НЦ-221,НЦ-222, НЦ-224 і інші) і гарячого (НЦ-225,НЦ-223 і інші) нанесення.
В наш час в меблевій промисловості все частіше застосовуються поліефірні лаки, покриття на основі яких відрізняється більшою твердістю і стійкістю, ніж покриття нітроцелюлозними лаками. Вони використовуються для отримання поверхонь зі дзеркальним блиском. Поліуретанові лаки бувають блискучими і матовими. За міцністю на витирання і атмосферостійкість вони кращі за поліефірні.
Фарби (маслені і емалеві) використовують для непрозорої обробки кухонних і дитячих меблів (частіше всього застосовують нітроцелюлозні, масляні і поліефірні емалі).
Текстурний папір слугує для імітаційного оздоблення і представляє собою лист паперу, на поверхні якого типографським способом нанесений рисунок цінної породи деревини (грецького горіха, каральської берези, червоного дерева і інших.
Клеї. Для склеювання деревинних деталей слугують клеї тваринного походження і синтетичні. Із тваринних клеїв для виготовлення меблів застосовують міздровий і кістковий. Останнім часом в меблевій промисловості все більшого застосування отримують синтетичні клеї (мочевиноформальдегідні і фенолформальдегідні). Вони відрізняються високою водостійкістю, термостійкістю і дають міцні шви. Мочевиноформальдегідні клеї, крім того, безкольорові, завдяки чому клеєний шов малопомітний.
Фурнітура і вироби для кріплення. В залежності від призначення меблева фурнітура може бути кріплення і лицьовою.
Фурнітура кріплення - це стяжки, петлі, кронштейни шарнірні, олицетримачі, замки і інше.
Стяжки слугують для з’єднання елементів розбірних меблів. Вони бувають шафні і ліжкові. Шафні стяжки в залежності від конструкції можуть бути гвинтовими відкритими або секретними, болтовими; ліжкові - крючковими прямими або торцевими.
Петлі необхідні для навішування дверей, з’єднання кришок або напівкровок столів і інших елементів. В меблях застосовуються петлі шарнірні карткові прями і кутові, напівшарнірні, рояльні, партні, стержневі і інші.
Замки меблеві за способом кріплення можуть бути прирізними або врізаними, а за конструкцією - безсувальдними, сувальдними, шпінгалетними. Останній вид замка застосовується лише для шафних дверцят.
Лицьова фурнітура включає ручки, футори і ключовини.
Ручки меблеві бувають декількох типів: ручки-скобирухомі і нерухомі, ручки-підвіски, ручки-раковини, ручки-кнопки. Виготовляються із метала, пластмаси, скла.
Футори і ключовини охороняють від пошкоджень проміжність під ключ. Ключовини прикріплюються до елементів меблів шурупами, а футори встановлюють на клею в проміжність для ключа. Ключовини виготовляють металевими і пластмасовими, а футори - в більшості пластмасовими.
Дзеркала і скло. Дзеркала, які застосовуються в меблях, виготовляють із полірованого скла товщиною 4,5-8 мм прямокутними і фігурними.
Дзеркала можуть бути з пологим широким фацетом шириною 15-25 мм, з крутим фацетом шириною 5-10 мм і без фацета з полірованими кромками і фасками шириною 1-1,5 мм.
Для вставки в меблеві дверцята, виготовлення полиць, пересувних дверцят використовується поліроване, неполіроване, візерункове, кольорове скло. Елементи із скла надають виробам більшу декоративність, але підвищують їх крихкість.

Висновки

На основі того, що викладено вище робимо такі висновки і надаємо такі пропозиції.
Меблі - це частина матеріальної культури народу. Виконуючи утилітарні функції, меблі в той же час відіграють важливу роль в архітектурно-художному рішенні інтер’єру, активно впливають на формування художнього смаку і культурних навичок суспільства.
Темпи розвитку меблевої промисловості, постійно зростаючий попит населення на гарні і зручні меблі пред'являють високі вимоги до організації виробництва меблів і технології виготовлення, а також до якості матеріалів, які застосовуються при їх виготовленні. Від виду і властивостей матеріалів залежать технологічні прийоми і режими виробництва, якість виробів, їх зовнішній вигляд, міцність, довговічність, вартість і інше. За останні роки меблевої промисловості розроблений ряд нових матеріалів для оздоблення меблів, які дозволяють скоротити технологічні цикли меблевого оздоблення, покращити якість і споживні властивості меблевих виробів.
Пропоную добре провести організацію виробництва меблів для їх цілезібраними і економними витратами матеріалів. Для ефективної організації виробництва меблів перш за все необхідно правильно вибрати матеріал для кожного конкретного випадку виробництва так, щоб властивості і якість матеріалу найбільш повно відповідали призначенню виробу і умовам його експлуатації. Крім цього для раціональної організації виробництва меблів необхідно вірно прийняти матеріал, тобто оцінити його властивості і відповідність стандарту, вірно застосувати матеріал, тобто вибрати засоби і режими обробки, які відповідають його властивостям і здатні економному розподілі його, і, на кінець, вірно зберігати матеріал.
Підприємство широко застосовуює деревину. Це зумовлено її легкістю і простотою обробки, низькою теплопровідністю, високою міцністю, довговічністю слугування в сухому середовищі, здатністю міцно склеюватись, зберігати гарний зовнішній вигляд. Але необхідно визначити і деякі недоліки деревини: загоряння і загнивання, розрушеня від комах, грибів і плісенні, гігроскопічність і зв’язані з нею набухання і висушування, які можуть викликати зміну розмірів готових виробів.
Пропоную використовувати для виробництва меблів деревинностружкові і деревинноволокнисті плити, оскільки вони, порівняно з пиломатеріалами і столярними литами, мало змінюють свої розміри в умовах змінної вологості, а також їх виробництво дозволяє економити деревину.
Пропоную застосовувати різні види синтетичних матеріалів, які надають можливість розширити випуск високоякісних меблів, а також підняти технічний рівень.
Застосування пластмас і полімерних матеріалів надають меблевій промисловості можливість значно розширити асортимент, споживні властивості меблів, покращити їх якість.
Пропоную підвищити ефективність виробництва, вдосконалити організацію виробництва меблів і випуску меблів, перейти до автоматичних ліній, намагатись повністю задовольнити споживача необхідним асортиментом меблів високої якості і відмінними споживними властивостями. На мою думку, при виконанні цих умов меблі стануть конкурентноздатними не лише на ринку України, а й на світовому ринку.