| Головна » Реферати » Реферати 1 курс » Українська мова |
Поняття дієвідміни слова
Дієвідміну можна визначити:
а) за третьою особою однини, якщо наголос падає на закінчення: веде, береже, принесе-І дієвідміна; біжить, кричить, шумить -ІІ дієвідміна;
б) за закінченням 3-ї особи множини: пишуть, виконують, клопочуться-І дієвідміна; нівечать, чистять, дивляться -ІІ дієвідміна.
При визначенні дієвідміни також слід зважати на основу інфінітива.
До ІІ дієвідміни належать:
1. Дієслова з інфінітивною основою на –и(крім односкладових пи-ти, ши-ти й т.п.), на –ї (усі без вийнятків), -і та –а після шиплячого, якщо ці голосні втрачаються в 1-й особі однини
та 3-й особі множини: радити-раджу, радять, летіти-лечу, летять, гоїти-гою, гоїш, лежати-лежу, лежать.
та 3-й особі множини: радити-раджу, радять, летіти-лечу, летять, гоїти-гою, гоїш, лежати-лежу, лежать.
2. Усі дієслова на –отіти, що мають відповідники на –отати, які відмінюються за І дієвідміною (тому цокотіти-цокотять, а цокати-цокочуть):булькотіти, муркотіти, тріскотіти й т.п.
До І дієвідміни належать усі інші слова, зокрема:
1. Односкладові з кореневими –и, -у, які не втрачаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них: ми-ти, – ми-ю, ми-ють, зми-ти, переми-ти, чу-ти, – чу-ю, чу-ють, відчу-ти, почу-ти
В особових формах дієслів бити, звивати, лити, пити кореневий голосний –и- не зберігається: б'ю – б'ють, в’ю – в’ють, ллю – ллють, п'ю – п'ють
2. Дієслова з основою на –і, що зберігається при дієвідмінюванні: жовті-ти – жовті-ю, жовті-ють, сві-ти – сиві-ю, сиві-ють
3. Дієслова з основою на –а, коли це –а при дієвідмінюванні зберігається: зацвіта-ти – зацвіта-ю, зацвіта-ють, втрача-ти – втрача-ю, втрача-ють,
з основою на –я: сія-ти – сія-ю, сія-ють, смія-ти(сь,ся) – смі-ю(сь,ся), смі-ють(ся)
Сюди ж відносяться дієслова типу гна-ти, дра-ти, бра-ти, пра-ти і т.п.
Примітка: В особових формах названих вище дієслів відбувається чергування звуків: женусь, деру, перу, беру і т.п.
4. Дієслова з інфінітивною частиною на –ва- , що при відмінюванні зберігаються: зіграва-ти – зіграва-ю, зіграва-ють, співа-ти – співа-ю, співа-ють
5. Дієслова з суфіксом –ува-, -юва-, які при відмінюванні втрачають –ва-: год-ува-ти – год-у-ю, год-у-ють, гост-юва-ти – гост-ю-ю, гост-ю-ють
6. Дієслова з основою інфінітива на –оло-, -оро-: моло-ти – мел-ю, мел-ють, боро-ти – бор-ю, бор-ють
7. Дієслова з суфіксом –ну-(-ону-): стук-ну-ти – стук-н-у, стук-н-уть
8. Дієслова з основою на приголосний: вез-ти – вез-у, вез-уть, запер-ти – запр-у, запр-уть
9. Дієслова з основою на –ота-: белько-та-ти – бельк-оч-у, бельк-оч,уть
Вийнятки: Дієслова хотіти, сопіти, ревіти, іржати належать до І дієвідміни, а слова бігти, боятися, стояти, спати - до ІІ дієвідміни. Дієслово сукати може належати як до І дієвідміни (сукаю, сукаєш, сукаю), так і до ІІ (сучу, сучить, сучиш)
Повна інформація про роботу
словник термінів "Поняття дієвідміни слова" з предмету "Українська мова". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 03.02.2010 в 21:20. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 7103 та скачано 113 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.
Олег Вернадський...
Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...