Вище ми уже ознайомилися з короткою історією обліку в Україні та розвинутих європейських країнах. Однак було б несправедливо не пов'язати бухгалтерський облік з усією системою господарського обліку, складовою якого він є. Тим більше, що, на нашу думку, студентам буде цікаво з'ясувати особливості системи торгівлі, виробництва та ведення господарського обліку в західному регіоні у минулому. Вище ми вже фрагментарно торкались окремих аспектів цих питань.
Не будемо вдаватись до різних думок відомих німецьких, чеських, польських, українських, угорських та інших економістів з приводу того, чи сприяла окупація західноукраїнських земель розвиткові цивілізації цієї частини України. Але якщо порівняти ті регіони України і звернутися до земель інших континентів, які були колонізовані, і тих, яких колонізація не зачепила, то висновок напрошується однозначний.
Західний регіон України, особливо Галицьке Поділля, де відмінний чорнозем, Богом був уготований бути аграрним сектором економіки тодішньої Австро-Угорської імперії, а не аграрно-сировинним придатком. Знаючи земельний кадастр Європи, чорнозем Західної України ніяк не міг використовуватися під інші галузі економіки, крім сільського господарства.
Зокрема, про це йдеться й у відомій економічній роботі І.Я. Франка "Громадські шпихліри і шпихліровий фонд у Галичині у 1784—1840 рр.". Не будучи економістом, Іван Франко прекрасно вивчив питання диференційної ренти та дешевої робочої сили — факторів, які ставили галицький сільськогосподарський ринок поза всякою конкуренцією в Європі.
Безумовно, що в усьому товарному виробництві, і це залишилось і на сьогодні, західний регіон завжди виділявся своїм аграрним сектором.
Організаційно господарськими одиницями тут були поміщицькі маєтки разом з прилеглими до них фільварками та селами, а також містечками, містами, промисловими підприємствами, млинами, корчмами, ярмарками, торгами, торговцями, базарами.
Поряд з вирощуванням спільних, необхідних для внутрішнього вжитку культур і тварин, кожен район унаслідок своїх специфічних особливостей, спеціалізувався на тих чи інших видах сільськогосподарської продукції.
Галицьке Поділля — долини, низовини, гірські скали — було переважно зоною рослинництва, а гірські райони Галичини, Буковини та Закарпаття — зоною тваринництва.
Крім того, склалась і досить вузька спеціалізація, яка зводилася до вирощування певного виду культур чи певної групи тварин. Так, на Тернопільщині типовим фільварковим господарством був Ягільницький ключ — власність графів Лянцкоронських. У 30-х роках XIX ст. у Цьому господарстві збирали вівса і жита найбільше з усіх культур, але на ринку першість посідала пшениця, і за прибутком у фільварку вона теж була на першому місці. Наприклад, 1847 р. у фільварку с. Улашківці у балансовій відомості доходів, за даними бухгалтерського обліку, овес був на першому місці, а пшениця на другому2.
Крім фільварків графів Лянцкоронських, багато хліба в Східній Галичині виробляли фільваркові господарства графів Потоцьких та ін. Так, господарство графа Потоцького володіло понад 60 фільварками і мало десятки тисяч моргів поля на Бережанщині, Гусятинщині. Близькість таких великих міст Галичини, як Львів, Станіславів (Івано-Франківськ), Тернопіль забезпечувала стійкий рівень збуту зернової продукції.
Багато фільварків виробляли хліб як для продажу, так і для забезпечення власних потреб. Як показують дані бухгалтерського обліку, що узагальнювались у тодішній статистиці, за обсягом перше місце посідали овес і жито, друге — ячмінь і гречка, останнє — пшениця. Але у динаміці частка пшениці неухильно зростала а вівса спадала. Щодо ячменю, то він був основною сировиною для броварень. І як свідчать облікові дані, в роки неврожаю виникала необхідність його закупівлі на ринках. Тому, враховуючи попит і ціну на пиво, вирощування вівса було досить стабільне. Найбільш відомими броварнями в нашому краї були і є Микулинецька, якій у 1998 р. виповнилося 300 років, Глібівська, а згодом і Тернопільська. Овес в основному йшов на фураж фільварковій худобі та птиці.
Планируете иметь собственный источник воды? Надежные и долговечные водяные насосы и водяные помпы Вы можете просмотреть в онлайн каталоге интернет магазина ПростоСад. На странице с конкретным насосом можно ознакомится с детальными его характеристиками, описанием, гарантиями, а также отзывами покупателей.

Список використаної літератури:

1. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч.І: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"/2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2001. -512 с.
2. Пушкар М.С., Гавришко Н.В., Романів Р.В. Історія обліку та контролю господарської діяльності. Навч. посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003. - 223 с.
3. Остап'юк М.Я., Лучко М.Р., Даньків Й.Я. Історія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. — 276 с. — (Вища освіта XXI століття).
4. Соколов Я. В. Очерки по истории бухгалтерского учета: М.: Финансы и статистика, 1991. — 400 с.