Освітній портал MyReferatik

Зміст

Вступ 3
1. Поняття та кількісна характеристика малої групи 4
2. Види малих груп. 6
3. Структурні характеристики малої групи. 9
4. Керівництво і лідерство у малих групах 13
Висновок 16
Використана література 17

Вступ

Проблематика малих груп — найбільш поширена та розроблена сфера соціально-психологічних досліджень. Це те безпосереднє середовище, в якому особистість живе і розвивається. Пояснити поведінку людини поза аналізом соціального та психологічного контексту неможливо. Виявлення закономірності функціонування малих груп сприяє кращому розумінню процесів, що відбуваються у великих групах. Питання організації та управління людьми, ролі групових факторів у діяльності, регуляції міжособистісних стосунків є дуже важливим із практичної точки зору. Саме тому малі групи посідають особливе місце у структурі соціально-психологічного знання.
Феномен малої групи безпосередньо стосується індивіда. Саме в малій групі відбуваєтеся формування людини як особистості, індивідуальності, набуття нею досвіду соціальної взаємодії, реалізується її вплив на процеси в різних ситуаціях соціуму.
Мотивами об'єднання людей у групи є потреба у спілкуванні, інших формах взаємодії з конкретними індивідами; важливість завдань, які розв'язує певна група; дія зовнішніх чинників, що винагороджують за участь у групі.
Сам термін "група" — італійського походження. В епоху Відродження в Західній Європі так спочатку називали сукупність об'єктів на картинах художників. Потім цим терміном почали позначати конкретну сукупність людей. У російську мову поняття "група" в XIX сторіччі ввів поет О.С. Пушкін. Остаточно в російській мові, з якої він потім перейшов і в ук-раїнську, термін "група" закріпився на початку XX сторіччя.

Аммортизаторы. Автомобильные запчасти, кузовные запчасти, детали кузова машин, кузовные бампера, капоты, двери. Тел. (094) 926-80-39

Висновок

Мала соціальна група та процеси, що в ній відбуваються, постійно привертали увагу вчених. На початку XX ст. важливим етапом у формуванні соціально-психологічного наукового мислення було дослідження соціальної фасилітації (підвищення швидкості або продуктивності діяльності людини внаслідок актуалізації у її свідомості образу іншої людини чи групи людей, як суперників чи спостерігачів за її діями) та соціальної інгибіції (погіршення продуктивності діяльності, її швидкості і якості, стримування дій індивіда під впливом присутності інших).
Феномен малої групи безпосередньо стосується індивіда. Саме в малій групі відбуваєтеся формування людини як особистості, індивідуальності, набуття нею досвіду соціальної взаємодії, реалізується її вплив на процеси в різних ситуаціях соціуму.
Мотивами об'єднання людей у групи є потреба у спілкуванні, інших формах взаємодії з конкретними індивідами; важливість завдань, які розв'язує певна група; дія зовнішніх чинників, що винагороджують за участь у групі.
Сутнісними ознаками малої соціальної групи є тривалі безпосередні контакти індивідів (спілкування, взаємодія). Такі контакти властиві, наприклад, сім'ї, спортивній команді, релігійній секті.
Зосереджуючись на окремих ознаках малих груп, одні вчені тлумачили їх як сукупність ідеалів, уявлень і звичок, що існують і повторюються в кожній індивідуальній свідомості, інші — як обмежену сукупність індивідів, що взаємодіють. Найточніше відобразити сутнісні ознаки малої групи дає змогу синтез цих підходів.

Використана література

1. Загальна психологія (курс лекцій). — Київ, 1997.
2. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. — К.: Либідь, 2001.
3. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія. — “Академвидав”, оригінал-макет, 2003.