1. Вступ………………………………………………………………3
2. Класифікація інвестицій…………………5
2.1 Іноземні інвестиції…………………………………………...7
3. Інвестиційний клімат України………………………………..10
4. Інвестиційне забезпечення регіонів України……………….12
5. Принципи побудови інвестиційних моделей………………..19
6. Висновок…………………………………………………………24
7. Список літератури……………………………………………...25

Вступ

В системі відтворення, безвідносно до його суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного росту. Якщо уявити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну та споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки – виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.
Саме поняття інвестиції (від лат. Investio - одягаю) значить вкладення капіталу в галузі економіки як в самій країні так і за її межами.
Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку. Їх можна робити в основні (будівлі, споруди, машини и й устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів товарно – матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні ресурси й активи (цінні папери. патенти, ліцензії тощо).
Інвестиції – це те, що “відкладають” на завтрашній день, для того щоб мати можливість більше споживати в майбутньому. Одна частина інвестицій – це споживчі блага, які не застосовуються в поточному періоді, а відкладаються в запас (інвестиції на збільшення запасів). Інша частина – це ресурси, які направляються на розширення виробництва (вклади в споруди, машини то будівлі).
Таким чином, інвестиціями вважаються ті економічні ресурси, які направлені на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення чи модернізацію виробничого апарату. Це може бути пов’язано з придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також з будівництвом доріг, мостів та інших інженерних споруд. Сюди також треба включити витрати на освіту, наукові дослідження та підготовку кадрів. Ці витрати представляють собою інвестиції в “людський капітал”, які на сучасному розвитку економіки набувають все більшого і більшого значення, тому що на сам кінець результатом людської діяльності виступають і будинки, і споруди, і машини, і устаткування, і саме головне, основний фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, який визначає економічне положення країни в світовій ієрархії держав.[7]
У Законі України «Про інвестиційну діяльність» стаття 1 називає інвестиціями всі види майнових й інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої виникає прибуток (доход) або досягається соціальний ефект, тобто поняття «інвестиції» включає в себе, крім власне капіталовкладень, виробничі затрати на придбання прав промислової власності, сучасних технологій, обладнання, ноу-хау, а також витрати на просування нового продукту на ринок.[3]
Інвестиції відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний ріст економіки. В результаті інвестування засобів в економіку збільшуються обсяги виробництва, росте національний прибуток, розвиваються та йдуть в перед в економічній конкуренції галузі та підприємства, що в найбільшому степені задовольняють попит на ті чи інші товари та послуги. Отриманий приріст національного прибутку частково знову накоплюється, проходить подальше збільшення виробництва, процес повторюється безперервно. Таким чином інвестиції, що утворюються за рахунок національного прибутку, в результаті його розподілу, самі обумовлюють його ріст, розширене відтворення. При чому, чим ефективніше інвестиції, тим більше ріст національного прибутку, тим значніші абсолютні розміри накопичення (при даній його частці), які можуть бути знову вкладеними в виробництво. При достатньо високій ефективності інвестицій приріст національного прибутку може забезпечити підвищення частки накопичення при абсолютному рості споживання.[7]

Висновок

Основними напрямками підвищення рівня інвестиційного забезпечення відтворення основного капіталу повинні стати, по-перше, подальше покращання відтворювальної структури інвестицій, зростання питомої ваги витрат на технологічне переобладнання та реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення нового будівництва; по-друге, удосконалення технологічної структури інвестицій, збільшення в їх складі питомої ваги витрат на обладнання та скорочення витрат на будівельно-монтажні роботи; по-третє, зміна галузевої структури інвестицій на користь галузей, визнаних пріоритетними в процесі структурної перебудови.
Аналіз досвіду розвинених країн переконливо доводить, що використання таких фінансово-кредитних важелів, як податкові пільги прискорена амортизація, надання державних гарантій у податкових кредитах, пільгове страхування ризиків, пільгове кредитування інвестиційних проектів, а також пряме бюджетне фінансування інвестиційного забезпечення відтворення основного капіталу, надає можливість досягти високого рівня інвестиційної активності підприємств і регіонів та міцних стратегічних позицій України.
На сучасному етапі економічного розпитку України постає усвідомлення необхідності розробки інвестиційних моделей на основі наукової методології передбачення розвитку інвестиційних процесів у регіоні, адаптації до загальних цілей розвитку регіону і держави загалом, до змін інвестиційного клімату. Базуючись на цьому, проведені дослідження дали змогу вперше сформулювати і проаналізувати, через призму авторського бачення, принципи добудови інвестиційних моделей регіонального розвитку, розробити їх структуру та етапи побудови. Це дає можливість уточнити зміст інвестиційних моделей регіонального розвитку, зрозуміти їх суть, шляхи підходів до розробки, а також має прикладне значення для реалізації цих моделей у конкретному регіоні в рамках обраної стратегії.

Список літератури

1. Будкін В.Основні етапи та регіональні особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України//Регіональна економіка.-2005.- №2 - С.59–67.
2. Дідич О.-Г. Німецькі інвестиційні проекти та їх вплив на структурні зміни в економіці України// Регіональна економіка.-2004.- №1 - С.224–229.
3. Дорогунцов С., Федорищева А. Інвестиційне забезпечення відтворення основного капіталу в регіонах України// Регіональна економіка.-2004.- №3 - С.159–171.
4. Мельник М. Принципи побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку// Регіональна економіка.-2005.- №1 - С.187–195.
5. Статистичний щорічник України за 2005 рік. Держкомстат України. - К.: Консультант ,2006.
6. Тіль Є. Інвестиційний клімат у Росії та Україні: спільна слабкість інвестиційних та політичних засад//Сприяння сталому економічному зростанню в Україні.- К.:Альфа-Принт,2001-С.186-199.
7. www.ukrreferat.com
8. www.referats.allbest.ru