Вступ
1. Процес професійної адаптації вчителя
2. Проблема дезадаптації вчителів
3. Кількісна сторона діяльності вчителя
4. Емоційне «згоряння»
5. Педагогічний криз
6. Якісна характеристика складності вчительської праці
7. Три етапи дезадаптації особистості вчителя
Висновок
Література

Вступ

Нужна помочь в планировании или реализации дизайна твоей квартиры? Студия Ardiz поможет тебе в этом. Профессиональный дизайн интерьера квартир в комплексном измерении сделает из твоей квартиры действительно шедевр. Живи уютно, а остальным пусть занимаются специалисты.
Загальне підвищення соціальної напруженості життя в даний час вимагає постійного росту адаптивних можливостей людського організму. Hеблагоприятные (екологічні, економічні, політичні і соціальні) фактори взаємодії людини з навколишнім середовищем сприяють формуванню особистісної дезадаптації, що приводить до утворення стійких станів, що, у свою чергу, перешкоджають процесам оптимального протікання життєдіяльності. Бiльш яскраво процеси дезадаптації виявляються в професійній діяльності, що є основою соціального життя людини. Питання безпеки здоров'я в професійній діяльності традиційно зв'язують із професіями так називаної «групи ризику» - військовослужбовці, рятувальники МЧС, працівники силових структур, спортсмени і т.д. Я ж хочу у своїй роботі освітити питання про деформуюче впливі професійної діяльності вчителя на його особистість. Питання цей здається мені дуже актуальним у силу високої соціальної значимості педагогічної праці вчителя.
Педагогічна діяльність, з цього погляду, коштує в особливому ряді. «Соціальний і гуманістичний зміст учительської професії в тім, що, передаючи від покоління до покоління досягнення людської культури, вчитель у буквальному значенні діє особистість» . Від ефективності праці педагога багато в чому залежить майбутнє нашого суспільства. Професія вчителя у своїй підставі має дві основні функції - керівництво освоєнням соціального досвіду учнями і передача їм основ інформаційної бази життєдіяльності людства. По-іншому їх можна визначити як наставницька, виховательська і викладацька, учительська функції.
Навчальні заклади покликані здійснювати формування підростаючого покоління. Суспільство ставить перед ними зовсім визначені задачі: сформувати відповідно до вищевказаних професійних функцій систему знань, умінь і навичок; основи світогляду, моральності і навички суспільного поводження. В міру розвитку й ускладнення соціальних умов життя ці вимоги постійно зростають, і вирішальна роль у їхньому здійсненні належить учителю. Особлива увага в ресурсообеспеченні праці вчителя необхідно приділяти стану його особистісних структур і компонентів діяльності. Особистість учителя, як системна соціальна якість, є вихідною базою, головним засобом і основною метою професійної діяльності - виконання соціального замовлення: усебічний розвиток людини, що активно самореалізується в політичній, господарській, економічній, культурній, науковій, освітній, сімейній і іншій сферах життя суспільства. Тому турбота про фізичне, психічне і духовне здоров'я вчителя, про розвиток його індивідуальності прямо зв'язана з ростом його професійної педагогічної майстерності, з ефективністю його роботи по виконанню соціального замовлення суспільства.