Левову частку у студентському житті займає такий процес, як написання рефератів. Часом студенти здають їх, абсолютно не замислюючись над змістом. По швидкому реферати безкоштовно скачати в Інтернеті можна на кожному розі, «Ну, знайшов реферат в Інтернеті, завантажив його, роздрукував - яка різниця, читати не буду, його все одно навіть викладач не прочитає» і йдуть гуляти. Однак практика неодноразово показувала, що пишуться реферати не для галочки, а просто скачати їх з Інтернету це занадто простий шлях для студентів, які отже нічим не займаються. Тому в багатьох ВУЗах було прийнято рішення - перевіряти реферати на унікальність. Вимога відразу стало досить жорстким - унікальність повинна становити 100%.
З одного боку це рішення можна зрозуміти - адже частенько в рефератах можна знайти рядки накшталт «І ваш студент просто скачав реферат з Інтернету, не замислюючись над його змістом, і хоче вас обдурити». Деякі студенти, звичайно, перечитують текст, який збираються здати, однак вони все одно не працюють з даною темою, оскільки очікується. І нерідко викладачі з року в рік зустрічають однакові реферати на тему, що, звичайно ж, дратує.
Вимога, в принципі можна зрозуміти, однак тут освітньою системою і ректорами ВУЗів була допущена груба помилка. Вимога в 100% унікальності, це вимога до студентів повністю уникнути цитат, часом навіть формул. І після цього студента можуть звинуватити в незавершеності роботи. Адже використання цитати, яка зустрічається у відкритому джерелі (адже цитата, це дослівне повторення сказаних ким-небудь слів) це вже знищення тих самих відсотків унікальності! І якщо в рефераті зустрічається, хоч одне цитування, він однозначно не буде унікальним.
Якби ще проблема крилася в цьому. Такий підхід провокує студентів змінювати текст цитати, що б отримати унікальний реферат, але часом це призводить до можливості двоякого трактування маємо тексту. Або, що часом буває ще гірше, виривання слів з контексту. Так, наприклад фраза «не мав дружини до якого-небудь року» може перетворитися у фразу «не мав дружини», тобто до повної зміни суті питання або виникнення протиріч всередині тексту.
Багато хто вже встиг погодитися, що така жорстка система хоч і має значний плюс - студенти працюватимуть з темою, яка їм задана, також має жахливий мінус. Дійсно гарні реферати, які написані руками студентів, після перевірки на плагіат через пари словообороти можуть перетворитися на непридатну роботу.
До того ж, важко не визнати, що часто відбувається так, що різні Антиплагіат (програми або сайти, які перевіряють унікальність тексту) можуть дати різні результати і текст, який Advego визнав унікальним на 100%, в якомусь Antiplagiat + виявиться унікальним лише на 90%, а це вже різні цифри і це вже проблема. Який може бути вихід? Виходи є завжди, найпростіший з них змусити студентів перевіряти в тій же оболонці, яку використовує ВНЗ.
Найпростішим і розумним рішенням можна вважати зниження вимоги до рівня унікальності. І тут все буде залежати від ВНЗ. Якщо реферат стосується літератури, то він буде насичений цитатами, а значить, тут унікальність може бути і 70-85%, тому що кожну цитатку можна вже відшукати в інтернеті. А якщо це технічний ВНЗ, якщо там найменша гра слів коштуватиме сенсу написаного? Якщо від перестановки доданків, якраз сума то і змінитися, то, що робити? Для таких навчальних закладів унікальність взагалі не може перевищувати 90%. Якщо ж студенту вдається домогтися цього, то, швидше за все, він прекрасно знає рідну мову, і краще б йому було бути лінгвістом!
Взагалі чи можна говорити про справедливість вимоги 100% унікальності тексту в рефераті. Реферат він сам по собі і є викладом чужих думок, часом дослівним, часом зі своїми роздумами після цього. Реферат це не дипломний проект, він не один такий унікальний, тема буде повторюватися з року в рік. А студентів намагаються загнати у вузькі рамки, навіть не замислюючись що через кілька років, просто не вистачить слів у лексиконі для правильного підбору унікального тексту. Тому дана вимога фізично не здійсненно на тривалому терміні використання.
Найоптимальнішим варіантом буде вимога в не менше 75% унікальності тексту. Адже сам по собі реферат це або виклад інформації іншими словами, або відтворення тієї самої інформації тільки з кінцевим осмисленням. Діватися нікуди, золотої середини в цій ситуації не досягти - унікальність повинна бути, однак вона повинна бути в розумних межах. Щоб студент, знайшовши, реферат в Інтернеті почитав його і переписав по-своєму, адже люди повинні мислити самі, а не дозволяти іншим робити це за себе!
